Ухвала

від 25.11.2024 по справі 902/677/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"25" листопада 2024 р. Справа № 902/677/24

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Бучинська Г.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02 жовтня 2024 року у справі №902/677/24 (повний текст складено 14 жовтня 2024 року, суддя Маслів І.В.)

за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "ІСТІЛ (ОАЕ) У ВЕЗ" (ISTIL (UAE) FZ-LLC) (T1-8F-8H, Аменіті Центр (Ameniti Center) RAKEZ, Промислова зона Ель-Хамра-Вільна економічна зона, Рас-ель-Хамра, Об`єднані Арабські Емірати)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" (вул. Львівське шосе, буд. 2, м. Вінниця, 21029)

про стягнення 80772,00 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02 жовтня 2024 року у справі №902/677/24 повністю задоволено позов Компанії з обмеженою відповідальністю "ІСТІЛ (ОАЕ) У ВЕЗ" (ISTIL (UAE) FZ-LLC) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" про стягнення 80772,00 доларів США.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" (вул. Львівське шосе, буд. 2, м. Вінниця, 21029, код ЄДРПОУ 40318024) на користь Компанії з обмеженою відповідальністю "ІСТІЛ (ОАЕ) У ВЕЗ" (ISTIL (UAE) FZ-LLC) (T1-8F-8H, Аменіті Центр (Ameniti Center) RAKEZ, Промислова зона Ель-Хамра-Вільна економічна зона, Рас-ель-Хамра, Об`єднані Арабські Емірати) 80 772,00 доларів США - заборгованості та 38 564,99 витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду через "Електронний суд" із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 02 жовтня 2024 року у справі №902/677/24 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Листом №902/677/24/7359/24 від 08 листопада 2024 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.

19 листопада 2024 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/677/24.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок справляння та розміри судового збору, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно із абзацом 6 частини 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

За положеннями частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Компанія з обмеженою відповідальністю "ІСТІЛ (ОАЕ) У ВЕЗ" (ISTIL (UAE) FZ-LLC) звернулася з позовною заявою у даній справі до Господарського суду Вінницької області у червні 2024 року та сплатила судовий збір за її подання 22 квітня 2024 року.

Виходячи з викладеного та з урахуванням коефіцієнту 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, розмір судового збору що підлягає сплаті за подання касаційної скарги складає 57 847,46 грн., а саме 80772 доларів США * 1,5% * 150% * 0,8 * 39,7879 грн (39,7879 грн. курс долара США станом на 22 квітня 2024 року).

Аналогічна правова позиція щодо розрахунку судового збору викладена в ухвалах Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі №914/2120/22, від 30 вересня 2024 року у справі №922/1334/22, від 03 жовтня 2024 року у справі №927/249/24.

Судом встановлено, що скаржником при зверненні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження сплати судового збору в установлених законом порядку та розмірі. Неподання доказів сплати судового збору обумовлює залишення апеляційної скарги без руху згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258, частини 2 статті 260 ГПК України.

Одночасно скаржником заявлено клопотання, в якому останній просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, яке не містить жодного обгрунтування.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване спеціальними нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір".

У відповідності до статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті) за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, яким з огляду на майновий стан суд може відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", то законодавець визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Натомість норми пунктів 1-2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Таким чином, звертаючись до господарського суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору скаржник ТОВ "Українські фрукти 2016" мало б керуватись наведеними нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Однак, суд зазначає, що у даній справі скаржник не відноситься до жодних з перелічених осіб, яким Закон дозволяє відстрочувати сплату судового збору і предметом даного позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У зв`язку із цим, у спірних правовідносинах відсутні правові підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного суд висновує, що клопотання про відстрочення сплати судового збору подано безпідставно і задоволенню не підлягає.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60).

Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційних скарг, які оформлені з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України, застосовуються норми статті 174 цього Кодексу. З урахуванням норм частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтею 258 ГПК України, протягом п`яти днів з дати надходження до суду апеляційної скарги постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку на усунення недоліків.

Оскільки скаржником не надані докази сплати судового збору, тому згідно зі статтею 260 ГПК України апеляційну скаргу слід залишити без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків. Одночасно суд звертає увагу, що відповідно до статті 260 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка звернулася із такою скаргою до апеляційного суду.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Українські фрукти 2016" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №902/677/24.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02 жовтня 2024 року у справі №902/677/24 залишити без руху.

Запропонувати ТОВ "Українські фрукти 2016" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 57 847,46 грн.

Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Бучинська Г.Б.