Рішення

від 13.11.2024 по справі 910/6447/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2024Справа № 910/6447/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 910/6447/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» (03150, м. Київ, вул. Ділова, 9-а; ідентифікаційний код 21570492)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» (03113, м. Київ, проспект Берестейський, 55-А; ідентифікаційний код 32980151)

про визнання іпотеки такою, що припинена та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників: згідно протоколу судового засідання;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «АЙБОКС БАНК» (далі - ПАТ «АЙБОКС БАНК», позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» (далі - ТОВ «Енергобудлізинг», відповідач) про:

1) визнання припиненою з 15.10.2016 іпотеку нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «АЙБОКС БАНК» (ЄДРПОУ 21570492, вул. Ділова, 9а, м. Київ, 03150), яка виникла на підставі Іпотечного договору, укладеного 15.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ» та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АЙБОКС БАНК» посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим № 2055 (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього), а саме:

- квартира АДРЕСА_1 , загального площею 81,9 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м;

- квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м.

2) скасувати обтяження та вилучити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна:

- зняти заборону відчуження з нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 81,9 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м (реєстраційний номер майна 129039080000), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В., запис про обтяження № 116(15230 від 15.10.2015;

- зняти заборону відчуження з нерухомого майна: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею ЗІ5,9 кв. м (реєстраційний номер майна 128785580000), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В., запис про обтяження № 11615242 від 15.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 залишено позов без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб.

04.06.2024 від позивача через відділ автоматизованого документообігу суду надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 17.07.2023.

20.06.2024 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» надійшов Відзив на позовну заяву.

28.06.2024 через систему «Електронний суд» від представника Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» надійшла Відповідь на відзив на позовну заяву.

03.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

04.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» надійшли заперечення на долучення до матеріалів справи Відповіді на відзив Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК».

12.07.2024 від представника Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 28.08.2024.

13.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» надійшли додаткові пояснення у справі.

27.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2024.

У судовому засіданні 18.09.2024 по справі судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 16.10.2024.

15.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 розгляд справи по суті на 06.11.2024.

У судовому засіданні 06.11.2024 по справі судом, у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 11.11.2024.

У судовому засіданні 11.11.2024 по справі судом, у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 13.11.2024

13.11.2024 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

13.11.2024 у судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо позовних вимог позивача та у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 11.11.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2015 між Публічним акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» (Продавець) укладено попередній договір купівлі-продажу цінних паперів № 15/10-1 (далі - Попередній Договір № 1). Згідно даного Договору Сторони беручи до уваги факт укладення між Сторонами договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.10.2015р. № ДД15/10-23О, за яким Покупець є Продавцем, а Продавець є Покупцем пакету цінних паперів, що є предметом купівлі-продажу за Договором купівлі-продажу цінних паперів, що буде укладений на підставі цього Договору, домовилися про наступний зворотній викуп Покупцем у Продавця пакету цінних паперів на наступних умовах.

Відповідно до п. 1 Попереднього Договору № 1, Покупець і Продавець зобов`язуються в строк і на умовах цього Договору, викладених нижче, укласти в майбутньому договір купівлі-продажу цінних паперів (надалі Основний договір), предметом купівлі-продажу за яким будуть наступні цінні папери (надалі Пакет ЦП), а саме таких емітентів: ТОВ «Домініон Інвест», ТОВ «ТЕХНОКОМПАНІ», ТОВ «ФАКТОР-МЕД», ТОВ «ІТС Україна ЛТД».

Відповідно до п. 2 Попереднього Договору № 1 право власності Продавця на пакет ЦП на момент укладення Основного договору підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах.

Пунктом 3 Попереднього Договору № 1 встановлено, що продажна ціна пакету ЦП за Основним договором становить грошовий еквівалент 1 553 038,48 $ (один мільйон п`ятсот п`ятдесят три тисячі тридцять вісім доларів США 48 центів), який розраховується на дату укладення Основного договору за офіційним курсом Національного банку України. Покупець зобов`язується здійснити повний розрахунок за пакет ЦП з Продавцем в день укладення Основного договору шляхом сплати коштів на поточний рахунок Продавця № 26500000330102 в ЦАТ «Агрокомбанк». Датою здійснення розрахунку за пакет ЦП є дата зарахування коштів на вищевказаний рахунок Продавця.

Відповідно до п. 10 Попереднього Договору № 1 Сторони домовилися здійснити укладення Основного договору 15.10.2016р. за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 9а.

Відповідно до п. 14 Попереднього Договору № 1 Сторони керуючись п. 5 статті 225 Господарського кодексу України домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання цього Договору Покупцем, під чим Сторони розуміють не укладення повноважним представником Покупця Основного договору на умовах та в строки встановлені цим Договором, Покупець зобов`язаний відшкодувати Продавцю збитки, розмір яких заздалегідь визначений сторонами наступним чином: сума збитків складає грошовий еквівалент 1 553 038,48 $ (один мільйон п`ятисот п`ятдесят три тисячі тридцять вісім доларів США 48 центів), яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України на дату заявления Продавцем вимог щодо відшкодування збитків. У разі неукладення Покупцем з будь-яких причин Основного договору на умовах та в строки, встановленні цим Договором, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю у гривні суму заздалегідь погоджених збитків Продавця за цим Договором не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги Продавця про відшкодування збитків. За домовленістю сторін факт неукладення Покупцем Основного договору вважається належним чином підтвердженим шляхом складання Продавцем акту про неукладення Основного договору, який Продавець має право скласти та підписати одноосібно.

15.10.2015 між Публічним акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» (Продавець) укладено попередній договір купілі-продажу цінних паперів № 15/10-2 (далі - Попередній Договір № 2). Згідно даного Договору Сторони беручи до уваги факт укладення між Сторонами договору купівлі-продажу цінних паперів від 31.08.2015 р. № ДД15/10-21О, за яким Покупець є Продавцем, а Продавець є Покупцем пакету цінних паперів, що є предметом купівлі-продажу за Договором купівлі-продажу цінних паперів, що буде укладений на підставі цього Договору, домовилися про наступний зворотній викуп Покупцем у Продавця пакету цінних паперів на наступних умовах.

Відповідно до п. 1 Попереднього Договору № 1, Покупець і Продавець зобов`язуються в строк і на умовах цього Договору, викладених нижче, укласти в майбутньому договір купівлі-продажу цінних паперів (надалі Основний договір), предметом купівлі-продажу за яким будуть наступні цінні папери (надалі Пакет ЦП), а саме таких емітентів: ТОВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ РЕ», ТОВ «ГЛОБАЛ ТРАНСПОРТ ЛОГІСТІКС», ТОВ «БІЗНЕС-РЕЗЕРВ», ПАТ «Профінанс».

Пунктом 3 Попереднього Договору № 2 встановлено, що продажна ціна пакету ЦП за Основним договором становить грошовий еквівалент 1 249 816, 24 $ (один мільйон двісті сорок дев`ять тисяч вісімсот шістнадцять доларів США 24 цента), який розраховується на дату укладення Основного договору за офіційним курсом Національного банку України. Покупець зобов`язується здійснити повний розрахунок за пакет ЦП з Продавцем в день укладення Основного договору шляхом сплати коштів на поточний рахунок Продавця № 26500000330102 в ЦАТ «Агрокомбанк». Датою здійснення розрахунку за пакет ЦП є дата зарахування коштів на вищевказаний рахунок Продавця.

Відповідно до п. 10 Попереднього Договору № 2 Сторони домовилися здійснити укладення Основного договору 15.10.2016р. за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 9а.

Відповідно до п. 14 Попереднього Договору № 2 Сторони керуючись п. 5 статті 225 Господарського кодексу України домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання цього Договору Покупцем, під чим Сторони розуміють не укладення повноважним представником Покупця Основного договору на умовах та в строки встановлені цим Договором, Покупець зобов`язаний відшкодувати Продавцю збитки, розмір яких заздалегідь визначений сторонами наступним чином: сума збитків складає грошовий еквівалент 1 249 816, 24 $ (один мільйон двісті сорок дев`ять тисяч вісімсот шістнадцять доларів США 24 цента), яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України на дату заявлення Продавцем вимог щодо відшкодування збитків. У разі неукладення Покупцем з будь-яких причин Основного договору на умовах та в строки, встановленні цим Договором, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю у гривні суму заздалегідь погоджених збитків Продавця за цим Договором не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги Продавця про відшкодування збитків. За домовленістю сторін факт неукладення Покупцем Основного договору вважається належним чином підтвердженим шляхом складання Продавцем акту про неукладення Основного договору, який Продавець має право скласти та підписати одноосібно.

15.10.2015 року, в забезпечення укладення Основних договорів, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» (Іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк» (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір (далі - Іпотечний договір), відповідно до умов якого предметом іпотеки є:

- вбудоване нежиле приміщення: 1 - й поверх 310,8 кв. м, антресолі - 83,0 кв. м, цоколь - 293,0 кв. м, загальною площею 686,8 кв. м, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ділова (колишня Димитрова), 9А (надалі - Предмет іпотеки 1). Предмет іпотеки 1 належить ІПОТЕКОДАВЦЕВ1 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу вбудованого приміщення, укладеного 08 травня 1996 року між Акціонерним комерційним банком «Київ» та Акціонерним банком «Авторитет», правонаступником якого є ІПОТЕКОДАВЕЦЬ. Право власності на Предмет іпотеки 1 зареєстроване Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» 24.05.1996 року про що зроблений запис у реєстровій книзі № 1288-ГІ та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 356789780000, номер запису про право власності 5605717, згідно Витягу за індексним номером 21459297 від 12травня 2014 року;

- квартира АДРЕСА_1 (дев`ять літера „А"), загальною площею 81,9 кв. м, жилою площею 43,1 кв. м, кількістю жилих кімнат 2 (надалі - Предмет іпотеки 2). Предмет іпотеки 2 належить ІПОТЕКОДЛВЦЕВІ на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ІПОТЕКОДАВЦЕМ та ОСОБА_4., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 24 травня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 812, державна реєстрація якого в Державному реєстрі правочинів здійснена 24 травня 2007 року за реєстраційним номером 2109003, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 4033136 від 24.05.2007 року. Право власності на Предмет іпотеки 2 майно зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.06.2007 року в реєстровій книзі № д. 186-186 за реєстровим номером 4715, що підтверджується Реєстраційним посвідченням № 036097 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 129039080000, номер запису про право власності 2057303, згідно Витягу за індексним номером 7742284 від 09 серпня 2013 року;

- квартира АДРЕСА_2 (дев`ять літера «А»), загальною площею 68,2 кв. м, жилою площею 35,9 кв. м, кількістю жилих кімнат 2 (надалі - Предмет іпотеки 3). Предмет іпотеки 3 належить ІПОТЕКОДАВЦЕВІ на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ІПОТЕКОДАВЦЕМ та ОСОБА_1., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 14 червня 2007 року; зареєстрованого в реєстрі за № 977, державна реєстрація якого в Державному реєстрі правочинів здійснена 14 червня 2007 року за реєстраційним номером 2153973, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 4140305 від 14.06.2007. Право власності на Предмет іпотеки 3 зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.06.2007 року в реєстровій книзі № д. 186-186 за реєстровим номером 4715, що підтверджується Реєстраційним посвідченням № 036096 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 128785580000, номер запису про право власності 2053696, згідно Витягу за індексним номером 7728128 від 08 серпня 2013 року.

Предмет іпотеки 1, Предмет іпотеки 2 та Предмет іпотеки 3 надалі разом іменуються - Предмет іпотеки. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма приналежностями.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору за цим договором забезпечується виконання Іпотекодавцем наступним зобов`язань:

п. 1.2.1 зобов`язань з відшкодування збитків за Попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 15 жовтня 2015р. №15/10-1 (із всіма змінами і доповненнями до нього (надалі - Попередній договір 1), який укладений між ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ та ІПОТЕКОДАВЦЕМ, відповідно до умов якого: у разі неукладення повноважним представником ІПОТЕКОДАВЦЯ з ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ Договору купівлі-продажу цінних паперів на умовах та в строки встановлені Попереднім договором 1 (надалі Основний договір 1), ІПОТЕКОДАВЕЦЬ зобов`язаний відшкодувати ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЮ збитки у наступному розмірі: сума збитків, що становить грошовий еквівалент 1 553 038,48 $ (один мільйон п`ятсот п`ятдесят три тисячі тридцять вісім доларів США 48 центів), яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України станом на дату заявлення ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ вимоги про відшкодування збитків. У разі неукладення ІПОТЕКОДАВЦЕМ з будь-яких причин Основного договору 1 на умовах та в строки, встановлені Попереднім договором 1, ІПОТЕКОДАВЕЦЬ зобов`язаний сплатити ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЮ у гривні суму вищевказаних збитків за Попереднім договором 1 не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ про відшкодування збитків. Факт неукладення ІПОТЕКОДАВЦЕМ Основного договору 1 вважається належним чином підтвердженим шляхом складання ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ акту про неукладення Основного договору 1, який ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ має право скласти та підписати одноосібно. Також іпотекою забезпечується виконання будь-яких інших зобов`язань Іпотекодавця, передбачених Попереднім договором 1.

п. 1.2.2 зобов`язань з відшкодування збитків за Попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 15 жовтня 2015р. №15/10-2 (із всіма змінами і доповненнями до нього (надалі - Попередній договір 2), який укладений між ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ та ІПОТЕКОДАВЦЕМ, відповідно до умов якого: у разі неукладення повноважним представником ІПОТЕКОДАВЦЯ з ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ Договору купівлі-продажу цінних паперів на умовах та в строки встановлені Попереднім договором 2 (надалі Основний договір 2), ІПОТЕКОДАВЕЦЬ зобов`язаний відшкодувати Іпотекодержателю збитки у наступному розмірі: сума збитків, що становить грошовий еквівалент 1 249 816,24 $ (один мільйон двісті сорок дев`ять тисяч вісімсот шістнадцять доларів США двадцять чотири цента), яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України станом на дату заявлення ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ вимоги про відшкодування збитків. У разі неукладення ІПОТЕКОДАВЦЕМ з будь-яких причин Основного договору 2 на умовах та в строки, встановлені Попереднім договором 2, ІПОТЕКОДАВЕЦЬ зобов`язаний сплатити ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЮ у 7 гривні суму вищевказаних збитків за Попереднім договором 2 не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ про відшкодування збитків. Факт неукладення ІПОТЕКОДАВЦЕМ Основного договору 2 вважається належним чином підтвердженим шляхом складання ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ акту про неукладення Основного договору 2, який ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ має право скласти та підписати одноосібно. Також іпотекою забезпечується виконання будь-яких інших зобов`язань Іпотекодавця, передбачених Попереднім договором 2.

Відповідно до п. 1.6 Іпотечного договору за рахунок предмету іпотеки ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ має право задовольнити свої вимоги за Попереднім договором 1 та Попереднім договором № 2 в повному обсязі, що визначається на момент фактичного їх задоволення, включаючи відшкодування збитків, понесені витрати на утримання предмету іпотеки, витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, сплаті державного мита та оплату послуг нотаріусів, адвокатів, юристів, а також інші витрати, передбачені Попереднім договором 1, Попереднім договором 2 та цим Договором.

Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток.

Даний Іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. та зареєстровано за № 2055.

08.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» (Іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк» (Іпотекодавець) укладено Договір про внесення змін до Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. 15.10.2015 за реєстровим № 2055 (далі - Договір про внесення змін до Іпотечного договору від 15.10.2015).

Відповідно до п. 1 Договору про внесення змін до Іпотечного договору від 15.10.2015 Сторони домовилися внести до Іпотечного договору наступні зміни:

1.1.Викласти п. 1.1. Іпотечного договору в наступній редакції:

"1.1 Відповідно до умов цього Договору предметом іпотеки є:

1.1.1. квартира АДРЕСА_1 (дев`ять літера «А»), загальною площею 81,9 кв. м, жилою площею 43,1 кв. м,- кількість жилих кімнат 2 (надалі - Предмет іпотеки 1). Предмет іпотеки 1 належить ШОТЕКОДАВЦЕВІ на праві приватної власності; на підставі Договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ІПОТЕКОДАВЦЕМ та ОСОБА_2., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального - округу Кара В.В; 24 травня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 812, державна реєстрація якого В Державному реєстрі правочинів здійснена 24 травня 2007-року за реєстраційним/ номером 2109003, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 4033136 від 24.05.2007 року. Право власності на Предмет іпотеки 1 зареєстрована Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.06.2007 року в реєстровій книзі № д.186-186 за реєстровим № 4715, що підтверджується Реєстраційним посвідченням № 036097 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 129039080000, номер запису про право власності 2057303, згідно Витягу за індексним номером № 77 42284 від 09 серпня 2013 року;

1.1.2. квартира АДРЕСА_2 (дев`ять літера «А»), загальною площею 68,2 кв. м., жилою площею 35,9 кв. м, кількість жилих кімнат 2 (надалі - Предмет іпотеки 2). Предмет іпотеки 2 належить ІПОТЕКОДАВЦЕВІ на праві приватної власності па підставі Договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ІПОТЕКОДАВЦЕМ та ОСОБА_3., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 14 червня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 977, державна реєстрація якого в Державному реєстрі правочинів здійснена 14червня 2007 року за реєстраційним номером 2153973, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 4140305 від 14.06.2007 року. Право власності на Предмет іпотеки 2 зареєстроване Київським міським бюро технічної, інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.06.2007 року в реєстровій книзі № д. 186-186 за реєстровим № 4715, що підтверджується Реєстраційним посвідченням № 036096 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 128785580000, номер запису про право власності 2053696, згідно Витягу за індексним номером 7728128 від 08 серпня 2013 року. Предмет іпотеки 1 та Предмет іпотеки 2 надалі разом іменуються - Предмет іпотеки.

Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями».

Даним Договором про внесення змін до Іпотечного договору від 15.10.2015 пункт п. 1.8. Іпотечного договору викладено в наступній редакції:

« 1.8. Заставна вартість Предмета іпотеки на дату укладення цього Договору, становить 5 343 700,00 грн. (п`ять мільйонів триста сорок три тисячі сімсот гривень 00 копійок), яка включає в себе: оціночну вартість Предмета іпотеки 1 в сумі 2 888400,00 грн. (два мільйони вісімсот вісімдесят вісім тисяч чотириста) гривень; оціночну вартість Предмета іпотеки 2 в сумі 2 455 300,00 грн. (два мільйони чотириста п`ятдесят п`ять тисяч триста) гривень».

Пунктом 2 даного встановлено, що цей Договір є невід`ємною частиною Іпотечного договору та не змінює інших положень Іпотечного договору.

Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних підприємців та громадських формувань, який розміщено на офіційній сторінці Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) Публічне акціонерне товариство «Аграрний комерційний банк» змінило назву на публічне акціонерне товариство «Айбокс Банк», ідентифікаційний код 21570492 (далі - ПАТ «Айбокс Банк» або Банк). Відповідні зміни було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19 липня 2016 року.

Як зазначає позивач, у позовній заяві, у встановлений Попередніми договорами № 1, № 2 строк на укладення Основних договорів (Договорів купівлі-продажу цінних паперів), а саме в термін до 15.10.2016, вказані договору укладені не були.

Відповідно до умов Попередніх договорів № 1, № 2 сторони зобов`язалися укласти Основні договори до 15 жовтня 2016 року. Відповідно до письмових та усних пояснень позивача та відповідача дані договори не були укладені.

07.03.2023 Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 89-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЙБОК БАНК».

04.10.2023 позивач звернувся з листом (вих. № 3215/012-23лк) до відповідача, в якому просив на адресу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка О.В. (02000, м. Київ, вул. Назарівська, 17), надати погодження щодо зняття заборони відчуження предмету іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 81,9 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 129039080000; квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомі майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 128785580000, накладені 15.10.2015 року за реєстровим № 2056 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.М.

Даний лист позивачем було направлено 05.10.2023, що підтверджується копією списку № 05.10.2023 поштових відправлень та фіскального чеку № 215600426655 від 05.10.2023.

15.05.2024 позивач звернувся з листом (вих. № 910/012-24лк) до відповідача, в якому просив на адресу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка О.В. (02000, м. Київ, вул. Назарівська, 17), надати погодження щодо зняття заборони відчуження предмету іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 81,9 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 129039080000; квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомі майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 128785580000, накладені 15.10.2015 року за реєстровим № 2056 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.М.

Даний лист позивачем було направлено 16.05.2024, що підтверджується копією списку № 15.05.2024 поштових відправлень та службового чеку від 16.05.2024.

У позовній заяві позивач зазначає, що у відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 379628067 від 22.05.2024, щодо об`єкта нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 81,9 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м, міститься запис про обтяження № 11615230 від 15.10.2015.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 379630769 від 22.05.2024, щодо об`єкта нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м, міститься запис про обтяження № 11615242 від 15.10.2015.

AT «АЙБОКС БАНК», як власник вказаного нерухомого майна, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів, шляхом подання позову про визнання іпотеки такою, що припинена та зобов`язання вчинити дії.

Звертаючись до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена та зобов`язання вчинити дії, позивач посилався на відсутність (припинення) зобов`язання за Попередніми договорами № 1, № 2, а тому іпотека за договорами, якими забезпечувалось виконання укладення Основних договорів, є припиненою як похідне зобов`язання, отже, наявні підстави для зняття обмеження із заставного майна.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що наявність запису про обтяження за Іпотечним договором від 15.10.2015, у Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо нерухомого майна, яке на праві власності належить позивачу, зобов`язання за яким є припиненим, обмежує право власності АТ «АЙБОКС БАНК» на розпорядження та користування належним йому майном. Не виконання дій щодо припинення обтяження зазначеного нерухомого майна з боку Відповідача порушує права та інтереси АТ «АЙБОКС БАНК», з тих підстав, що починаючи з 07.03.2023 року Банк перебуває у процедурі ліквідації, тому дане обтяження прямо впливає на формування ліквідаційної маси для продажу та погашення реєстру акцептованих кредиторів AT «АЙБОКС БАНК» в подальшому.

Позивач також звертає увагу, що наявність обтяження належного позивачу на праві власності нерухомого майна іпотекою передбачає заборону або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, позовні вимоги про зняття заборони відчуження в Державному реєстрі речових прав на нерухомого майна є обґрунтованим, оскільки обраний Банком спосіб захисту порушеного права спрямований на усунення перешкод позивачеві, як власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Відповідач, заперечуючи щодо позовних вимог позивача, у поданому до суду 20.06.2024 відзиві (далі - відзив на позовну заяву), зазначає наступне:

Іпотека забезпечує зобов`язання ПрАТ «АЙБОКС БАНК» з відшкодування збитків, завданих неукладенням основних договорів. У позовній заяві позивач помилково вважає, що іпотекою забезпечується лише зобов`язання щодо укладення Основних договорів. Разом з тим, ця обставина не відповідає дійсності. Відповідно до п. 6.8. Іпотечного договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами за умови його нотаріального посвідчення і діє до виконання зобов`язань, забезпечених іпотекою, належним чином і в повному обсязі.

Зобов`язання АТ «Айбокс Банк» з відшкодування збитків відповідачу не було виконано або іншим чином припинено, у зв`язку з чим, іпотека також не може бути припинена. У позовній заяві позивач зазначив, що оскільки основні зобов`язання Банку щодо укладання Основних договорів не були укладенні протягом строку, встановленого Попередніми договорами, то такі зобов`язання є припиненими та разом з ними припиняється іпотека на нерухоме майно. Таким чином, підставою для припинення іпотеки позивач заявляє припинення основних зобов`язань, забезпечених іпотекою. Разом з тим, основним зобов`язанням, яке забезпечує іпотека, є зобов`язання АТ «Айбокс Банк» з відшкодування збитків ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ» у зв`язку з неукладенням Основних договорів. Вказане зобов`язання не було припинено у встановленому законодавством порядку. У встановлений Попередніми договорами строк на укладання Основних договорів (Договорів купівлі продажу цінних паперів), а саме в термін до 15.10.2016, вказані договори укладені не були, що підтверджується Актом про неукладення основного договору від 15.10.2016 року, копію якого, як додаток додано до відзиву на позову заяву. У зв`язку з цим, 10.10.2019р. ТОВ «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» направило на адресу АТ «АЙБОКС БАНК» лист вих. № 10/10-19, копію якого, як додаток додано до відзиву на позову заяву, з вимогою про відшкодування збитків на загальну суму 69 230 511,59 грн. (еквівалент дорівнює сумі 1 553 038,48 $ та 1 249 816,24 $, розрахований на дату пред`явлення вимоги), завданих Товариству у зв`язку з порушенням Попередніх договорів 1 та 2. Строк виконання зобов`язання з відшкодування збитків становив 3 робочих дні з дати отримання вимоги. Оскільки Банк отримав вказану вимогу 10.10.2019 р., останнім днем строку виконання вказаного зобов`язання було 15.10.2019р., а з 16.10.2019 р. Боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання. Своє зобов`язання щодо сплати збитків АТ «АЙБОКС БАНК» визнало у листі від 23.10.2019 № 3526/12-б/б-01, копію якого, як додаток додано до відзиву на позову заяву, у повному обсязі та заявило про відсутність вільних фінансових ресурсів для відшкодування збитків, та у зв`язку з цим, просило відкласти вирішення питань щодо виконання вказаного зобов`язання на більш пізній строк. На даний час, вимога відповідача про відшкодування збитків залишається незадоволеною, внаслідок чого зобов`язання АТ «Айбокс Банк» з відшкодування збитків не є припиненим.

У поданій до суду 28.06.2024 відповіді на відзив (далі - відповідь на відзив), позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає наступне. За правилом до частини третьої статті 635 ЦК України зобов`язання, встановлене попереднім договором припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. У листі 3526/12-б/б -01 від 23 жовтня 2019 року АТ«АЙБОКС БАНК» зазначив, що станом на момент отримання Банком вимоги Відповідача основні договори купівлі - продажу цінних паперів, вказаних у Договорах № 1,2, не були укладені з незалежних від Банку причин. Однією з яких було те, що після укладення Договорів №1,2 , що до частини емітентів позалістингових цінних паперів, які були об`єктом Договорів №1,2, рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, що в значній мірі унеможливило належне виконання Банком зобов`язань за Договорами № 1,2. Відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 841 від 21.11.2017 року зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, емітованих ПАТ «Профінанс» на строк до усунення порушення.

Також позивач зазначає, що в Акті про не укладення Основного договору від 15 жовтня, зазначено лише факт, що станом на 15.10.2016 р., основний договір купівлі-продажу цінних паперів вказаних у попередніх Договорах № 1,2, за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 9а, Банком не укладено. В даному Акті не зазначено адресу складання акту, час, причин відмови Покупця від укладання договору. Акт про не укладення Основного договору складено в односторонньому порядку 15.10.2016 р., хоча попереднім договором встановлено, що відповідно до п. 10 Попереднього договору Сторони домовились здійснити укладення Основного договору 15.10.2016р. за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 9а. Згідно із зазначеними умовами попереднього договору подія не укладення договору мала настати 16.10.2016 року. В свою чергу Продавець не надав доказів, що факт не укладення основного договору виник з вини Покупця. Отже, оскільки основний договір не був укладений не з вини Покупця, то відсутні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності у виді штрафу, передбаченого умовами попереднього договору.

У поданих до суду 03.07.2024 запереченнях на відповідь на відзив, відповідач зазначає, що за умовами Попереднього договору 1 ПрАТ «Айбокс Банк» мав укласти основний договір, за яким здійснити зворотній викуп облігацій за ціною 1 553 038,48 $ в грошовому еквіваленті (Продажна ціна пакету ЦП за Основним договором відповідно до п. 3 Попереднього договору 1), а за умовами Попереднього договору 2 - за ціною 1 249 816,24 $ (Продажна ціна пакету ЦП за Основним договором відповідно до п. 3 Попереднього договору 2). З огляду на вказане, розмір збитків, що був визначений сторонами у пункті 14 Попередніх договорів, у повній мірі відповідає продажній ціні пакету цінних паперів та забезпечує страхування (контроль) ризиків невикупу цінних паперів та відвернення несприятливих для Продавця наслідків у вигляді неукладення ПрАТ «Айбокс Банк» основного договору. Факт неукладення вказаних договорів підтверджується Актом про неукладення основного договору від 15.10.2016 року, що за умовами пункту 14 Попередніх договорів 1 та 2 може бути складений в односторонньому порядку Продавцем. Про причини відмови від укладення основних договорів ПрАТ «Айбокс Банк» Товариство не повідомило. З огляду на вказане, безпідставними є доводи позивача щодо необхідності доведення відповідачем вини ПрАТ «Айбокс Банк» в неукладені договору. Про обставини непереборної сили позивач відповідача до закінчення строку виконання зобов`язання не повідомляв, довідку Торгово-промислової палати України не пред`являв. Заперечення позивачем порушення покладеного на нього зобов`язання та необхідності відшкодувати завдані збитки, незважаючи на факт попереднього визнання ним вказаних обставин у листі АТ «АЙБОКС БАНК» від 23.10.2019 № 3526/12-б/б-01, свідчить про недобросовісність ПрАТ «Айбокс Банк» у виконанні покладених на нього Попереднім договором зобов`язань та суперечливу поведінку Банку.

Позивач у поданих до суду 12.07.2024 та 13.08.2024 додаткових поясненнях, додатково до зазначеного у відповіді на відзив, звертав увагу, що відповідач не надав доказів, що факт не укладення основного договору виник з вини покупця. Також позивач звертав увагу, що у листі 3526/12-б/б -01 від 23 жовтня 2019 року АТ«АЙБОКС БАНК» зазначив, що станом на момент отримання Банком вимоги Відповідача основні договори купівлі - продажу цінних паперів, вказаних у Договорах № 1,2, не були укладені з незалежних від Банку причин. Однією з яких було те, що після укладення Договорів № 1,2 , що до частини емітентів позалістингових цінних паперів, які були об`єктом Договорів № 1,2, рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, що в значній мірі унеможливило належне виконання Банком зобов`язань за Договорами № 1,2. Предметом попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів № 15/10-2 від 15.10.2015р та № 15/10-1 від 15.10.2015р, є пакет цінних паперів до якого входять облігації іменні дисконтні наступних емітентів: ПАТ «Страхова компанія «Стандарт РЕ» (код ЄДРПОУ 39148240), ПАТ «Глобал Транспорт Логістик» (код ЄДРПОУ 20006855), ПАТ «БІЗНЕС РЕЗЕРВ» (код ЄДРПОУ 24918926), ПАТ «Профінанс» (код ЄДРПОУ 37249988), ТОВ «Домініон Інвест» (код ЄДРПОУ 38952287), ТОВ «ФАКТОР-МЕД» (код ЄДРПОУ 33638283), ТОВ «Технокомпані» ( код ЄДРПОУ 35759019), ТОВ «ІТС УКРАЇНА ЛТД» (код ЄДРПОУ 33194878). В додаток до вказаних пояснень, позивачем надано до суду копії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які забороняли здійснити переказ цінних паперів АТ «АЙБОКС БАНК».

Відповідач у поданих до суду 27.08.2024 додаткових поясненнях, додатково звертав увагу, що про обставини непереборної сили позивач відповідача у порядку, встановленому Договором, та до закінчення строку виконання зобов`язання не повідомляв, довідку Торгово-промислової палати України щодо неможливості виконання своїх зобов`язань за договором не пред`являв; позивач посилається на рішення НКЦПФР, які не містять заборони або інших обмежень щодо обігу цінних паперів станом на 15.10.2016р.

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копію: рішення Правління Національного Банку України № 89-рш від 07.03.2023; рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 531 від 04.05.2023; Наказу №121 від 05.05.2023 «Про виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «АЙБОКС БАНК»; Попереднього договору купівлі продажу цінних паперів №15/10-1 від 15.10.2015; попереднього договору купівлі продажу цінних паперів №15/10-2 від 15.10.2015; Іпотечного договору від 15.10.2015 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. за реєстровим №2055; договір про внесення змін до Іпотечного договору посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. 08.02.2016 за реєстровим № 48; Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 379628067 від 22.05.2024; Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 379630769 від 22.05.2024; листа № 3215/012-23лк від 04.10.2023 з доказами направлення; листа № 910/012-24лк від 15.05.2024 з доказами направлення; відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який функціонує відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2105/22417, щодо ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ»; відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який функціонує відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2105/22417, щодо AT «АЙБОКС БАНК»; Акта про неукладення основного договору від 15.10.2016 року; листа ТОВ «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» вих. № 0/10-19 від 10.10.2019р. з вимогою про відшкодування збитків; листа АТ «АЙБОКС БАНК» від 23.10.2019 № 3526/12-б/б-01; заяви ТОВ «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» про визнання вимог кредитора вих. № 96 від 13.06.2024р. з доказами надсилання; повідомлення-вимоги про усунення порушення основного зобов`язання вих. № 97 від 13.06.2024р.; рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку: від 21.11.2017 № 841, від 14.12.2017 № 897, від 28.07.2016 № 828; від 07.06.2016 № 642, від 26.04.2018 № 285, від 19.04.2017 № 258, від 27.02.2018 № 107, від 19.11.2015 № 1889, від 19.11.2015 № 1888, від 22.01.2019 № 29, від 21.03.2017 № 185, від 27.06.2017 № 497, від 27.06.2017 № 494, від 30.12.2016 № 1302, від 07.11.2017 № 801, від 04.11.2021 № 1065, від 30.12.2016 № 1303, від 04.11.2021 № 1087, від 21.03.2017 № 184.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є визнання припиненою іпотеки та припинення обтяжень на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 Цивільного кодексу України). Однією з таких підстав є договори (пункт 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 635 ЦК України визначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно з частиною 3 ст. 635 ЦК України, зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

При цьому, відповідно до частини другої статті 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Отже, наслідки порушення попереднього договору однією зі сторін розкриті у частині другій статті 635 ЦК України. І вони застосовуються, якщо інше не встановлено тим самим попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Порушення зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання (ст. 546 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що 15.10.2015 між Публічним акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Енергобудлізинг» укладено попередні договори купівлі-продажу цінних паперів № 15/10-1 та № 15/10-2.

Відповідно до п. 10 Попередніх Договорів від 15.10.2015 № 1 та від 15.10.2015 № 2 Сторони домовилися здійснити укладення Основних договорів - 15.10.2016 за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 9а.

В забезпечення укладення Основних договорів - 15.10.2016, між позивачем та відповідачем укладено Іпотечний договір від 15.10.2015, предметом якого є наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 81,9 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 129039080000; квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомі майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 128785580000.

Обтяження вказаного нерухомого майна та земельної ділянки іпотекою Банка було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.10.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.М.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що у визначений п. 10 Попередніх Договорів № 1, № 2 Основні договори укладені не були.

Під час розгляду даної справи сторонами також повідомлено, що у визначений п. 10 строк Попередніх Договорів № 1, № 2 Основні договори укладені не були.

Позивач зазначає, що зобов`язання Банку, встановлені Попередніми договорами № 1, № 2 щодо укладання Основних договорів (Договорів купівлі продажу цінних паперів) є припиненими оскільки Основні договори (Договорів купівлі продажу цінних паперів) не були укладенні протягом строку, встановленого Попередніми договорами, а тому є наявні всі підстави для вчинення дій спрямованих на припинення обтяження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 81,9 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 129039080000; квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомі майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 128785580000.

Представник відповідача під час розгляду справ у наданих письмових та усних поясненнях зазначав, що позивач помилково вважає, що іпотекою забезпечується лише зобов`язання щодо укладення Основних договорів. Додатково зазначав, що основним зобов`язанням, яке забезпечує іпотека, є зобов`язання АТ «Айбокс Банк» з відшкодування збитків ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ» у зв`язку з неукладенням Основних договорів. Вказане зобов`язання не було припинено у встановленому законодавством порядку.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові ВС від 21.04.2021 у справі № 607/15301/18 попередній договір є одним з різновидів цивільних договорів, а тому йому властиві всі родові ознаки договорів. Так, попередній договір вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли угоди з усіх істотних умов договору. При цьому для попереднього договору, поряд з іншими його умовами, мають бути визначені ті, які є суттєвими для основного договору.

Тобто у попередньому договорі, крім основного зобов`язання, може бути передбачена відповідальність сторін з того чи іншого питання, зокрема за неналежне виконання зобов`язання у виді штрафних санкцій.

Згідно змісту Попередніх договорів № 1, № 2 вбачається, що вони створювали для сторін наступні зобов`язання - укладення Основних договорів та у разі їх не укладення - відшкодування Продавцю (відповідачу) збитки.

Водночас відповідно до положень частини третьої статті 635 ЦК України припиняються зобов`язання сторін укласти основний договір, що унеможливлює спонукання до укладення основного договору в судовому порядку, виконання обов`язку в натурі чи виникнення основного договірного зобов`язання як правової підстави для виникнення у набувача права власності на майно. Проте припинення зобов`язання за попереднім договором не звільняє сторін від відповідальності, зокрема, передбаченої умовами попереднього договору, за порушення, вчинене під час його дії.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до п. 14 Попередніх Договорів № 1, № 2 зазначено наступне.

Відповідно до п. 14 Попереднього Договору № 1 Сторони керуючись п. 5 статті 225 Господарського кодексу України домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання цього Договору Покупцем, під чим Сторони розуміють не укладення повноважним представником Покупця Основного договору на умовах та в строки встановлені цим Договором, Покупець зобов`язаний відшкодувати Продавцю збитки, розмір яких заздалегідь визначений сторонами наступним чином: сума збитків складає грошовий еквівалент 1 553 038,48 $ (один мільйон п`ятисот п`ятдесят три тисячі тридцять вісім доларів США 48 центів), яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України на дату заявлення Продавцем вимог щодо відшкодування збитків. У разі неукладення Покупцем з будь-яких причин Основного договору на умовах та в строки, встановленні цим Договором, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю у гривні суму заздалегідь погоджених збитків Продавця за цим Договором не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги Продавця про відшкодування збитків. За домовленістю сторін факт неукладення Покупцем Основного договору вважається належним чином підтвердженим шляхом складання Продавцем акту про неукладення Основного договору, який Продавець має право скласти та підписати одноосібно.

Відповідно до п. 14 Попереднього Договору № 2 Сторони керуючись п. 5 статті 225 Господарського кодексу України домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання цього Договору Покупцем, під чим Сторони розуміють не укладення повноважним представником Покупця Основного договору на умовах та в строки встановлені цим Договором, Покупець зобов`язаний відшкодувати Продавцю збитки, розмір яких заздалегідь визначений сторонами наступним чином: сума збитків складає грошовий еквівалент 1 249 816, 24 $ (один мільйон двісті сорок дев`ять тисяч вісімсот шістнадцять доларів США 24 цента), яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України на дату заявлення Продавцем вимог щодо відшкодування збитків. У разі неукладення Покупцем з будь-яких причин Основного договору на умовах та в строки, встановленні цим Договором, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю у гривні суму заздалегідь погоджених збитків Продавця за цим Договором не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги Продавця про відшкодування збитків. За домовленістю сторін факт неукладення Покупцем Основного договору вважається належним чином підтвердженим шляхом складання Продавцем акту про неукладення Основного договору, який Продавець має право скласти та підписати одноосібно.

Також п. 1.2 Іпотечного договору встановлено, що за цим договором забезпечується виконання Іпотекодавцем наступним зобов`язань:

- п. 1.2.1 зобов`язань з відшкодування збитків за Попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 15 жовтня 2015р. №15/10-1 (із всіма змінами і доповненнями до нього (надалі - Попередній договір 1), який укладений між ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ та ІПОТЕКОДАВЦЕМ, відповідно до умов якого: у разі неукладення повноважним представником ІПОТЕКОДАВЦЯ з ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ Договору купівлі-продажу цінних паперів на умовах та в строки встановлені Попереднім договором 1 (надалі Основний договір 1), ІПОТЕКОДАВЕЦЬ зобов`язаний відшкодувати ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЮ збитки у наступному розмірі: сума збитків, що становить грошовий еквівалент 1 553 038,48 $ (один мільйон п`ятсот п`ятдесят три тисячі тридцять вісім доларів США 48 центів), яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України станом на дату заявлення ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ вимоги про відшкодування збитків. У разі неукладення ІПОТЕКОДАВЦЕМ з будь-яких причин Основного договору 1 на умовах та в строки, встановлені Попереднім договором 1, ІПОТЕКОДАВЕЦЬ зобов`язаний сплатити ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЮ у гривні суму вищевказаних збитків за Попереднім договором 1 не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ про відшкодування збитків. Факт неукладення ІПОТЕКОДАВЦЕМ Основного договору 1 вважається належним чином підтвердженим шляхом складання ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ акту про неукладення Основного договору 1, який ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ має право скласти та підписати одноосібно. Також іпотекою забезпечується виконання будь-яких інших зобов`язань Іпотекодавця, передбачених Попереднім договором 1.

- п. 1.2.2 зобов`язань з відшкодування збитків за Попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 15 жовтня 2015р. №15/10-2 (із всіма змінами і доповненнями до нього (надалі - Попередній договір 2), який укладений між ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ та ІПОТЕКОДАВЦЕМ, відповідно до умов якого: у разі неукладення повноважним представником ІПОТЕКОДАВЦЯ з ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ Договору купівлі-продажу цінних паперів на умовах та в строки встановлені Попереднім договором 2 (надалі Основний договір 2), ІПОТЕКОДАВЕЦЬ зобов`язаний відшкодувати Іпотекодержателю збитки у наступному розмірі: сума збитків, що становить грошовий еквівалент 1 249 816,24 $ (один мільйон двісті сорок дев`ять тисяч вісімсот шістнадцять доларів США двадцять чотири цента), яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України станом на дату заявлення ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ вимоги про відшкодування збитків. У разі неукладення ІПОТЕКОДАВЦЕМ з будь-яких причин Основного договору 2 на умовах та в строки, встановлені Попереднім договором 2, ІПОТЕКОДАВЕЦЬ зобов`язаний сплатити ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЮ у 7 гривні суму вищевказаних збитків за Попереднім договором 2 не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ про відшкодування збитків. Факт неукладення ІПОТЕКОДАВЦЕМ Основного договору 2 вважається належним чином підтвердженим шляхом складання ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ акту про неукладення Основного договору 2, який ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ має право скласти та підписати одноосібно. Також іпотекою забезпечується виконання будь-яких інших зобов`язань Іпотекодавця, передбачених Попереднім договором 2.

Аналіз даних приписів Іпотечного договору свідчить, що вказаним договором забезпечується виконання ІПОТЕКОДАВЦЕМ (позивачем) зобов`язань з відшкодування збитків за Попередніми договорами № 1, № 2, які укладені між ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ (відповідачем) та ІПОТЕКОДАВЦЕМ (позивачем), відповідно до умов яких у разі неукладення повноважним представником ІПОТЕКОДАВЦЯ (позивача) з ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ (відповідачем) Договору купівлі-продажу цінних паперів на умовах та в строки встановлені Попередніми договорами № 1, № 2 зобов`язаний відшкодувати ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЮ збитки.

При цьому, п. 1.1. Іпотечного договору (з урахуванням Договору про внесення змін до Іпотечного договору від 15.10.2015) предметом іпотеки є:

1.1.1. квартира АДРЕСА_1 (дев`ять літера «А»), загальною площею 81,9 кв. м., жилою площею 43,1 кв. м,- кількість жилих кімнат 2 (надалі - Предмет іпотеки 1). Предмет іпотеки 1 належить ІПОТЕКОДАВЦЕВІ на праві приватної власності; на підставі Договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ІПОТЕКОДАВЦЕМ та ОСОБА_2., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального - округу Кара В.В; 24 травня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 812, державна реєстрація якого В Державному реєстрі правочинів здійснена 24 травня 2007 року за реєстраційним/ номером 2109003, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 4033136 від 24.05.2007 року. Право власності на Предмет іпотеки 1 зареєстрована Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.06.2007 року в реєстровій книзі № д.186-186 за реєстровим № 4715, що підтверджується Реєстраційним посвідченням № 036097 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 129039080000, номер запису про право власності 2057303, згідно Витягу за індексним номером № 7742284 від 09 серпня 2013 року;

1.1.2. квартира АДРЕСА_2 (дев`ять літера «А»), загальною площею 68,2 кв. м., жилою площею 35,9 кв. м., кількість жилих кімнат 2 (надалі - Предмет іпотеки 2). Предмет іпотеки 2 належить ІПОТЕКОДАВЦЕВІ на праві приватної власності па підставі Договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ІПОТЕКОДАВЦЕМ та ОСОБА_3., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 14 червня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 977, державна реєстрація якого в Державному реєстрі правочинів здійснена 14 червня 2007 року за реєстраційним номером 2153973, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 4140305 від 14.06.2007 року. Право власності на Предмет іпотеки 2 зареєстроване Київським міським бюро технічної, інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.06.2007 року в реєстровій книзі № д. 186-186 за реєстровим № 4715, що підтверджується Реєстраційним посвідченням № 036096 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 128785580000, номер запису про право власності 2053696, згідно Витягу за індексним номером 7728128 від 08 серпня 2013 року. Предмет іпотеки 1 та Предмет іпотеки 2 надалі разом іменуються - Предмет іпотеки.

Матеріалами вправи встановлено, що факт не укладення Основних договорів засвідчено Актом від 15.10.2016.

Під час розгляду справи, позивачем не спростовано належними та допустимими доказами існування або не існування Акту. Поряд з цим, представник позивача у судовому засіданні повідомив, що йому не відома інформація щодо направлення вказаного Акту позивачу в період його складання.

Натомість представник позивача зазначав, що укладання Основних договорів не відбулося поза його волею, посилаючись при цьому на рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.11.2017 № 841, від 14.12.2017 № 897, від 28.07.2016 № 828; від 07.06.2016 № 642, від 26.04.2018 № 285, від 19.04.2017 № 258, від 27.02.2018 № 107, від 19.11.2015 № 1889, від 19.11.2015 № 1888, від 22.01.2019 № 29, від 21.03.2017 № 185, від 27.06.2017 № 497, від 27.06.2017 № 494, від 30.12.2016 № 1302, від 07.11.2017 № 801, від 04.11.2021 № 1065, від 30.12.2016 № 1303, від 04.11.2021 № 1087, від 21.03.2017 № 184, які забороняли здійснювати переказ пакету цінних паперів на рахунок АТ «АЙБОКС БАНК».

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (стаття 617 ЦК України).

Відповідно до п. 16 Попередніх договорів № 1, № 2 жодна із сторін не несе відповідальності у разі невиконання несвоєчасного або неналежного виконання нею будь-якого з її зобов`язань по цьому Договору, якщо зазначене невиконання, несвоєчасне або неналежне виконання зумовлені виключно виникненням і/або обставини непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Під обставинами непереборної сили сторони розуміють наступні події надзвичайного характеру, які виникли після укладення цього Договору незалежно від волі і бажання Сторін (Сторони): дія природних стихій і катаклізмів, війна, громадські безпорядки, революції.

Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини, зобов`язана невідкладно, але не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з дати настання таких обставин в письмовій формі інформувати контрагента про настання таких обставин та про їх наслідки, та прийняти усі можливі заходи з метою максимального обмеження негативних наслідків, викликаних форс- мажорними обставинами. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України. Аналогічні умови стосуються інформування про припинення дії форс-мажорних обставин та їх наслідків.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення контрагента про настання форс- мажорних обставин веде до втрати права посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності.

Настання форс-мажорних обставин може викликати збільшення строку виконання цього Договору на період їх дії, якщо Сторони не домовилися про інше.

Суд також звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Позивачем під час розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів повідомлення відповідача, до закінчення строку для укладання Основних догорів, про наявність форс-мажорних обставин, які визначені п. 16 Попередніх договорів № 1,2. Також позивачем не надано доказів щодо повідомлення відповідача про прийнятті рішення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку щодо відповідних суб`єктів.

Представник відповідача зазначив, що ним не отримано повідомлення щодо форс-мажорні обставини відповідно до п. 16 Попередніх договорів № 1, № 2, а також останнім не було повідомлено про такі обставини позивача.

Таким чином, представником позивача не доведено відсутність зі сторони АТ «АЙБОКС БАНК» вини щодо не укладання Основних договорів, передбаченого п. 16 Попередніх договорів від 15.10.2015 № 1 та від 15.10.2015 № 2.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові ВС від 31.01.2019 у справі № 362/6630/174 припинення дії кредитного договору не є підставою для припинення зобов`язань, які виникли під час його дії і виконання яких було забезпечено іпотекою.

Таким чином, припинення зобов`язання за Попередніми договорами № 1, № 2 щодо укладання Основних договорів, не звільняє позивача від відповідальності, зокрема, передбаченої умовами п. 14 Попередніх договорів №1, № 2 про відшкодування збитків відповідачу.

Суд зазначає, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина перша статті 546 ЦК України).

За загальним правилом, акцесорність означає односторонню залежність забезпечувального зобов`язання від основного зобов`язання та характеризується відсутністю взаємозалежності, а також взаємної акцесорності. Тобто саме забезпечувальне зобов`язання має похідний характер від основного та саме юридична доля забезпечувального зобов`язання наслідує юридичну долю основного, а не навпаки.

Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України іпотека є видом застави.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 898-IV (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 898-IV іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

У частинах четвертій, п`ятій згаданої статті визначено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання (частина перша статті 7 Закону № 898-IV).

Аналіз параграфа 1 глави 49 ЦК України та приписів Закону № 898-IV дає підстави для висновку, що іпотечне зобов`язання має похідний характер від основного зобов`язання, існує в межах основного зобов`язання і саме недійсність основного зобов`язання як договору або вимоги призводить до недійсності правочину щодо його забезпечення, а не навпаки.

З огляду на правову природу забезпечувального зобов`язання саме це зобов`язання має наслідувати юридичну долю основного зобов`язання. В разі припинення основного зобов`язання за українським правом так само припиняється і забезпечувальне зобов`язання, зокрема, в разі виконання боржником основного зобов`язання в повному обсязі.

Отже, іпотека є акцесорним видом забезпечення виконання зобов`язання, а тому поділяє долю права вимоги, яку вона забезпечує.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19.

Відповідно до частин першої, другої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтями 599-601, 604-609 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю його виконання, смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи.

За загальним правилом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним у належний спосіб. Так само забезпечувальне зобов`язання припиняється виконанням основного зобов`язання. Інші підстави припинення іпотечного зобов`язання мають бути врегульовані спеціальним законом або певним договором.

За загальним правилом, закріпленим у частині п`ятій статті 3 Закону № 898-IV, іпотека має похідний від основного зобов`язання характер і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

З огляду на вищевикладене під час вирішення питань, пов`язаних з припиненням певного виду обтяження речового права на нерухоме майно, потрібно виходити з визначених законом підстав для такого припинення, а також чи є таке припинення результатом вчинення нотаріальної дії чи ні.

Згідно з приписами статті 17 Закону № 898-IV іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідним від основного зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16; від 14 листопада 2018 року в справі № 500/4127/16-ц; від 06 серпня 2020 року в справі № 337/1000/19; від 28 квітня 2021 року в справі № 569/14282/19, від 07 липня 2021 року в справі № 756/13164/18.

Під час застосування вищенаведених норм права у цій постанові також підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, провадження № 14-88цс19 (пункти 54, 68-70): іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).

Звертаючись з позовом до суду, позивач не зазначив жодної з обставин, з наявністю яких Закон України «Про іпотеку» пов`язує припинення іпотеки.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. На відносини з права застави не поширюються норми статті 559 ЦК України щодо припинення поруки, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України і спеціальним законом.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного суду від 30 червня 2020 року у справі № 752/1297/17.

Таким чином, оскільки іпотека є обтяженням, яке застосовується задля виконання зобов`язань, що виникли за умовами, зокрема, відшкодування збитків за Попередніми договорами № 1, № 2 у разі не укладення Основних договорів, то таке обтяження припиняється лише у випадках, установлених спеціальним законом.

Відповідно до п. 3.1. Іпотечного договору, Іпотека припиняється: у випадку припинення зобов`язання, забезпеченого іпотекою; у випадку реалізації предмета іпотеки; у випадку набуття ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЕМ права власності на предмет іпотеки; у випадку виконання ІПОТЕКОДАВЦЕМ своїх зобов`язань за Попереднім договором № 1 та Попереднім договором № 2, а також Договорами про внесення змін до них належним чином та в повному обсязі; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Матеріалами справи встановлено, що зобов`язання, яке випливає зі змісту Іпотечного договору (відшкодуванням відповідачеві збитків) не припинено, строк дії іпотечного договору не закінчився; іпотекодержатель не набув право власності на предмет іпотеки; іпотечний договір є дійсним до теперішнього часу (не визнавався недійсним у судовому порядку); передане в іпотеку майно не знищено; не існує інших підстав, передбачених Законом № 898-IV.

Таким чином, судом встановлено, а учасниками справи не спростовано, що зобов`язання за кредитним договором від 15.10.2015 в частині відшкодування збитків відповідачу не припинені та строк дії іпотечного договору 15.10.2015 не закінчився.

Щодо посилання позивача на перебування його в процедурі ліквідації відповідно до рішення Правління Національного банку України від 07.03.2023 № 89-рш, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними (ст. 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

Поряд з цим, суд зазначає, що Верховний Суд України у своїй постанові від 06 липня 2016 року у справі № 918/545/13 зазначив, що укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) бере на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного державного реєстру.

Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника. Отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов`язок заставодавця (іпотекодавця) із несення цих ризиків. Таким чином, сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником. Верховний Суд України у постанові від 29 березня 2017 року у справі № 6-2013цс16 зазначив, що системний аналіз статей 11, 559, 598, 599, 609 ЦК України свідчить про те, що припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації юридичної особи - боржника за цим зобов`язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи - боржника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 295/6715/17.

Беручи до уваги викладене вище, суд зазначає, що відсутність підстав для припинення іпотечного договору, а тому вимоги позивача про визнання припиненою з 15.10.2016 іпотеку нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «АЙБОКС БАНК» (ЄДРПОУ 21570492, вул. Ділова, 9а, м. Київ, 03150), яка виникла на підставі Іпотечного договору, укладеного 15.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ» та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АЙБОКС БАНК» посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим № 2055 (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього), а саме: квартира АДРЕСА_1 , загального площею 81,9 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м; квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м, до задоволення не підлягають.

Частиною 1 ст. 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, оскільки вимоги позивача про припинення обтяжень на нерухоме майно є похідними від визнання припиненою іпотеки, в задоволені якої судом відмовлено, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволені похідних вимог про скасування обтяження та вилучити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: зняти заборону відчуження з нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 81,9 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м (реєстраційний номер майна 129039080000), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В., запис про обтяження № 116(15230 від 15.10.2015; зняти заборону відчуження з нерухомого майна: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею ЗІ5,9 кв. м (реєстраційний номер майна 128785580000), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В., запис про обтяження № 11615242 від 15.10.2015.

Щодо тверджень у відповідача у судовому засіданні, що позов подано з пропуском строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1ст. 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

Водночас, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, заявлених позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Аналогічна позиція міститься також в постанові 14.08.2018 Верховного Суду у справі №922/1425/17.

Беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

За ст. 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п. 5.1. Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, в чинній на час припинення іпотеки редакції, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики, про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки).

Тобто, у разі наявності правових підстав для вчинення дій щодо зняття заборони відчуження, до нотаріуса може звертатись з заявою про зняття заборони як іпотекодержатель, так і іпотекодавець, за умови подання безспірних доказів виконання зобов`язання.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі від 09.12.1994 «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів, дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд бере до уваги висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду у справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК».

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» відмовити повністю.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 22.11.2024.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА