Ухвала

від 20.11.2024 по справі 761/22656/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/22656/23 Головуючий у І інстанції Матвєєва Ю.О.

Провадження №22-з/824/1623/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

(додаткова)

20 листопада 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,

за участі секретаря Доброванової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Гуримського Олега Віталійовича про ухвалення додаткового рішенняу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням від 24 жовтня 2023 року Шевченківського районного суду м. Києва позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 суму матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 411 302, 51 грн, а також 3% річних у розмірі 190 731,68 гр., та інфляційні витрати у розмірі 2 149 066,65 гр., а всього 2 751 100,84 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 13 420,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Качкурова Ф.В. про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в тому числі витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Не погодившись з заочним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Качкуров Ф.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Качкурова Ф.В. залишено без задоволення. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року залишено без змін.

25 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гуримський О.В. подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.

В обґрунтування даної заяви зазначає, що у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції адвокатом Гуримським О.В. було заявлено клопотання, що протягом 5 днів після ухвалення рішення та за наслідками розгляду справи позивачем через адвоката буде подано заяву про ухвалення судового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 поніс судові витрати у розмірі 1 700 грн.

Вказав, що документи, підтверджуючі повноваження адвоката, а також додатковий договір № 5 про продовження строку дії договору про надання правової допомоги до 13.06.2025 року, наявні в матеріалах справи.

На підставі викладеного просив суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача понесені судові витрати в сумі 1700 грн.

Письмових заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення відповідач і представник відповідача на адресу Київського апеляційного суду не направляли.

Особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси та адреси електронної пошти із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень, тобто належним чином, про що у справі є докази.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частини 1 і 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем та представником позивача не було подано відзиву на апеляційну скаргу, в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України, поряд із цим, у судовому засіданні 23.10.2024 року до судових дебатів представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гуримський О.В. заявив про те, що позивачем понесено витрати на правову допомогу у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, зобов'язався подати докази понесення таких витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Протягом п`яти днів після прийняття постанови, 25жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гуримський О.В.направив до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (т. 2 а.с. 17-25).

28 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гуримський О.В. подав до Київського апеляційного суду заяву, в якій просив приєднати до справи докази направлення заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками відповідачу. (том 2 а.с. 27-30)

На підтвердження розміру витрат, понесених на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надано:

- копію Договору про надання правничої допомоги від 12 червня 2023 року №362 (т. 1 а.с. 49-54),

- копію Додаткової угоди № 5 про продовження строку дії Договору про надання правничої допомоги від 12 червня 2023 року №362 (т. 2 а.с. 22);

- копію платіжної інструкції про перерахування коштів на оплату за надання правової допомоги згідно Договору № 362 від 12.06.2023р. на суму 1700,00 гривень (том 2 а.с. 20);

- копію Додаткової угоди № 6 від 17.10.2024 року до Договору про надання правничої допомоги від 12 червня 2023 року №362 (том 2 а.с. 23);

- копію акту надання послуг № 6 від 23 жовтня 2024 року згідно з договором про надання правничої допомоги від 12 червня 2023 року №362 (т. 2 а.с. 25).

Так, розділом 2 Договору про надання правничої допомоги від 12 червня 2023 року №362 погоджено умови щодо гонорару адвоката (т. 1 а.с. 49).

Відповідно до п. 2.1. за надання правової допомоги Клієнт сплачує Бюро гонорар (винагороду) в погодженому сторонами розмірі. Порядок оплати та розмір гонорару (винагороди) за виконану адвокатом роботу , в межах Договору про надання правової допомоги, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною Договору. Така Додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Зі змісту Додаткового договору № 6 від 17.10.2023 року до Договору про надання правничої допомоги від 12 червня 2023 року №362 вбачається, що Сторони домовилися про надання Клієнту послуг: участь у судовому засіданні 23.10.2024 року о 15:00 год з фіксованою оплатою за один судодень - 1700,00 грн. (том 2 а.с. 23).

Згідно з актом надання правничої допомоги (приймання-передачі послуг) від надання послуг № 6 від 23 жовтня 2024 року, адвокат Гуримський О.В. надав ОСОБА_1 правничу допомогу: участь у судовому засіданні 23.10.2024 року о 15:00 год. Всього надано послуг на суму 1700 грн. (п.1 акту).

Відповідно до копії платіжної інструкції ОСОБА_1 сплатив на рахунок Адвокатського бюро Олега Гуримського 17 00 грн. за надання правової допомоги згідно договору № 362 від 12.06.2023 р. (том 2 а.с. 20)

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Поряд з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Врахувавши вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений представником ОСОБА_1 - адвокатом Гуримським О.В.розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції є таким, щовідповідає критерію розумності, співмірний із складністю справи та виконаноюадвокатом роботою (наданою послугою); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідної роботи (надання послуги).

За таких обставин, з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, відсутності заперечень сторони відповідача ОСОБА_2 до поданої представником позивача заяви про відшкодування витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених останнім витрат на оплату правничої допомоги у суді апеляційної інстанції в сумі 1700,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 15, 62, 133, 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гуримського Олега Віталійовича про ухвалення додаткового рішення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 коп.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді : С.А. Голуб

Т.А. Слюсар