Постанова

від 22.11.2024 по справі 140/3269/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/3269/24 пров. № А/857/13084/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року (головуючий суддя Ковальчук В.Д., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАНРАЙЗ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПАНРАЙЗ» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000356/2 від 05.06.2023.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000356/2 від 05 червня 2023 року.

Стягнуто з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАНРАЙЗ» судові витрати в загальному розмірі 5422,40 грн (п`ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд вважав, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

У відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 30.05.2012 №651, ст. 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «Спанрайз» подано: МД №23UA205140043938U6 від 05.06.2023 на:

-Товар 1: «Нетканий матеріал спанлейс, виготовлений за технологією гідрозплетіння штучних та синтетичних волокон, з поверхневою щільністю понад 25г/м2, але не більш як70г /м2, без покриття, недубльований, непросочений, в рулонах: арт. 120- A045-151-260-KG UNCOATEDSPUNLACE NONWOVENS (50VI/50PE S) 1 сорт, щільність - 45г/м2, гладкий, білий, поздовжньо-поперечне укладання волокон, (1,51м х 1850м) 1635 кг.арт. 120-A070-Z23-234-00 UNCOATED SPUNLACE NONWOVENS (100PES) 1 сорт, щільність - 70г/м2, гладкий, білий, поздовжньо-поперечне укладання волокон, (1,6м х 800м) 450 кг. арт. 120-В035-070-260-KG UNCOATED SPUNLACE NONWO VENS (50VI/50PES) 1 сорт, щільність - 35г/м2, гладкий, білий, поздовжньо- паралельне укладання волокон, (0,7м х 2450м) 1086 кг. арт. 124-B035-070-260-KB UNCOATED SP UNLACENONWOVENS (50VI/50PES) 1 сорт, щільність -35г/м2, сітка, білий, поздовжньо-паралельне укладання волокон, (0,7м х 1900м) 2794 кг. арт. 124- В040-070-260-КВ UN COATED SPUNLACE NONWOVENS (50VI/50PES) 1 сорт, щільність - 40г/м2, сітка, білий, поздовжньо-парарельне укладання волокон, (0,7м х 1700м) - 987кг. Торговельна марка: LENTEX. Країна виробництва: PL. Виробник: «LENTEX» Spolka Akcyjna»;

-Товар 2: «Нетканий матеріал спанлейс, виготовлений за технологією гідрозплетіння штучних та синтетичних волокон, з поверхневою щільністю понад 70г/м2, але не більш як150 г/м2, без покриття, недубльований, непросочений, в рулонах: арт. 120- A080-Z23-233-00 UNCOATEDSPUNLACE NONWOVENS (100PES) 1 сорт, щільність - 80г/м2, гладкий, білий, поздовжньо-поперечне укладання волокон, (1,6м х 800м) 702 кг. Торговельна марка: LENTEX. Країна виробництва: PL. Виробник: «LENTEX» Spolka Akcyjna».

Згідно МД №23UA205140043938U6 від 05.06.2023 митну вартість вказаного товару визначено за основним методом за ціною договору (контракту).

Разом з МД №23UA205140043938U6 від 05.06.2023 подано перелік документів, визначених в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

-відповідно до рахунка-фактури від 30.05.2023 №2023/EE-0000294 вартість товару становить 108247,81 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 30.05.2023 №23PL331020E0527090 109474 (98985+10489);

-заявка від 26.05.2023 №260523, зазначена в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 №81, не подана до митного оформлення;

-відповідно до рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 №81 вартість по маршруту Lubliniec-м/п Ягодин становить 30000 грн, відстань між даним маршрутом орієнтовно 524 км, що становить 57,26 грн/км (30000 грн/524 км), вартість по маршруту м/п Ягодин - м.Васильків становить 40516,62 грн, відстань між даним маршрутом орієнтовно 531 км, що становить 76,31 грн/км. Зазначає, що витрати на транспортування розподілено непропорційно;

-податкові накладні від 23.12.2022 №203 та від 02.03.2023 №241 не стосуються даного митного оформлення.

Щодо розбіжності в числовому значенні, зазначеному в експортній декларації, яке не відповідає ціні товару, зазначеному в рахунку-фактурі, суд першої інстанції зазначив, що «…у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком- фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару».

Не погоджуючись із вищезазначеним твердженням, апелянт зазначає, що інвойс (рахунок-фактура) у відповідності до ч.2 ст.53 МК України є документом, що підтверджує митну вартість товару. Митна декларація країни відправлення, зважаючи на її самостійне подання до митного контролю та оформлення декларантом, також піддається обов`язковому контролю та перевірці на предмет достовірності та можливості підтвердити митну вартість.

Експортна декларація - це загальноприйнятий міжнародний документ, який підтверджує проходження товару митного оформлення в країні відправлення, підтверджує експорт товару та оформляється в момент експортного митного оформлення перед вивезенням товару.

Відповідно до Додатку 37 Регламенту Комісії (EEC) №2454/93 від 2 липня 1993 (CCIP), графа 46 «Статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість, виражену у валюті країни члена ЄС, у якій здійснюються експортні формальності.

Згідно з Керівництвом із заповнення ЄАД, розробленого Генеральним Директоратом TAXUD (Номер документу TAXUD/1619/08 версія 3.4), термін «статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни-члена ЄС, де оформлюється експорт.

Керівництво із заповнення ЄАД вимагає, що статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, до неї також можуть включатися допоміжні витрати, такі як витрати на транспортування, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт.

З огляду на вищезазначене, розбіжності у числових показниках в рахунку-фактурі та експортній декларації можуть призводити до сумнівів щодо вартості товару.

Під час митного оформлення декларантом було подано копію митної декларації країни відправлення №23PL331020E0527090 від 30.05.2023.

Згідно рахунка фактури №2023/EE-0000294 від 30.05.2023 вартість товарів становить 108247,81 польських злотих.

В той час як митна декларація країни відправлення №23PL331020E0527090 від 30.05.2023 містить відомості, що вартість товарів становить 109474 (98985+10489) польських злотих.

З огляду на зазначене, розбіжність у числових показниках складових митної вартості, викликала у митного органу обґрунтований сумнів щодо заявленої митної вартості товару.

Щодо тверджень суду у рішенні від 29.04.2024, що «…суд зазначає, що сам по собі факт неподання документів (заявки) не свідчить, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тобто підстав, передбачених частиною третьою статті 53 МК України для витребування документів», повідомляє наступне:

Пунктом 2.4 договору № 247 на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України від 18.09.2017 передбачено, що на кожне окреме перевезення вантажу оформляється замовлення у вигляді заявки, в якій містяться опис умов і особливостей конкретного перевезення вантажу.

Пунктом 2.5 договору № 247 на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України від 18.09.2017 визначено, що заявка, зазначена в пункті 2.4 цього Договору, повинна бути складена у письмовій формі, з урахуванням положень пунктів 3.1-3.3 цього договору та підписана Сторонами (уповноваженими представниками Сторін).

Пункт 2.6 договору № 247 на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України від 18.09.2017 вказує, що заявка, зазначена в пункті 2.4 цього Договору є невід`ємною його частиною та регулює правовідносини Сторін відповідно до умов цього Договору.

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг (рахунок-фактура) №81 від 30.05.2023 містить інформацію про такий документ як заявка №260523 від 26.05.2023.

Посилання у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг (рахунку-фактурі) №81 від 30.05.2023 на документи, які не було подано до митного оформлення та контролю не дають можливості перевірити чи мають дані документи відношення до поставки товару та підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Вищевказане призвело до сумніву митниці в частині підтвердження витрат на транспортування, які є однією зі складових митної вартості, а також це слугувало беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість.

ТзОВ «Спанрайз» звернувся із листом №02-29-02 від 29.02.2023, якою надало митному органу додаткові документи на підтвердження заявленого рівня митної вартості.

Як вбачається із відповіді Волинської митниці на лист №02-29-02 від 29.02.2023 року позивачем ТзОВ «Спанрайз» було безпосередньо подано копію заявки №260523 від 26.05.2023. За результатами опрацювання вищевказаного документу митним органом було встановлено, що: відповідно до рахунку-фактури про надання транспортно- експедиційних послуг від 30.05.2023 №81 вартість міжнародного перевезення становить 70516,62 грн, що суперечить сумі перевезення, вказаному в Замовленні/ Заявці на перевезення вантажу від 26.05.2023 74500 грн.

Підсумовуючи викладене стверджує, що транспортні витрати, які є однією зі складових митної вартості не було підтверджені належними документами.

Щодо тверджень суду першої інстанції у рішенні від 29.04.2024, що «Суд вважає безпідставним посилання в оскаржуваному рішенні на те, що відповідно до рахунка- фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 №81 вартість по маршруту Lubliniec - м/п Ягодин становить 30000 грн, відстань між даним маршрутом орієнтовно 524 км, що становить 57,26 грн/км (30000 грн/524 км), вартість по маршруту м/п Ягодин - м. Васильків становить 40516,62 грн, відстань між даним маршрутом орієнтовно 531 км, що становить 76,31 грн/км. Відповідач не уповноважений у рішенні перевіряти економічну доцільність визначення вартості перевезення товару до митного кордону України та подальшу вартість такого перевезення товару до пункту призначення, оскільки такі складові загальної вартості перевезення самостійно визначаються сторонами договору».

У відповідності до п.6 ч.2 ст. 53 МК України, до документів, які підтверджують митну вартість товарів належать транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Зауважує, що всі документи, які подаються до митного контролю та оформлення разом з МД, є такими, що подані з метою підтвердження даних, що в ній вказані, в тому числі числового значення митної вартості товару.

Разом з тим, вказані недоліки було виявлено у транспортних (перевізних) документах.

При цьому зауважує, що під час митного контролю та митного оформлення перевірці підлягають всі документи, подані декларантом разом з митною декларацією та відомості, що в них містяться. Більше того, вказане не є правом митниці, а її обов`язком. Наведена перевірка здійснюється шляхом співставлення даних, що вказані у поданих документах.

Ззгідно з рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг (рахунком-фактурою) №81 від 30.05.2023 вартість перевезення за маршрутом Lubliniec-м/п Ягодин становить 30000 грн, а по маршруту м/п Ягодин - м. Васильків становить 40516,62 грн.

Відстань за маршрутом Lubliniec - м/п Ягодин орієнтовно становить 524 км при цьому здійснивши калькуляцію витрат отримуємо, що транспортні витрати становлять 57,26 грн/км (30000 грн/524 км). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту м/п Ягодин - м. Васильків становить 40516,62 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 531 км, що становить 76,31 грн/км (40516,62/531).

Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно вартості.

Крім того, апелянт зазначає, що за МД №23UA205140043938U6 від 05.06.2023 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.

За зазначеною МД відбулось спрацювання декількох профілів ризику: 105-2, 106-2, 202-1, 911-1.

При цьому одними з основних профілів ризику були:

105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»:

Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2).

Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».

Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів до частин 3 та 4 ст.атті53 МКУ.

106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»:

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2).

Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».

Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів до частин 3 та 4 статті 53 МКУ.

З огляду на вищевказане, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи:

1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4)виписку з бухгалтерської документації;

5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митниці надано підтвердження вивозу від 30.05.2023 №23IE599-1604623.

Інші документи відсутні, про що повідомлено листом від 05.06.2023 №б/н.

Однак при розгляді вказаної справи, судом першої інстанції не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.08.2019 по справі №826/19400/15 щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: «...відповідач має право витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України».

Аналогічні висновки містяться також у постанові Верховного Суду від 13.01.2021 по справі №805/2942/16-а, де суд зазначив наступне: «...сумніви у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару були обґрунтовані такими чинниками: 1) спрацювання профілю ризику в системі АСАУР «Контроль правильності визначення митної вартості» з повідомленням про можливе заниження митної вартості товару та завданням здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до МК України та з урахуванням вимог наказу ДФС України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Дана митна формальність є обов`язковою для виконання посадовою особою митниці; 2) встановлення факту заниженої митної вартості спірного товару в порівнянні з цінами на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС «Цінова інформація при визначенні митної вартості».

Звертає увагу на хибності висновків суду, оскільки митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МКУ на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби - митну вартість товару визначено на рівні:

- товар 1 на рівні 4,98 дол. США/кг за МД №UA110170/2023/000669 від 28.02.2023;

- товар 2 на рівні - 4,97 дол. США/кг за МД №UA209230/2023/10780 від 04.02.2023.

Також в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції вказано, що «…формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірному випадку митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості». З цього приводу зазначаємо наступне.

Зазначає, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що б дали можливість митному органу належним чином перевірити розрахунок усіх числових складових митної вартості товару та усунули сумніви щодо недостовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та які надані на вимогу митного органу не були. При цьому, митницею було враховано спрацювання профілів ризику АСАУР.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів стала джерелом, з врахуванням якого приймалось рішення про коригування митної вартості у відповідності до ст.64 МК України.

З огляду на вищевикладене, вважає прийняті Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000356/2 від 05.06.2023 законним та обґрунтованим.

Щодо витрат на професійну правову допомогу розмірі 3000 грн, то апелянт вважає, що розмір таких витрат є неспіврозмірним та завищеним.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «СПАНРАЙЗ» через уповноваженого декларанта ТзОВ «АС-ТРАНС БРОК» на митний пост Волинської митниці подано МД від 05.06.2023 №23UA205140043938U6, за якою задекларовано ввезення, зокрема, таких товарів:

- товар №1 Нетканий матеріал спанлейс, виготовлений за технологією гідрозплетіння штучних та синтетичних волокон, з поверхневою щільністю понад 25г/м2, але не більш як 70г/ м2, без покриття, недубльований, непросочений, в рулонах: арт. 120-A045-151-260-KG UNCOATEDSPUNLACE NONWOVENS (50VI/50PES) 1 сорт, щільність - 45г/м2, гладкий, білий, поздовжньо-поперечне укладання волокон, (1,51 м х 1850 м) - 1635 кг. арт. 120 - A070-Z23-234-00 UNCOATED SPUNLACE NONWOVENS (100PES) 1 сорт, щільність 70 г/м2, гладкий, білий, поздовжньо-поперечне укладання волокон, (1,6 м х 800 м) 450 кг. арт. 120-B035-070-260-KG UNCOATED SPUNLACE NONWOVENS (50VI/50PES) 1 сорт, щільність - 35 г/м2, гладкий, білий, поздовжньо-паралельне укладання волокон, (0,7 м х 2450 м) 1086 кг. арт. 124-B035-070-260-KB UNCOATED SPUNLACENONWOVENS (50VI/50PES) 1 сорт, щільність 35 г/м2, сітка, білий, поздовжньо-паралельне укладання волокон, (0,7 м х 1900 м) 2794 кг. арт. 124-В040-070-260-КВ UNCOATED SPUNLACE NONWOVENS (50VI/50PES) 1 сорт, щільність 40 г/м2, сітка, білий, поздовжньо-паралельне укладання волокон, (0,7 м х 1700 м) 987 кг. Торговельна марка: LENTEX Країна виробництва: PL Виробник : «LENTEX» Spolka Akcyjna», ціна товару 23173,49 дол. США;

- товар №2 Нетканий матеріал спанлейс, виготовлений за технологією гідрозплетіння штучних та синтетичних волокон, з поверхневою щільністю понад 70 г/м2, але не більш як 150 г/м2, без покриття, недубльований, не просочений, в рулонах: арт. 120-A080-Z23-233-00 UNCOATED SPUNLACE NONWOVENS (100 PES) 1 сорт, щільність 80 г/м2, гладкий, білий, поздовжньо-поперечне укладання волокон (1,6 м х 800 м) 702 кг. Торговельна марка: LENTEX Країна виробництва: PL Виробник: «LENTEX» Spolka Akcyjna», ціна товару 2457,00 дол. США.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: договір №247 від 18.09.2017 про надання транспортно-експедиційних послуг; контракт №PL/150122050/2023-0071 від 06.02.2023; інвойс №2023/EE-0000294 від 30.05.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AT 0037285 від 30.05.2023; довідка про транспортні витрати №01 від 30.05.2023; автотранспортна накладна (CMR) №470072 від 30.05.2023; податкові накладні №132 від 17.11.2022; №203 від 23.12.2022; №241 від 02.03.2023; прайс-лист від 30.05.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №81 від 30.05.2023; договір №110423 від 11.04.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг; висновок ТПП Ц-302 від 11.04.2023; ЕМД №23UA100360503723U1 від 11.04.2023; експортна декларація країни відправлення №23PL331020E0527090 від 30.05.2023.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000356/2 від 05.06.2023 вбачається, що митна вартість товару за вказаною МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять наступні розбіжності.

Відповідно до рахунка-фактури від 30.05.2023 №2023/EE-0000294 вартість товару становить 108247,81 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 30.05.2023 №23PL331020E0527090 - 109474 (98985 + 10489).

Заявка від 26.05.2023 №260523, зазначена в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 №81, не подана до митного оформлення.

Відповідно до рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 №81 вартість по маршруту Lubliniec - м/п Ягодин становить 30000 грн, відстань між даним маршрутом орієнтовно 524 км, що становить 57,26 грн/км (30000 грн/524 км), вартість по маршруту м/п Ягодин - м. Васильків становить 40516,62 грн, відстань між даним маршрутом орієнтовно 531 км, що становить 76,31 грн/км. Відповідач у рішенні зазначив, що витрати на транспортування розподілено непропорційно; податкові накладні від 23.12.2022 №203 та від 02.03.2023 №241 не стосуються даного митного оформлення.

В зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митниці надано підтвердження вивозу від 30.05.2023 №23ІЕ599-1604623. Інші документи відсутні, про що декларант повідомив листом від 05.06.2023 №б/н.

З графи 33 прийнятого Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000356/2 від 05.06.2023 слідує, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Застосовано резервний метод (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA110170/2023/000669 від 28.02.2023, де митна вартість товару №1 визначена на рівні 4,98 дол. США/кг, за МД №UA209230/2023/10780 від 04.02.2023, де митна вартість товару №2 визначена на рівні 4,97 дол. США/кг.

Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002028, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.

У подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140044182U0 від 05.06.2023 з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України.

В порядку ст. 55 МК України позивач подав Волинській митниці заяву від 29.02.2024 вих. №02-29-02, до якої додав замовлення на перевезення вантажу від 26.05.2023, та просив розглянути додатково подані документи та винести рішення про визнання заявленої митної вартості та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000356/2 від 05.06.2023.

Листом-відповіддю №7.3-2/15-02/14/3342 від 20.03.2024 Волинська митниця відмовила у задоволенні заяви ТзОВ «СПАНРАЙЗ», вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000356/2 від 05.06.2023 не підлягає скасуванню, оскільки відповідно рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 №81 вартість міжнародного перевезення становить 70516,62 грн, що суперечить сумі перевезення, вказаному в замовленні на перевезення вантажу від 26.05.2023 74500 грн. У вищезазначеному документі порядок і форма оплати за транспортні послуги вказано: б/г, по факту прибуття. Також зазначена інформація, що рахунок-фактура від 30.05.2023 №81 дійсний до сплати до 30.07.2023. Банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано. Також банківські реквізити, а саме розрахунковий рахунок постачальника послуг у транспортних документах (рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 №81 та замовленні на перевезення вантажу від 26.05.2023) суперечить один одному.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 3 статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами 2 - 3 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 1 - 3 статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 6 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами 1, 2 статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, та про які зазначено вище.

При цьому вважав, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Також суд слушно зауважив, що в порядку частини 3 статті 53, пункту 2 частини 5 статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд висловив у ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).

При цьому суд правильно врахував, що в оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цьому рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Як уже зазначалось вище, декларантом до митної декларації були надано рахунок-фактуру (інвойс) від 30.05.2023 №2023/EE-0000294, де визначена ціна товарів.

При цьому суд підставно відхилив твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару, що зазначено в рахунку-фактурі від 30.05.2023 №2023/EE-0000294 - 108247,81 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 30.05.2023 №23PL331020E0527090 109474 (98985+10489), оскільки вартість товару у копії митної декларації країни відправлення від 30.05.2023 №23PL331020E0527090 зазначена у статистичній вартості товару у валюті країни відправлення - тобто у польських злотих 109 474, тому вказане не може бути підставою для коригування митної вартості.

На підтвердження зазначеного декларант додатково надав митниці повідомлення про підтвердження вивозу від 30.05.2023 №23ІЕ599-1604623, у якому міститься інформація про курс валюти польського злотого та долара США, а саме - 4,22440. Крім того, також зазначена статистична вартість товарів в польських злотих 109474 Тобто, митний орган був повідомлений про визначення статистичної вартості товарів у польських злотих.

Також, постановляючи рішення, суд правильно врахував, що експортна декларація це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару. Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Щодо тверджень відповідача у спірному рішенні про те, що заявка від 26.05.2023 №260523, зазначена в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 №81, не подана до митного оформлення, то суд першої інстанції правильно врахував, що пунктом 2.6 договору на надання транспортно-експедиційних послуг від 18.09.2017 №247 встановлено, що заявка є невід`ємною частиною договору та регулює правовідносини сторін відповідно до умов договору.

При цьому, сам по собі факт неподання документів (заявки) не свідчить, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тобто підстав, передбачених частиною третьою статті 53 МК України для витребування документів.

Крім того, відповідачу було надано довідку про транспортні витрати від 30.05.2023 вих. №01, де міститься інформація про вартість перевезення товару до митного кордону України, яка включена до митної вартості. При цьому, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. До того ж, вартість перевезення товару до митного кордону України, яка зазначена в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 №81, відповідає вартості перевезення, що зазначена у довідці про транспортні витрати від 30.05.2023 вих. №01.

У замовленні на перевезення вантажу від 26.05.2023, яке додано митниці у порядку ст. 55 МК України, не відображено остаточної вартості перевезення, а лише обумовлено суму фрахту у розмірі 74500,00 грн та можливі витрати на простій у сумі 1000 грн/доба.

Також, суд вірно вважав безпідставним посилання в оскаржуваному рішенні на те, що відповідно до рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.05.2023 №81 вартість по маршруту Lubliniec - м/п Ягодин становить 30 000 грн, відстань між даним маршрутом орієнтовно 524 км, що становить 57,26 грн/км (30 000 грн/524 км), вартість по маршруту м/п Ягодин - м. Васильків становить 40516,62 грн, відстань між даним маршрутом орієнтовно 531 км, що становить 76,31 грн/км. Відповідач не уповноважений у рішенні перевіряти економічну доцільність визначення вартості перевезення товару до митного кордону України та подальшу вартість такого перевезення товару до пункту призначення, оскільки такі складові загальної вартості перевезення самостійно визначаються сторонами договору.

Оскільки митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, бо відповідачем не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари, то суд першої інстанції підставно погодився із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням усіх додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Оскільки, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, відтак вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З огляду на це, правильним є твердження суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД (№UA110170/2023/000669 від 28.02.2023, №UA209230/2023/10780 від 04.02.2023), на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено. Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірному випадку митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Також, враховуючи положення статті 139 КАС України, колегія суддів погоджується з визначеним судом розміром відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн, оскільки такий відповідає критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Волинської митниці - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №140/3269/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула