Ухвала від 25.02.2025 по справі 903/537/24

УХВАЛА

25 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 903/537/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024

за позовом Любомльської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок"

про зобов`язання знести самочинно побудований торговий павільйон,

ВСТАНОВИВ:

Любомльська міська рада звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок" про зобов`язання знести самочинно побудований торговий павільйон.

Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка для будівництва торгового павільйону (нерухомого майна) у відповідності до статті 1021 Земельного кодексу України та статті 413 Цивільного кодексу України не надавалася. Договором оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства від 13.09.2011 та додатковими угодами до нього, право відповідача будувати на території майнового комплексу нерухомого майна не передбачено. Дозвіл на проведення будівельних робіт, проєкт не затверджувався.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.09.2024 у позові відмовлено.

Суд на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку, що торговий павільйон є самочинним будівництвом, а тому позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, однак застосував заявлену відповідачем позовну давність та відмовив у позові з цієї підстави.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 рішення суду скасовано, а позов задоволено.

Колегія суддів не погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню позовна давність, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання відповідного правопорушення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок" звернулося із касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, а рішення суду залишити в силі, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування позовної давності до подібних правовідносин.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є вимоги міської ради як власника земельної ділянки про зобов`язання відповідача, який є орендарем цілісного майнового комплексу комунального підприємства, знести самочинно побудований торговий павільйон на цій земельній ділянці, на який відповідач зареєстрував право власності.

За встановленим судами попередніх інстанцій обставинами цієї справи спірний торговий павільйон є нерухомим майном та побудований на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети.

Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов (пункт 230 постанови від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених, зокрема, у пункті 72 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та пункті 100 постанови від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

При цьому Велика Палата Верховного Суду виснувала, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що його здійснила не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного, а положення статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею (постанова від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).

Як зазначала Велика Палата Верховного Суду до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, доки існує відповідне правопорушення (пункт 89 постанови від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у цій справі відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у раніше прийнятих постановах, і Верховний Суд не вважає за необхідне відступати від таких висновків, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою згідно з пунктом 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 903/537/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-ринок" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач