Ухвала

від 22.11.2024 по справі 201/5847/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 201/5847/23

провадження № 61-14869ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вишеград» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вишеград» про розірвання договору про пайову участь у кооперативі та стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

1. 04 листопада 2024 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Вишеград» (далі - відповідач) подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року у цивільній справі № 201/5847/23.

2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

І. Щодо сплати судового збору

3. В порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) до касаційної скарги відповідачем не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

4. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI)).

5. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову, якою розірвано договір про сплату пайових внесків та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 (далі - позивач) 456 047,20 грн сплачених пайових внесків, і залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

6. За змістом підпунктів 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання цією особою позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

7. Позивач звернулася до суду першої інстанції з позовом у травні 2023 року. Згідно зі статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.

8. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

9. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

10. З урахуванням наведеного розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 11 268,14 грн, виходячи з наявності вимоги немайнового характеру (2 684,00 грн х 0,4 х 200% = 2 147,20 грн) та вимоги майнового характеру (456 047,20 грн х 1% х 200% = 9 120,94 грн).

11. За таких обставин відповідач має надати суду документ про сплату судового збору у вказаному розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

12. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

13. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

14. Посилання відповідача на те, що він позбавляється обов`язку сплачувати судовий збір, оскільки позивач його не сплачувала під час розгляду справи, є безпідставними. Відповідно до вимог Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги здійснюється, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

ІІ. Щодо підстав касаційного оскарження

15. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

16. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

17. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).

18. У поданій касаційній скарзі є посилання на постанови Верховного Суду, проте підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК, чітко не зазначені. Тому відповідач повинен зазначити такі підстави (підставу) та навести відповідне обґрунтування.

19. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).

ІІI. Щодо змісту касаційної скарги

20. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в особи, що подає таку скаргу.

21. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (абзац перший частини шостої статті 14 ЦПК).

22. З огляду на вказане відповідач зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

23. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК).

24. Відповідач у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК про наявність або відсутність у нього електронного кабінету не зазначив. Від обов`язку зазначити у касаційній скарзі такі відомості не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.

25. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

26. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК).

27. Натомість в порушення вимог пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі відповідачем не зазначена дата отримання ним та/або його представником копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року.

ІV. Недоліки, які необхідно усунути

28. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхомподання до Верховного Суду:

1) документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 11 268,14 грн, або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону;

2) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі, відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету та дати отримання відповідачем та/або його представником копії оскарженої постанови апеляційного суду.

У разі подання вказаних документів через підсистему «Електронний Суд» відповідач має надати докази їх надсилання позивачу листом з описом вкладення або до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд».

У разі ж подання цих документів засобами поштового зв`язку, їхні копії мають бути надані суду відповідно до кількості учасників справи.

29. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

30. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вишеград» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року у цивільній справі № 201/5847/23 залишити без руху.

2. Запропонувати Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вишеград» в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вищевказаних недоліків та сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П. І. Пархоменко