Ухвала

від 29.10.2024 по справі 569/18300/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/18300/24

1-кс/569/7986/24

УХВАЛА

29 жовтня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника підозрюваного адвоката- ОСОБА_6

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Рівне клопотаннястаршого слідчогослідчого управлінняГоловного управлінняНаціональної поліціїв Рівненськійобласті майораполіції ОСОБА_4 ,яке погодженопрокурором відділуРівненської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Великі Озера,Дубровицький районРівненська область,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,громадянина України,не судимого,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майор поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджене погоджено прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, 13 вересня 2024 року, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадянин України призовного віку ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.

Так, 13 вересня 2024 року, о 06 год. 00 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи в м. Сарни Сарненського району Рівненської області, керуючи транспортним засобом марки Audi A4 з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_1 , о 7 год. 30 хв. 13.09.2024, доставив ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в с. Великі Озера Сарненського району Рівненської області з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон України. Під час поїздки ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_10 про можливість незаконного перетину кордону України, крім того повідомив ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про деталі їх подальшого маршруту слідування до державного кордону України в напрямку республіки білорусь та роз`яснив порядок дій останніх перед та після перетину державного кордону.

Таким чином, дії ОСОБА_9 полягали у наданні послуг з перевезення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з м. Сарни Рівненської області до с. Великі Озера Сарненського району Рівненської області, усунення перешкод шляхом об`їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані в напрямку державного кордону України з республікою білорусь та наданні вказівок останнім з метою подальшого незаконного переправлення їх через державний кордон України. За вказані дії ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_10 600 доларів США.

Після цього, ОСОБА_5 , та двоє невстановлених досудовим розслідуванням осіб, о 7 год. 30 хв. 13.09.2024, за допомогою трьох мотоциклів, доставили ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з с. Великі Озера Сарненського району Рівненської області до с. Переходичі Сарненського району Рівненської області. При цьому, дії ОСОБА_5 полягали у наданні послуг з перевезення ОСОБА_10 на мотоциклі з АДРЕСА_1 та усунення перешкод шляхом об`їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані в напрямку державного кордону України з республікою білорусь, з метою подальшого незаконного переправлення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 через державний кордон України.

У подальшому, 13 вересня 2024 року, о 08 год. 00 хв., ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , та з відома ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, перебуваючи в с. Переходичі Сарненського району Рівненської області, надали пораду ОСОБА_10 щодо незаконного перетину кордону України та роз`яснили, що він, разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , можуть безперешкодно перетнути державний кордон України у воєнний стан, в напрямку республіки білорусь, заплативши за дану послугу 9000 доларів США.

Крім того, в ході інструктажу, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 довели до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 порядок дій перед та після незаконного переправлення через державний кордон.

У подальшому, 13.09.2024, здійснюючи реалізацію злочинного умислу, направленого на організацію незаконного перетину державного кордону України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , організували перевезення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на транспортному засобі марки Audi з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , з с. Переходичі до с. Дроздинь Сарненського району Рівненської області. При цьому, ОСОБА_8 , проїжджаючи повз с. Старе Село Сарненського району Рівненської області, пересів на мотоцикл та супроводжував автомобіль марки Audi з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_2 у якому рухались ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , під керуванням ОСОБА_7 .

Далі, 13.09.2024, приблизно о 09 годині 00 хвилин, прибувши на автомобілі марки Audi з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 до лісової місцевості на відстані близько 900 м від лінії державного кордону України з республікою білорусь, неподалік АДРЕСА_2 , ОСОБА_10 , у присутності ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 гроші в сумі 9000 доларів США за послуги з організації незаконного переправлення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 через державний кордон України.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

29.10.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Великі Озера, Дубровицький район Рівненська область, місце проживання АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Причетність підозрюваного до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Разом з тим, у відповідності до 177 КПК України, слід зазначити обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, що виправдовують тримання під вартою підозрюваного, а саме, необхідністю запобігти спробам останнього:

- переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, є те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років із конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. З матеріалів провадження також вбачається, що підозрюваний володіє паспортом для виїзду за кордон та проживає поблизу державного кордону України, тому обізнаний з правилами перетину державного кордону, має змогу його перетинати як законно так і в незаконний спосіб. Враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненого під час такого стану, з явним цинізмом по відношенню до інтересів держави, який завдав негативного результату обороноздатності держави під час прямої воєнної агресії, мобілізації, існує ризик втечі підозрюваного за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

Обґрунтування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, тобто знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є те що ОСОБА_5 підозрюється у організації незаконного переправлення кількох осіб через державний кордон України, вчинене з корисливих мотивів, під час воєнного стану, а в ході досудового розслідування, на даний час не встановлено весь механізм переправлення осіб через державний кордон України, не встановлено також і всіх інших учасників вказаної групи осіб, а тому, існує ризик того, що підозрюваний знищить, сховає або спотворить інші речі та документи, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення. Такими речами і документами є чорнові записи, географічні карти маршруту, інші 3 мотоцикли, тощо.

Обґрунтування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, тобто перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є те, що ОСОБА_5 відомі анкетні дані осіб, яких він незаконно переправляв через державний кордон, а також двох інших невстановлених осіб, які на мотоциклах допомагали доставляти «ухилянтів» до кордону, відомі місця їх проживання, мобільні телефони, а тому останній, у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може незаконно впливати на свідків шляхом залякування, чинити на них тиск з метою їх залякування щодо відмови від дачі показань, під час досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження у суді. Крім того, на даному етапі досудового розслідування не встановлені всі особи, які входять до групи осіб, причетних до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків через інших осіб. Тому, існує ризик того, що підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Обґрунтування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, є те, що підозрюваний постійних доходів немає, а тому є ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При з`ясуванні обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, слід врахувати при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу:

- наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним вищевказаних кримінальних правопорушень;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень;

- вік та стан здоров`я підозрюваного, який є працездатною та здоровою особою, що дозволяє утримування його в умовах слідчого ізолятора.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та просили його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024180000000497 від 30.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

29.10.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Великі Озера, Дубровицький район Рівненська область, місце проживання АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він працездатний, раніше не судимий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а також, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 332 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками, та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення; здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя,

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Великі Озера,Дубровицький районРівненська область,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,громадянина України,не судимого,підозрюваногоу вчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 13.11.2024 року.

Утримувати ОСОБА_5 в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».

Встановити строк діїухвали до 13.11.2024 року.

Одночасно визначити розмір застави 50 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками, та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення; здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк діїухвали тапокладених обов`язків,у разівнесення заставивстановити до13.11.2024 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайно му виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_13