Рішення

від 13.11.2024 по справі 910/17800/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2024Справа № 910/17800/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс»

про стягнення 10.356.509,48 грн

Представники сторін:

від позивача: Гаврихів В.В.;

від відповідача: Смірнов А.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» про стягнення 10356509,48 грн, з яких 8672524,20 грн пені та 1683985,28 грн штрафу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем було прострочено виконання робіт за Договором №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 8672524,20 грн та штраф у розмірі 1683985,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 відкрито провадження у справі №910/17800/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.12.2023, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

07.12.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема, вказав на те, що позивачем при визначенні вартості невиконаних робіт не враховано Акт виконаних робіт №4 за січень 2023 року, стягнення заборгованості за яким є предметом позову у справі №905/717/23, яка розглядається Господарським судом Донецької області.

У відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено клопотання про витребування доказів, відповідно до якого відповідач проси суд витребувати у позивача оригінал Додатку №2 до Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022.

Також, відповідачем разом з відзивом на позовну заяву було подано клопотання про витребування доказів.

07.12.2023 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №910/17800/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №905/717/23.

У підготовчому засіданні 20.12.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 16.01.2024.

16.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 16.01.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 07.02.2024.

У підготовчому засіданні 07.02.2024 суд розглянув подані відповідачем клопотання про витребування доказів та дійшов висновку про їх часткове задоволення, про що зазначено у протоколі судового засідання від 07.02.2024.

У підготовчому засіданні 07.02.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 21.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 зупинено провадження у справі №910/17800/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №905/717/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт Пром Сервіс» до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про розірвання договору та стягнення 1666765,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2024 поновлено провадження у справі №910/17800/23, підготовче засідання призначено на 04.09.2024.

04.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких відповідач заявив клопотання про зменшення розмір штрафних санкцій на 99%.

04.09.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» надійшла зустрічна позовна заява про визнання частково недійсним Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У, укладеного 26.09.2022, а саме пункту 7.3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 зустрічну позовну заяву (з доданими до неї документами) повернуто заявнику без розгляду.

У підготовчому засіданні 04.09.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 11.09.2024.

11.09.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 11.09.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.09.2024.

У судовому засіданні 25.09.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 23.10.2024.

У судовому засіданні 23.10.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 13.11.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 13.11.2024 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представник відповідача у судовому засіданні 13.11.2024 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 23.10.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.2022 між Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» (підрядник) укладено Договір №10999-ШБЗ-УМТС-У, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується у порядку та на умовах, передбачених цим договором, виконати такі підрядні роботи: Перекріплення гірничої виробки (далі - роботи) Північний хідник ухилу №1 пл. 1.8 гір. 550 м на ТДВ «ШАХТА БІЛОЗЕРСЬКА», відповідно до умов цього договору. Роботи, що виконуються, за цим Договором, мають код виду діяльності 43.99.

Відповідно до п. 1.2 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити виконані підрядником роботи.

Згідно з п. 1.3 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 підрядник приступає до виконання робіт у строк, зазначений у цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 вартість робіт за договором узгоджується сторонами у договірній ціні, яка є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №3), та складає 19991449,26 грн., утому числі ПДВ-20% - 3998289,85 грн.

Узгоджена сторонами вартість робіт є динамічною та має підтверджуватися щомісячними актами виконаних робіт (за формою №КБ-2В) і може бути змінена у разі внесення змін замовником до обсягу і вартості виконуваних робіт, викладених у додатковій угоді до цього договору (п. 2.3 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022).

У п. 4.1 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 сторони погодили термін виконання всіх робіт за Договором: початок робіт - протягом 5 к. д. з моменту підписання договору; закінчення робіт - 31 березня 2023 р. Роботи виконуються згідно з затвердженим сторонами графіком виконання робіт, що є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №2). Сторони погодили, що етапом робіт є виконання робіт у календарному місяці.

Відповідно до п. 6.1 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 приймання виконаних робіт проводиться сторонами з оформленням Акту приймання виконаних робіт (за формою №КБ-2В), довідки про вартість виконаних робіт (за формою №КБ-3), що підписується уповноваженими представниками обох сторін. До Акту приймання виконаних робіт підрядник надає затверджену сторонами довідку про матеріали замовника, спожиті підрядником для виконання цих робіт. Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) підрядник надає замовнику не пізніше 1 (першого) числа місяця наступного за місяцем, в якому виконувались роботи.

Відповідно до п. 7.1 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 у разі невиконання або неналежного виконання будь-якої із сторін, прийнятих на себе за цим договором зобов`язань, вона несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 цей договір набирає чинності у день його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2023 року, а у разі неналежного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем було прострочено виконання робіт за Договором №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 8672524,20 грн та штраф у розмірі 1683985,28 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач, зокрема, вказав на те, що позивачем при визначенні вартості невиконаних робіт не враховано Акт виконаних робіт №4 за січень 2023 року, стягнення заборгованості за яким є предметом позову у справі №905/717/23, яка розглядається Господарським судом Донецької області. Крім того, відповідач вказав на неправильність розрахунків пені та зауважив, що копія Графіку виконання робіт, долученого позивачем до позовної заяви, не відповідає графіку, погодженому сторонами. Також, відповідачем було заявлено про зменшення розміру штрафних санкцій.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір №4600006418 від 12.08.2022 є договором підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У Додатку №2 до Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 (Графік виконання робіт) сторони погодили етапи та строки виконання робіт.

Як вбачається з Акту №2 за листопад 2022 року (підписаний сторонами), відповідачем на виконання умов Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 були виконані роботи на суму 1349617,49 грн, відповідно до Акту №1 за жовтень 2022 року (підписаний сторонами) - роботи на суму 964021,82 грн, відповідно до Акту №3 за січень 2023 року (підписаний сторонами) - робот на суму 837957,13 грн., що разом становить 3151596,44 грн.

У відзиві на позову заяву відповідач вказав на те, що позивачем при визначенні вартості невиконаних робіт не враховано Акт виконаних робіт №4 за січень 2023 року на суму 683246,11 грн, стягнення заборгованості за яким є предметом позову у справі №905/717/23, яка розглядається Господарським судом Донецької області.

Судом було встановлено, що у провадженні Господарського суду Донецької області знаходилась справа №905/717/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт Пром Сервіс» до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про розірвання Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 та стягнення 1666765,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 було зупинено провадження у справі №910/17800/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №905/717/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахт Пром Сервіс» до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про розірвання договору та стягнення 1666765,49 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.05.2024 у справі №905/717/23, яке набрало законної сили 18.06.2024 та яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2024, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» заборгованість за Договором №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022, в тому числі і за Актом №4 за січень 2023 року на суму 683246,11 грн.

Отже, суд у справі №905/717/23 дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» також виконало роботи і за Актом №4 за січень 2023 року на суму 683246,11 грн.

За наведених обставин, суд погоджується з відповідними доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву у даній справі.

Відповідно до п. 2.1 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 вартість робіт за договором узгоджується сторонами у договірній ціні, яка є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №3), та складає 19991449,26 грн., утому числі ПДВ-20% - 3998289,85 грн.

У п. 4.1 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 сторони погодили термін виконання всіх робіт за Договором: початок робіт - протягом 5 к. д. з моменту підписання договору; закінчення робіт - 31 березня 2023 р.

Отже, враховуючи викладені обставини та подані сторонами докази, суд дійшов висновку, що на виконання умов Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 відповідачем були виконані роботи на суму 3.834.842,55 грн. (доказів виконання робіт на суму 16.156.606,71 грн матеріали справи не містять та сторонами суду не надано).

При цьому, суд відхиляє як необґрунтовані та недоведені пояснення відповідача про те, що копія Графіку виконання робіт, долученого позивачем до позовної заяви, не відповідає графіку, погодженому сторонами.

По-перше, доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем суду не надано.

По-друге, до зустрічного позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» було долучено копію такого самого графіку, яку долучено позивачем до позовної заяви, а не будь-яку іншу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 7.3 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 сторони погодили, що за порушення термінів виконання робіт та/або етапу Робіт, обумовлених у Графіку виконання робіт, а саме: - невиконання робіт та/або етапу робіт у строк, передбачений графіком виконання робіт, у межах 10 (десяти) календарних днів підрядник виплачує замовнику штраф у розмірі 5% вартості несвоєчасно виконаних робіт за договором (п. 7.3.1.); - невиконання робіт та/або етапу робіт у строк, передбачений графіком виконання робіт, понад 10 (десять) календарних днів підрядник виплачує замовнику штраф у розмірі 5% вартості несвоєчасно виконаних робіт за договором та неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від вартості невиконаного етапу робіт за договором за кожен день прострочення. Пеня нараховується з 10 (десятого) дня порушення зобов`язання до належного виконання зобов`язання (п. 7.3.2).

Суд зазначає, що, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19 викладено правову позицію про те, що «стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 30 календарних днів є подвійною відповідальністю за порушення зобов`язання, оскільки, як уже зазначалося вище, з установлених судами обставин справи вбачається, що відповідач вчинив єдине порушення, яке полягає в простроченні виконання зобов`язання за договором підряду на строк понад 30 календарних днів, і вказаний строк охоплює порушення зобов`язання на строк понад 10 календарних днів. Одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 30 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду. Тому є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання робіт з впровадження цілісного програмного продукту, затримку поставки товару на строк понад 30 календарних днів; у решті штрафу слід відмовити».

Аналогічним чином слід підходити до вирішення питання про нарахування штрафу у зв`язку з простроченням виконання відповідачем обов`язку з виконання робіт і в даній справі.

Як вбачається з умови п. 7.3 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022, в ній передбачена відповідальність відповідача у вигляді штрафу 5% вартості несвоєчасно виконаних робіт за договором у тому випадку, коли відповідачем прострочено виконання робіт і до 10 календарних днів, і понад 10 календарних днів.

Оскільки відповідач у даній справі вчинив єдине порушення - допустив прострочення виконання робіт на суму 16.156.606,71 грн на строк понад 10 календарних днів (від кінцевого строку виконання робіт - 31.03.2023), то одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк до 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 10 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.

Таким чином, суд не вбачає підстав нараховувати та стягувати з відповідача штраф на підставі п. 7.3.1 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Отже, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» штрафу, нарахованого на підставі п. 7.3.1 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 (у розмірі 841992,64 грн) не підлягають задоволенню.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює нарахування штрафу на підставі п. 7.3.2 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022, виходячи з обсягу невиконаних відповідачем робіт на суму 16839852,82 грн, тоді як судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» на виконання умов Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 були виконані роботи на суму 3834842,55 грн, тобто невиконані роботи становлять суму 16.156.606,71 грн.

Таким чином, обґрунтованим розміром штрафу, нарахованого на підставі п. 7.3.2 Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022, є 807830,34 грн (16156606,71 грн * 5%).

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню (на підставі п. 7.3.2 договору) у розмірі 8672524,20 грн за період з 01.04.2023 по 12.07.2023.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки умовами п. 7.3.2 договору чітко визначено, що пеня нараховується з 10 (десятого) дня порушення зобов`язання до належного виконання зобов`язання, у зв`язку з чим обґрунтованим початком періоду нарахування пені є 10.04.2023.

Крім того, позивач здійснює нарахування пені, виходячи з обсягу невиконаних відповідачем робіт на суму 16839852,82 грн, тоді як судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» на виконання умов Договору №10999-ШБЗ-УМТС-У від 26.09.2022 були виконані роботи на суму 3834842,55 грн, тобто невиконані роботи становлять суму 16.156.606,71 грн.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені, відповідно до якого обґрунтованим розміром пені за період з 10.04.2023 по 12.07.2023 є 7593605,15 грн.

У відзиві на позовну заяву та у письмових поясненнях відповідач послався на норми ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України і просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99%.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина перша статті 199 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач пояснив, що 24.02.2022 російською федерацією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Є загальновідомим фактом, що в Донецькій області, в районі Шахті Білозерська, в якій виконувались роботи ТОВ «ШАХТПРОМСЕРВІС» після початку збройної агресії, систематично здійснювались ракетні обстріли, відключення електроенергії, і відповідач вимушений був призупиняти виконання робіт, в тому числі через постійні повітряні тривоги, та загрози обстрілу і реальні обстріли, а також через знеструмлення шахт.

Порушення відповідачем зобов`язань мало саме місце після початку військової агресії російської федерації.

Слід також врахувати факт несплати позивачем відповідачу за виконані роботи, що обуло встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 15.05.2024 у справі №905/717/23. Вказана обставина знову ж таки вплинула на затримку строків виконання робіт, пов`язану із неможливістю оплатити працю працівників.

Суд зазначає, що беручи до уваги всі фактичні обставини справи, зважаючи на існування обставин, які впливали на строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків, спричинених простроченням виконання відповідачем зобов`язань, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача, на 20%.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» підлягають частковому задоволенню.

Зокрема, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» підлягає стягненню штраф у розмірі 646264,27 грн та пеня у розмірі 6074884,12 грн, нараховані на підставі п. 7.3.2 договору.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так як позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 124278,11 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з платіжної інструкції №3179203 від 24.10.2023 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 155347,64 грн, тобто внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, у зв`язку з чим на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 31069,53 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Пром Сервіс» (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11, офіс 3/25; ідентифікаційний код: 43236154) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (85013, Донецька обл., м. Білозерське, вул. Строїтельна, буд. 17; ідентифікаційний код: 36028628) штраф у розмірі 646264 (шістсот сорок шість тисяч двісті шістдесят чотири) грн 27 коп., пеню у розмірі 6074884 (шість мільйонів сімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн 12 коп. та судовий збір у розмірі 100817 (сто тисяч вісімсот сімнадцять) грн 22 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (85013, Донецька обл., м. Білозерське, вул. Строїтельна, буд. 17; ідентифікаційний код: 36028628) судовий збір у розмірі 31069 (тридцять одна тисяча шістдесят дев`ять) грн 53 коп., сплачений за платіжною інструкцією №3179203 від 24.10.2023.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 25.11.2024.

Суддя О.М. Спичак