Ухвала

від 25.11.2024 по справі 215/4301/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/765/24 Справа № 215/4301/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О . І .

УХВАЛА

25 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. , розглянувши заяву ОСОБА_2 про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Агєєва Олександра Володимировича , Бондар Яни Миколаївни , Корчистої Олесі Іванівни , Тимченко Олени Олександрівни , Зубакової Вікторії Петрівни , Каратаєвої Людмили Олексіївни , Ткаченко Ілони Юріївни , Деркач Наталії Миколаївни , Остапенко Вікторії Олександрівни у цивільній справі №215/4301/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року,

встановив:

До Дніпровського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року, якою визнана неподаною та повернута позовна заява ОСОБА_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 05 листопада 2024 року визначений склад колегії суддів для розгляду справи: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бондар Я.М. , судді: Зубакова В.П. , Остапенко В.О .

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_2 подано заяву про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Агєєва О.В. , Бондар Я.М. , Корчистої О.І. , Тимченко О.О. , Зубакової В.П. , Каратаєвої Л.О. , Ткаченко І.Ю. , Деркач Н.М. , Остапенко В.О. , які, на думку ОСОБА_2 , не вживають систему заходів для повного, всебічного розгляду справи і це доводить їх зацікавленість, а також порушили правила і норми поведінки судді з метою використання своїх можливостей для задоволення власних потреб, що призведе до результату розгляду справи, в якому побічно заінтересовані судді, а також норму ч. 2 ст. 353 ЦПК України тлумачать на свій розсуд, що суперечить її змісту.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року заяву ОСОБА_2 про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Бондар Я.М. , Зубакової В.П. , Остапенко В.О. визнано необґрунтованою, справу передано до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для визначення суді в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 листопада 2024 року для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Дніпровського апеляційного суду Корчисту О.І .

Розглянувши заяву ОСОБА_2 про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Бондар Я.М. , Зубакової В.П. , Остапенко В.О. апеляційний суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За частинами 7, 8 статті 40 ЦПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи заяви, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки наведені у ній мотиви не можуть бути підставою для відводу відповідно вимог статей 36, 37 ЦПК України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Частина 1 статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.

Положеннями ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.

За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

У частині 4 статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N33949/02, § 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Відповідно ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Слід зауважити, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

З заяви ОСОБА_2 не вбачається наявність обставин, які б могли бути підставою для відводу в розумінні ст. 36 ЦПК України та свідчили б про упередженість чи необ`єктивність суддів Дніпровського апеляційного суду Бондар Я.М. , Зубакової В.П. , Остапенко В.О. при розгляді справи.

Статтями 40 та 41 ЦПК України обумовлено порядок вирішення заявленого відводу і самовідводу та наслідки їх задоволення.

Оскільки, заявником не наведено доказів, на підставі яких можна було б зробити висновок про упередженість та необ`єктивність суддів Дніпровського апеляційного суду Бондар Я.М. , Зубакової В.П. , Остапенко В.О. , доводи ОСОБА_2 в заяві про відвід суддів не є правовими підставами для відводу судді в розумінні статей 36, 37 ЦПК України, та з урахуванням встановленої заборони втручання в здійснення правосуддя, вплив на суддю у будь-який спосіб, апеляційний суд приходить до висновку, що заява про відвід суддів Бондар Я.М. , Зубакової В.П. , Остапенко В.О. задоволенню не підлягає.

Щодо заявленого ОСОБА_2 відводу суддям Дніпровського апеляційного суду Тимченко О.О. , Агєєву О.В. , Корчистій О.І. , Каратаєвій Л.О. , Ткаченко І.Ю. , Деркач Н.М. , апеляційний суд зауважує, що вказані судді Дніпровського апеляційного суду не визначені у передбаченому законом порядку у складі колегії суддів Дніпровського апеляційного суду для розгляду справи №215/4301/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 вересня 2024 року, а тому, в розумінні процесуального закону, підстави для вирішення питання про їх відвід відсутні.

Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України,

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Бондар Яни Миколаївни , Зубакової Вікторії Петрівни , Остапенко Вікторії Олександірвни відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Дніпровського апеляційного суду О.І. Корчиста