25.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/15616/24
Провадження № 2/205/5144/24
У Х В А Л А
25 листопада 2024 року місто Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Дорошенко Г.В., ознайомившись із клопотанням позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Енерджі Груп Україна»</a>, третя особа: Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
14.11.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Сан Енерджі Груп Україна», третя особа: ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2024 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху, оскільки вона була подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, та надано строк для усунення недоліків.
20.11.2024 року позивач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання вищевказаної позовної заяви, у зв`язку з відсутністю можливості працевлаштування та відсутності джерела доходу.
Відповідно до наказу в.о голови суду № 323-В/2024 від 29.10.2024 року, суддя Дорошенко Г.В. перебувала у відпустці з 21.11.2024 року по 22.11.2024 року.
Вищевказане клопотання було передано судді канцелярією суду 25.11.2024 року.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору суд виходить із наступного.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
На підставі ч.ч.1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку порядку, передбаченому законом, але небільше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
На підставі положень частини 2 цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилалась на наступні документи: відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року; довідку ПФУ за формою ОК-5; довідку Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, зі змісту якої встановлено, що позивач не перебуває на обліку і не отримує жодних видів соціальної допомоги; довідку Дніпровської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, відповідно до якої ОСОБА_1 не перебуває на обліку в службі зайнятості та не отримує допомогу по безробіттю; відповідь ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, згідно якої позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії, субсидії.
Законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом відповідно до конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість якого пов`язується з майновим станом особи.
Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
У постановах від 20 лютого 2020 року у справі №420/1582/19, від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 та інш. Верховний Суд констатував, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд звертає увагу, що Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд враховує, що Законом № 3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку. Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
Суд звертає увагу, що довідка ОК-5 - це індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, яка містить дані щодо суми заробітку для обчислення пенсії, визначення страхового стажу, сплати страхових внесків. На підставі цієї довідки застрахована особа отримує інформацію щодо набутого страхового стажу та заробітної плати, яка буде врахована при призначенні пенсії.
При цьому така довідка не дає підстав вважати, що зазначені суми є єдиним джерелом доходу скаржника, оскільки не містить відомостей про його майновий стан, який може мати інші джерела доходу на момент подання касаційної скарги.
Крім того, слід зазначити, що сама по собі відсутність доходів, які підлягають оподаткуванню і обліковуються органами ДПС, не свідчить про скрутне матеріальне становище. Доказів про відсутність інших джерел доходів суду не надано.
Разом з тим, зі змісту позовної заяви слідує, що позивач не є особою похилого віку, докази щодо її непрацездатності у справі відсутні, не стала на облік до органів зайнятості населення, факт того, що вона не працює та не отримує доходів залежить виключно від її волевиявлення.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.
Враховуючи вищезазначене, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Вказане не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для ОСОБА_1 , яка потребує судового захисту, не є перешкодою в її доступі до правосуддя.
Суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів.
Керуючись ч. 1 ст. 136, ч. 1 ст. 260 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Енерджі Груп Україна»</a>, третя особа: Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, про зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.
Продовжити позивачу ОСОБА_1 строк, встановлений ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2024 року, до десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Г.В.Дорошенко
Суд | Ленінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123253489 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
Дорошенко Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні