Ухвала

від 02.01.2025 по справі 902/677/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"02" січня 2025 р. Справа № 902/677/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Мельник О.В.

суддя Олексюк Г.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016"

на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024

(ухвалене о 11:28 год. у м. Вінниці, повний текст складено 14.10.2024)

у справі №902/677/24 (суддя Маслій І.В.)

за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "ІСТІЛ (ОАЕ) У ВЕЗ" (ISTIL (UAE) FZ-LLC)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016"

про стягнення 80 772 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Вінницької області рішенням від 02.10.2024 у справі №902/677/24 позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" на користь Компанії з обмеженою відповідальністю "ІСТІЛ (ОАЕ) У ВЕЗ" 80 772 доларів США заборгованості та 38 564 грн 99 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду через "Електронний суд" із апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024 у справі №902/677/24 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.11.2024 у справі №902/677/24 відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Українські фрукти 2016" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №902/677/24. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02 жовтня 2024 року у справі №902/677/24 залишив без руху. Запропонував ТОВ "Українські фрукти 2016" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 57 847 грн 46 коп. Роз`яснив скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

Пізніше, 04.12.2024 від ТОВ "Українські фрукти 2016" надійшло клопотання про продовження процесуального строку встановленого для сплати судового збору на 10 днів через те, що сума збору є значною для товариства. Заявник повідомляв суд, що 28.10.2024 року ТОВ "Українські фрукти 2016" сплатило судовий збір у справі №904/5555/23 у сумі 36 000 грн, тому потребував додаткового часу для сплати судового збору в цій справі.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.12.2024 у справі №902/677/24 відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016" про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №902/677/24. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024 у справі №902/677/24 повернув скаржнику.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" повторно звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду через "Електронний суд" із апеляційною скаргою вх. № 5931/24, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024 у справі №902/677/24 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Також, в тексті апеляційної скарги порушується питання про відстрочення скаржнику сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції вказує таке.

За приписами п. п. 2, 3 ч. ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: докази сплати судового збору; докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд вказує, що при повторному зверненні із апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016", як і при первинному, не подало доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії скарги іншому учаснику справи.

Зокрема, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, відповідно до п.п.4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно із ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається, із вимог апеляційної скарги, скаржник оскаржує рішення Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024 у справі №902/677/24 в повному обсязі, а тому Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016" за подання апеляційної скарги на вказане рішення слід було сплатити судовий збір у розмірі 57 847 грн 46 коп. (80 772 доларів США х 1,5% х 150% х 0,8 х 39,7879 грн /курс долара США станом на 22.04.2024/).

При цьому, такий недолік апеляційної скарги, як відсутність доказів сплати судового збору була причиною залишення без руху первісної апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024 у справі №902/677/24.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що при первісному та при повторному поданні апеляційної скарги, скаржник усвідомлював неподання доказів сплати судового збору, просячи відстрочити його сплату до ухвалення рішення у справі. Більше того, мотивування відстрочення сплати судового збору є ідентичним в обох апеляційних скаргах, містить лише загальні посилання на норми ГПК України, Закону України "Про судовий збір", Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини, без жодної конкретизації підстав для такого відстрочення.

Тобто, прослідковується поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016" щодо несплати судового збору при оскарженні рішення Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024 у справі №902/677/24, що у відповідності до норм процесуального законодавства має наслідком залишення скарги без руху.

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що первісна апеляційна скарга була повернута 10.12.2024 і подаючи 17.12.2024 повторну скаргу, скаржник мав достатньо часу для усунення її недоліків, в тому числі сплати судового збору, однак вказаного не зробив.

Також, суд вказує, що при поданні первісної та повторної апеляційних скарг, скаржника представляє адвокат Кулікова Ганна Дмитрівна, яка має усвідомлювати наслідки невиконання приписів процесуального законодавства, якими встановлено перелік обов`язкових додатків до апеляційної скарги, а також норм права щодо необхідності сплати судового збору.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В той же час, скаржник двічі подаючи апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024 у справі №902/677/24, не сплачує судовий збір, не подає доказів надіслання копій апеляційних скарг іншому учаснику у справі, а просячи відстрочити сплату судового збору при повторному поданні апеляційної скарги, фактично дублює свою попередню скаргу в цій частині, хоча суд апеляційної інстанції в ухвалі від 25.11.2024 роз`яснив про відсутність правових підстав для відстрочення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016" сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024 у справі №902/677/24.

Крім того, суд апеляційної інстанції зважає і на те, що повторна апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження і заявник, просячи поновити такий строк, не наводить підстав для його поновлення.

Вказане, на переконання суду, є додатковою підставою яка може бути використана скаржником для залишення апеляційної скарги без руху.

З такої поведінки скаржника не вбачається, що його дійсним наміром при зверненні до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою є саме перегляд оскарженого рішення, а також не вбачається готовність брати участь на етапі перегляду апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції та, утримання скаржника від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 2 ст.42 ГПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані, у тому числі, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Стаття 43 ГПК "Неприпустимість зловживання процесуальними правами" передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до ч.3 ст. 43 ГПК якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. У ч. 4 цієї статті передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним .

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі № 906/936/18 та від 06.05.2021 у справі №910/6116/20.

Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у ст.2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).

Відтак доволі важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17.

Апеляційний господарський суд враховуючи вище викладені обставини у сукупності, а саме подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016", від імені якого діє адвокат, двох однакових апеляційних скарг із однаковими недоліками, обізнаністю скаржника із такими недоліками та відсутністю правових підстав для відстрочення сплати судового збору, з огляду на наявність у скаржника часу для усунення недоліків, після повернення первісної скарги, поведінку скаржника, яка не підтверджує його намір брати участь на етапі перегляду апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції та, утримання від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, суд дійшов висновку, що подання повторної апеляційної скарги (вх. №5931/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024 у справі №902/677/24 є зловживаннями процесуальними правами, яке направлено на затягування виконання вказаного рішення суду першої інстанції.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 43 ГПК України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024 у справі №902/677/24.

Враховуючи, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через електронний кабінет, її матеріали судом заявнику не повертаються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 42, 43, 234, 235, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати повторну апеляційну скаргу (вх. №5931/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024 у справі №902/677/24 - зловживанням процесуальними правами.

2. Повторну апеляційну скаргу (вх. №5931/24) на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.10.2024 у справі №902/677/24 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрукти 2016".

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.