Постанова

від 05.11.2024 по справі 523/3168/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/870/24

Справа № 523/3168/14-ц

Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Сєвєрової Є.С.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

апелянта ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 адвоката Манушина В.О.,

представника ТОВ «Алькор Інвест» адвоката Соколова Д.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 ,який дієв інтересахнедієздатного ОСОБА_2 ,на заочнерішення Суворовськогорайонного судум.Одеси від21травня 2014року,ухваленогопід головуваннямсудді БузовськогоВ.В.,у цивільнійсправі запозовом Публічногоакціонерного товариства«Банк «Фінансита Кредит»,правонаступником якогоє Товариствоз обмеженоювідповідальністю «АлькорІнвест»,до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 простягнення заборгованості,

встановив:

05.03.2014 року Публічне акціонернетовариствоПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі- Банк») звернулось до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 711 563,63 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що 26.03.2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до якого позичальник отримала споживчий кредит в сумі 100000,00 доларів США. Строк дії договору встановлено до 26.03.2017 року, з наданням графіку погашення боргу по кредиту та сплати відсотків за користування ними. Поручителями згідно договорів поруки виступили ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . З часу отримання кредиту ОСОБА_3 належним чином не виконувала грошове зобов`язання, внаслідок чого з лютого 2013 року виникла заборгованість. Таким чином, представник позивача, посилаючись на умови договору просив достроково стягнути заборгованість за кредитом.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 травня 2014 року позов Банку було задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Банку суму боргу за договором кредиту в розмірі 711565,63 грн., в тому числі: строкова заборгованість по кредиту 584 160,51 грн., прострочена заборгованість по кредиту 7 999,72 грн., строкова заборгованість по відсоткам 5 140,28 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 28 924,62 грн., пеня по кредиту та відсоткам 85 340,50 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Банку суму боргу за договором кредиту в розмірі 711565,63 грн., в тому числі: строкова заборгованість по кредиту 584 160,51 грн., прострочена заборгованість по кредиту 7 999,72 грн., строкова заборгованість по відсоткам 5 140,28 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 28 924,62 грн., пеня по кредиту та відсоткам 85 340,50 грн.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Банку судовий збір в розмірі 3654,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27.01.2021 року апеляційна скарга ОСОБА_4 була відхилена, заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 травня 2014 року було залишено без змін (т.1, а.с.165-167) позов Банку було задоволено.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 31.01.2022 року заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах недієздатного відповідача ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21.05.2014 року було залишено без задоволення (т.1, а.с.217).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який діє в інтересах недієздатного відповідача ОСОБА_2 , ставить питання про скасування заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21.05.2014 року, ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Банку, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.18-23).

Що ж стосується відповідача ОСОБА_1 , то він в своїх інтересах апеляційної скарги на вказане судове рішення не подавав.

Таким чином,предметом апеляційногорозгляду єлише апеляційнаскарга ОСОБА_1 , який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 травня 2014 року (т.2, а.с. 18-23).

При цьому слід зазначити, що відповідно до змісту ст. 370 ЦПК України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятого ним судового рішення та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до ст. 382 ЦПК України. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в ч. 1 цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до ч. 1 цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

У зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя № 126/0/15-23 від 21.02.2023 року суддю ОСОБА_5 звільнено у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено інший склад суду: головуючий суддя Сегеда С.М., судді: Комлева О.С., Сєвєрова Є.С. (т.2, а.с.41).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено інший склад суду: головуючий суддя Сегеда С.М., судді: Драгомерецький М.М. та Дришлюк А.І. (т.2, а.с.55).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.12.2023 року позивача ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» було замінено на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» (т.2, а.с.118-120).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 11.10.2024 року судді Драгомерецький М.М., Дришлюк А.І. замінені на постійно діючий склад колегії суддів: Комлеву О.С., Сєвєрову Є.С. (т.2, а.с.190).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судоверішення прозадоволення позовнихвимог,суд першоїінстанції виходивіз того,що 26.03.2007 року між ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 16-к-102 та додаткова угода № 1 від 21.09.2010 року, та додаткова угода №2 від 13.09.2011р., відповідно до яких, ОСОБА_3 отримала споживчий кредит в сумі 100 000 доларів США, строк дії яких встановлено до 26.03.2027 року, з наданням графіку погашення боргу по кредиту та сплати відсотків за користування ним (т.1, а.с. 9-11, 13, 15-16).

Оскільки поручителями згідно договорів поруки виступили ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , які також уклали додаткові угоди до договорів (т.1, а.с. 38-39, 42-43), то вони повинні відповідати у солідарному порядку разом з боржником ОСОБА_3 .

Суд зазначив, що станом на 25.02.2014 року заборгованість складає 711 565,63 грн., в тому числі: строкова заборгованість по кредиту - 584 160,51 грн., прострочена заборгованість по кредиту - 7 999,72 грн., строкова заборгованість по відсоткам - 5 140,28 грн., прострочена заборгованість по відсоткам - 28 924,62 грн., пеня по кредиту та відсоткам - 85 340,50 грн., що підтверджується розрахунком боргу (т.1 а.с. 5-7), а тому зазначені суми підлягають стягненню в солідарному порядку з боржника ОСОБА_3 та її поручителів: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

При цьому суд першої інстанції обгрунтовано виходив із вимог ст.ст. 554, 1046-1053 ЦК України.

Разом зтим,судом першоїінстанції небуло враховано,що відповіднодо ч.4ст.559ЦК України,в редакції,яка булачинною начас ухваленняоскаржуваного судовогорішення, порука припиняється після закінчення строку, встановленого вдоговорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основногозобов`язанняне пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, оскільки останній платіж по кредитним зобов`язанням був сплачений боржником ОСОБА_3 в 20 серпня 2013 року, що вбачається із розрахунку кредитної заборгованості (т.1, а.с.5-звор.), то строк пред`явлення вимоги до поручителя ОСОБА_2 сплив 21 лютого 2014 року.

Враховуючи, що до суду з даним позовом ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» звернувся 05.03.2014 року (т.1, а.с.2), то ним був пропущений 6-ти місячний строк вимоги до поручителя ОСОБА_2 .

Оскільки судом зазначених обставини не було враховано, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, в частині стягнення кредитної заборгованості і судового збору з поручителя ОСОБА_2 .

Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , а також адвоката Манушина В.О., про невідповідність здійснених нарахувань ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» кредитної заборгованості, то вони є необгунтованими і безпідставними і повністю спростовуються наявними у справі доказами.

При цьому колегія суддів зазначає, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ст. 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження судового рішення має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і ґрунтуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) керується тим, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо доступності до правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії»).

Крім того, у рішеннях від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» та від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» ЄСПЛ встановив, що існує усталена судова практика щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 ,який дієв інтересахнедієздатного ОСОБА_2 ,підлягає частковомузадоволенню,заочне рішенняСуворовського районногосуду м.Одеси від21.05.2014року зміні, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест», до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судового збору.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так,враховуючи,що заявленіпозовні вимогипідлягають частковомузадоволенню,зі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підлягає стягненнюна користь ПАТ«Банк «Фінансита Кредит»,правонаступником якогоє ТОВ«Фінансова компанія«Алькор Інвест»,в рівних частках судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 2436,00 грн.

Керуючись ст.ст.141,367,368, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 травня 2014 року змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест», до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське РУ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест», код ЄДРПОУ: 39306471, заборгованість за кредитним договором № 16к-102 від 26.03.2007 року у розмірі 711565,63 (сімсот одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень 63 копійки), з яких: строкова заборгованість по кредиту 584 160,51 грн., прострочена заборгованість по кредиту 7 999,72 грн., строкова заборгованість по відсоткам 5 140,28 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 28 924,62 грн., пеня по кредиту та відсоткам 85 340,50 грн.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське РУ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест», код ЄДРПОУ: 39306471, судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень).

В іншій частині позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське РУ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест», залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Через перебування судді Комлевої О.С. на лікарняному, повне судове рішення складено 25.11.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

Є.С. Сєвєрова