Ухвала

від 21.11.2024 по справі 464/4819/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/4819/24

пр № 2-адр/464/1/24

У Х В А Л А

21 листопада 2024 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Керницької І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Саракун Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у адміністративний справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 23.07.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено, постанову Адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №308 від 01.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 152 КУпАП,скасовано, а провадження у справізакрито. Окрім цього, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані за сплатою судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 зазначене рішення Сихівського районного суду м.Львова від 23.07.2024 залишено без змін.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив, що ним здійснені фінансові витрати щодо надання професійної правничої допомоги адвокатом.

До суду 31.07.2024 позивачем ОСОБА_1 подана заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. До вказаної заяви позивачем додано копію договору про надання правової допомоги від 04.07.2023, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.07.2024 та рахунок №03 від 30.07.2024.

Представник відповідача подав до суду заперечення на заяву, в яких зазначив, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, не доведені та не підтверджені документально, що є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги. Також вказав, що зазначена справа розглядалась в порядку адміністративного судочинства, а заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подана позивачем ОСОБА_1 із покликанням на норми ЦПК України. З огляду на наведене, просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заяву підтримав, просив таку задовольнити.

Представник відповідача Саракун Ю.М. просила відмовити у задоволенні заяви з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши думку учасників справи, розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1,2статті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3статті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4статті 134 КАС Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом 1 частини 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7статті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частина 1статті 143 КАС Українивизначає, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 3статті 143 КАС Україниякщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За змістом частини 5статті 143 КАС Україниу випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеномустаттею 252 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм процесуального закону слідує, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі та обов`язку суду в будь-якому випадку задовольнити заяву про їх відшкодування.

Суд зазначає, що положення частини сьомої статті139, частини третьої статті143 КАС Українитреба розуміти так, що сторона має заявити суду про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення. В такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду - для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення рішення суду - протягом п`яти днів після ухвалення такого рішення.

За загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Такі ж висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка міститься у постановах від 25.07.2023 в справі №340/4492/22, від 26.07.2023 у справі №160/16902/20.

Також, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу від 07.07.2023 у справі №340/2823/21, в якій сформував такі загальні підходи до стягнення витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката: «Частина сьома статті139, частини третя, четверта статті143 КАС Українимістять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів. Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третійстатті 143 КАС Українина судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останнім етапом - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно достатті 252 КАС України».

У постанові від 25.07.2023 у справі №340/4492/22 у розвиток зазначеної вище позиції Об`єднаної палати Верховний Суд вказав, що, за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині. Зазначення ж у прохальній частині касаційної скарги узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами касаційного розгляду не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення.

Разом з тим, застосовуючи зазначені вище висновки Об`єднаної палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.07.2023 у справі №340/4492/22, та правові норми до правовідносин, що виникли у цій справі, суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач зазначив щодо здійснення ним фінансових витрат щодо надання професійної правової допомоги, однак до ухвалення у справі рішення суду, не надав доказів на підтвердження понесення таких витрат, як і не вказав будь-яких причин, які унеможливлюють подання ним вчасно відповідних доказів. Також, позивач ОСОБА_1 не повідомив про наявність поважних причин, які зумовлюють необхідність подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Наведене вище дає підстави вважати, що позивач не подав заяви, яка б у розумінні положень частини сьомої статті139, частини третьої статті143 КАС Українидавала суду правові передумови для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 своєчасно не зазначив поважних причин, які унеможливили подання відповідних доказів на підтвердження розміру заявлених до відшкодування витрат, тобто не дотримався процесуальних норм закону, у суду відсутні процесуальні підстави для вирішення питання про розподіл витрат відповідно достатті 252 КАС України.

Відповідно до частин 3 - 4статті 252 КАС Українисуд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Як зазначено вище, відповідно до частини сьомоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 2статті 167 КАС Україниякщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню і з огляду на частини 2 статті167 та частину 7 статті139 КАС України, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статями139 - 143,167,240,248,250,252,256 КАС України,

п о с т а н о в и в:

заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у адміністративний справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційногоадміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 25.11.2024.

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК