Постанова

від 20.11.2024 по справі 903/537/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Справа № 903/537/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Самолюк О.С.

відповідача: Білицький Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Любомльської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 10 вересня 2024 року у справі №903/537/24 (повний текст складено 10 вересня 2024 року, суддя Слободян О.Г.)

за позовом Любомльської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок"

про зобов`язання знести самочинно побудований торговий павільйон

ВСТАНОВИВ:

Любомльська міська рада звернулася до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок" про зобов`язання ТОВ "Любомль-Ринок" знести самочинно побудований торговий павільйон, що знаходиться за адресою: м.Любомль, вул. 1-го Травня, 32 та розташований на земельній ділянці кадастровий №0723310100:01:000:1076, площею 0,0922 га, щодо якого зареєстровано право власності ТОВ "Любомль-Ринок" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850153507233.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10 вересня 2024 року у справі №903/537/24 відмовлено у задоволенні позову Любомльської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок" про зобов`язання знести самочинно побудований торговий павільйон.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що торговий павільйон, який знаходиться за адресою: м.Любомль, вул. 1-го Травня, 32 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0723310100:01:000:1076, площею 0,0922 га, щодо якого зареєстровано право власності ТОВ "Любомль-Ринок" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850153507233, є самочинним будівництвом, а тому позовні вимоги Любомльської міської ради про зобов`язання ТОВ "Любомль-Ринок" знести самочинно побудований торговий павільйон є підставними та обгрунтованими. Однак, судом було застосовано наслідки спливу строку позовної давності, оскільки Любомльська міська рада могла довідатися про своє суб`єктивне право на подачу позову щодо знесення самочинно побудованого відповідачем торгового павільйону ще у лютому 2016 року. Проте з даним позовом до ТОВ "Любомль-ринок" позивач звернувся лише у червні 2024 року.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Любомльська міська рада звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 10 вересня 2024 року у справі №903/537/24 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що при винесені оскаржуваного рішення 10 вересня 2024 року Господарським судом Волинської області не було враховано, що в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (надалі Державний реєстр речових прав) вказано, що торговий павільйон знаходиться за адресою м. Любомль вул. 1-го Травня, 32 номер запису про право власності 13276314, проте у Державному реєстрі речових прав не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розміщено даний самочинно збудований торговий павільйон (Додаток 7 до позовної заяви). При цьому, підставою для державної реєстрації права власності є декларація про готовність об`єкта для експлуатації серія та номер ВЛ142160201131. У пункті 13 даної декларації вказано інший кадастровий номер земельної ділянки, а саме 0723310100:01:034:0089, яка розташована по вул. Дружби, 3 в м. Любомль. Даний документ завантажено у Державному реєстрі речових прав, як підстава для державної реєстрації права власності (Додаток 13 до позовної заяви), а тому Любомльська міська рада об`єктивно не мала можливості з Державного реєстру речових прав дізнатись, що на земельній ділянці кадастровий №0723310100:01:000:1076 (яка утворилась внаслідок поділу земельної ділянки кадастровий номер 0723310100:01:025:0015, яка належала Любомльській міській раді відповідно до державного акту серії ЯЯ № 038931 від 05 липня 2012 року) було побудоване нерухоме майно, яке зареєстровано як власність ТОВ "Любомль-ринок", оскільки в Декларації зазначений кадастровий номер земельної ділянки, яка розташована за іншою адресою.

При цьому, на переконання апелянта, судом не взято до уваги, що для визначення чи є даний торговий павільйон тимчасовою спорудою, чи нерухомим майном необхідні спеціальні знання в області будівництва. Це підтверджується тим, що Висновком судово-будівельної експертизи №15 від 26 травня 2020 року, вищезазначені торгові павільйони за ознаками були визнані тимчасовими спорудами для здійснення підприємницької діяльності, а Висновком експертів від 24 січня 2023 року № 5442 дані торгові павільйони визнано нерухомим майном. А тому, Любомльська міська рада об`єктивно, без висновку експертів не могла встановити, правову природу даного об`єкта будівництва і добросовісно вважала його тимчасовою спорудою.

Апелянт стверджує, що суд, встановивши, що Любомльська міська рада могла дізнатися про порушення свого права ще в лютому 2016 року, не врахував, що фактична обізнаність позивача про правову природу об`єкта-торгового павільйону - могла бути не ясною до проведення експертизи, яка відбулася лише у 2023 році. Позиція суду не враховує об`єктивних умов, за яких позивач не мав змоги довідатися про сутність порушення своїх прав. При цьому, ТОВ "Любомль-ринок" свідомо вводило в оману Любомльську міську раду та надавало неправдиві дані вказуючи, що має намір встановлювати торгові павільйони (тимчасові споруди), а не будувати торгові приміщення (нерухоме майно). Це вказано у Довідці від 18 серпня 2015 року, у пункті 3 Містобудівних умов та обмеженнях забудови земельної ділянки у Проекті.

Листом №903/537/24/6801/24 від 14 жовтня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.

22 жовтня 2024 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2024 року у справі №903/537/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Любомльської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 10 вересня 2024 року у справі №903/537/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на "20" листопада 2024 р. об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2. Запропоновано відповідачу у справі надати колегії суддів через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту.

Відповідач своїм правом, передбаченим статтею 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав. В судовому засіданні представник ТОВ "Любомль-Ринок" проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повністю підтримала вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення місцевого господарського суду - скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13 вересня 2011 року між Любомльською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Любомль-ринок" (орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства.

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства "Любомль ринок" (надалі Підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки від 12 липня 2011 року нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Волинська область м. Любомль, вул 1-го Травня, вул. Дружби, 3, вартість якого становить 494030,00 грн., у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю станом на 01 жовтня 2011 року 81719,38 грн. (перелік майна згідно додатку 1).

Земельні ділянки речового ринку м. Любомль, вул. Дружби, 3, площею 1,5638 га та продовольчого ринку м, Любомль, 1-го Травня, 32 площею 0,3044 га, що належать територіальній громаді м. Любомль та перебувають в постійному користуванні Державного комунального підприємства "Любомль ринок" у відповідності до державного акта серія ЯЯ №035254 від 20 жовтня 2004 року та відповідно до витягу з технічної документації по грошовій одиниці земель від 04 липня 2011 року №714/13.3 становить 1311246,30 гривень, та витягу з технічної документації по грошовій оцінці земель від 04 липня 2011 року №713/13.3 становить 304369,56 гривень.

Відповідно до акта приймання-передачі від 30 вересня 2011 року орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове володіння та користування наступні об`єкти за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32: туалет на продовольчому ринку; павільйон на продовольчому ринку; водопровід та каналізації; благоустрій території; будівництво стіни та влаштування воріт на продовольчому ринку; земельну ділянку продовольчого ринку площею 0,3044 га та об`єкти, які знаходяться за адресою м. Любомль вул. Дружби, 3: туалет на речовому ринку; будівництво стіни на речовому ринку; благоустрій території; скважину на речовому ринку; земельну ділянку речового ринку площею 1,5638 га.

Додатковою угодою від 01 серпня 2012 року, внесено зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу, у зв`язку із змінами до правовстановлюючих документів на земельні ділянки в м. Любомль по вул. Дружби, 3 та в м. Любомль по вул. 1-го Травня, 32.

Згідно пункту 1.1 Додаткової угоди від 01 серпня 2012 року орендодавець передає, а орендар приймає у строкове користування цілісний майновий комплекс Державного комунального підприємства "Любомль ринок" (надалі Підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки від 12 липня 2011 року нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Любомь, вул. 1-го Травня, 32, вул. Дружби 3, вартість якого становить 494030,00 грн, у тому числі основні фонди за залишковою вартістю 95254,68 грн. (перелік майна згідно Додатку) та земельної ділянки речового ринку м. Любомль по вул. Дружби, 3, кадастровий номер 0723310100:01:034:0089, площею 1,5455 га та земельної ділянки продовольчого ринку: м. Любомль по вул. 1-го Травня, 32, кадастровий номер №0723310100:01:025:0015, площею 0,2854 га, що належать територіальній громаді м. Любомль.

10 серпня 2015 року ТОВ "Любомль-ринок" надіслало на адресу голови Любомльської міської ради лист про початок встановлення торгового павільйону по вул. 1-го Травня, 32.

17 червня 2015 року ТОВ "Любомль-ринок" було отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, де зазначено наміри забудови: встановлення торгових павільйонів, а не будівництво.

У 2015 році було розроблено проект встановлення торгових павільйонів за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32.

06 липня 2015 року між ТОВ "Арт Буд Проект" і ТОВ "Любомль-ринок" було укладено договір підряду №59-15-АБП, згідно з пунктом 1.1 якого підрядник зобов`язався за завданням замовника власними і залученими силами виконати наступні роботи: встановлення торгових павільйонів відповідно до проектної документації та умов договору, технічних умов на об`єкті за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32.

22 червня 2015 року було укладено договір про проведення технічного нагляду №21-І5-ЕБК, договір на здійснення авторського нагляду за будівництвом №47-15-АБП.

06 липня 2015 року ТОВ "Любомль ринок" було отримано від ДАБІ у Волинській області декларацію про початок виконання будівельних робіт "Нове будівництво торгових павільйонів по вул. 1-го Травня, 32 в м.Любомль, Волинської області".

18 грудня 2015 року виготовлено технічний паспорт на торгові павільйони.

20 січня 2016 року ТОВ "Любомль ринок" отримано від ДАБІ у Волинській області декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності.

08 лютого 2016 року Виконавчий комітет Любомльської міської ради надав довідку №48 ТОВ "Любомль-ринок" про те, що торгові контейнера знаходяться в м.Любомль по вул.1-го Травня, 32.

11 лютого 2016 року державним реєстратором Литвинюком Андрієм Миколайовичем Реєстраційної служби Любомльського районного управління юстиції Волинської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на торговий павільйон площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, за ТОВ "Любомль-Ринок", номер запису про право власності 13276314 (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22 квітня 2020 року).

Згідно рішення Любомльської міської ради від 27 квітня 2017 року №16/121 було здійснено поділ земельної ділянки, що належала Любомльській міській раді відповідно до державного акта серії ЯЯ № 038931 від 05 липня 2012 року, внаслідок чого була сформована земельна ділянка кадастровий № 0723310100:01:000:1076.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка кадастровий № 0723310100:01:000:1076, площею 0,0922 є комунальною власністю Любомльської міської ради, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1795611707233.

Позивач стверджує, що земельна ділянка кадастровий № 0723310100:01:000:1076, площею 0,0922 по вул. 1- го Травня, 32, м. Любомль не була відведена для будівництва нерухомого майна (торгового павільйону), договором оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства від 13 вересня 2011 року та додатковими угодами до нього ТОВ "Любомль-ринок" вона надавалась в оренду як частина цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства "Любомль-ринок".

Договором оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства від 13 вересня 2011 року та додатковою угодою від 01 серпня 2012 року, чи будь-яким іншим документом будівництво нерухомого майна не передбачено, дозвіл на проведення будівельних робіт не надавався, проект не затверджувався, отже, на переконання позивача, торговий павільйон (нерухоме майно) по вул. 1-го Травня, 32, м. Любомль був збудований на земельній ділянці (кадастровий № 0723310100:01:000:1076), що не була відведена для цієї мети. Рішення, яке б надавало право виконувати будівництво нерухомого майна на даній земельній ділянці Любомльською міською радою не приймалось.

23 березня 2020 року ТОВ "Любомль-ринок" (відповідач) звернувся до голови Любомльської міської ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки кадастровий №0723310100:01:000:1076, площею 0,0922 га строком на 49 років для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться під їхнім нерухомим майном (торговий павільйон) за адресою: м.Любомль, вул. 1-го Травня, 32. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №92975758 від 27 липня 2017 року торговий павільйон, площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресом: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області, належить на праві приватної власності ТОВ "Любомль ринок".

Даний торговий павільйон розташований на земельній ділянці кадастровий номер 0723310100:01:000:1076.

Як зазначає позивач, 25 березня 2020 року Любомльській міській раді стало відомо, що на земельній ділянці кадастровий №0723310100:01:000:1076 по вул. 1-го Травня, 32, м. Любомль, ТОВ "Любомль ринок" було встановлено торговий павільйон, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, як об`єкт нерухомого майна, що належить відповідачу, що істотно обмежує права Любомльської міської ради, як власника земельної ділянки.

Позивач вказує, що даний торговий павільйон Любомльська міська рада вважала тимчасовою спорудою, і з метою захисту права власності на землю Любомльська міська рада зверталася до Господарського суду Волинської області з позовом про скасування запису про державну реєстрацію права власності на торговий павільйон загальною площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресом: м.Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області, попередньо отримавши висновок судової будівельно-технічної експертизи №15 від 26 травня 2020 року (проведений судовим експертом ТОВ «Експерт інвест»), згідно якої вищезазначені торгові павільйони за ознаками є тимчасовими спорудами для здійснення підприємницької діяльності.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 07 жовтня 2020 року у справі №903/512/20 позов Любомльської міської ради було задоволено та вирішено скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис номер 13276314 від 11 лютого 2016 року про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок" (вул. 1-го Травня, 32, м. Любомль, Волинської області, код ЄДРПОУ 37626748) на торговий павільйон, площею 56,2 кв.м., що знаходиться за адресом: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850153507233, мотивуючи це тим, що дані споруди є тимчасовими.

Постановою Північно - західного апеляційного суду від 01 лютого 2021 року у справі №903/512/20 рішення суду першої інстанції було скасоване та прийнято нове рішення, яким у позові Любомльської міської ради відмовлено, у зв`язку з тим, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права та не забезпечує реального поновлення права Любомльської міської ради на розпорядження земельною ділянкою за захистом якого вона звернулася до суду.

Суд зазначив, що виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16 січня 2020 року цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В подальшому, Любомльська міська рада знову звернулась до Господарського суду Волинської області з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію майна (справа №903/626/21).

Ухвалою Господарського суду від 03 листопада 2021 року у справі №903/626/21 було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Висновком експертів Науково-дослідного інституту судових експертиз від 24 січня 2023 року №5442 було визнано торгові павільйони по вул. 1-го Травня, 32 нерухомим майном.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22 лютого 2023 року у справі №903/626/21 було відмовлено у задоволенні позову Любомльської міської ради, оскільки відповідач подав державному реєстратору документи, передбачені пунктом 41 Порядку №1127, для державної реєстрації права власності на торговий павільйон.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 травня 2023 року у справі №903/626/21 рішення Господарського суду Волинської області від 22 березня 2023 року у справі №903/626/21 у частині відмови в задоволенні позовної вимоги Любомльської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію права скасоване та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов Любомльської міської ради в частині позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28265979, від 16 лютого 2016 року про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна про державну реєстрацію права власності ТОВ "Любомль-ринок" на торговий павільйон.

Апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем побудовано торговий павільйон (як об`єкт нерухомого майна) на земельній ділянці Любомльської міської ради без її згоди, а тому вказане нерухоме майно є об`єктом самочинного будівництва в розумінні статті 376 Цивільного кодексу України.

Постановою Верховного Суду від 16 січня 2024 року у справі № 903/626/21 було скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду в частині задоволення позовної вимоги Любомльської міської ради Волинської області про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28265979 від 16 лютого 2016 року про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про державну реєстрацію права власності ТОВ "Любомль-ринок" на торговий павільйон площею 56,2 м2, що знаходиться за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 32, Волинської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850153507233, в цій частині залишено в силі рішення Господарського суду Волинської області від 22 березня 2023 року у справі №903/626/21.

Верховний Суд мотивував прийняття рішення тим, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права. Колегія суддів зауважила, що для захисту права користування та розпорядження земельною ділянкою доцільно звернутися з вимогою про знесення самочинно побудованого нерухомого майна, або з вимогою про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Вказані обставини стали підставою для звернення Любомльської міської ради з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок" про зобов`язання ТОВ "Любомль-Ринок" знести самочинно побудований торговий павільйон, що знаходиться за адресою: м.Любомль, вул. 1-го Травня, 32 та розташований на земельній ділянці кадастровий №0723310100:01:000:1076, площею 0,0922 га, щодо якого зареєстровано право власності ТОВ "Любомль-Ринок" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850153507233.

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Волинської області від 10 вересня 2024 року у справі №903/537/24 відмовлено у задоволенні позову Любомльської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок" про зобов`язання знести самочинно побудований торговий павільйон.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що торговий павільйон, який знаходиться за адресою: м.Любомль, вул. 1-го Травня, 32 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0723310100:01:000:1076, площею 0,0922 га, щодо якого зареєстровано право власності ТОВ "Любомль-Ринок" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850153507233, є самочинним будівництвом, а тому позовні вимоги Любомльської міської ради про зобов`язання ТОВ "Любомль-Ринок" знести самочинно побудований торговий павільйон є підставними та обгрунтованими. Однак, судом було застосовано наслідки спливу строку позовної давності, оскільки Любомльська міська рада могла довідатися про своє суб`єктивне право на подачу позову щодо знесення самочинно побудованого відповідачем торгового павільйону ще у лютому 2016 року. Проте з даним позовом до ТОВ "Любомль-ринок" позивач звернувся лише у червні 2024 року.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина 1 статті 373 Цивільного кодексу України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини 2 статті 14 Конституції України про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина 2 статті 373 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту ґ) частини 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати мають право жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до положень частини 1 статті 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України

Згідно статей 413-415 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем. Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором, а також має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Згідно частин 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Важливим є те, що обставини, встановлені у справі, що є преюдиційною, мають належати до предмета доказування, тобто їх встановлення має бути необхідне для вирішення тієї справи. Оскільки предмет доказування спочатку визначається підставами позову, а потім обґрунтовується нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору, то питання про те, чи належав певний факт до предмета доказування, є питанням права, а не факту.

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів. У свою чергу відмінність підстав позовів, що були заявлені раніше, від підстав позову у справі, що розглядається, за однакової кваліфікації дій в частині розгляду питання про визначення класу субспоживача електричної енергії, піддає сумніву правильність та стабільність висновків судів у раніше розглядуваних справах та самих судових актів, які набрали законної сили, у зв`язку з чим відповідна протилежна оцінка обставин повинна бути тією мірою обґрунтована, в якій вона б не ставила під сумнів висновків, зроблених у інших справах, за аналогічними позовами між відповідними учасниками справи.

Разом з тим надання іншої оцінки певним обставинам під час розгляду справи №903/537/24, які оцінювались при розгляді справ №903/512/20 та №903/626/21 між тими ж сторонами спору, ставить під сумнів правильність та однозначність зроблених судами висновків у відповідному попередньому судовому рішенні. Оскільки судові рішення у справах №903/512/20 та №903/626/21 набрали законної сили і є обов`язковими для виконання, у зв`язку з чим правильність зроблених у них висновків презюмується, суд не може надавати протилежну оцінку таким обставинам у справі, що переглядається, обмежившись лише формальним посиланням на відсутність преюдиційних обставин для розгляду конкретної справи в розумінні положень статті 75 ГПК України, не навівши достатньо переконливих підстав для неврахування висновків, зроблених за результатами дослідження обставин, зокрема, у справі №903/537/24.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року у справі №907/969/22.

В межах справ №903/512/20 та №903/626/21 було неодноразово встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 0723310100:01:000:1076 у користування для будівництва торгового павільйону (нерухомого майна) ТОВ "Любомль-ринок" у відповідності до статті 102-1 Земельного кодексу України та статті 413 Цивільного кодексу України не надавалась. У договорі оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства від 13 вересня 2011 року та додаткових угод до нього, право ТОВ "Любомль-ринок" будувати на даній земельній ділянці нерухоме майно не обумовлено, отже, будівництво було здійснено без згоди власника земельної ділянки - Любомльської міської ради. При цьому, дозвіл на проведення будівельних робіт Любомльською міською радою не надавався, проект Любомльською міською радою не затверджувався.

ТОВ "Любомль ринок" для реєстрації своїх прав як документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта подало декларацію про готовність до експлуатації об`єкта "Нове будівництво торгових павільйонів на вул. 1- го Травня, 32 в м. Любомль", зареєстровану Управлінням ДАБІ у Волинській області 20 січня 2016 року за номером ВЛ 142160201131.

У пункті 13 даної декларації вказано, що право власності чи право користування земельної ділянки посвідчується договором оренди земельної ділянки б/н від 13 вересня 2011 року, проте договору оренди земельної ділянки Любомльська міська рада не укладала, 13 вересня 2011 року було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу, також вказано кадастровий номер земельної ділянки 0723310100:01:034:0089, яка знаходиться за адресою вул. Дружби, 3 м. Любомль.

Отже, встановлені у справах №903/512/20 та №903/626/21 обставини про те, що побудоване відповідачем нерухоме майно (торговий павільйон) є самочинним будівництвом у розумінні частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України та відповідно ТОВ "Любомль-ринок" не набув права власності на торговий павільйон, мають преюдиційний характер у справі №903/537/24.

Згідно із частинами 1, 2 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 1 статті 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що ТОВ "Любомль-ринок" здійснило самочинне будівництво торгового павільйону на земельній ділянці кадастровий номер 0723310100:01:000:1076 за адресою м.Любомль, вул. 1-го Травня, 32, у зв`язку із чим Любомльська міська рада звернулася до суду з позовом про знесення самочинно побудованого торгового павільйону, оскільки знаходження на земельній ділянці Любомльської міської ради об`єкта нерухомості (торгового павільйону), який належить на праві приватної власності ТОВ "Любомль- Ринок", істотно обмежує права Любомльської міської ради, як власника землі.

Місцевим судом правомірно не прийнято до уваги доводи ТОВ "Любомль-ринок" про те, що торговий павільйон, як об`єкт нерухомості побудований законно і не є об`єктом самочинного будівництва. Відповідач посилається на те, що ТОВ "Любомль-ринок" мало земельну ділянку у користуванні із відповідним цільовим призначенням; товариству було надано право на виконання підготовчих та будівельних робіт за вказаною адресою, закінчений будівництвом об`єкт нерухомості приймався, проектна документація на проведення будівельних робіт погоджувалася та була внесена до містобудівного кадастру.

Колегія суддів не бере до уваги такі твердження з огляду на наступне.

Зазначення у Державному акті на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 038931 від 05 липня 2012 року цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, внаслідок поділу якої було сформовано земельну ділянку кадастровий № 0723310100:01:000:1076, не є підтвердженням письмової згоди орендодавця здійснювати забудову земельної ділянки, яка була виділена для обслуговування будівель ринкової інфраструктури (цілісного майнової-комплексу).

Пунктом 6.3 укладеного між сторонами договору оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства від 13 вересня 2011 року визначено, що лише з дозволу орендодавця орендар має право вносити зміни до складу орендованого майна підприємства, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його якості.

Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно пункту а) статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Рішення про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства від 13 вересня 2011 року в частині надання дозволу здійснення забудови земельної ділянки, яка є частиною цілісного майнового комплексу ДКП "Любомль-ринок" позивачем не приймалося та не виносилося рішення про надання дозволу на забудову земельної ділянки кадастровий № 0723310100:01:000:1076.

10 серпня 2015 року керівником ТОВ "Любомль-Ринок" на адресу голови Любомльської міської ради було надіслано лист про початок встановлення торгових павільйонів, а не про будівництво торгового павільйону, як стверджує відповідач. Цей лист не є підтвердженням згоди власника земельної ділянки саме на будівництво торгового павільйону.

Згідно частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була; відведена для цієї мети, або без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого: проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості й самочинним (правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 18 лютого 2019 року у справі №308/5988/17-ц, від 20 березня 2019 року у справі №202/3 520/16-ц).

Отже, при наявності документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, але на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без дозволу власника земельної ділянки, будівля вважається самочинним будівництвом, а тому твердження відповідача про те, що право власності ТОВ "Любомль-ринок" на спірний об`єкт виникло після проходження належної законодавчої процедури не є підставою не вважати даний об`єкт самочинним будівництвом.

Таким чином, орган місцевого самоврядування, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, наділений повноваженнями звернутися до суду за захистом своїх порушених прав як власник земельної ділянки, тобто за захистом майнових прав у межах приватно-правових відносин.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог Любомльської міської ради про зобов`язання ТОВ "Любомль-Ринок" знести самочинно побудований торговий павільйон, оскільки торговий павільйон, який знаходиться за адресою: м.Любомль, вул. 1-го Травня, 32 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0723310100:01:000:1076, площею 0,0922 га, щодо якого зареєстровано право власності ТОВ "Любомль-Ринок" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850153507233 є самочинним будівництвом.

Однак, місцевим господарським судом було застосовано наслідки спливу строку позовної давності, з чим не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Застосовуючи до спірних правовідносин позовну давність, місцевий господарський суд не визначив зміст (правову природу прав та обов`язків тощо) правовідносин сторін та не застосував статтю 367 Цивільного кодексу України, статтю 152 Земельного кодексу України, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, оскільки метою звернення міської ради до суду є звільнення земельної ділянки комунальної власності, яка не вибувала з комунальної власності, від торгових павільйонів, які самочинно побудовані.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов (пункт 230 постанови Великої Палати від 12 вересня 2023 року у справі №910/8413/21).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 січня 2016 року у справі №6-2913цс15, та відповідно вказала на те, що негаторний позов може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання відповідного правопорушення.

Приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення. Такий підхід у судовій практиці є усталеним (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц (пункти 52, 96) від 20 червня 2023 року у справі №554/10517/16-ц (пункт 7.34) (пункти 241- 243 постанови Великої Палати від 12 вересня 2023 року у справі №910/8413/21).

З огляду на зазначене, беручи до уваги те, що Любомльською міською радою заявлено негаторний позов, наслідки спливу позовної давності до позовних вимог про знесення самочинно побудованого торгового павільйону не застосовуються у зв`язку триваючим правопорушенням.

Враховуючи вищевикладене, заява про застосування строків позовної давності є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а протилежний висновок місцевого господарського суду є помилковим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі №925/752/23. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2024 року у справі №914/1785/22.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце порушення норм матеріального права, тому рішення Господарського суду Волинської області від 10 вересня 2024 року у справі №903/537/24 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Таким чином, на підставі статей 2, 269, 270, статті 277 ГПК - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Любомльської міської ради у даній справі та скасування рішення місцевого господарського суду, з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

З урахуванням задоволення апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної та першої інстанції (судовий збір) покладається на відповідача в порядку статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Любомльської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 10 вересня 2024 року у справі №903/537/24 задовольнити.

Рішення Господарського суду Волинської області від 10 вересня 2024 року у справі №903/537/24 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Зобов`язати ТОВ "Любомль-Ринок" знести самочинно побудований торговий павільйон, що знаходиться за адресою: м.Любомль, вул. 1-го Травня, 32 та розташований на земельній ділянці кадастровий №0723310100:01:000:1076, площею 0,0922 га, щодо якого зареєстровано право власності ТОВ "Любомль-Ринок" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі право власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 850153507233.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Ринок" (44301, Волинська область, місто Любомль, вул. 1-го Травня, буд. 32, код ЄДРПОУ 37626748) на користь Любомльської міської ради (44301, Волинська область, Ковельський район, місто Любомль, вул. Незалежності, будинок 23, код ЄДРПОУ 04051336) 3028 грн. судового збору за подання позовної заяви та 4542 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/537/24 повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "25" листопада 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.