Постанова

від 25.11.2024 по справі 914/704/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. Справа №914/704/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

Суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького №б/н від 12.08.2024 (вх. суду від 13.08.2024 № 01-05/2292/24)

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 (повний текст складено 25.07.2024; суддя Матвіїв Р.І.)

у справі № 914/704/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмет», м. Львів,

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, Львівська область, Яворівський район, село Віжомля,

предмет позову: стягнення 767 693, 45 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів попередніх інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алмет» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького про стягнення 767 693, 45 грн, з яких 766 748, 14 грн сума основного боргу, 945, 31 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір, на виконання умов якого позивач здійснив поставку товару, а відповідач свої зобов`язання в частині оплати за товар виконав частково - сплатив лише частину вартості отриманого товару.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 позовні вимоги задоволено частково, закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення 477 000, 00 грн, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмет» суму основного боргу 282 548, 14 грн, 871, 61 грн 3% річних та 9 125, 04 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Відмовлено в задоволенні вимог про стягнення 7 200, 00 грн основного боргу та 73, 70 грн 3 % річних.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що на виконання договору відповідач отримав від позивача товар загальною вартістю суму 1 052 272, 28 грн та оплатив його лише частково у загальному розмірі 762 524, 14 грн, з яких 477 000, 00 грн сплачено після відкриття провадження у справі.

Відтак, в частині стягнення 477 000, 00 грн суд першої інстанції закрив провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 1ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Враховуючи те, що відповідач здійснив передоплату 27, 14 % від загальної вартості товару 18.01.2024, з врахуванням умов договору, місцевий господарський суд вказав, що кінцевий строк для оплати відповідачем решти вартості одержаного товару у сумі 766 748, 14 грн був 01.03.2024.

Крім цього, суд здійснив перерахунок 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та встановив, що у період 02.03.2024 - 15.03.2024 на суму боргу 759 548, 14 грн 3% річних становлять 871, 61 грн, що на 73, 70 грн менше від заявленого позивачем.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з вказаними рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 року у справі № 914/704/24 в частині стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Данила Галицького на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМЕТ» 3 % річних - скасувати частково, прийняти нове судове рішення у цій частині, яким відмовити позивачу у стягненні нарахованих 3% річних в розмірі 186,77 грн.

Скаржник стверджує, що розрахунок заборгованості повинен здійснюватися з врахуванням суми - 759 548,14 грн та у період з 05.03.2024 по 15.03.2024, тому становить 684,84 грн а не 871, 61 грн. як вирішено судом першої інстанції.

Водночас скаржник зазначає про його скрутне матеріальне становище і вказує, що зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алмет» відзиву на апеляційну скаргу не подало.

Рух справи в суді апеляційної інстанції:

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 справу № 914/704/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 у справі № 914/704/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького №б/н від 12.08.2024 (вх. суду від 13.08.2024 № 01-05/2292/24) та ухвалено здійснити розгляд справи № 914/704/24 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 03.09.2024, в порядку ч. 11 ст. 176 ГПК України, апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького №б/н від 12.08.2024 (вх. суду від 13.08.2024 № 01-05/2292/24) залишено без руху та встановлено скаржнику у 5-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали для надання апеляційному суду доказів сплати судового збору в розмірі 3 633,60 грн.

Ухвалою суду від 11.09.2024 продовжено розгляд апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького №б/н від 12.08.2024 (вх. суду від 13.08.2024 № 01-05/2292/24), відмовлено у задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького про розгляд справи № 914/704/23 з повідомленням (викликом) сторін від 29.08.2024.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алмет» (постачальник) та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького (покупець) 18.01.2024 укладено договір поставки №18.01.2024/8 (надалі - договір).

Позивач 26.01.2024 поставив відповідачу товар на суму 1 052 272, 28 грн із ПДВ, що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною №195 від 26.01.2024. Також в матеріалах справи є товарно-транспортна накладна №РНФ-195 від 26.01.2024.

Порядок оплати отриманого товару визначено сторонами у п. 3.3. договору: 3.3.1. покупець здійснює повну оплату товару на підставі, виставленого (направленого факсимільним повідомленням або електронною поштою на адресу: brukh(@danyla-g.com) постачальником, рахунка - фактури; 3.3.2. покупець зобов`язаний оплатити рахунок-фактуру у розмірі 25% від загальної вартості товару протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку та 75% протягом 35 днів з моменту поставки товару.

До позовної заяви долучено рахунок на оплату №163 від 18.01.2024 на суму 1 052 272, 28 грн.

Відповідач оплатив одержаний товар на загальну суму 762 524, 14 грн відповідно до: платіжної інструкції № 53 від 18.01.2024 на суму 285 524, 14 грн (призначення: за матеріали згідно рахунка №163 від 18.01.2024 у т. ч. ПДВ 20 % - 47 587, 36 грн); платіжної інструкції № 512 від 20.03.2024 на суму 90 000, 00 грн (призначення: за матеріали згідно рахунка №163 від 18.01.2024 у т. ч. ПДВ 20 % - 15 000, 00 грн); платіжної інструкції № 515 від 21.03.2024 на суму 100 000, 00 грн (призначення: за матеріали згідно рахунка №163 від 18.01.2024 у т. ч. ПДВ 20 % - 16 666, 67 грн; платіжної інструкції №774 від 23.04.2024 на суму 250 000, 00 грн (призначення: за матеріали згідно рахунка №163 від 18.01.2024 у т. ч. ПДВ 20 % 41 166, 67 грн); платіжної інструкції №889 від 10.05.2024 на суму 37 000, 00 грн (призначення: за матеріали згідно рахунка №163 від 18.01.2024 у т. ч. ПДВ 20 % - 6 166, 67 грн).

Крім того, відповідач долучив платіжну інструкцію №331 від 20.02.2024 на суму 7 200, 00 грн з призначенням платежу: за матеріали згідно рахунка № 439 від 20.02.2024 у т. ч. ПДВ 20 % - 1 200, 00 грн).

Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 ГК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1,2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Судами встановлено, що між сторонами укладено договір поставки №18.01.2024/8 від 18.01.2024.

Слід зазначити, що предметом апеляційного оскарження у цій справі рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 186,77 грн.

При цьому, як вбачається з апеляційної скарги, відповідач оспорює період нарахування 3 % річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

На виконання договору, позивач 26.01.2024 поставив відповідачу товар загальною вартістю суму 1 052 272, 28 грн та оплатив його частково у загальному розмірі 762 524, 14 грн, з яких 477 000, 00 грн сплачено після відкриття провадження у справі.

Як було зазначено вище, відповідно до п. 3.3.2 укладеного між сторонами договору. покупець зобов`язаний оплатити рахунок-фактуру у розмірі 25% від загальної вартості товару протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку та 75% протягом 35 днів з моменту поставки товару.

Як встановлено судами, відповідач здійснив передоплату 27, 14 % від загальної вартості товару 18.01.2024, тому з урахуванням визначеного п. 3.3.2 договору порядку оплати вартості поставленого товару, кінцевий строк для оплати відповідачем решти вартості одержаного товару у сумі 766 748, 14 грн був 01.03.2024 (тридцять п`ятий робочий день з моменту поставки товару).

Прострочення виконання зобов`язання з урахуванням визначеного п. 3.3.2 договору порядку оплати вартості поставленого товару, почалось з 02.03.2024, враховуючи кінцевий строк виконання обов`язку з оплати виставленого позивачем відповідачу рахунку у повному обсязі - 01.03.2024, про що правильно вказав суд першої інстанції.

Період заборгованості, на який повинно здійснюватись нарахування 3% на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, є 02.03.2024 - 15.03.2024, при цьому місцевий господарський суд врахував, що сума боргу у визначений період становить 759 548, 14 грн.

Відтак, апеляційний господарський суд констатує, що суд першої інстанції, не виходячи за межі заявлених позовних вимог здійснив розрахунок 3% річних відповідно за 14 днів прострочення виконання грошового зобов`язання та правомірно встановив, що у період 02.03.2024 - 15.03.2024 на суму боргу 759 548, 14 грн 3% річних становлять 871, 61 грн.

При цьому, матеріали справи не містять клопотань відповідача про зменшення розміру присуджених до стягнення 3 % річних із долученням належних, допустимих доказів на підтвердження підстави та обставини для такого зменшення.

Щодо закриття провадження у справі в частині стягнення 477 000, 00 грн та задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 282 548, 14 грн, то такі знаходяться поза межами апеляційного перегляду в розумінні ч.4 ст. 269 ГПК України та колегія суддів під час розгляду справи не встановила порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права на момент ухвалення судового рішення місцевим господарським судом в частині закриття та задоволення у даних позовних вимогах, що є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 у справі № 914/704/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 255, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького №б/н від 12.08.2024 (вх. суду від 13.08.2024 № 01-05/2292/24) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2024 у справі № 914/704/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М Бойко

суддя Г.Г. Якімець