Постанова

від 19.11.2024 по справі 367/6807/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/17518/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року місто Київ

справа №367/6807/23

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2024 року про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Горбачової Ю.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Адвокатське об'єднання «КУРС-8» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість по сплаті чергової частини гонорару згідно договору про надання адвокатських послуг від 06 серпня 2020 року №621/1, відступлених за договором про відступлення права вимоги від 18 лютого 2022 року №621/1-22 у розмірі 21317,25 грн., яка складається із: основної заборгованості за зобов`язаннями - 14723 грн., інфляційних втрат - 6594,25 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В мотивування вимог посилалася на те, що суд не взяв до уваги, що нею було подано клопотання із вказівкою на поважність причини її неявки та подані докази відступлення права вимоги, докази оплати за відступлення, тобто суду були надані всі відповіді за підписом особисто позивача. В клопотанні також було зазначено, що надалі буде представляти її інтереси представник, який надасть суду відповіді на всі питання, що стосуються предмету спору.

Вказувала, що предметом розгляду справи не є визнання недійсним договорів, а є стягнення кошів по договору, що є дійсним та ніким не оспорюється, а тому суд не може виходити за межі повноважень та ставити під сумнів документи чи спосіб їхукладання.

Зазначала, що з приводу неявки сторони позивача 24 червня 2024 року, то неявка була поважною, оскільки представник ОСОБА_4 перебував в судових засіданнях по двох справах в Голосіївському районному суді міста Києва, де представляв її інтереси.

Вказувала, що з приводу поважності причин неявки представника позивача в судове засідання 18 вересня 2024 року, вважає зазначити, що представник позивача звільнився з адвокатського об`єднання через отримання повістки на проходження ВЛК з подальшим направленням на службу в зв`язку із мобілізацією. Про дану обставину їй стало відомо перед самим судовим засіданням та винайняти іншого адвоката в неї можливості не було. В адвокатському об`єднанні, з яким вона уклала договір на надання правової допомоги він був єдиним адвокатом, так як керуючий справами перебуває на службі, а решта працівників - юристи, що не мають свідоцтв на право на зайняття адвокатською діяльністю.

Посилалася на те, що вона особисто, зі своєї електронної пошти подала клопотання про відкладення розгляду справи. Поштою вона відправити не могла, бо до судового засідання клопотання не дійшло б, електронно-цифрового підпису вона не має. Однак, суд вирішив, що позивачем не було подано належного клопотання, тому не прийняв його до уваги, що є надмірним формалізмом.

Вважає, що суд першої інстанції передчасно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки замість збирання доказів по суті спору суд зосередився на встановлені причин та підстав відступлення права вимоги, яке було доведено суду.

Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та третя особа АО «КУРС-8» в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Відповідач подав до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просив розглядати справу у його відсутність, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв представник ОСОБА_4 , звернулася до суду з даним позовом.

З журналу судового засідання від 10 квітня 2024 року вбачається, що протокольною ухвалою суду першої інстанції було визнано явку позивача обов`язковою для надання відомостей щодо сплати грошей та пояснення мети укладення договору. В судовому засіданні було оголошено перерву до 29 квітня 2024 року о 12.00 год.

24 квітня 2024 року представник позивача через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі щодо виконання позивачем п.п.а) п.2.4 договору про відступлення права вимоги від 18 лютого 2022 року 3621/1-22 з поясненнями третьої особи стосовно мети укладення договору.

Згідно протоколу судового засідання від 29 квітня 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 17 травня 2024 року о 10.00 год. для виклику позивача.

07 травня 2024 року від позивача до суду надійшло клопотання, в якому остання надала свої пояснення щодо мети укладення договору та просила врахувати її похилий вік (80 років) та вважати її неявку до суду поважною. Зазначила, що на інші питання по суті спору відповіді надаватиме адвокат.

17 травня 2024 року судове засідання не відбулося, у зв`язку з розглядом заяви позивача про відвід судді та розгляд справи було призначено на 21 травня 2024 року о 09.10 год.

Доказів повідомлення позивача та її представника про розгляд справи на 21 травня 2024 року о 09.10 год. матеріали справи не містять.

Згідно довідки складеної секретарем судового засідання від 21 травня 2024 року, фіксування судового засідання не відбулося, у зв`язку з неявкою сторін. Розгляд справи відкладено на 24 червня 2024 року о 15.30 год.

20 червня 2024 року представник позивача через систему «Електронний суд» подав до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що він буде перебувати в іншому судовому засіданні.

З протоколу судового засідання від 24 червня 2024 року вбачається, що у зв`язку з неявкою представника позивача розгляд справи було відкладено на 27 червня 2024 року о 15.45 год.

Доказів належного повідомлення позивача та її представника про розгляд справи на 27 червня 2024 року о 15.45 год. матеріали справи не містять.

З довідки складеної секретарем судового засідання від 27 червня 2024 року вбачається, що справа 27 червня 2024 року була знята зі складу, у зв`язку з відсутністю світла в суді (т.2 а.с.17). Розгляд справи було відкладено на 18 вересня 2024 року о 12.00 год.

Доказів належного повідомлення позивача та її представника про розгляд справи на 18 вересня 2024 року о 12.00 год. матеріали справи не містять.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, яка була належним чином повідомлена про дату, місце та час судового розгляду та явка якої визнана судом обов`язковою, в судові засідання не з`являлася, належним чином оформлених заяв про відкладення розгляду справи від позивача та її представника до суду не надходило.

Також суд в ухвалі зазначив, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки судом без особистих пояснень позивача щодо законності отримання права вимоги від третьої особи по справі не може бути вирішено питання щодо подальшого розгляду справи.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможливо, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору..

Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України позовна заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки у підготовче засідання чи в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Виходячи з матеріалів справи, колегія суддів вважає, що в даному випадку не було повторності неявки належним чином повідомленого позивача в судові засідання призначені на 27 червня 2024 року та 18 вересня 2024 року, оскільки 27 червня 2024 року розгляд даної справи не проводився, а тому відсутня необхідна умова залишення позову без розгляду як повторна поспіль неявка позивача в судові засідання.

Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що подавши клопотання від 01 травня 2024 року позивач повідомила суд, що її вік не дає їй можливості з'явитися у судові засідання, надала свої пояснення щодо питань, які виникали у суді та зазначила, що на інші питання по суті спору відповіді надаватиме адвокат.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи є передчасним, оскільки суд не навів обгрунтованих мотивів того, яким чином нез`явлення позивача у судове засідання (за умови, що з`явився її представник) перешкоджає вирішенню спору на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріальногоправа, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2024 року.

Головуючий:

Судді: