Рішення

від 18.11.2024 по справі 541/2492/22

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2492/22

Номер провадження 2/541/21/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 листопада 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Шатілової Л.Г., за участю секретаря судового засідання Гуриної В.М., представника позивача ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та їх представника адвоката Пугача С.В., представника відповідача приватного виконавця ОСОБА_4 адвоката Лейковської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Миргороді цивільну справу в порядку загального провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ал-Тех" до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства "СЕНС БАНК", про визнання права власності на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів,треті особиякі незаявляють самостійнихвимог:Приватний виконавецьвиконавчого округуПолтавської областіСкрипник ВолодимирЛеонідович, Приватнийнотаріус Миргородськогоміського нотаріальногоокругу ГільДмитро Володимирович,за зустрічним позовом ОСОБА_2 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Ал-Тех»,Акціонерного Товариства«СЕНС-БАНК»,Приватного виконавцявиконавчого округуПолтавської областіСкрипника ВолодимираЛеонідовича про визнання недійсними електронних торгів від 03.05.2019 по продажу нежитлової будівлі, визнання недійсним протоколу №403480 проведення електронних торгів від 03.05.2019, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ал-Тех», Акціонерного Товариства «СЕНС БАНК», Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про визнання недійсними електронних торгів від 03.05.2019 по продажу нежитлової будівлі квасильного цеха, загальною площею 775,80 кв.м., визнання недійсним протоколу №403480 проведення електронних торгів від 03.05.2019, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ал-Тех», в особі директора, звернулося до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою в якій просило визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ал-Тех» право власності на нерухоме майно придбане з прилюдних торгів, проведених Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, оформлене протоколом про проведені електронні торги №403480 від 03.05.2019 року та Актом приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року, а саме частини нежитлової будівлі квасильного цеху, загальною площею 775,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що ТОВ «Ал-Тех» приймало участь у електронних торгах, що проводилися ДП «СЕТАМ» 03 травня 2019 року щодо реалізації об`єкту нерухомості: частини нежитлової будівлі квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами торгів ТОВ «Ал-Тех» стало переможцем електронних торгів, та придбало вказаний об`єкт нерухомості за 138000 гривень без ПДВ, з них безпосередня оплата за об`єкт 131100 гривень, що перераховані на депозитний рахунок приватного виконавця Скрипник В.Л. як оплата за лот №341571 згідно протоколу №403480 від 03.05.2019 року. Приватний виконавець Скрипник В.Л. видав Акт про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року. На підставі вказаного Акту про реалізацію предмета іпотеки нотаріус має видати покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів. Постановою №273/02-31 від 15.09.2022 року приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гіль В.Д. відмовлено ТОВ «Ал-Тех» у видачі свідоцтва про право власності на частину нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із розглядом судової справи 541/903/19 за позовом ОСОБА_3 , колишнього власника об`єкту нерухомості, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Підставою для відмови у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів указано ст. 46, 49 та 50 Закону України «Про нотаріат». В той же час ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» не містить такої підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії як наявність судового спору. Вважає, що відмова нотаріуса є такою, що порушує їх права як власника нерухомого майна та перешкоджає у реалізації законних прав та обов`язків у зв`язку з чим були змушені звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 17 жовтня 2022 року було відкрито провадження у справі і призначено судове засідання, а розгляд справи постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

11.11.2022 року відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву в якому просив в задоволенні позову відмовити. У відзиві зазначив, що постановою Полтавського апеляційного суду від 30 березня 2020 року у справі №541/1308/19 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 грудня 2019 року задоволено, скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 17 травня 2017 року №8849, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.О. про звернення стягнення на предмет іпотеки - квасильний цех, загальною площею 775.80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у рахунок стягнення заборгованості в розмірі 67 061.07 доларів США, що підлягає стягненню зі ОСОБА_2 на користь стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» та виникла за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 18 травня 2007 року №727/250/61-0.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2021 року у справі №541/1308/19, провадження №61-9430св20 касаційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишено без задоволення, постанову Полтавського апеляційного суду від 30 березня 2020 року залишено без змін.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 листопада 2020 року у справі №541/903/19 визнано виконавчий напис №24681 від 31.10.2017, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.О. про стягнення боргу у розмірі 59768,41 дол. США, що виникли по договору кредиту №727/217/41-ф від 08.09.2006 року таким, що не підлягає виконанню.

Зазначив, що про вчинення виконавчого напису №8848 від 17.05.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. про звернення стягнення на нежитлову будівлю: квасильний цех, загальною площею 775.80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що була передана в іпотеку в забезпечення зобов`язань по Договору кредиту №727/223/6-ф від 08 листопада 2006 року та Договору кредиту №727/224/7-ф від 08 листопада 2006 року, йому не було відомо до моменту отримання копії позовної заяви з додатками у даній справі №541/2492/22. Акціонерне товариство «Альфа-Банк» не зверталось до нього з будь-якими листами, що стосуються підготовки документів для подання їх до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Також не були надані будь-які розрахунки про існування заборгованості за Договором кредиту №727/223/6-ф від 08 листопада 2006 року та Договором кредиту №727/224/7-ф від 08 листопада 2006 року станом на жовтень 2017 року.

Вважав, що Акціонерне товариство «Альфа-Банк» не повідомило приватного нотаріуса про відсутність факту безспірної заборгованості, а оскільки законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

11.11.2022 року відповідачем ОСОБА_2 також була подана зустрічна позовна заява, а якій останній просив визнати недійсними постанову приватного виконавця виконавчому окрузі Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про відкриття виконавчого провадження №58322523 з примусового виконання виконавчого напису №8848, виданого 17 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. про звернення стягнення на: нежитлову будівлю, квасильний цех, загальною площею 775,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсними електронні торги від 03.05.2019 по продажу нежитлової будівлі, квасильного цеха. загальною площею 775.80 кв.м.. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол №403480 проведення електронних торгів від 03.05.2019; визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року, також стягнути судові витрати.

В зустрічній позовній заяві зазначив, що 27.10.2022 року ним отримано копію протоколу №403480 від 03.05.2019 Державного підприємства «СЕТАМ» про те, що виконавцем надані послуги з організації та проведенні торгів предмету іпотеки - частини нежитлової будівлі - квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (Лот -341571). В цей день також ним було отримано копію Акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року (ВП №58322523) де указано, що зазначене нерухоме майно на підставі Іпотечного договору №727/223/6-1, посвідченого 08 листопада 2006 року ОСОБА_5 , нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 6479 та Договору №1 про внесення змін, посвідченого 14 серпня 2007 року ОСОБА_5 , нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 4879 (далі - «Іпотечний договір»), було передано в іпотеку в забезпечення зобов`язань по Договору кредиту №727/223/6-Ф від 08 листопада 2006 року, (далі - «Кредитний договір 1») та Договору кредиту №727/224/7-Ф від 08 листопада 2006 року, (далі - «Кредитний договір 2»). кредитором за яким є Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК», (код ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: 03150. м.Київ, вул.Ковпака. 29, п/р 29097000130006, МФО 300023) (далі - «Стягувач»). Строк платежу за Кредитними договорами настав (абз.3 Акту).

З метою захисту своїх прав та інтересів ним подана позовна заява до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вважав, що оскільки виконавчий напис від 17.05.2017 року №8848, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.О. може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, то і можуть відпасти підстави для здійснення виконавчих дій, а тому його порушені майнові права на нерухоме майно підлягають відновленню шляхом визнання недійсними постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, електронних торгів від 03.05.2019 по продажу нежитлової будівлі, квасильного цеха. загальною площею 775.80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколи №403480 проведення електронних торгів від 03.05.2019; акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року на підставі статей 202, 215 ЦК України, такими, що не відповідають вимогам закону.

Одночасно було подане клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви.

22.11.2022 року від Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» надійшов відзив на первісну позовну заяву, в якій товариство просило відмовити в задоволені позову до АТ «Альфа Банк», у разі задоволення позовних вимог повністю або частково відмовити у стягненні витрат на правову допомогу за недоведеністю або зменшити їх розмір, проводити судовий розгляд за відсутності представника відповідача. У відзиві зазначили, що вони не є належним відповідачем у даній справі, тому у задоволенні позову до АТ «Альфа-Банк» має бути відмовлено. Посилалися на те, що позивачем нічим не обґрунтовано, чому на його думку АТ «Альфа-Банк» має відповідати за пред`явленими вимогами, адже АТ «Альфа-Бак» нічим не порушило права позивача, товариство не є особою, яка не визнає право власності на спірне майно за позивачем, ніколи не оспорювало такого права власності та не претендувала на спірне майно. Навпаки, як стягувач у виконавчому провадженні та іпотекодержатель АТ «Альфа-Банк» ніколи не чинило перешкод, а навпаки всебічно сприяло проведенню виконавчих дій приватним виконавцем.

Також, вважали, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки саме нотаріус допустив порушення законних прав позивача, неправомірно відмовивши останньому у вчиненні нотаріальної дії, а тому належним способом захисту прав позивача у даному випадку є оскарження до суду відмови у вчиненні нотаріальної дії.

22.11.2022 року до суду надійшла від представника позивача ТОВ «Ал-Тех» відповідь на відзив відповідача ОСОБА_2 . У відповіді зазначено, що ОСОБА_2 у власному відзиві прямо суперечить собі в частині логічного викладення аргументів на спростування позовних вимог. Так, ОСОБА_2 в пункті 4 відзиву зазначає, що йому стало відомо про наявність виконавчого напису №8848 від 17.05.2017 року приватного нотаріуса Чуловського В.А. про звернення стягнення на предмет іпотеки лише після отримання позовної заяви у справі 541/2492/22. В той же час у відзиві ОСОБА_2 стверджує, що Полтавським апеляційним судом було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , та винесено постанову від 30.03.2020 року по справі №541/1308/19 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №8848 від 17.05.2017 року приватного нотаріуса Чуловського В.А. про звернення стягнення на предмет іпотеки частина нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вважав, що відповідач ОСОБА_2 був обізнаний про наявність виконавчого напису нотаріуса. В той же час, позов ТОВ «Ал-Тех» стосується визнання права власності на нерухоме майно- частину нежитлової будівлі, квасильного цеху загальною площею 775,8 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Наявність підстав для визнання права власності підтверджується актом про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року.

Ухвалою суду від 07.12.2022 року було змінено назву відповідача АТ «Альфа-Банк» на Акціонерне Товариство «СЕНС БАНК», прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 та призначено підготовче судове засідання.

21.12.2022 року через систему «електронний суд», 27.12.2022 року засобами поштового зв`язку від приватного виконавця Скрипник В.Л. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволені позову ОСОБА_2 в повному обсязі. У відзиві зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. перебувало виконавче провадження №58322523, відкрите постановою від 08.02.2019 р.,з примусового виконання виконавчого напису №8848, виданого 17.05.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. про звернення стягнення на предмет іпотеки. Сторонами даного виконавчого провадження є: боржник ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та стягувач АТ «Укрсоцбанк».

В межах даного виконавчого провадження дійсно були проведені електронні торги з реалізації нерухомого майна, належного боржнику на праві приватної спільної часткової власності, а саме: 1/2 частини нежитлової будівлі, квасильного цеху загальною площею 775,8 кв.м., місцезнаходження: АДРЕСА_1 (лот №341571).

Так, 03.05.2019 р. відбулися електронні торги з примусової реалізації арештованого майна- предмет іпотеки: 1/2 частина нежитлової будівлі - квасильного цеху, загальною площею 775,80 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , про що системою СЕТАМ сформовано протокол проведення електронних торгів №403480 від 03.05.2019 р., відповідно до якого вищезазначене майно було придбано переможцем торгів ТОВ «Ал-Тех», код ЄДРПОУ 41260714, за ціною 138 000,00 грн. без ПДВ. Після повного розрахунку переможця торгів за придбане майно на підставі вказаного протоколу 20.05.2019 р. видано акт про реалізацію предмета іпотеки ВП №58322523, в якому, в тому числі, зазначаються сторони даного виконавчого провадження, серед яких відсутній позивач за зустрічним позовом.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсною постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №58322523, зазначив, що оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної в межах примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, має відбуватися в порядку адміністративного судочинства. На примусовому виконанні перебувало не рішення суду, а виконавчий напис нотаріуса, відповідно, постанова приватного виконавця, що винесена в ході виконання рішення іншого органу (в даному випадку виконавчого напису нотаріуса), підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Також зазначив, що оскаржувати дії та рішення виконавця в межах виконавчого провадження мають право лише сторони виконавчого провадження. Натомість, сторонами виконавчого провадження №58322523 виступають ОСОБА_3 (боржник) та АТ «Укрсоцбанк» (стягувач). А отже, позивач не може бути суб`єктом оскарження будь-яких рішень, в тому числі постанов, прийнятих в межах виконавчого провадження, за яким він не є стороною виконавчого провадження. Відтак, позовна вимога про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження №58322523 не підлягає задоволенню судом, оскільки позивач позбавлений права звертатися до суду із такою вимогою.

Зазначив, що позовні вимоги про визнання недійсними протоколу №403480 проведення електронних торгів від 03.05.2019 р. та акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 р. є похідними вимогами по відношенню до основної - про визнання недійсними електронних торгів від 03.05.2019 р. Відтак, їх задоволення залежить від задоволення основної позовної вимоги. Натомість, підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів від 03.05.2019 р. відсутні. Посилаючись на ЗУ «Про виконавче провадження» та ЦК України зазначив, що в даному випадку сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених 03.05.2019 р. електронних торгів, є продавці - приватний виконавець та організатор електронних торгів , покупець - переможець електронних торгів (ТОВ «Ал-Тех»). Позивач же оспорює електронні торги з реалізації в межах виконавчого провадження нерухомого майна, яке належало на праві приватної власності іншій особі, а не позивачу. При цьому, позивач взагалі не обґрунтовує яким же чином оспорювані електронні торги порушують саме його права та в чому полягає порушення його прав в результаті проведених електронних торгів з реалізації 1/2 частини нерухомого майна, власником якої він не був.

10.01.2023 на адресу суду від представника відповідача АТ «СЕНС БАНК» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому представник просив застосувати спеціальну позовну давність при розгляді зустрічного позову та відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування відзиву зазначив, що АТ «СЕНС БАНК» заперечує проти всіх доводів зустрічної позовної заяви та проти всіх обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Вказав, що фактично єдиною підставою для задоволення зустрічного позову позивач називає ймовірне визнання виконавчого напису, на виконання якого здійснювались виконавчі дії таким, що не підлягає виконанню. При цьому не подаючи жодних доказів на підтвердження таких посилань.

На момент проведення торгів -03.05.2019 виконавчий напис не лише не був недійсним і таким не визнавався, він навіть ніким на той час не оспорювався, адже позов про визнання його таким, що не підлягає виконанню був пред`явлений лише 19.06.2019, а провадження у справі № 541/1308/19 відкрите 01.07.2019, тобто після того, як торги фактично відбулися.

Тобто, на момент проведення торгів виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню не визнавався та навіть не оспорювався, оцінка майна не оскаржувалась, торги були проведені відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5 (що самим Позивачем за зустрічним позовом і не заперечується). Вказав, що судом безпідставно не застосовано спеціальну позовну давність, як встановлено статтею 48 Закону України «Про іпотеку». Зазначив, що позивач у зустрічному позові зазначає, що нібито лише 27.10.2022 він отримав копії документів, чим цинічно намагається ввести суд в оману, відверто зловживаючи процесуальними правами. Так, 23.11.2021 ОСОБА_2 був поданий майже ідентичний зустрічний позов до тих самих відповідачів у справі № 541/2681/21 (перебуває у провадженні судді ОСОБА_6 ), в якому він особисто вказує, що Акт про реалізацію предмета іпотеки він отримав 10.06.2019 з листом ДП «Сетам». Отже, перебіг позовної давності для звернення ОСОБА_2 до суду за захистом порушеного права розпочався щонайменше 10.06.2019, останнім днем для подання позовної заяви є відповідно 09.09.2019, а зустрічний позов у даній справі був поданий 10.11. 2022 року, тобто з пропуском строку спеціальної позовної давності. Просив застосувати спеціальну позовну давність та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

27.01.2023 року на адресу суду від представника позивача по первісному позову ТОВ «Ал-Тех» надійшло клопотання про заміну не належного відповідача, а саме заміну відповідача ОСОБА_2 на ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що в рамках вказаного в первісному позові виконавчому провадженні було реалізовано об`єкт нерухомості частина нежитлової будівлі, квасильного цеху, загально площею 775,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 .

02.02.2023 року ухвалою суду замінено відповідача по первісному позову ОСОБА_2 на належного відповідача ОСОБА_3 .

09.02.2023 до суду від відповідача по первісному позову ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання не погодилася із позовними вимогами та викладеними обґрунтуваннями позову в повному обсязі з наступних підстав. Зазначила, що Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 березня 2020 року у справі №541/1308/19 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24.12.2019 року задоволено, скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 . Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 17.05.2017 року №8849, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.О. про звернення стягнення на предмет іпотеки - квасильний цех, загальною площею 775,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рахунок стягнення заборгованості в розмірі 67 061,07 доларів США, що підлягає стягненню зі ОСОБА_2 на користь стягувача ПАТ «Укрсоцбанк», та виникла за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 18.05.2007 року №727/250/61-Ф.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.03.2021 року у справі №541/1308/19, провадження №61-9430св20 касаційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишено без задоволення, постанову Полтавського апеляційного суду від 30.03.2020 року залишено без змін.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.11.2020 року у справі №541/903/19 визнано виконавчий напис №24681 від 31.10.2017, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.О. про стягнення боргу у розмірі 59768,41 дол. США, що виникли по договору кредиту №727/217/41-ф від 08.09.2006 року таким, що не підлягає виконанню.

Про вчинення виконавчого напису №8848 від 17.05.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. про звернення стягнення на нежитлову будівлю: квасильний цех, загальною площею 775,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що була передана в іпотеку в забезпечення зобов`язань по Договору кредиту №727/223/6-ф від 08.11.2006 року та Договору кредиту №727/224/7-ф від 08.11.2006 року, їй не було відомо до моменту отримання копії позовної заяви з додатками у справі №541/2492/22. Акціонерне товариство «Альфа-Банк» не зверталось до неї з будь-якими листами, що стосуються підготовки документів для подання їх до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Їй не були надані будь-які розрахунки про існування заборгованості за Договором кредиту №727/223/6-ф від 08.11.2006 року та Договором кредиту №727/224/7-ф від 08.11.2006 року станом на жовтень 2017 року. Зазначила, що АТ «Альфа-Банк» не повідомило приватного нотаріуса про відсутність факту безспірної заборгованості, а оскільки законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. За таких обставин вважала за необхідне подати позов до суду про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

09.02.2023 року від ОСОБА_2 , надійшло клопотання про продовження розгляду його зустрічної позовної заяви, посилаючись на ч. 10 ст. 188 ЦПК України.

09.02.2023 від ОСОБА_3 надійшов зустрічний позов в якому остання просила визнати недійсними постанову приватного виконавця виконавчому окрузі Полтавської області Скрипника В.Л. про відкриття виконавчого провадження №58322523 з примусового виконання виконавчого напису №8848, виданого 17.05.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. про звернення стягнення на: нежитлову будівлю, квасильний цех, загальною площею 775,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсними електронні торги від 03.05.2019 по продажу нежитлової будівлі, квасильного цеха. загальною площею 775.80 кв.м.. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол №403480 проведення електронних торгів від 03.05.2019; визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року та стягнути судові витрати. В зустрічному позові зазначила, що 02 лютого 2023 року нею було отримано копію протоколу №403480 від 03.05.2019 Державного підприємства «СЕТАМ» про те, що виконавцем надані послуги з організації та проведення торгів предмету іпотеки - 1/2 частини нежитлової будівлі - квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (Лот -341571) та копію Акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року де указано, що зазначене нерухоме майно на підставі Іпотечного договору №727/223/6-1, посвідченого 08.11.2006 року ОСОБА_5 , нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 6479 та Договору №1 про внесення змін, посвідченого 14 серпня 2007 року ОСОБА_5 , нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 4879 (далі - «Іпотечний договір»), було передано в іпотеку в забезпечення зобов`язань по Договору кредиту №727/223/6-Ф від 08.11.2006 року, (далі - «Кредитний договір 1») та Договору кредиту №727/224/7-Ф від 08.11.2006 року, (далі - «Кредитний договір 2»), кредитором за яким є Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК», (код ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: 03150. м.Київ, вул.Ковпака, 29, п/р 29097000130006, МФО 300023) (далі - «Стягувач»). Строк платежу за Кредитними договорами настав (абз. 3 Акту).

Також зазначила, що з метою захисту своїх прав та інтересів нею буде подана позовна заява до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Зазначила, що виконавчий напис від 17.05.2017 року №8848. вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.О., може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, тому можуть відпасти підстави для здійснення виконавчих дій, а тому її порушені майнові права на нерухоме майно підлягають відновленню шляхом визнання недійсними постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, електронних торгів від 03.05.2019 по продажу нежитлової будівлі, квасильного цеха, загальною площею 775,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколу №403480 проведення електронних торгів від 03.05.2019; акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Також було подане клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, визначеного для подання зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.02.2023 зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 було прийнято та об`єднано з первісним позовом.

14.03.2023 на адресу суду надійшов відзив на зустрічний позов ОСОБА_3 від відповідача приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. в якому останній просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 , оскільки оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної в межах примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, має відбуватися в порядку адміністративного судочинства. В даному випадку провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження № 58322523 від 08.02.2019 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позовні вимоги про визнання недійсними протоколу №403480 проведення електронних торгів від 03.05.2019 та акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 є похідними вимогами по відношенню до основної - про визнання недійсними електронних торгів від 03.05.2019. Відтак, їх задоволення залежить від задоволення основної позовної вимоги. Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, стверджує про те, що нею буде подана позовна заява до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідно, «оскільки виконавчий напис від 17 травня 2017 року № 8848, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.О., може бути визнаний таким. що не підлягає виконанню, то можуть і відпасти підстави для здійснення виконавчих дій». Тобто, єдиною підставою, на яку посилається позивач в якості обґрунтування своїх позовних вимог, є твердження про те, що можливо, в майбутньому вищевказаний виконавчий напис нотаріуса може бути скасовано судом у випадку, якщо ОСОБА_3 звернеться до суду із відповідним позовом. При цьому, дану зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 подала до суду 09.02.2023, а згідно відомостей з веб-порталу Судова влада України вбачається, що станом на 09.03.2023 до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області не надходила позовна заява ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису № 8848 від 17.05.2017 таким, що не підлягає виконанню. На сьогоднішній день відсутні будь-які належні докази, які б підтверджували доводи позивача про начебто відсутність підстав для здійснення виконавчих дій та про незаконність проведених електронних торгів.

У зв`язку з чим просив у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

Звернув суд увагу на те, що позивачем пропущений встановлений законодавством строк для оскарження результатів торгів з реалізації предмета іпотеки. До вимог про оскарження прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна застосовується спеціальна позовна давність - тримісячний строк оскарження, передбачений статтею 48 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, надав до суду повідомлення про неможливість виконати ухвалу суду від 21.02.2023 про витребування доказів, оскільки всі виконавчі провадження , які завершені у 2019 році знищено у зв`язку із закінченням строку зберігання.

16.03.2023 від представника позивача надійшло клопотання про застосування наслідків строку пропуску позовної давності до позовних вимоги ОСОБА_3 викладених в уточненій позовній заяві та відмовити у її задоволенні у повному обсязі. Зазначивши, що ОСОБА_3 , вказує на те, що вона дізналась про наявність оспорюваного рішення приватного виконавця Скрипника О.В. лише 02 лютого 2023 року. В той же час рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.11.2020 року в справі №541/903/19 встановлено, що ОСОБА_3 знала про наявність виконавчого напису нотаріуса, а також відкрите виконавче провадження ВП №57091178, що знаходилось на виконанні приватного виконавця Скрипник В.Л., оскільки вона була позивачем у даній справі. Вважав, що строк позовної давності для оскарження Акту про реалізацію предмету іпотеки та всіх інших документів, що стосуються проведення електронного аукціону розпочався 10.06.2019 року, а закінчився 10.09.2019 року.

01.06.2023 року на підставі клопотання представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 адвоката Пугача С.В. було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 541/1451/23 за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного Товариства"СЕНСБАНК" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д.В. , Товариство з обмеженою відповідальністю "Ал-Тех", приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л., Миргородський відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

28.11.2023 року ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області провадження у справі було поновлено, у зв`язку залишенням позову ОСОБА_3 без розгляду.

12.12.2023 року на підставі клопотання представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 адвоката Пугача С.В. було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 541/4252/23 за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного Товариства "СЕНС БАНК" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., приватний нотаріус Миргородського міськрайонного нотаріального округу Гіль Д.В., Товариство з обмеженою відповідальністю «Ал-Тех», приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л., Миргородський відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

09.07.2024 року ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання.

12.07.2024 року від приватного виконавця Скрипника В.Л. надійшло клопотання про закриття провадження в частині позовних вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження №58322523 від 08.02.2019 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

12.07.2024 року приватний виконавець Скрипник В.Л. надав додаткові пояснення, в яких при розгляд справи просив врахувати висновок ОП КЦС ВС що викладений у постанові від 03.06.2024 року у справі №587/2230/21.

12.07.2024 року від представника приватного виконавця ОСОБА_4 адвоката Луньової А.Г. надійшли додаткові пояснення в яких, остання зазначила, що фактично єдиною підставою для задоволення зустрічного позову позивач називає визнання виконавчого напису, на виконання якого здійснювались виконавчі дії, таким, що не підлягає виконанню, але така обставина не може бути підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки оспорювані позивачем за зустрічним позовом торги відбулися 03.05.2019. На момент проведення торгів виконавчий напис не лише не був недійсним і таким не визнавався, він навіть ніким на той час не оспорювався, адже позов про визнання його таким, що не підлягає виконанню був пред`явлений лише 19.06.2019, а провадження у справі № 541/1308/19 відкрите 01.07.2019, тобто після того, як торги фактично відбулися. Тобто, на момент проведення торгів виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню не визнавався та навіть не оспорювався, оцінка майна не оскаржувалась, торги були проведені відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5 (що самим Позивачем за зустрічним позовом і не заперечується). Отже, на день проведення торгів жоден з учасників справи не мав жодних підстав для зупинення чи відміни торгів.

Крім того, варто звернути увагу, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятої, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України), а тому визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не є такою підставою.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14- 577цс19).

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Аналогічна правова позиція викладена у постанові ОП КЦС ВС від 03.06.2024 у справі № 587/2230/21. Вважала, що позивачем не доведено сукупність цих обставин, зокрема, не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що при проведенні ДП «СЕТАМ» електронних торгів з реалізації предмета іпотеки існували порушення правил таких електронних торгів, які слугували б підставою для визнання їх недійсними. Просила застосувати спеціальну позовну давність (3 місяці з дня проведення торгів), задовольнити клопотання приватного виконавця Скрипника В.Л. про закриття провадження у справі, відмовити у задоволенні позову повністю.

25.07.2024 року ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області суд закрив провадження у справі в частині зустрічних позовних вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсною постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №58322523 від 08.02.2019 року з примусового виконання виконавчого напису №8848 від 17.05.2017 виданого 17 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. про звернення стягнення на нежитлову будівлю, квасильний цех, загальною площею 775,80 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 на підставі п.1 ч.1ст. 255 ЦПК України, призначив справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Ал-Тех» адвокат Захаров Т.Г. підтримав позов у повному обсязі та просила його задовольнити, відмовити в задоволені зустрічних позовних заяв.

Представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Пугач С.В. просив відмовити в задоволені первісного позову та задовольнити зустрічні позови.

Представник приватного виконавця ОСОБА_4 адвокат Лейковська А.О. не заперечувала проти задоволення первісного позову , у задоволенні зустрічних позовів просила відмовити з підстав, викладених у відзивах.

Представник АТ «СЕНС БАНК» Луньова А.Г.-просила відмовити у задоволені зустрічних позовних вимог з підстав , викладених у відзиві. Просила відмовити у задоволенні первісного позову в частині вимог до АТ «Альфа Банк» , який перейменований в АТ «СЕНС БАНК».

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 суду пояснив, що в лютому 2023 року його дружина - ОСОБА_3 була залучена до розгляду справи у якості відповідача та отримала відповідні документи , з яких дізналася про електронні торги. Він про електронні торги знав ще у 2019 році, знав про виконавче провадження №4899, а в лютому 2023 р. дізнався про виконавче провадження №4898, про нього не він ні його дружина не знали.

Суд, вислухавши сторони та їх представників, допитавши свідка, дослідивши подані учасниками докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідачів, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, вважає наступне.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як визначено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Стосовно позовних вимоги ТОВ «Ал-Тех» про визнання права власності на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно з актом про реалізацію предмета іпотеки ВП №5832523 виданого 20.05.2019 приватним виконавцем Полтавської області Скрипником В.Л., 03.05.2019 при примусовому виконанні виконавчого провадження №58322523 з примусового виконання виконавчого напису №8848, виданого 17 травня 2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем про звернення стягнення на нежитлову будівлю, квасильний цех, загальною площею 775,80 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , були проведені електронні торги з реалізації даного майна. Відповідно до протоколу про проведені електронні торги №403480 від 03.05.2019 ДП «СЕТАМ» переможцем визнано ТОВ «АЛ-ТЕХ», яке придбало майно за 138000,00 грн (т. 1 а.с.7-8).

У вищевказаному акті також вказано, що власником предмета іпотеки є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу від 08 листопада 2006 року з ОСОБА_7 , посвідченого 08 листопада 2006 року приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д.В. зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №6473 та в Державному реєстрі правочинів 08 листопада 2006 року за №1698419.

Зазначене нерухоме майно на підставі Іпотечного договору №727/223/6-1, посвідченого 08 листопада 2006 року ОСОБА_5 нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 6479 та Договору №1 про внесення змін посвідченого 14 серпня 2007 року ОСОБА_5 нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу, за реєстровим номером 4879, було передано в іпотеку в забезпечення зобов`язань до Договору кредиту №727/223/6-Ф від 08 листопада 2006 року та Договору кредиту №727/224/7-Ф від 08 листопада 2006 року, кредитор за яким є Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК». Строк платежу за кредитним договором настав.

Постановою приватного нотаріуса Миргородського районного округу Полтавської області Гіль Д.В. від 15.09.2022 було відмовлено директору ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛ-ТЕХ» ОСОБА_8 у видачі свідоцтва про придбання з прилюдних торгів на частку нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Приватний нотаріус зазначив, що з приводу даного майна є спір. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області справа №541/903/19, провадження №2/541/60/2020 задоволено позов ОСОБА_3 , колишнього власника частки нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Миргородський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №24681 від 31 жовтня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем про стягнення боргу у розмірі 59768,41 доларів США із ОСОБА_3 , що виник по Договору кредиту №727/217/41-ф від 08 вересня 2006 року. На підстав вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимиром Леонідовичем складено акт про реалізацію предмету іпотеки, а саме частки нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (частина 4статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Судувід 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 зазначено, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.

За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина 2статті 638 ЦК України). Протокол електронних торгів підписується організатором і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеноюу протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затверджененаказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, не передбачало.

На підставі копії протоколу покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня формування протоколу здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі. Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.

Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронні торги.

Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконанняз боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульованіу пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 рокуу справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

На підставі акта про проведені прилюдні торги нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (пункт 6.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженогонаказом Міністерства юстиції Українивід 27 жовтня 1999 року № 68/5, чинного на дату проведення електронних торгівта видачі свідоцтва).

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронні торги (пункт 8 розділу IХ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженогонаказ Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, чинного на дату проведення електронних торгів та видачі свідоцтва).

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 299/3482/19.

Суд звертає увагу, що електронні торги з приводу реалізації майна боржника ОСОБА_3 , а саме 1/2 частини нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , є такими, що відбулися. Переможець торгів ТОВ «АЛ-ТЕХ» здійснив розрахунок за придбане на електронних торгах майно та отримав акт про проведені електронні торги.

Зазначені електронні торги недійсними не визнавалися.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що ТОВ «АЛ-ТЕХ», як переможець електронних торгів, відповідно до укладеного правочину, має право на оформлення права власності в порядку встановленому чинним законодавством.

При цьому, відповідно до пункту 5 частини 1статті 34 Закону України «Про нотаріат»(у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, належить видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Така нотаріальна дія спрямована на фіксацію (підтвердження) факту продажу майна боржника покупцеві та переходу до останнього права власності на відповідне майно.

Згідно зістаттею 50 Закону України «Про нотаріат»(у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має бути ефективним, тобто призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц зазначено, що закріплене устатті 50 Закону України «Про нотаріат»право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб.

У порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги про оскарження дій нотаріуса лише у разі відсутності спору про право між учасниками цивільних правовідносин.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що електронні торги є такими, що відбулися та у судовому порядку не визнані недійсними, тобто наявна законна підстава оформлення за позивачем права власності, суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту порушеного права буде саме оскарження дій нотаріуса щодо відмови у видачі свідоцтва, а не визнання права власності на нерухоме майно, придбане з електронних торгів, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволені первісного позову.

Щодо позовних вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Позивач оспорює електронні торги з примусової реалізації арештованого майна- предмет іпотеки: 1/2 частина нежитлової будівлі - квасильного цеху, загальною площею 775,80 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , які відбулися 03.05.2019 року, про що ДП «СЕТАМ» сформовано протокол проведення електронних торгів №403480 від 03.05.2019 р., відповідно до якого вищезазначене майно було придбано переможцем торгів ТОВ «Ал-Тех», код ЄДРПОУ 41260714, за ціною 138 000,00 грн. без ПДВ.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 зазначила, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленомузакономпорядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Позивачем не обґрунтовано, а також матеріалами справи не встановлено, яким чином оспорювані електронні торги по реалізації нерухомого майна власником якого є ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження №58322523 з примусового виконання виконавчого напису №8848 порушують його права.

Суд не може з власної ініціативи здійснювати збір доказів по справі, уточнювати чи змінювати предмет та підстави спору, що є правом позивача. При розгляді таких спорів суд лише встановлює належність відповідача та обґрунтованість пред`явленого до нього позову.

Судом встановлено, що між сторонами фактично відсутній спір, доказів того, що відповідачі не визнають прав позивача , суду не надано, як і не надано достатніх доказів належності відповідачів, обґрунтованості пред`явлення позовних вимог саме до них. Таким чином в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 необхідно відмовити в повному обсязі.

Щодо заяви представника АТ «Сенс-Банк» про застосування строків давності.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовуєтьсятільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави, тому суд в даному випадку строки позовної давності не застосовує.

Щодо позовних вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Згідно копії матеріалів електронних торгів від 03.05.2019 року про продажу нежитлової будівлі квасильного цеху, загальною площею 775.8 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 (т.2. а.с.61-114) встановлено, що Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 08.11.2006 року уклали іпотечний договір №727/223/6-1, згідно якого іпотекодавці передають у якості забезпечення виконання зобов`язання за Договором кредиту №727/223/6-Ф та Договором кредиту №727/224/7-Ф від 08.11.2006 , а саме нерухоме майно: нежитлова будівля, квасильний цех загальною площею 775,80 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 . 17.05.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем вчинено виконавчий напис №8848 яким запропоновано звернути стягнення на нежитлову будівлю квасильний цех загальною площею 775,80 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 власниками якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_3

08.02.2019 року приватним виконавцем Скрипником В.Л. відкрито виконавче провадження № 58322523, боржник ОСОБА_3 , на підставі виконавчого документу, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. Загальна сума заборгованості становить 79309,48 доларів США.

Постановою приватного виконавця Скрипника В.Л. накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3 , а саме частину нежитлової будівлі квасильного цеху, за адресою АДРЕСА_1

Вартість майна була погоджена 13.02.2019 року з ОСОБА_3 представником АТ «Укрсоцбанк» Стрижко С.М. та становила 113300,00 грн., що підтверджується підписом ОСОБА_3 /а.с.111 т.2/

14.02.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області на адресу Полтавської філії ДП «СЕТАМ» було подано заявку на реалізацію арештованого майна ВП №58322523, майно внесено до СЕТАМ номер лоту 333098 стартова ціна 113300,00.

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За правилами частини першоїстатті 41 Закону України «Про іпотеку»реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченоїЗаконом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цьогоЗакону.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другоїстатті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний, зокрема: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до частини першоїстатті 61 Закону України «Про виконавче провадження»реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмійстатті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронний аукціон - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

За правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Відповідно до частини першоїстатті 650 ЦК Україниособливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Згідно з частиною четвертоюстатті 656 ЦК Українидо договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Такий правочин може визнаватися недійсним у судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостоюстатті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочинуЦК Українита іншим актам цивільного законодавства (частина першастатті 215 цього Кодексу).

Частинами першою, третьоюстатті 215 ЦК Українивизначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостоюстатті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочинуЦК Українита іншим актам цивільного законодавства (частина першастатті 215 ЦК України).

Отже, з урахуванням частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, а підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Даний висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04 жовтня 2023 року в справі № 761/902/21 (провадження № 61-1159св23), від 06 листопада 2023 року в справі № 641/8099/20 (провадження № 61-4595св23).

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18)).

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц, зазначено, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто, для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2023 року у справі № 727/5112/20, провадження № 61-6793св22.

Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину. Саме по собі скасування судового рішення згідно з положеннямиЦК Українине є підставою для визнання правочину недійсним.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 205/2535/17 (провадження № 61-16534св21), від 16 серпня 2023 року у справі № 352/1824/16-ц (провадження № 61-3310св22).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові ОП КЦС ВС від 03.06.2024 у справі № 587/2230/21 дійшов висновку, що аналіз вказаних норм, з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), свідчить про те, що наявність підстав для визнання недійсними торгів має встановлюватися судом саме на момент їх проведення. Рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, в тому числі й щодо недійсності торгів, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

По своїй суті публічні торги мають бути найбезпечнішою підставою набуття майна, оскільки публічна процедура реалізації майна має гарантувати невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, набутого у такий спосіб. Очевидно, що використання як підстави для оспорення торгів визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суттєво підриває стабільність обороту та характеристику власне торгів як найбезпечнішої підстави набуття майна, за умови, що такої підстави недійсності не існувало в момент проведення публічних торгів.

У зв`язку з викладеним ОП КЦС вважає, що наявні підстави для відступлення від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566 св 18) та від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870 св 18).

Оскільки на момент проведення електронних торгів, 03.05.2019 року, виконавчий напис №8848 таким, що не підлягає виконанню не визнавався, тому рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14.05.2024 року, на яке посилається ОСОБА_3 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії у часі і не може породжувати правові наслідки, у тому числі й щодо недійсності торгів, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання ними законної сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов в частині визнання недійсними електронних торгів від 03.05.2019 року про продажу нежитлової будівлі є необґрунтованим і задоволенню не підлягає. Під час розгляду справи судом установлено, що проведенні виконавчі дії та вжиті відповідні заходи примусового виконання здійснені з дотримання вимог діючого законодавства, в тому числі Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, а відповідні процесуальні документи винесені без порушень, та відповідають всім вимогам та порядку їх оформлення; і не установлено судом порушення вимог Порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів, зокрема такі, що вплинули б на результати електронних торгів, або потягли порушення прав і законних інтересів позивача ОСОБА_3 , яка оспорює результати електронних торгів.

Суд досліджує обставини та факти, що мали місце на дату проведення торгів, правові підстави для визнання їх недійсними, виходячи з обставин, яких не існувало на дату проведення торгів, відсутні.

Позовні вимоги в частині визнання недійсним протоколу №403480 проведення електронних торгів від 03.05.2019, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 не підлягають задоволенню оскільки вони є похідними від позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів.

Клопотання третьої особи приватного виконавця Скрипника В.Л., представника позивача адвоката Захарова Т.Г., представника відповідача АТ «Сенс Банк» адвоката Луньової А.Г. про застосування строку позовної давності суд відхиляє з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванняКонвенції(п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц,від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц,від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-цтощо).

Таким чином, з огляду на відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 внаслідок його необґрунтованості, підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

У зв 'язку з відмовою в задоволенні первісного та зустрічних позовів судові витрати у справі компенсуванню не підлягають.

Керуючись ЗУ Про нотаріат», ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 16, 215, 203, 650, 655, 656 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 15, 77, 78, 81, 141; 258; 264; 265; 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ал-Тех" до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства "СЕНС БАНК", про визнання права власності на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів, треті особи які не заявляють самостійних вимог: Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович відмовити.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ал-Тех», Акціонерного Товариства «СЕНС-БАНК», Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про визнання недійсними електронних торгів від 03.05.2019 по продажу нежитлової будівлі, визнання недійсним протоколу №403480 проведення електронних торгів від 03.05.2019, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович відмовити.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ал-Тех», Акціонерного Товариства «СЕНС БАНК», Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про визнання недійсними електронних торгів від 03.05.2019 по продажу нежитлової будівлі квасильного цеха, загальною площею 775,80 кв.м., визнання недійсним протоколу №403480 проведення електронних торгів від 03.05.2019, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Полтавського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ал-Тех», код ЄДРПОУ 41260714, юридична адреса:36010 м.Полтава, вул. Половки, 64 к.313.

Представник позивача: адвокат Захаров Тарас Григорович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 1587 видане РА Полтавської області, 04.01.2017.

Позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 .

Відповідач та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , РНОКПП не встановлено, адреса АДРЕСА_3 .

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 : адвокат Пугач Сергій Васильович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №212 від 27 вересня 1994 року, адреса АДРЕСА_4 .

Відповідач: Акціонерне Товариство «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, адреса 03150 м.Київ, вул. Велика Васильківська,100.

Представник відповідача: адвокат Луньова Анна Геннадіївна, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серія КР №000311 від 15.03.2019.

Третя особа: приватний виконавче виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, адреса 39600 м.Кременчук, вул. Троїцька,89А.

Представник третьої особи: адвокат Лейковська Альона Олександрівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською дільністю№4121 від 04 жовтня 2022 року.

Третя особа: приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович, адреса 37600 Полтавська область, м.Миргород, вул. Гоголя,88

Повний текст рішення виготовлений 25 листопада 2024 року.

Суддя: Л. Г. Шатілова