ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2024 року
м. Харків
справа № 638/16528/21
провадження № 22-ц/818/2489/24
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді -Тичкової О.Ю.,
суддів колегії Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участі секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алейнікова Катерина Леонідівна, Головне управління ДМС у Харківській області
розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісудув м.Харківапеляційнускаргу ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_1 нарішення Дзержинськогорайонного судум.Харкова від18квітня 2024року ускладі суддіЛатки І.П.,-
УСТАНОВИВ:
У жовтні2021року ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом провизнання недійснимдоговору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від13жовтня2021року,що був укладенийміж ТОВ«АНАЛІТИК ФІНАНС»та ОСОБА_2 ,зареєстрований вреєстрі №4047Приватним нотаріусомХарківського нотаріальногоокругу АлейніковоюК.Л.,скасувати рішенняприватного нотаріусаХарківського міськогонотаріального округуАлейнікової К.Л.про державнуреєстрацію правта їхобтяжень назазначену квартируза ОСОБА_2 , скасуватизапис продержавну реєстраціюправа власностіномер:16201658про реєстраціюправа власностінаквартиру за ОСОБА_2 ,відновити записпро державнуреєстрацію прававласності наквартиру за ОСОБА_1 , зобов`язати Головне управління ДМС у Харківській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації ОСОБА_1 та членів її сім`ї за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19 травня 2004 року уклала з ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» кредитний договір № 289, за умовами якого отримала в кредит на 15 років до 17 травня 2019 року грошові кошти у розмірі 25000 доларів США. Також 19.05.2004 між ТОВ банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладений Договір іпотеки та Договір поруки між ТОВ банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 . 19.05.2004 між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладений Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
11.02.2015 між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та Державна Іпотечна Установа укладений Договір про відступлення прав вимоги. 06.05.2015 на адресу позивача надійшов лист від ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з назвою Вимога досудового стягнення.
17.09.2015 Публічне акціонерне товариство банк «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» було віднесено до категорії неплатоспроможних.
15.10.2015 на адресу позивача надійшов лист від Державної Іпотечної Установи з назвою Повідомлення про відступлення права вимоги. Таким чином Державна Іпотечна Установа є новим Кредитором та іпотекодержателем за Кредитним договором № 289 від 19.05.2004 року.
18.05.2021 позивач направила до Державної Іпотечної Установи Заяву про проведення реструктуризації, про наслідки розгляду якої її досі не повідомили.
26.08.2021 на адресу ОСОБА_1 надійшов лист № 26/08/21-2 від ТОВ «Аналітік Фінанс» з назвою Вимога про усунення порушення виконання зобов`язання, погашення заборгованості та попередження про стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання вимоги за підписом директора ОСОБА_6 .
29.09.2021 позивач ОСОБА_1 направила до Печерського районного суду м. Києва позовну заяву про захист прав споживача, встановлення розміру зобов`язання, визнання зобов`язання за Кредитним договором припиненим та визнання іпотеки за Договором іпотеки припиненою до відповідача 1: Державна іпотечна установа, Відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», Третя особа 1: ОСОБА_4 , Третя особа 2: Національний Банк України, Третя особа 3: Кабінет Міністрів України.
13 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений ПНХМНО ОСОБА_7 за № 4047.
