Справа № 462/3819/23 Провадження № 2/450/1378/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Данилів Є.О.
при секретарі Микитів Н.С.
з участю: прокурора Франківської окружної прокуратури Івасівки О.З., представника Львівської обласної державної адміністрації - Старого Р.А., представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3., представника Львівської міської ради - Коржевич У.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Пустомити цивільну справу за позовом заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Голоюх В.І. в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи - Акціонерне товариство "Львівська залізниця", Львівська міська рада
про (предмет позову):
витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Львівської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022562) земельну ділянку за кадастровим № 4610165500:05:001:1197 площею 0,1192 га (реєстраційний № 2214609046101, номер запису про право власності 39054458), яка згідно даних Державного земельного кадастру розділена на дві земельні ділянки за кадастровим № 4610165500:05:001:1237, площею 0,0596 га та за кадастровим № 4610165500:05:001:1238, площею 0,0596 га, що розташовані в смузі відведення залізниці та фактично належать до земель залізничного транспорту, стягнути судові витрати,
суд постановив
підстава позову (позиція позивача):
19.09.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова із заявою про надання йому земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва згідно поданого викопіювання. Рішенням сесії Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова № 1352 від 11.10.2019 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 » ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0, 12 га. Рішенням Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова № 1703 від 23.10.2020 «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва у АДРЕСА_1 », передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1192 га за кадастровим номером 4610165500:05:001:1197. В подальшому, за заявою ОСОБА_2 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, а саме поділу земельної ділянки за кадастровим №4610165500:05:001:1197 на 2 окремі, яким в подальшому присвоєно кадастрові № 4610165500:05:001:1237, 4610165500:05:001:1238. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право приватної власності ОСОБА_2 на земельні ділянки за кадастровими №4610165500:05:001:1237, 4610165500:05:001:1238 не зареєстровано.
В ході досудового розслідування, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Львівській області проведено перевірку, якою встановлено зокрема порушення вимог ст. 118 Земельного кодексу України. Так, місце розташування земельної ділянки на «копіюванні з кадастрової карти, що є складовою проекту землеустрою, не відповідає графічним матеріалам, де зазначене бажане місце розташування. Окрім того, в межах досудового розслідування вказаного вище кримінального провадження призначено комплексну судову земельно-технічну та оціночно-технічну експертизу. Згідно висновку експерта №2899/22-28/3235- 3249/22-28 встановлено зокрема наступне: земельні ділянки за кадастровими № 4610165500:05:001:1197, 4610165500:05:001:1237, 4610165500:05:001:1238 накладаються всією площею на земельну ділянку, яка визначена «Планом смуги відчуження напрямку Львів - Мостиська-2 від км 6+527 до км 8+000 Пустомитівського району Львівської «власті від 1995 року», «Планом смуги відчуження напрямку Львів - Мостиська- 2 від км 8+000 до км 10+844. Залізничний район м. Львова від 1995 року», «Планом полоси отвода линии Львов- Мостиска II от км 3+000 до км 10+465. Земельна ділянка за кадастровими № 4610165500:05:001:1197 не входить в межі смт. Рудне.
Позиція відповідача ОСОБА_1 : представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, однак відзив на позовну заяву не подав.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця»: в письмовій заяві поданій суду позовні вимоги підтримав.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Львівська міська рада: представник третьої особи підтримала позовні вимоги просила позов задоволити.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судових засідань.
Встановлені судом фактичні обставини справи та їх оцінка.
13.03.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова із заявою про надання йому земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва згідно поданого викопіювання, що підтверджується зазначеною заявою від 13.03. 2019 року.
Рішенням сесії Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова № 1352 від 11.10.2019 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 » ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0, 12 га., що підтверджується Рішенням сесії Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова № 1352 від 11.10.2019 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 ».
Згідно Рішення Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова № 1703 від 23.10.2020 «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва у АДРЕСА_1 », за заявою ОСОБА_2 від 24.09.2020 року, передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1192 га за кадастровим номером 4610165500:05:001:1197.
Набуття права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1192 га за кадастровим номером 4610165500:05:001:1197, підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 318338152 від 21.12. 2022 року.
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки №07/02-14 від 18.01.23, виданої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Табакерою Л. встановлено, що після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову №09/2022, єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , який прийняв спадщину є його дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, відповідач є правонаступником ОСОБА_2 /ст. 1218, 1269, 1270 ЦК України/.
Сторонами не заперечується той факт, що в подальшому, за заявою ОСОБА_2 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, а саме поділу земельної ділянки за кадастровим № 4610165500:05:001:1197 на 2 окремі, яким в подальшому присвоєно кадастрові № 4610165500:05:001:1237, 4610165500:05:001:1238. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право приватної власності ОСОБА_2 на земельні ділянки за кадастровими №4610165500:05:001:1237, 4610165500:05:001:1238 не зареєстровано. Ці обставини не потребують доказування у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України.
Згідно висновку експерта №2899/22-28/3235- 3249/22-28 земельні ділянки за кадастровими № 4610165500:05:001:1197, 4610165500:05:001:1237, 4610165500:05:001:1238 накладаються всією площею на земельну ділянку, яка визначена «Планом смуги відчуження напрямку Львів - Мостиська-2 від км 6+527 до км 8+000Пустомитівського району Львівської «власті від 1995 року», «Планом смуги відчуження напрямку Львів - Мостиська- 2 від км 8+000 до км 10+844. Залізничний район м. Львова від 1995 року», «Планом полоси отвода линии Львов-Мостиска II от км 3+000 до км 10+465. Земельна ділянка за кадастровими № 4610165500:05:001:1197 не входить в межі смт. Рудне.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19 зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.
Верховний Суд наголошує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Суду надано висновок експерта №2899/22-28/3235- 3249/22-28 від 20.10.2022 року з якого вбачається, що земельні ділянки за кадастровими № 4610165500:05:001:1197, 4610165500:05:001:1237, 4610165500:05:001:1238 накладаються всією площею на земельну ділянку, яка визначена «Планом смуги відчуження напрямку Львів - Мостиська-2 від км 6+527 до км 8+000Пустомитівського району Львівської «власті від 1995 року», «Планом смуги відчуження напрямку Львів - Мостиська- 2 від км 8+000 до км 10+844. Залізничний район м. Львова від 1995 року», «Планом полоси отвода линии Львов-Мостиска II от км 3+000 до км 10+465. Земельна ділянка за кадастровими № 4610165500:05:001:1197 не входить в межі смт. Рудне.
Висновок експерта виконаний в межах кримінального № 120201400600001532 від 07.08.2020 року за постановою слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівської області Кузьмиченка І. від 21.09.2022 року про призначення комплексної судової земельно - технічної та оціночно- - земельної експертизи. Висновок експерта стосується обставин, що існували станом на час дослідження експертом питань йому (експерту) поставлених.
Сторона позивача звернулася до суду 22.05.2023 року, що відображено на позовній заяві /штамп вхідної кореспонденції/. Під час розгляду справи до суду від позивача клопотань про призначення судових експертиз не надходило.
Питання щодо територіальної юрисдикції підсудності справи судам першої інстанції було вирішено судом апеляційної інстанції в постанові Львівського апеляційного суду від 12.04.2024 року, яка набрала законної сили у справі № 462/3819/23.
На питання суду до представника Львівської ОДА останній (представник) повідомив суду, що земельні ділянки право власності на які є предметом спору є землею загальнодержавного значення.
Відповідно до пункту «б» частини четвертої статті 84 Земельного Кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі під державними залізницями, об`єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту.
Згідно із частиною першою, другою статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт" землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до ЗК України та Закону України "Про транспорт".
Частиною 2 ст. 6 ЗУ "Про залізничний транспорт" встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Згідно із ч. 1 ст. 11 ЗУ "Про транспорт" землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із ЗК України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту.
До земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту. (ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про транспорт"). Ця норма закону кореспондується з положенням ст. 68 ЗК України.
Тому, на думку суд Львівська обласна державна адміністрація не є належним позивачем у цій справі, оскільки її права не порушені, так як позивач не є розпорядником земель залізниці, в розумінні ЗУ «Про транспорт» та ЗК України.
Щодо способу захисту заявленого позивачем у цій справі, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, які потребують судового захисту.
Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).
При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, провадження № 12-61гс21 (пункт 148)).
Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог може бути: 1) неналежний спосіб захисту, заявлений позивачем; 2) сплив позовної давності (про застосування наслідків якої заявлено) у разі визнання позову обґрунтованим; 3) необґрунтованість позовних вимог.
З урахуванням наведеного суд прийшов до таких висновків.
Якщо, земельні ділянки за кадастровими № 4610165500:05:001:1197, 4610165500:05:001:1237, 4610165500:05:001:1238 накладаються всією площею на земельну ділянку, яка визначена «Планом смуги відчуження напрямку Львів - Мостиська-2 від км 6+527 до км 8+000 Пустомитівського району Львівської області від 1995 року», «Планом смуги відчуження напрямку Львів - Мостиська- 2 від км 8+000 до км 10+844. Залізничний район м. Львова від 1995 року, «Планом полоси отвода линии Львов-Мостиска II от км 3+000 до км 10+465», то такий факт підлягає доказування з дотриманням вимог 77 - 80 ЦК України. Суду не надано доказів такого накладення земельних ділянок станом на час подання позову до суду 2023 року.
Крім того, суду не надано доказів скасування, визнання нечинними Рішення сесії Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова № 1352 від 11.10.2019 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 »; Рішення Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова № 1703 від 23.10.2020 «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва у АДРЕСА_1 ». Таким чином, на думку позивач обрав не вірний спосіб захисту.
На підставі наведеного суд прийшов до висновку про відмову у позові.
Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
у задоволенні позовних вимог заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Голоюх В.І. в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 ,
про (предмет позову): витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Львівської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022562) земельну ділянку за кадастровим № 4610165500:05:001:1197 площею 0,1192 га (реєстраційний № 2214609046101, номер запису про право власності 39054458), яка згідно даних Державного земельного кадастру розділена на дві земельні ділянки за кадастровим № 4610165500:05:001:1237, площею 0,0596 га та за кадастровим № 4610165500:05:001:1238, площею 0,0596 га, що розташовані в смузі відведення залізниці та фактично належать до земель залізничного транспорту, стягнути судові витрати, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи: заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Голоюх В.І. в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації, ЄДРПОУ 000022562, м. Львів, вул. Винниченка, 18; ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; Акціонерне товариство "Львівська залізниця", ЄДРПОУ 40081195, м. Львів, вул. Гоголя, 1; Львівська міська рада, ЄДРПОУ 04055896, м. Львів, пл. Ринок, 1.
Повний текст рішення складено 21.11.2024 року.
СуддяЄ. О. Данилів
Суд | Пустомитівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123245590 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Пустомитівський районний суд Львівської області
Данилів Є. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні