Ухвала

від 17.03.2025 по справі 910/6447/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/6447/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Енергобудлізинг"

про визнання іпотеки такою, що припинена та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (далі - скаржник) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 у справі № 910/6447/24.

За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становить 3 028,00 грн.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).

З огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 04.10.2024 у справі № 906/1026/22) щодо майнового характеру позовної вимоги про визнання іпотеки такою, що припинена судовий збір за подання касаційної скарги на оскаржувані рішення суду в цій частині необхідно сплатити за ставкою, передбаченою законом для вимоги майнового характеру виходячи з вартості предмета іпотеки, визначеної в договорі іпотеки.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025, залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 яким відмовлено у задоволенні позову про:

1) визнання припиненою з 15.10.2016 іпотеку нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «АЙБОКС БАНК» (ЄДРПОУ 21570492, вул. Ділова, 9а, м. Київ, 03150), яка виникла на підставі Іпотечного договору, укладеного 15.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ЕНЕРГОБУДЛІЗИНГ» та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АЙБОКС БАНК» посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим № 2055 (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього), а саме:

- квартира 1, загального площею 81,9 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м;

- квартира 2, загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м.

2) скасування обтяження та вилучення запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна:

- зняти заборону відчуження з нерухомого майна: квартира 1 , загальною площею 81,9 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м (реєстраційний номер майна 129039080000), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В., запис про обтяження № 116(15230 від 15.10.2015;

- зняти заборону відчуження з нерухомого майна: квартира 2 , загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею ЗІ5,9 кв. м (реєстраційний номер майна 128785580000), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В., запис про обтяження № 11615242 від 15.10.2015.

Отже, предметом позову у цій справі є 2 майнові вимоги і 2 немайнові вимоги.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 і ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

За 2 вимоги не майнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 12 112,00 грн (3 028,00 грн х 2 х 200/100). Однак, оскільки скаржник касаційну скаргу у цій справі подав через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", то за подання касаційної скарги за 2 вимоги не майнового характеру повинен був сплатити судовий збір у сумі 9 689,60 грн (12 112,00 грн х 0,8).

Отже, за 2 вимоги не майнового характеру скаржнику необхідно було сплатити судовий збір у сумі 9 689,60 грн. Та за 2 вимоги майнового характеру виходячи із вартості предмета іпотеки за дві квартири (про визнання іпотеки такою, що припинена: квартира 1, загального площею 81,9 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м; квартира 2, загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею 35,9 кв. м).

Скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, що свідчить про не дотримання скаржником вимог пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи зазначене, скаржник повинен надати суду документ, що підтверджує вартість предмета іпотеки, і докази про сплату судового збору за 2 вимоги майнового характеру виходячи із вартості предмета іпотеки за дві квартири та за 2 вимоги не майнового характеру у розмірі 9 689,60 грн за наведеними нижче реквізитами:

-Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

-Код банку отримувача (МФО): 899998

-Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

-Код класифікації доходів бюджету: 22030102

-Судовий збір (Верховний Суд, 055)

-Призначення платежу: *;101.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок визначити у касаційній скарзі конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" у касаційній скарзі не вказує підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Звертається увага скаржника, що неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу касаційного оскарження судових рішень.

Касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) частини 2 статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає, з урахуванням наведеного відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу слід залишити без руху.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги іншій стороні у справі; надати документ на підтвердження сплати судового збору за 2 вимоги майнового характеру виходячи із вартості предмета іпотеки (за дві квартири) та за 2 вимоги не майнового характеру у розмірі 9 689,60 грн.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 у справі № 910/6447/24 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Б. Дроботова