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 без належних правових підстав набув право власності на предмет іпотеки - квартиру, яка належала позивачу, оскільки станом на момент реєстрації за ним права власності на спірну квартиру Договір іпотеки фактично припинений, заборгованості у позивача за кредитним договором перед кредитором «Державна Іпотечна Установа» відсутня, про нового кредитора інформація не надавалась позивачу. Позивач вважає дії реєстратора неправомірними, оскільки були відсутні правові підстави для реєстрації права власності на предмет іпотеки, а реєстрація права власності на спірну квартиру була здійснена без достатніх правових підстав, з порушенням положень Закону України «Про іпотеку», оскільки з новим кредитором не укладався договір про задоволення вимог іпотекодержателя, вимогу про усунення порушень за кредитним договором позивач особисто від нового кредитора не отримувала, реєстраційні дії квартири здійснені за відсутності документа, що посвідчує проведення оцінки предмета іпотеки. Новий Кредитор ТОВ «АНАЛІТИК ФІНАНС» не є належним іпотекодержателем, тому що не має відповідної ліцензії на надання фінансових послуг тому. Продаж предмету іпотеки відбувся без проведення обов`язкової реструктуризації зобов`язання позичальника за кредитним договором, наданим в іноземній валюті. Передбачений пунктом 11.3. Договору іпотеки спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя - згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя що містяться в п. 11.3.1. та п. 11.3.2. шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку встановленого ст.37 Закону України «Про іпотеку», - є нічим іншим ніж відсилкою на Закон України «Про іпотеку», а не застереженням. Згідно з положеннями ст. 33 та ст. 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції від 05.06.2003 року, позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виключно на підставі окремого договору і виключно у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання. Договір купівлі-продажу предмету іпотеки від 13 жовтня 2021 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АНАЛІТИК ФІНАНС» та ОСОБА_2 є недійсним, а саме вчинений під впливом обману, оскільки продавець повідомив покупцю неправдиві відомості про власника квартири та про начебто існуючу у ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту. Крім цього директор ТОВ «Аналітик Фінанс» ОСОБА_6 під час підписання оспорюваного договору не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки не був призначений на посаду директора в установлений законом та установчими документами ТОВ спосіб.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2024 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Скасовано заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , а також заборону суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам та іншим органам з належними повноваженнями здійснювати реєстрацію місця проживання будь-яких осіб у квартирі АДРЕСА_1 , накладені ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2021 року (справа № 638/16528/21, провадження 2-з/638 /491/21).
Рішення мотивовано тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що під час укладання договору купівлі-продажу від 13 жовтня 2021 року були порушені вимоги ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а тому підстав для визнання такого правочину недійсним немає. Позовні вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алейнікової К.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру, скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру, відновлення запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру та зобов`язання Головного управління ДМС у Харківській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації ОСОБА_1 та членів сім`ї за адресою АДРЕСА_2 , є похідними від позовних вимог про визнання недійсним Договору купівлі - продажу квартири, а тому суд відмовив у їх задоволенні у повному обсязі.
Окрім того, суд звернув увагу, що позовні вимоги до ГУ ДМС в Харківській області про зобов`язання вчинити дії щодо поновлення реєстрації не підлягають задоволенню як з наведених вище підстав так і тому, що відповідно до чинного ЦПК України не можна зобов`язувати третю особу у справі виконати будь-які дії.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтовано тим, що суд неповно встановив обставини у справі та ухвалив рішення, що не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Судом першої інстанції проігноровано детальне пояснення позивачки про не отримання нею вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, що в свою чергу потягнуло неможливість виконання ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо наслідків невиконання вимоги протягом 30 днів та додержання цих строків. Також була занижена ціна предмета іпотеки, оскільки в договорі купівлі продажу вартість зазначена 841000,00 грн, а продаж відбувся за ціною 530000,00 грн. Внесення коштів від ОСОБА_2 на користь ТОВ «Аналітик Фінанс» на рахунок російського банку жодними доказами не підтверджено. Також, сума боргу в 2159638, 00 грн є необґрунтованою та неадекватною. Судом першої інстанції порушено правило підсудності та не враховано, що реалізація предмета іпотеки відбулось через злочинну схему ТОВ «Аналітик Фінанс», який не мав відповідного обсягу правоздатності на укладення оспорюваного договору.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно дост. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Судом встановлено, що 19 травня 2004 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 289, за умовами якого банк надав позичальник в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності кредитні кошти у сумі 25000 доларів США зі сплатою процентів за ставкою 14,5% річних в перший рік дії договору, наступний розмір процентної ставки підлягає щорічному перегляду згідно п. 4.7 Договору. Позичальник зобов`язується повністю повернути кредитні кошти до 17 травня 2019 року шляхом внесення відповідної суми коштів на спеціальний рахунок. Щомісячний платіж здійснюється в строк до 10 числа кожного місяця шляхом внесення ануїтетного платежу у розмірі 342,00 доларів США.
Також 19 травня 2004 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки, посвідчений Приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Палєвою ОМ. та зареєстрований в реєстрі № 721, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 48,9 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м. Квартира передається в іпотеку як забезпечення поверення Кредитних ресурсів за Кредитним договором № 289 від 19 травня 2004 року на суму 25000 доларів США строком до 17 травня 2019 року, а також процентів за користування кредитними ресурсами, виходячи із процентної ставки 14,5 процентів річних, комісійної винагороди за основним зобов`язанням, неустойки за цим договором або за основним зобов`язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за основним зобов`язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначному на момент фактичного задоволення вимог. Узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки, враховуючи ліквідаційну оцінку, викладену у звіті про оцінку майна № 08/04 від 07 травня 2004 року, наданого ТОВ «Дельта-Консалтинг», становить 190670,00 грн.
11 лютого 2015 року між Державною іпотечною установою та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено Договір відступлення права вимоги № 17/4-В, згідно п. 1.2 якого Державна іпотечна установа набула усіх права вимоги за договорами (кредитними, іпотеки, поруки тощо), вказаними у додатках до цього Договору. Відповідно до п. 2.1. Договору, пункт 1.2 цього Договору набирає чинності в день прийняття рішення Національним Банком України рішення про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних або на наступний календарний день після настання сукупності обставин, визначених пп. 2.1.1. Договору, та однієї з обставин, визначеної пп. 2.1.2 цього Договору або 2.1.3. цього Договору або 2.1.4 цього Договору.
Листом від 06 травня 2015 року за вих. № 22.1-3/23129 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» надіслало на адресу ОСОБА_1 Вимогу досудового стягнення, в якій повідомило позичальника, що за кредитним договором № 289 від 19.05.2004 виникла прострочена заборгованість у розмірі 11419,67 грн станом на 06.05.2015. Роз`яснено можливість погашення простроченої заборгованості протягом 5 банківських днів з дати отримання листа.
17 вересня 2015 року Національним Банком України видано постанову № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних.
15 жовтня 2015 року листом за вих. № 7459/11/2, Державна іпотечна установа надіслала на адресу ОСОБА_1 Повідомлення про відступлення прав вимоги, в якому повідомила позичальника, що на підставі Договору відступлення прав вимоги № 17/4-В від 11.02.2015, який набрав чинності 17.09.2015, Державна іпотечна установа є новим кредитором за договорами: 1) Кредитний договір № 289 від 19.05.2004; 2) Іпотечний договір від 19.05.2004, який виступає в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають за основним договором; 3) Договір поруки. Зазначено, що позичальнику необхідно утриматися від оплати будь-яких коштів в погашення боргу на рахунки ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», звернутися до Державної іпотечної установи для узгодження подальших заходів щодо заборгованості за основним зобов`язанням, отримати від ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» довідку про поточний стан заборгованості за іпотечним кредитом та отримати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, що передано в іпотеку.
05 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Державної іпотечної установи із запитом про надання інформації, в якому просила надати роз`яснення чи підлягає реструктуризації кредит за Кредитним договором № 289 від 19.05.2004 на виконання Закону України № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», виготовити та надати повний розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 289 від 19.05.2004 з урахуванням вимог Закону України № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», надати роз`яснення чи підлягає реструктуризації кредит за Кредитним договором № 289 від 19.05.2004 на виконання Закону України № 1382-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб», виготовити та надати повний розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 289 від 19.05.2004 з урахуванням вимог Закону України № 1382-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб».
18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Державної іпотечної установи із заявою про проведення обов`язкової реструктуризації зобов`язань за Кредитним договором № 289 від 19.05.2004.
31 травня 2021 року Державна іпотечна установа надіслала засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 листа за вих. № 2311/32/28, в якому повідомила, що на момент набуття ДІУ прав вимоги відповідно до умов Договору № 17/4-В станом на 17.09.2015, заборгованість за договором № 289 від 19.05.2004 складає 13365,70 доларів США, без врахування відсотків за користування кредитними коштами, пені та інших платежів у порядку, визначеному кредитним договором, що підтверджується Банком. За період з 17.09.2015 до 28.05.2021 грошових коштів від позичальника в рахунок погашення заборгованості не надходило. Згідно Актів звірки, що складалися між Установою та Уповноваженою особою на ліквідацію Банку, з дати відступлення права вимоги за кредитним договором, позичальником в рахунок погашення кредитної заборгованості платежів не здійснювалося. Станом на 28 травня 2021 року заборгованість за кредитним договором складає 25433,05 доларів США, з яких 13365,70 доларів США тіло кредиту, 12067,35 доларів США прострочені відсотка за період з 01.10.2015 до 28.05.2021.
Листом від 18.06.2021 за вих. № 7602/32, надісланим засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 , Державна іпотечна установа повідомила позичальнику, що не може задовольнити клопотання провести реструктуризацію кредитної заборгованості, оскільки відповідно до вимог Закону України № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився). ДІУ зазначило, що на дату подання заяви про реструктуризацію у позичальника закінчився термін дії Кредитного договору, встановлений п. 3.2 Розділу 3 «Порядок видачі та повернення кредитних ресурсів», згідно якого позичальник зобов`язався повністю повернути кредитні ресурси до 17 травня 2019 року.
10 серпня 2021 року між Держаною іпотечною установою (первісний кредитор) та ТОВ «Аналітик Фінанс» (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 1375, за умовами якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв всі права вимоги за: - Кредитним договором № 289 від 19 травня 2004 року, - Іпотечним договором між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 від 19 травня 2004 року, посвідчений Приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Палєвою ОМ. та зареєстрований в реєстрі № 721, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; - Договором поруки від 19 травня 2004 року.
12 серпня 2021 року листом за вих. № 10/08/21-7 Товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» на адресу ОСОБА_1 , зазначену у Договорі іпотеки, а саме: АДРЕСА_2 , поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про його вручення (номер поштового відправлення в АТ «Укрпошта» 6100354381539 від 13.08.2021) надіслано Повідомлення про відступлення прав вимоги, в якому зазначено, що 10 серпня 2021 року було укладено Договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 1375, за яким право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, іпотечним договором та договором поруки перейшло до ТОВ «Аналітик Фінанс», яке з 10 серпня 2021 року є новим кредитором за вказаними зобов`язаннями. У зв`язку з цим новий кредитор просив здійснювати усі платежі за договором на реквізити нового кредитора.
26 серпня 2021 року за вих. № 26/08/21-2 на адресу ОСОБА_1 , зазначену у Договорі іпотеки, а саме: АДРЕСА_2 , направлено Вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання, погашення заборгованості та попередження про стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання вимоги. Вимогу надіслано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про його і вручення (номер відправлення в АТ «Укрпошта» 6105247122930 від 26.08.2021). У Вимозі ТОВ «Аналітик Фінанс» повідомило позивальника, що її борг складає 2159638,80 грн (два мільйони сто п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот тридцять вісім гривень 80 копійок). Борг виник в результаті невиконання грошового зобов`язання за Кредитним договором № 289 від 19 травня 2004 року. Кредитор надав можливість позичальнику сплатити борг добровільно у розмірі 2159638,80 грн протягом 30-ти днів.
ТОВ «Аналітик Фінанс» попередило, що у випадку відмови від добровільної сплати боргу протягом 30-ти днів, воно буде вимушене провести збільшення вимог та розпочати процедуру примусового стягнення боргу, а саме:
- підготувати пакет документів до суду або для виконавчого напису нотаріуса з подальшим відкриттям виконавчого провадження, з подальшим відшкодуванням збитків, судових витрат, виконавчого збору, мита та ін.;
- стягнення предмету іпотеки, а саме: 2-кімнатної квартири, загальною площею 48,9 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі способами, що передбачені статтями 37, 38 Закону України «Про іпотеку» (реєстрація право власності на користь іпотекодержателя або продаж третій особі від свого імені). Стягнення предмету іпотеки у такому випадку відбудеться за оціночною вартістю орієнтовно в розмірі 1200000,00 грн.
30 жовтня 2021 року між ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алейніковою К.Л. за № 4047.
Відповідно до умов договору ТОВ «Аналітик Фінанс», в особі директора Долобовського В.Ю., що є Іпотекодержателем за Іпотечним договором, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки від свого імені, у порядку встановлено ст. 38 Закону України «Про іпотеку», посвідченим 19.05.2004 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Палєвою О.М. за реєстровим № 721, зі всім змінами та доповненнями, та договору відступлення права вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 1375, іпотекодавцем за яким є ОСОБА_1 , передало у власність ОСОБА_2 , на підставі іпотечного застереження відповідно до умов іпотечного договору № 721 від 19.05.2004, нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 48,9 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., що складається з двох кімнат. Продаж майна за домовленістю сторін визначається за ціною 530000 грн. Ринкова вартість Предмету договору на підставі звіту з незалежної оцінки майна (пароль за Єдиною базою даних звітів про оцінку: ДЛИЛЛН528815, складеного 12.10.2021 ТОВ «КОНСАЛТИНГ-ЕКСПЕРТ І») складає 841000,00 грн без ПДВ.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини перша та третястатті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Проте, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судовим розглядом підтверджують, що спір у цій справі існує між іпотекодавцем ОСОБА_1 , та іпотекодержателем ТОВ «Аналітик Фінанс», щодо неправомірного звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме шляхом продажу предмету іпотеки третій особі від свого імені.
Зі змісту оспорюваного договору вбачається що його сторонами є ТОВ « Аналітік Фінанс» та ОСОБА_2 ( т. 1 а.с. 30 31).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина першастатті 47 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина другастатті 48 ЦПК України).
Відповідач- це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 50 ЦПК України).
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).
Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц).
Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Аналіз положень ст. 51 ЦПК України дає підстави для висновку у разі пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і щодо тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Зазначені правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18); від 11 січня 2023 року у справі № 645/6452/20 (провадження № 61-16787св21).
17 травня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 309/2340/15-ц, провадження№ 61-16776св20(ЄДРСРУ № 96977985) досліджував питання щодо наслідків незалучення до участі у справі особи, як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті.
Окрім цього, процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору відрізняється за обсягом прав та обов`язків ( постанова Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 1316/364/12 , провадження № 61-7023св20).
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі№ 761/23904/19також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Відповідно до змісту позовної заяви та матеріалів справи ТОВ « Аналітік Фінанс» брало участь у справі в якості третьої особи, хоча як учасник оспорюваного правочину повинно бути було залучено в якості відповідача.
Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 20 січня 2021 року у справі№ 203/2/19(провадження № 61-6983св20).
Враховуючи викладене судова колегія доходить висновку про наявність підстав зміну рішення суду першої інстанції, у задоволені позову ОСОБА_1 належить відмовити з мотивів викладених в редакції цієї постанови.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів»встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки рішення суду підлягає скасуванню з мотивів розгляду та вирішення спору з неналежним суб`єктним складом , оцінка іншим доводам апеляційної скарги судом не надається.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі залишення позовних вимог без задоволення з інших мотивів, судові витрати не підлягають перерозподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374,376, 382 - 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2024 року змінити.
Викласти мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили змоменту їїприйняття таможе бутиоскаржена вкасаційному порядкубезпосередньо доВерховного Судупротягом тридцятиднів здня складенняповного судовогорішення.
Повний текст судового рішення складено 22.11.2024
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123257084 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Тичкова О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні