Ухвала

від 20.11.2024 по справі 910/5359/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.11.2024Справа № 910/5359/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у судовому засіданні матеріали

скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ»

на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбача Сергія Федоровича

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ»

про стягнення 4 345 445,78 грн,

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явились,

від відповідача (скаржника): Блажієвська Л.В.,

приватний виконавець: Горбач С.Ф.

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/5359/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ» про стягнення 2 337 699,68 грн, з яких: 2 174 445,54 грн заборгованості, 136 771,05 грн пені, 12 422,72 грн інфляційних нарахувань та 14 060,37 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/5359/24 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ» (вул. Чорновола Вячеслава, буд. 41Д, офіс 13, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код 39994967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП» (вул. Старокиївська, буд. 14, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 42190690) 4 042 179,41 грн основного боргу, 25 469,39 грн інфляційних втрат, 26 827,93 грн 3% річних, 250 969,05 грн пені та 65 181,69 грн судового збору.

06.09.2024 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.

21.10.2024 до суду через систему Електронний Суд від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ» надійшла скарга на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбача Сергія Федоровича, у якій скаржник просить:

1) визнати неправомірними дії, а також рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбача Сергія Федоровича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо накладення арешту на право оренди земельних ділянок, призначених для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що належить боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 39994967);

2) визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 10.10.2024, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Горбачем Сергієм Федоровичем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;

3) визнати неправомірною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.10.2024, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Горбачем Сергієм Федоровичем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;

4) зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбача Сергія Федоровича зняти арешт та інші обмеження, що накладені згідно винесених ним в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 постанови про арешт майна боржника від 10.10.2024 та постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.10.2024, на належне боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 39994967) майнове право оренди земельних ділянок із наступними кадастровими номерами:

2622087601:09:001:0002, площею 0,25 га;

2622087601:09:001:0003, площею 0,25 га;

2622087601:09:001:0004, площею 0,25 га;

2622087601:09:001:0005, площею 0,25 га;

2622087601:09:001:0006, площею 0,25 га;

2622087601:09:001:0007, площею 0,25 га;

2622084200:08:001:0008, площею 0,25 га.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбача Сергія Федоровича призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.11.2024. Зобов`язано приватного виконавця у строк до 13.11.2024 подати до суду письмові пояснення на скаргу та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1.

12.11.2024 до суду через систему Електронний Суд від приватного виконавця надійшли заперечення на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ».

В судове засідання 20.11.2024 з`явились представник скаржника та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Горбач Сергій Федорович. Позивач своїх представників в судове засідання із розгляду скарги відповідача (боржника) не направив, однак про дату та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Керуючись наведеною нормою, суд уважає за можливе розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ» за відсутності представника стягувача, оскільки його неявка не перешкоджає такому розгляду.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ» скаргу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

В силу ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 1, 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

В ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України), органи військового управління.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги у разі якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за умови, що право заявника при цьому не було порушено.

Судом із наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що 06.09.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024, яке набрало законної сили 06.09.2024, видано наказ.

За заявою стягувача від 26.09.2024 № 26/09-04 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Горбач С.Ф. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 із примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 № 910/5359/24, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2024.

Надалі приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Горбачем С.Ф. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесено постанову про арешт майна боржника від 10.10.2024, якою виконавець, діючи з метою заборони переоформлення права оренди на інших осіб, керуючись ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України та ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», наклав арешт на право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 2622087601:09:001:0002, площею 0,25 га; 2622087601:09:001:0003, площею 0,25 га; 2622087601:09:001:0004, площею 0,25 га; 2622087601:09:001:0005, площею 0,25 га; 2622087601:09:001:0006, площею 0,25 га; 2622087601:09:001:0007, площею 0,25 га; 2622084200:08:001:0008, площею 0,25 га, що належать боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ».

Також в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Горбачем С.Ф. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.10.2024, якою постановлено описати та накласти арешт на право оренди сімох земельних ділянок, що належать боржнику, які знаходяться за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Калуський район, село Шевченкове, урочище «Обідний, будинок 1, на яких встановлена вітрова електростанція, кабельна лінія потужністю 10 кВ, повітряна лінія потужністю 10 кВ, а саме:

- право оренди ТОВ «ВІНД ЕНЕРДЖІ» земельної ділянки к/н 2622087601:09:001:0002 згідно договору № 13 від 15.06.2016, номер запису про інше речове право 15070848, на вказаній земельній ділянці встановлений фундамент вітряка V80-2,05 Мвт та вітрова турбіна VESTAS V 80 № 17582;

- право оренди ТОВ «ВІНД ЕНЕРДЖІ» земельної ділянки к/н 2622087601:09:001:0003 згідно договору № 12 від 15.06.2016, номер запису про інше речове право 15069577, на вказаній земельній ділянці встановлений комплектний розподільчий пристрій КРПЗ-35;

- право оренди ТОВ «ВІНД ЕНЕРДЖІ» земельної ділянки к/н 2622087601:09:001:0004 згідно договору № 11 від 15.06.2016, номер запису про інше речове право 15062423;

- право оренди ТОВ «ВІНД ЕНЕРДЖІ» земельної ділянки к/н 2622087601:09:001:0005 згідно договору № 10 від 15.06.2016, номер запису про інше речове право 15058650, на вказаній земельній ділянці встановлений фундамент вітряка N43-1,6 Мвт та вітрогенератор типа Nordex 600 Квт, модель 43, серійний № 6036;

- право оренди ТОВ «ВІНД ЕНЕРДЖІ» земельної ділянки к/н 2622087601:09:001:0006 згідно договору № 09 від 15.06.2016, номер запису про інше речове право 15057736, на вказаній земельній ділянці встановлений фундамент вітряка V80-1,7 Мвт та вітрова турбіна VESTAS V 80 № 17818;

- право оренди ТОВ «ВІНД ЕНЕРДЖІ» земельної ділянки к/н 2622087601:09:001:0007 згідно договору № 08 від 15.06.2016, номер запису про інше речове право 15072091, на вказаній земельній ділянці встановлений фундамент вітряка V80-2,05 Мвт та вітрова турбіна VESTAS V 80 № 17581;

- право оренди ТОВ «ВІНД ЕНЕРДЖІ» земельної ділянки к/н 2622084200:08:001:0008 згідно договору № 07 від 15.06.2016, номер запису про інше речове право 15073473, на вказаній земельній ділянці встановлений трансформатор КТП-1/630/10/0,69 Квт.

Вказаною постановою приватного виконавця також призначено відповідального зберігача оригіналів вказаних договорів оренди земельних ділянок.

Скаржник зазначає, що в силу приписів ст. 8 Закону України «Про оренду землі» та ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельних ділянок, які належать до комунальної власності, не може бути відчужене, а відтак таке право не може бути відчужене через обмеження оборотоздатності майнових прав. Відтак, скаржник зазначає, що накладення арешту на право боржника на оренду земельних ділянок, а також винесені ним постанови про арешт майна боржника від 10.10.2024 та про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.10.2024 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 є неправомірними. При цьому, на підтвердження своїх доводів Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ» посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Горбач С.Ф., в свою чергу, заперечував щодо задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ», зазначаючи, що постанови від 10.10.2024 та від 14.10.2024 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 прийняті на підставі встановленої приватним виконавцем інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна боржника, згідно з якою вбачалось, що все наявне нерухоме майно боржника на земельних ділянках (вітрові електростанції) та рухоме майно, пов`язане з вітряною енергетикою, було передано в заставу АТ «ЗНВКІФ «БРІКЕРС» вже під час розгляду справи № 910/5359/24. За доводами приватного виконавця, такі дії боржника фактично є відмовою від власного майна, а тому, з метою запобігання подальшому переоформленню права оренди земельних ділянок на іпотекодержателя, приватним виконавцем прийнято рішення про державну реєстрацію обтяжень права оренди земельних ділянок. Водночас, приватний виконавець зазначає, що наведена у скарзі практика Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18 щодо застосування ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України не може бути врахована, адже на момент прийняття оскаржуваних постанов приватного виконавця редакція зазначеної норми є іншою та наразі дана норма передбачає наявність права орендаря земельної ділянки на відчуження права оренди за згодою власника земельної ділянки.

Суд зазначає, що приписами ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18 зазначено, що, визначаючи наявність чи відсутність у приватного виконавця права накладати арешт на майнові (речові) права боржника, відповідні норми Закону України «Про виконавче провадження» слід застосовувати у їх системному зв`язку зі спеціальним законодавством, яке регулює зміст відповідного права, а також порядок його виникнення, зміни та припинення.

У процедурі виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря межі оборотоздатності права оренди земельних ділянки як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід визначати залежно від змісту прав орендаря за договором оренди, а не прав власника такої земельної ділянки (п. 6.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18).

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту) або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), а також види об`єктів цивільних прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, встановлюються законом.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (ст. 190 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки є майновим (речовим) правом, похідним від права власності, яке підлягає державній реєстрації, оборотоздатність якого, зокрема, залежить від повноважень учасників цивільного обороту.

Суд зазначає, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі»).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України «Про оренду землі»).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки» від 02.05.2023 № 3065-IX частину 5 статті 93 Земельного кодексу України викладено у такій редакції: "5. Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством.".

Наведеними змінами до ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України, були розширені повноваження орендаря щодо розпорядження правом оренди земельної ділянки, зокрема, орендар набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення без погодження із власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом.

Крім того, відповідно до пп. 9 п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням певних особливостей, визначено, що орендарі, суборендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності можуть передавати на строк до одного року належне їм право оренди, суборенди іншій особі для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Така передача здійснюється без згоди власника земельної ділянки на підставі письмового договору про передачу права землекористування між землекористувачем та особою, якій передається право користування земельною ділянкою, що укладається в електронній формі і має містити відомості про: сторони договору; право землекористування, яке передається (із зазначенням площі, кадастрового номера земельної ділянки (за наявності), її цільового призначення, місця розташування, документа, що посвідчує право землекористування); строк, на який передається право (із зазначенням дати закінчення дії договору).

Про передачу права оренди, суборенди особа, яка його передала, письмово повідомляє орендодавця (у разі передачі права суборенди - орендаря) протягом п`яти днів з дня державної реєстрації договору про передачу права землекористування. Таке повідомлення може також бути направлено в той самий строк особою, яка передала відповідне право землекористування, до сільської, селищної, міської ради, на території територіальної громади якої розташована земельна ділянка. Зазначений орган місцевого самоврядування, який отримав таке повідомлення, зобов`язаний повідомити про передачу права землекористування власників земельних ділянок, у тому числі шляхом розміщення відповідного оголошення у загальнодоступних місцях населених пунктів за місцем розташування земельних ділянок.

Таким чином, законодавець зняв обмеження оборотоздатності майнових прав (оренди) для користувача земельної ділянки, надавши йому право відчужувати їх без погодження з власником.

Як зазначалось у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18, під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря межі оборотоздатності права оренди земельної ділянки як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід визначати залежно від змісту прав орендаря за договором оренди, а не прав власника такої земельної ділянки.

Оскільки орендар-боржник згідно із змінами, внесеними до ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України після прийняття постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18, набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельної ділянки комунальної власності без погодження із власником такої земельної ділянки, то за встановлених обставин у справі, що розглядається, та враховуючи обсяг прав орендаря, суд доходить висновку, що приватний виконавець мав право накладати арешт на майнові (речові) права боржника відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Суд встановив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18 Верховний Суд зазначив, що аналіз статті 19 Конституції України, статей 10, 18, 56 Закону України "Про виконавче провадження", статті 3 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вказує на те, що виконавець не наділений правом накладення арешту на право оренди земельної ділянки боржника-орендаря, яке як майнове право є за змістом наведених вище законодавчих норм відмінним від майна (коштів) об`єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для боржника-орендаря.

При цьому Велика Палата Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18 виходила із того, що частиною 5 статті 93 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент ухвалення приватним виконавцем постанови - 17.10.2018) право оренди земельної ділянки визнано оборотоздатним об`єктом для власника такої ділянки, що слідує з положення цієї частини про те, що «право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом».

Таким чином, висновок про те, що виконавець не наділений правом накладення арешту на право оренди земельної ділянки боржника-орендаря, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 904/968/18 з урахуванням іншого матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, тому він не може бути застосованим до правовідносин у справі, що розглядається.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналізуючи подані в матеріали справи докази, суд приходить до висновку, що скаржником не доведено у встановленому законом порядку наявності у діях приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбача Сергія Федоровича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 порушень, про які вказує скаржник, та які слугували б підставою для задоволення скарги.

Отже, за описаних вище обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ».

Враховуючи викладене, керуючись статтями 233-235, 339, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНД ЕНЕРДЖІ» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбача Сергія Федоровича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 25.11.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко