Постанова

від 29.01.2025 по справі 910/6447/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2025 р. Справа №910/6447/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Мороз С.А.

від відповідача: Ракітін С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 (повний текст складено 22.11.2024)

у справі №910/6447/24 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Енергобудлізинг"

про визнання іпотеки такою, що припинена та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" (далі - АТ "Айбокс Банк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Енергобудлізинг" (далі - ТОВ "Енергобудлізинг") про:

1) визнання припиненою з 15.10.2016 іпотеки нерухомого майна, що належить на праві приватної власності АТ "Айбокс Банк", яка виникла на підставі іпотечного договору, укладеного 15.10.2015 між ТОВ "Енергобудлізинг" та АТ "Айбокс Банк" посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим №2055 (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього), а саме:

- квартира №12, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ділова, буд. 9А, загального площею 81,9 кв.м, житловою площею 43,1 кв.м;

- квартира №13, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ділова, буд. 9А, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м.

2) скасування обтяження та вилучення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна:

- зняти заборону відчуження з нерухомого майна: квартира №12, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ділова, буд. 9А, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 43,1 кв.м (реєстраційний номер майна 129039080000), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В., запис про обтяження №11615230 від 15.10.2015;

- зняти заборону відчуження з нерухомого майна: квартира №13, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ділова, буд. 9А, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м (реєстраційний номер майна 128785580000), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В., запис про обтяження №11615242 від 15.10.2015.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що наявність запису про обтяження за іпотечним договором від 15.10.2015, у Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо нерухомого майна, яке на праві власності належить позивачу, зобов`язання за яким є припиненим, обмежує право власності АТ "Айбокс Банк" на розпорядження та користування належним йому майном. Не виконання дій щодо припинення обтяження зазначеного нерухомого майна з боку відповідача порушує права та інтереси АТ "Айбокс Банк", з тих підстав, що починаючи з 07.03.2023 банк перебуває у процедурі ліквідації, тому дане обтяження прямо впливає на формування ліквідаційної маси для продажу та погашення реєстру акцептованих кредиторів AT "Айбокс Банк" в подальшому.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6447/24 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для припинення іпотечного договору, у зв`язку з чим вимоги позивача про визнання припиненою з 15.10.2016 іпотеку нерухомого майна, що належить на праві приватної власності АТ "Айбокс Банк", яка виникла на підставі іпотечного договору, укладеного 15.10.2015 між ТОВ "Енергобудлізинг" та АТ "Айбокс Банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим №2055 (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього), а саме: квартира №12, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ділова, буд. 9А, загального площею 81,9 кв.м, житловою площею 43,1 кв.м; квартира №13, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ділова, буд. 9А, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, задоволенню не підлягають. Крім того, оскільки вимоги позивача про припинення обтяжень на нерухоме майно є похідними від визнання припиненою іпотеки, в задоволені якої відмовлено, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволені похідних вимог про скасування обтяження та вилучити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: зняття заборони відчуження з нерухомого майна: квартири №12, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ділова, буд. 9А, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 43,1 кв.м (реєстраційний номер майна 129039080000), накладеної та зареєстрованої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В., запис про обтяження №11615230 від 15.10.2015; зняття заборони відчуження з нерухомого майна: квартири №13, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ділова, буд. 9А, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м (реєстраційний номер майна 128785580000), накладеної та зареєстрованої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В., запис про обтяження №11615242 від 15.10.2015.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, АТ "Айбокс Банк" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6447/24 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги АТ "Айбокс Банк" посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи.

Так, за доводами скаржника, на момент укладення сторонами іпотечного договору не існувало дійсного зобов`язання, яке може бути забезпечено іпотекою, сторони лише визначили розмір такого зобов`язання, яке могло виникнути у майбутньому, але не виникло, оскільки сторони так і не уклали основні договори.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024 апеляційну скаргу АТ "Айбокс Банк" у справі №910/6447/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Айбокс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6447/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.01.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6447/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 08.01.2025.

13.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/6447/24.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

07.01.2025, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу АТ "Айбокс Банк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6447/24 - без змін.

Так, у своєму відзиві відповідач зазначає, що оскільки основне зобов`язання банку з відшкодування відповідачу збитків, у зв`язку з неукладенням основних договорів, не було припинено в установленому законом порядку, вимоги позивача щодо припинення іпотеки є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Також, на переконання відповідача, доводи позивача про недійсність зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, є безпідставними, не знаходять свого підтвердження та не можуть бути предметом апеляційного перегляду у вказаній справі.

Відповідач стверджує, що іпотека не може бути припинена ретроспективно ("заднім числом"), у зв`язку з чим, вимога позивача про припинення іпотеки з 15.10.2016 задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідач вказує, що у справі, яка переглядається, вимога позивача про скасування обтяжень та вилучення записів з Реєстру не є ефективним способом захисту порушених прав. Поряд з цим, враховуючи безпідставність доводів, на які позивач посилається в обґрунтування підстав позову, вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 29.01.2025 з`явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6447/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6447/24 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

15.10.2015 між Публічним акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк" (покупець) та ТОВ "Енергобудлізинг" (продавець) укладено попередній договір купівлі-продажу цінних паперів №15/10-1 (далі - Попередній договір №1).

Відповідно до даного договору сторони, беручи до уваги факт укладення між ними договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.10.2015 №ДД15/10-23О, за яким покупець є продавцем, а продавець є покупцем пакету цінних паперів, що є предметом купівлі-продажу за договором купівлі-продажу цінних паперів, що буде укладений на підставі цього договору, домовилися про наступний зворотній викуп покупцем у продавця пакету цінних паперів на наступних умовах.

Згідно з пунктом 1 Попереднього договору №1 покупець і продавець зобов`язуються в строк і на умовах цього договору, викладених нижче, укласти в майбутньому договір купівлі-продажу цінних паперів (далі - Основний договір), предметом купівлі-продажу за яким будуть наступні цінні папери (далі - пакет ЦП), а саме таких емітентів: ТОВ "Домініон Інвест", ТОВ "Технокомпані", ТОВ "Фактор-Мед», ТОВ "ІТС Україна ЛТД".

За умовами пункту 2 Попереднього договору №1 право власності продавця на пакет ЦП на момент укладення Основного договору підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах.

Пунктом 3 Попереднього договору №1 встановлено, що продажна ціна пакету ЦП за Основним договором становить грошовий еквівалент 1 553 038,48 $ (один мільйон п`ятсот п`ятдесят три тисячі тридцять вісім доларів США 48 центів), який розраховується на дату укладення Основного договору за офіційним курсом Національного банку України. Покупець зобов`язується здійснити повний розрахунок за пакет ЦП з продавцем, в день укладення Основного договору, шляхом сплати коштів на поточний рахунок продавця № НОМЕР_1 в ПАТ "Агрокомбанк". Датою здійснення розрахунку за пакет ЦП є дата зарахування коштів на вищевказаний рахунок продавця.

У пункті 10 Попереднього договору №1 сторони домовилися здійснити укладення Основного договору 15.10.2016 за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 9а.

Відповідно до пункту 14 Попереднього договору №1 сторони, керуючись пунктом 5 статті 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України) домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання цього договору покупцем, під чим сторони розуміють не укладення повноважним представником покупця Основного договору на умовах та в строки встановлені цим договором, покупець зобов`язаний відшкодувати продавцю збитки, розмір яких заздалегідь визначений сторонами наступним чином: сума збитків складає грошовий еквівалент 1 553 038,48 $ (один мільйон п`ятисот п`ятдесят три тисячі тридцять вісім доларів США 48 центів), яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України на дату заявления продавцем вимог щодо відшкодування збитків. У разі неукладення покупцем, з будь-яких причин, Основного договору на умовах та в строки, встановленні цим договором, покупець зобов`язаний сплатити продавцю у гривні суму заздалегідь погоджених збитків продавця за цим договором не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги продавця про відшкодування збитків. За домовленістю сторін факт неукладення покупцем Основного договору вважається належним чином підтвердженим шляхом складання продавцем акта про неукладення Основного договору, який продавець має право скласти та підписати одноосібно.

15.10.2015 між Публічним акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк" (покупець) та ТОВ "Енергобудлізинг" (продавець) укладено попередній договір купівлі-продажу цінних паперів №15/10-2 (далі - Попередній договір №2).

Згідно з даним договором, сторони беручи до уваги факт укладення між ним договору купівлі-продажу цінних паперів від 31.08.2015 №ДД15/10-21О, за яким покупець є продавцем, а продавець є покупцем пакету цінних паперів, що є предметом купівлі-продажу за договором купівлі-продажу цінних паперів, що буде укладений на підставі цього договору, домовилися про наступний зворотній викуп покупцем у продавця пакету цінних паперів на наступних умовах.

Відповідно до пункту 1 Попереднього договору №2 покупець і продавець зобов`язуються в строк і на умовах цього договору, викладених нижче, укласти в майбутньому договір купівлі-продажу цінних паперів (далі - Основний договір), предметом купівлі-продажу за яким будуть наступні цінні папери (далі - пакет ЦП), а саме таких емітентів: ТОВ "Страхова компанія "Стандарт РЕ", ТОВ "Глобал Транспорт Логістікс", ТОВ "Бізнес-Резерв", ПАТ "Профінанс".

Пунктом 3 Попереднього договору №2 встановлено, що продажна ціна пакету ЦП за Основним договором становить грошовий еквівалент 1 249 816,24 $ (один мільйон двісті сорок дев`ять тисяч вісімсот шістнадцять доларів США 24 цента), який розраховується на дату укладення Основного договору за офіційним курсом Національного банку України. Покупець зобов`язується здійснити повний розрахунок за пакет ЦП з продавцем в день укладення Основного договору шляхом сплати коштів на поточний рахунок продавця № НОМЕР_1 в ПАТ "Агрокомбанк". Датою здійснення розрахунку за пакет ЦП є дата зарахування коштів на вищевказаний рахунок продавця.

У пункті 10 Попереднього договору №2 сторони домовилися здійснити укладення Основного договору 15.10.2016 за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 9а.

Згідно з пунктом 14 Попереднього договору №2 сторони, керуючись пунктом 5 статті 225 ГК України домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання цього договору покупцем, під чим сторони розуміють не укладення повноважним представником покупця Основного договору на умовах та в строки встановлені цим договором, покупець зобов`язаний відшкодувати продавцю збитки, розмір яких заздалегідь визначений сторонами наступним чином: сума збитків складає грошовий еквівалент 1 249 816,24 $ (один мільйон двісті сорок дев`ять тисяч вісімсот шістнадцять доларів США 24 цента), яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України на дату заявлення продавцем вимог щодо відшкодування збитків. У разі неукладення покупцем з будь-яких причин Основного договору на умовах та в строки, встановленні цим договором, покупець зобов`язаний сплатити продавцю у гривні суму заздалегідь погоджених збитків продавця за цим договором не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги продавця про відшкодування збитків. За домовленістю сторін факт неукладення покупцем Основного договору вважається належним чином підтвердженим шляхом складання продавцем акта про неукладення Основного договору, який продавець має право скласти та підписати одноосібно.

15.10.2015, в забезпечення укладення Основних договорів, між ТОВ "Енергобудлізинг" (іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір (далі - Іпотечний договір), відповідно до умов якого предметом іпотеки є:

- вбудоване нежиле приміщення: АДРЕСА_3 (далі - Предмет іпотеки 1). Предмет іпотеки 1 належить іпотекодавцеві на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу вбудованого приміщення, укладеного 08.05.1996 між Акціонерним комерційним банком "Київ" та Акціонерним банком "Авторитет", правонаступником якого є іпотекодавець. Право власності на Предмет іпотеки 1 зареєстроване Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" 24.05.1996 про що зроблений запис у реєстровій книзі №1288-ГІ та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 356789780000, номер запису про право власності 5605717, згідно з Витягом за індексним номером 21459297 від 12.05.2014;

- квартира АДРЕСА_1, загальною площею 81,9 кв.м, жилою площею 43,1 кв.м, кількістю жилих кімнат 2 (далі - Предмет іпотеки 2). Предмет іпотеки 2 належить іпотекодавцеві на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між іпотекодавцем та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 24.05.2007, зареєстрованого в реєстрі за №812, державна реєстрація якого в Державному реєстрі правочинів здійснена 24.05.2007 за реєстраційним номером 2109003, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №4033136 від 24.05.2007. Право власності на Предмет іпотеки 2 майно зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.06.2007 в реєстровій книзі №д.186-186 за реєстровим номером 4715, що підтверджується Реєстраційним посвідченням №036097 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 129039080000, номер запису про право власності 2057303, згідно з Витягом за індексним номером 7742284 від 09.08.2013;

- квартира АДРЕСА_2, загальною площею 68,2 кв.м, жилою площею 35,9 кв.м, кількістю жилих кімнат 2 (далі - Предмет іпотеки 3). Предмет іпотеки 3 належить іпотекодавцеві на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між іпотекодавцем та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 14.06.2007; зареєстрованого в реєстрі за №977, державна реєстрація якого в Державному реєстрі правочинів здійснена 14.06.2007 за реєстраційним номером 2153973, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №4140305 від 14.06.2007. Право власності на Предмет іпотеки 3 зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.06.2007 в реєстровій книзі №д.186-186 за реєстровим номером 4715, що підтверджується Реєстраційним посвідченням №036096 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 128785580000, номер запису про право власності 2053696, згідно з Витягом за індексним номером 7728128 від 08.08.2013.

Предмети іпотеки 1-3 далі разом іменуються - Предмет іпотеки. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма приналежностями.

Згідно з пунктом 1.2 іпотечного договору за цим договором забезпечується виконання іпотекодавцем наступним зобов`язань:

- зобов`язань з відшкодування збитків за Попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 15.10.2015 №15/10-1 (з всіма змінами і доповненнями до нього (далі - Попередній договір 1), який укладений між іпотекодержателем та іпотекодавцем, відповідно до умов якого: у разі неукладення повноважним представником іпотекодавця з іпотекодержателем договору купівлі-продажу цінних паперів на умовах та в строки встановлені Попереднім договором 1 (далі - Основний договір 1), іпотекодавець зобов`язаний відшкодувати іпотекодержателю збитки у наступному розмірі: сума збитків, що становить грошовий еквівалент 1 553 038,48 $ (один мільйон п`ятсот п`ятдесят три тисячі тридцять вісім доларів США 48 центів), яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України станом на дату заявлення іпотекодержателем вимоги про відшкодування збитків. У разі неукладення іпотекодавцем з будь-яких причин Основного договору 1 на умовах та в строки, встановлені Попереднім договором 1, іпотекодавець зобов`язаний сплатити іпотекодержателю у гривні суму вищевказаних збитків за Попереднім договором 1 не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги іпотекодержателя про відшкодування збитків. Факт неукладення іпотекодавцем Основного договору 1 вважається належним чином підтвердженим шляхом складання іпотекодержателем акта про неукладення Основного договору 1, який іпотекодержатель має право скласти та підписати одноосібно. Також іпотекою забезпечується виконання будь-яких інших зобов`язань іпотекодавця, передбачених Попереднім договором 1 (пункт 1.2.1).

- зобов`язань з відшкодування збитків за Попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 15.10.2015 №15/10-2 (з всіма змінами і доповненнями до нього (далі - Попередній договір 2), який укладений між іпотекодержателем та іпотекодавцем, відповідно до умов якого: у разі неукладення повноважним представником іпотекодавця з іпотекодержателем договору купівлі-продажу цінних паперів на умовах та в строки встановлені Попереднім договором 2 (далі - Основний договір 2), іпотекодавець зобов`язаний відшкодувати іпотекодержателю збитки у наступному розмірі: сума збитків, що становить грошовий еквівалент 1 249 816,24 $ (один мільйон двісті сорок дев`ять тисяч вісімсот шістнадцять доларів США двадцять чотири цента), яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України станом на дату заявлення іпотекодержателем вимоги про відшкодування збитків. У разі неукладення іпотекодавцем з будь-яких причин Основного договору 2 на умовах та в строки, встановлені Попереднім договором 2, іпотекодавець зобов`язаний сплатити іпотекодержателю у гривні суму вищевказаних збитків за Попереднім договором 2 не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги іпотекодержателя про відшкодування збитків. Факт неукладення іпотекодавцем Основного договору 2 вважається належним чином підтвердженим шляхом складання іпотекодержателем акта про неукладення Основного договору 2, який іпотекодержатель має право скласти та підписати одноосібно. Також іпотекою забезпечується виконання будь-яких інших зобов`язань іпотекодавця, передбачених Попереднім договором 2 (пункт 1.2.2).

Відповідно до пункту 1.6 іпотечного договору за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за Попереднім договором 1 та Попереднім договором 2 в повному обсязі, що визначається на момент фактичного їх задоволення, включаючи відшкодування збитків, понесені витрати на утримання предмету іпотеки, витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, сплаті державного мита та оплату послуг нотаріусів, адвокатів, юристів, а також інші витрати, передбачені Попереднім договором 1, Попереднім договором 2 та цим договором.

Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток.

Даний іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. та зареєстровано за №2055.

08.02.2016 між ТОВ "Енергобудлізинг" (іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством «Аграрний комерційний банк» (іпотекодавець) укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. 15.10.2015 за реєстровим №2055 (далі - Договір про внесення змін до іпотечного договору від 15.10.2015).

У пункті 1 Договору про внесення змін до Іпотечного договору від 15.10.2015 Сторони домовилися внести до іпотечного договору наступні зміни:

1.1.Викласти пункт 1.1 іпотечного договору в наступній редакції:

21.1 Відповідно до умов цього Договору предметом іпотеки є:

1.1.1. квартира АДРЕСА_1, загальною площею 81,9 кв.м, жилою площею 43,1 кв.м, - кількість жилих кімнат 2 (далі - Предмет іпотеки 1). Предмет іпотеки 1 належить іпотекодавцеві на праві приватної власності; на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між іпотекодавцем та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В; 24.05.2007, зареєстрованого в реєстрі за №812, державна реєстрація якого в Державному реєстрі правочинів здійснена 24.05.2007 за реєстраційним номером 2109003, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №4033136 від 24.05.2007. Право власності на Предмет іпотеки 1 зареєстрована Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.06.2007 в реєстровій книзі №д.186-186 за реєстровим №4715, що підтверджується Реєстраційним посвідченням №036097 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 129039080000, номер запису про право власності 2057303, згідно з Витягом за індексним номером №7742284 від 09.08.2013;

1.1.2. квартира АДРЕСА_2, загальною площею 68,2 кв.м, жилою площею 35,9 кв.м, кількість жилих кімнат 2 (далі - Предмет іпотеки 2). Предмет іпотеки 2 належить іпотекодавцеві на праві приватної власності па підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між іпотекодавцем та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 14.06.2007, зареєстрованого в реєстрі за №977, державна реєстрація якого в Державному реєстрі правочинів здійснена 14.06.2007 за реєстраційним номером 2153973, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №4140305 від 14.06.2007. Право власності на Предмет іпотеки 2 зареєстроване Київським міським бюро технічної, інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.06.2007 в реєстровій книзі №д.186-186 за реєстровим №4715, що підтверджується Реєстраційним посвідченням №036096 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 128785580000, номер запису про право власності 2053696, згідно з Витягом за індексним номером 7728128 від 08.08.2013. Предмет іпотеки 1 та Предмет іпотеки 2 надалі разом іменуються - Предмет іпотеки.

Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями".

Даним Договором про внесення змін до іпотечного договору від 15.10.2015 пункт 1.8 іпотечного договору викладено в наступній редакції:

"1.8. Заставна вартість Предмета іпотеки на дату укладення цього Договору, становить 5 343 700,00 грн (п`ять мільйонів триста сорок три тисячі сімсот гривень 00 копійок), яка включає в себе: оціночну вартість Предмета іпотеки 1 в сумі 2 888 400,00 грн (два мільйони вісімсот вісімдесят вісім тисяч чотириста) гривень; оціночну вартість Предмета іпотеки 2 в сумі 2 455 300,00 грн (два мільйони чотириста п`ятдесят п`ять тисяч триста) гривень".

Пунктом 2 даного договору встановлено, що цей договір є невід`ємною частиною іпотечного договору та не змінює інших положень іпотечного договору.

Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який розміщено на офіційній сторінці Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) Публічне акціонерне товариство "Аграрний комерційний банк" змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Айбокс Банк". Відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.07.2016.

Як стверджує позивач, у встановлений Попередніми договорами 1, 2 строк на укладення Основних договорів (договорів купівлі-продажу цінних паперів), а саме в термін до 15.10.2016, вказані договори укладені не були.

Відповідно до умов Попередніх договорів 1, 2 сторони зобов`язалися укласти Основні договори до 15.10.2016.

07.03.2023 Правлінням Національного банку України прийнято рішення №89-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк".

04.10.2023 позивач звернувся з листом №3215/012-23лк до відповідача, в якому просив на адресу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка О.В. (02000, м. Київ, вул. Назарівська, 17), надати погодження щодо зняття заборони відчуження предмету іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 43,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 129039080000; квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомі майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 128785580000, накладені 15.10.2015 за реєстровим №2056 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.М.

Даний лист позивачем направлено 05.10.2023, що підтверджується копією списку №05.10.2023 поштових відправлень та фіскального чеку №215600426655 від 05.10.2023.

15.05.2024 позивач звернувся з листом №910/012-24лк до відповідача, в якому просив на адресу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка О.В. (02000, м. Київ, вул. Назарівська, 17), надати погодження щодо зняття заборони відчуження предмету іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 43,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 129039080000; квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомі майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 128785580000, накладені 15.10.2015 за реєстровим №2056 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.М.

Даний лист позивачем направлено 16.05.2024, що підтверджується копією списку №15.05.2024 поштових відправлень та службового чеку від 16.05.2024.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №379628067 від 22.05.2024, щодо об`єкта нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 43,1 кв.м, міститься запис про обтяження №11615230 від 15.10.2015.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №379630769 від 22.05.2024, щодо об`єкта нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, міститься запис про обтяження №11615242 від 15.10.2015.

Звертаючись до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена та зобов`язання вчинити дії, AT "Айбокс Банк" посилається на відсутність (припинення) зобов`язання за Попередніми договорами 1, 2, а тому іпотека за договорами, якими забезпечувалось виконання укладення Основних договорів, є припиненою як похідне зобов`язання, а отже, наявні підстави для зняття обмеження із заставного майна.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11, частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України). Однією з таких підстав є договори (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

За приписами частини 3 статті 635 ЦК України зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Таким чином, наслідки порушення попереднього договору однією зі сторін розкриті у частині 2 статті 635 ЦК України. І вони застосовуються, якщо інше не встановлено тим самим попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Порушення зобов`язання, відповідно до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання (стаття 546 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2015 між Публічним акціонерним товариством "Аграрний комерційний банк" та ТОВ "Енергобудлізинг" укладено попередні договори купівлі-продажу цінних паперів №15/10-1 та №15/10-2.

Згідно з пунктом 10 Попередніх договорів від 15.10.2015 №1 та від 15.10.2015 №2 сторони домовилися здійснити укладення Основних договорів - 15.10.2016 за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 9а.

В забезпечення укладення Основних договорів - 15.10.2016, між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір від 15.10.2015, предметом якого є наступне нерухоме майно: квартира №12, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ділова, буд. 9А, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 43,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 129039080000; квартира №13, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ділова, буд. 9А, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомі майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 128785580000.

Обтяження вказаного нерухомого майна та земельної ділянки іпотекою Банка зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.10.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.М.

З матеріалів справи вбачається, що у визначений пунктом 10 Попередніх договорів 1, 2 строк Основні договори укладені не були. Наведене також підтверджено сторонами під час розгляду даної справи.

Позивач зазначає, що зобов`язання Банку, встановлені Попередніми договорами 1, 2 щодо укладання Основних договорів (договорів купівлі продажу цінних паперів) є припиненими оскільки Основні договори (договори купівлі продажу цінних паперів) не були укладенні протягом строку, встановленого Попередніми договорами, а тому є наявні всі підстави для вчинення дій спрямованих на припинення обтяження нерухомого майна, а саме: квартири №12, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ділова, буд. 9А, загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 43,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 129039080000; квартири №13, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ділова, буд. 9А, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомі майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 128785580000.

Представник відповідача під час розгляду справи у наданих письмових та усних поясненнях зазначав, що позивач помилково вважає, що іпотекою забезпечується лише зобов`язання щодо укладення Основних договорів. Додатково зазначав, що основним зобов`язанням, яке забезпечує іпотека, є зобов`язання АТ "Айбокс Банк" з відшкодування збитків ТОВ "Енергобудлізинг", у зв`язку з неукладенням Основних договорів. Вказане зобов`язання не було припинено у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №607/15301/18 попередній договір є одним з різновидів цивільних договорів, а тому йому властиві всі родові ознаки договорів. Так, попередній договір вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли угоди з усіх істотних умов договору. При цьому для попереднього договору, поряд з іншими його умовами, мають бути визначені ті, які є суттєвими для основного договору.

Тобто у попередньому договорі, крім основного зобов`язання, може бути передбачена відповідальність сторін з того чи іншого питання, зокрема за неналежне виконання зобов`язання у виді штрафних санкцій.

Зі змісту Попередніх договорів 1, 2 вбачається, що вони створювали для сторін наступні зобов`язання - укладення Основних договорів та у разі їх не укладення - відшкодування продавцю (відповідачу) збитків.

У той же час, відповідно до положень частини 3 статті 635 ЦК України припиняються зобов`язання сторін укласти основний договір, що унеможливлює спонукання до укладення основного договору в судовому порядку, виконання обов`язку в натурі чи виникнення основного договірного зобов`язання як правової підстави для виникнення у набувача права власності на майно. Проте припинення зобов`язання за попереднім договором не звільняє сторін від відповідальності, зокрема, передбаченої умовами попереднього договору, за порушення, вчинене під час його дії.

Матеріалами справи встановлено, що у пункті 14 Попередніх договорів 1, 2 зазначено наступне.

Відповідно до пункту 14 Попереднього договору №1 сторони, керуючись пунктом 5 статті 225 ГК України домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання цього договору покупцем, під чим сторони розуміють не укладення повноважним представником покупця Основного договору на умовах та в строки встановлені цим договором, покупець зобов`язаний відшкодувати продавцю збитки, розмір яких заздалегідь визначений сторонами наступним чином: сума збитків складає грошовий еквівалент 1 553 038,48 $, яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України на дату заявлення продавцем вимог щодо відшкодування збитків. У разі неукладення покупцем, з будь-яких причин, Основного договору на умовах та в строки, встановленні цим Договором, покупець зобов`язаний сплатити продавцю у гривні суму заздалегідь погоджених збитків продавця за цим договором не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги продавця про відшкодування збитків. За домовленістю сторін факт неукладення покупцем Основного договору вважається належним чином підтвердженим шляхом складання продавцем акта про неукладення Основного договору, який продавець має право скласти та підписати одноосібно.

Згідно з пунктом 14 Попереднього договору №2 сторони, керуючись пунктом 5 статті 225 ГК України домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання цього договору покупцем, під чим сторони розуміють не укладення повноважним представником покупця Основного договору на умовах та в строки встановлені цим договором, покупець зобов`язаний відшкодувати продавцю збитки, розмір яких заздалегідь визначений сторонами наступним чином: сума збитків складає грошовий еквівалент 1 249 816,24 $, яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України на дату заявлення продавцем вимог щодо відшкодування збитків. У разі неукладення покупцем з будь-яких причин Основного договору на умовах та в строки, встановленні цим договором, покупець зобов`язаний сплатити продавцю у гривні суму заздалегідь погоджених збитків продавця за цим договором не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги продавця про відшкодування збитків. За домовленістю сторін факт неукладення покупцем Основного договору вважається належним чином підтвердженим шляхом складання продавцем акта про неукладення Основного договору, який продавець має право скласти та підписати одноосібно.

Також, пунктом 1.2 іпотечного договору встановлено, що за цим договором забезпечується виконання іпотекодавцем наступним зобов`язань:

- зобов`язань з відшкодування збитків за Попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 15.10.2015 №15/10-1 (з всіма змінами і доповненнями до нього (далі - Попередній договір 1), який укладений між іпотекодержателем та іпотекодавцем, відповідно до умов якого: у разі неукладення повноважним представником іпотекодавця з іпотекодержателем договору купівлі-продажу цінних паперів на умовах та в строки встановлені попереднім договором 1 (далі - Основний договір 1), іпотекодавець зобов`язаний відшкодувати іпотекодержателю збитки у наступному розмірі: сума збитків, що становить грошовий еквівалент 1 553 038,48 $, яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України станом на дату заявлення іпотекодержателем вимоги про відшкодування збитків. У разі неукладення іпотекодавцем з будь-яких причин Основного договору 1 на умовах та в строки, встановлені Попереднім договором 1, іпотекодавець зобов`язаний сплатити іпотекодержателю у гривні суму вищевказаних збитків за Попереднім договором 1 не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги іпотекодержателя про відшкодування збитків. Факт неукладення іпотекодавцем Основного договору 1 вважається належним чином підтвердженим шляхом складання іпотекодержателем акта про неукладення Основного договору 1, який іпотекодержатель має право скласти та підписати одноосібно. Також іпотекою забезпечується виконання будь-яких інших зобов`язань Іпотекодавця, передбачених Попереднім договором 1 (пункт 1.2.1).

- зобов`язань з відшкодування збитків за Попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 15.10.2015 №15/10-2 (з всіма змінами і доповненнями до нього (далі - Попередній договір 2), який укладений між іпотекодержателем та іпотекодавцем, відповідно до умов якого: у разі неукладення повноважним представником іпотекодавця з іпотекодержателем договору купівлі-продажу цінних паперів на умовах та в строки встановлені Попереднім договором 2 (далі - Основний договір 2), іпотекодавець зобов`язаний відшкодувати іпотекодержателю збитки у наступному розмірі: сума збитків, що становить грошовий еквівалент 1 249 816,24 $, яка розраховується за офіційним курсом Національного банку України станом на дату заявлення іпотекодержателем вимоги про відшкодування збитків. У разі неукладення іпотекодавцем з будь-яких причин Основного договору 2 на умовах та в строки, встановлені Попереднім договором 2, іпотекодавець зобов`язаний сплатити іпотекодержателю у гривні суму вищевказаних збитків за Попереднім договором 2 не пізніш 3-х (трьох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги іпотекодержателя про відшкодування збитків. Факт неукладення іпотекодавцем Основного договору 2 вважається належним чином підтвердженим шляхом складання іпотекодержателем акта про неукладення Основного договору 2, який іпотекодержатель має право скласти та підписати одноосібно. Також іпотекою забезпечується виконання будь-яких інших зобов`язань Іпотекодавця, передбачених Попереднім договором 2 (пункт 1.2.2).

Аналіз даних приписів іпотечного договору свідчить, що вказаним договором забезпечується виконання іпотекодавцем (позивачем) зобов`язань з відшкодування збитків за Попередніми договорами 1, 2, які укладені між іпотекодержателем (відповідачем) та іпотекодавцем (позивачем), відповідно до умов яких, у разі неукладення повноважним представником іпотекодавця (позивача) з іпотекодержателем (відповідачем) договору купівлі-продажу цінних паперів на умовах та в строки встановлені Попередніми договорами 1, 2, зобов`язаний відшкодувати іпотекодержателю збитки.

При цьому, за пунктом 1.1 іпотечного договору (з урахуванням договору про внесення змін до іпотечного договору від 15.10.2015) предметом іпотеки є:

1.1.1. квартира АДРЕСА_1, загальною площею 81,9 кв.м., жилою площею 43,1 кв.м, - кількість жилих кімнат 2 (далі - Предмет іпотеки 1). Предмет іпотеки 1 належить іпотекодавцеві на праві приватної власності; на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між іпотекодавцем та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В 24.05.2007, зареєстрованого в реєстрі за №812, державна реєстрація якого в Державному реєстрі правочинів здійснена 24.05.2007 за реєстраційним номером 2109003, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №4033136 від 24.05.2007. Право власності на Предмет іпотеки 1 зареєстрована Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.06.2007 в реєстровій книзі №д.186-186 за реєстровим №4715, що підтверджується Реєстраційним посвідченням №036097 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 129039080000, номер запису про право власності 2057303, згідно з Витягом за індексним номером №7742284 від 09.08.2013;

1.1.2. квартира АДРЕСА_2, загальною площею 68,2 кв.м., жилою площею 35,9 кв.м., кількість жилих кімнат 2 (далі - Предмет іпотеки 2). Предмет іпотеки 2 належить іпотекодавцеві на праві приватної власності па підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між іпотекодавцем та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 14.06.2007, зареєстрованого в реєстрі за №977, державна реєстрація якого в Державному реєстрі правочинів здійснена 14.06.2007 за реєстраційним номером 2153973, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №4140305 від 14.06.2007. Право власності на Предмет іпотеки 2 зареєстроване Київським міським бюро технічної, інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 22.06.2007 в реєстровій книзі №д.186-186 за реєстровим №4715, що підтверджується Реєстраційним посвідченням №036096 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 128785580000, номер запису про право власності 2053696, згідно з Витягом за індексним номером 7728128 від 08.08.2013.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, факт не укладення Основних договорів засвідчено актом від 15.10.2016.

Під час розгляду справи, позивачем не спростовано належними та допустимими доказами існування або не існування Акта. Поряд з цим, представник позивача у судовому засіданні повідомив, що йому не відома інформація щодо направлення вказаного Акта позивачу в період його складання.

Натомість представник позивача зазначав, що укладання Основних договорів не відбулося поза його волею, посилаючись при цьому на рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.11.2017 №841, від 14.12.2017 №897, від 28.07.2016 №828; від 07.06.2016 №642, від 26.04.2018 №285, від 19.04.2017 №258, від 27.02.2018 №107, від 19.11.2015 №1889, від 19.11.2015 №1888, від 22.01.2019 №29, від 21.03.2017 №185, від 27.06.2017 №497, від 27.06.2017 №494, від 30.12.2016 №1302, від 07.11.2017 №801, від 04.11.2021 №1065, від 30.12.2016 №1303, від 04.11.2021 №1087, від 21.03.2017 №184, які забороняли здійснювати переказ пакету цінних паперів на рахунок АТ "Айбокс банк".

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з пунктом 16 Попередніх договорів 1, 2 жодна з сторін не несе відповідальності у разі невиконання несвоєчасного або неналежного виконання нею будь-якого з її зобов`язань по цьому Договору, якщо зазначене невиконання, несвоєчасне або неналежне виконання зумовлені виключно виникненням і/або обставини непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Під обставинами непереборної сили сторони розуміють наступні події надзвичайного характеру, які виникли після укладення цього Договору незалежно від волі і бажання сторін (сторони): дія природних стихій і катаклізмів, війна, громадські безпорядки, революції.

Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини, зобов`язана невідкладно, але не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з дати настання таких обставин в письмовій формі інформувати контрагента про настання таких обставин та про їх наслідки, та прийняти усі можливі заходи з метою максимального обмеження негативних наслідків, викликаних форс-мажорними обставинами. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України. Аналогічні умови стосуються інформування про припинення дії форс-мажорних обставин та їх наслідків.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин веде до втрати права посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності.

Настання форс-мажорних обставин може викликати збільшення строку виконання цього Договору на період їх дії, якщо Сторони не домовилися про інше.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Разом із тим, позивачем під час розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів повідомлення відповідача, до закінчення строку для укладання Основних догорів, про наявність форс-мажорних обставин, які визначені пунктом 16 Попередніх договорів 1, 2. Також позивачем не надано доказів щодо повідомлення відповідача про прийнятті рішення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку щодо відповідних суб`єктів.

Представник відповідача зазначав, що ним не отримано повідомлення щодо форс-мажорні обставини, відповідно до пункту 16 Попередніх договорів 1, 2, а також останнім не повідомлено про такі обставини позивача.

Отже, представником позивача не доведено відсутність зі сторони АТ "Айбокс Банк" вини щодо не укладання Основних договорів, передбаченого пунктом 16 Попередніх договорів від 15.10.2015 №1 та від 15.10.2015 №2.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №362/6630/174, припинення дії кредитного договору не є підставою для припинення зобов`язань, які виникли під час його дії і виконання яких було забезпечено іпотекою.

Таким чином, припинення зобов`язання за Попередніми договорами 1, 2 щодо укладання Основних договорів, не звільняє позивача від відповідальності, зокрема, передбаченої умовами пункту 14 Попередніх договорів 1, 2 про відшкодування збитків відповідачу.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина 1 статті 546 ЦК України).

За загальним правилом, акцесорність означає односторонню залежність забезпечувального зобов`язання від основного зобов`язання та характеризується відсутністю взаємозалежності, а також взаємної акцесорності. Тобто саме забезпечувальне зобов`язання має похідний характер від основного та саме юридична доля забезпечувального зобов`язання наслідує юридичну долю основного, а не навпаки.

За приписами частини 1 статті 575 ЦК України іпотека є видом застави.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

У частинах 4, 5 згаданої статті встановлено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання (частина 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку").

Аналіз параграфа 1 глави 49 ЦК України та приписів Закону України "Про іпотеку" дає підстави для висновку, що іпотечне зобов`язання має похідний характер від основного зобов`язання, існує в межах основного зобов`язання і саме недійсність основного зобов`язання як договору або вимоги призводить до недійсності правочину щодо його забезпечення, а не навпаки.

З огляду на правову природу забезпечувального зобов`язання саме це зобов`язання має наслідувати юридичну долю основного зобов`язання. В разі припинення основного зобов`язання за українським правом так само припиняється і забезпечувальне зобов`язання, зокрема, в разі виконання боржником основного зобов`язання в повному обсязі.

Таким чином, іпотека є акцесорним видом забезпечення виконання зобов`язання, а тому поділяє долю права вимоги, яку вона забезпечує.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №754/8750/19.

За приписами частин 1, 2 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 599-601, 604-609 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю його виконання, смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи.

За загальним правилом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним у належний спосіб. Так само забезпечувальне зобов`язання припиняється виконанням основного зобов`язання. Інші підстави припинення іпотечного зобов`язання мають бути врегульовані спеціальним законом або певним договором.

За загальним правилом, закріпленим у частині 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний від основного зобов`язання характер і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

З огляду на вищевикладене під час вирішення питань, пов`язаних з припиненням певного виду обтяження речового права на нерухоме майно, потрібно виходити з визначених законом підстав для такого припинення, а також чи є таке припинення результатом вчинення нотаріальної дії чи ні.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідним від основного зобов`язання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/16461/16, від 14.11.2018 у справі №500/4127/16-ц, від 06.08.2020 у справі №337/1000/19, від 28.04.2021 у справі №569/14282/19, від 07.07.2021 у справі №756/13164/18.

Під час застосування вищенаведених норм права у цій постанові також підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №711/4556/16-ц, провадження №14-88цс19 (пункти 54, 68-70): іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина 5 статті 3, абзаци 2 і 7 частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини 1 і речення 2 цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).

Звертаючись з позовом до суду, позивач не зазначив жодної з обставин, з наявністю яких Закон України "Про іпотеку" пов`язує припинення іпотеки.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. На відносини з права застави не поширюються норми статті 559 ЦК України щодо припинення поруки, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572-593) глави 49 ЦК України і спеціальним законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №752/1297/17.

Отже, оскільки іпотека є обтяженням, яке застосовується задля виконання зобов`язань, що виникли за умовами, зокрема, відшкодування збитків за Попередніми договорами 1, 2 у разі не укладення Основних договорів, то таке обтяження припиняється лише у випадках, установлених спеціальним законом.

Згідно з пунктом 3.1 іпотечного договору іпотека припиняється: у випадку припинення зобов`язання, забезпеченого іпотекою; у випадку реалізації предмета іпотеки; у випадку набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; у випадку виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за Попереднім договором 1 та Попереднім договором 2, а також договорами про внесення змін до них належним чином та в повному обсязі; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Матеріалами справи встановлено, що зобов`язання, яке випливає зі змісту іпотечного договору (відшкодуванням відповідачеві збитків) не припинено, строк дії іпотечного договору не закінчився; іпотекодержатель не набув право власності на предмет іпотеки; іпотечний договір є дійсним до теперішнього часу (не визнавався недійсним у судовому порядку); передане в іпотеку майно не знищено; не існує інших підстав, передбачених Закону України "Про іпотеку".

Отже, місцевим господарським судом вірно встановлено, а учасниками справи не спростовано, що зобов`язання за кредитним договором від 15.10.2015 в частині відшкодування збитків відповідачу не припинені та строк дії іпотечного договору 15.10.2015 не закінчився.

Щодо посилання позивача на перебування його в процедурі ліквідації відповідно до рішення Правління Національного банку України від 07.03.2023 №89-рш, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними (стаття 4 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Поряд із цим, Верховний Суд України у своїй постанові від 06.07.2016 у справі №918/545/13 зазначив, що укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) бере на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного державного реєстру.

Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника. Отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов`язок заставодавця (іпотекодавця) із несення цих ризиків. Таким чином, сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником. Верховний Суд України у постанові від 29.03.2017 у справі №6-2013цс16 зазначив, що системний аналіз статей 11, 559, 598, 599, 609 ЦК України свідчить про те, що припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації юридичної особи - боржника за цим зобов`язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи - боржника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №295/6715/17.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для припинення іпотечного договору, у зв`язку з чим вимоги позивача про визнання припиненою з 15.10.2016 іпотеки нерухомого майна, що належить на праві приватної власності АТ "Айбокс Банк", яка виникла на підставі іпотечного договору, укладеного 15.10.2015 між ТОВ "Енергобудлізинг" та АТ "Айбокс Банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В. та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим №2055 (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього), а саме: квартира АДРЕСА_1 , загального площею 81,9 кв.м, житловою площею 43,1 кв.м; квартира №13, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ділова, буд. 9А, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Отже, оскільки вимоги позивача про припинення обтяжень на нерухоме майно є похідними від визнання припиненою іпотеки, в задоволені якої судом відмовлено, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується судова колегія, про відмову у задоволені похідних вимог про скасування обтяження та вилучити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: зняти заборону відчуження з нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 81,9 кв.м, житловою площею 43,1 кв.м (реєстраційний номер майна 129039080000), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В., запис про обтяження №11615230 від 15.10.2015; зняти заборону відчуження з нерухомого майна: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м (реєстраційний номер майна 128785580000), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кривенчуком С.В., запис про обтяження №11615242 від 15.10.2015.

При цьому, враховуючи, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірними висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог АТ "Айбокс Банк".

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6447/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга АТ "Айбокс Банк" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на АТ "Айбокс Банк".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6447/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/6447/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк".

4. Матеріали справи №910/6447/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 05.02.2025.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко