Ухвала

від 25.11.2024 по справі 910/13416/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/13416/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Громадської організації «Офіс Трансформації»

до 1. Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Активна Країна»

3. Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

4. Київської міської державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

про визнання незаконним розпорядження та визнання недійсним договору

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

24.08.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Громадської організації «Офіс Трансформації» з вимогами до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю «Активна Країна», Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження та визнання недійсним договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 (суддя Морозов С.М.) позовну заяву Громадської організації «Офіс Трансформації» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 04.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 відкрито провадження у справі №910/13416/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.10.2023, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

04.10.2023 до Господарського суду міста Києва від Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надійшов відзив на позовну заяву, який суд долучив до матеріалів справи.

06.10.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

06.10.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Активна Країна» надійшов відзив на позовну заяву, який суд долучив до матеріалів справи.

11.10.2023 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, який суд долучив до матеріалів справи.

13.10.2023 до Господарського суду міста Києва від Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.

16.10.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1, яку суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.203 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

10.11.2023 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 задоволено самовідвід судді Морозова С.М. від розгляду справи №910/13416/23, матеріали справи №910/13416/23 передано на повторний автоматизований розподіл.

Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу справу №910/13416/23 передано на розгляд судді ОСОБА_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2024 суддею ОСОБА_1 прийнято до свого провадження справу №910/13416/23, підготовче засідання призначено на 30.08.2024.

21.08.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшли додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.202 підготовче засідання у справі №910/13416/23 призначено на 04.10.2024.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 16.10.2024 було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/13416/23 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 та передано її на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 суддею Спичаком О.М. прийнято до провадження справу №910/13416/23, підготовче засідання призначено на 13.11.2024.

У підготовчому засіданні 13.11.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 27.11.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Статтею 124 Конституції України унормовано, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з ст. 5, 7, 8 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таку правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №920/40/19.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.

За змістом частин першої - третьої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участю або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18 (провадження № 12-294гс18) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Як вбачається з матеріалів справи, Указом Президента України «Про створення національного природного парку «Голосіївський» №794/2007 з метою збереження, відтворення та раціонального використання особливо цінних природних комплексів та об`єктів Київського Полісся, а також для поліпшення екологічного стану міста Києва, відповідно до статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» створено на території міста Києва національний природний парк «Голосіївський» з підпорядкуванням його Міністерству охорони навколишнього природного середовища України. Встановлено площу земель національного природного парку «Голосіївський» 4525,52 гектара, в тому числі 1879,43 гектара земель, що вилучаються в установленому порядку у Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та надаються національному природному парку «Голосіївський» в постійне користування, і 2646,09 гектара земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатком.

До Переліку земель, які включаються до складу національного природного парку «Голосіївський» без вилучення у землекористувачів, включені Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» - 2406,07 га, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва - 134,74 га, Інститут зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України - 90,28 га, Національний аграрний університет - 15,00 га. Усього - 2646,09 га.

Згідно з п. 1.2 Положення про парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Голосіївський парк ім. М.Т. Рильського» парк-пам`ятка входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2019 Комунальне підприємство «Київське агентство» звернулося до Директора Комунального підприємства «По утриманню зелених насаджень Голосіївського району» з листом (вих. №050/30-381) з інвестиційною пропозицією укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Активна країна» інвестиційний договір на облаштування Голосіївського парку імені М. Рильського розважальними атракціонами.

У відповідь на звернення Комунального підприємства «Київське інвестиційне агентство», 09.04.2019 Комунальним підприємством зелених насаджень Голосіївського району надано відповідь (вих. №227-500), згідно з якою останній не заперечує щодо пропозиції. При цьому, у абзаці 5 та 6 відповіді зазначено, що охорона цього природно-заповідного об`єкту України та його території, як складової частини національного надбання і світової системи природних територій, що перебувають під особливою охороною, та що облаштування парку активного відпочинку парку ім. М. Рильського, можливе лише за умови повного виконання природоохоронного законодавства України, вжиття інших вичерпних заходів з дотримання чинного законодавства України.

У листі №349/2-01 від 16.05.2019 Національний Природний парк Голосіївський вважає за можливе реалізацію даного проекту на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Голосіївський парк ім. М.Т. Рильського» лише за умови дотримання природоохоронного та законодавства про природно-заповідний фонд.

Листом №077-3085 від 19.06.2019 Управління екології та природних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зазначає, що проектна територія інвестиційного договору входить до складу національного природного парку «Голосіївський» та реалізація будь-яких проектів можливе лише із дотриманням природоохоронного законодавства.

29.10.2019 у листі Комунальне підприємство «По утриманню зелених насаджень Голосіївського району» вих №.227-1402 (до Комунального підприємства «Київське інвестиційне агентство») запропонувало встановити розмір щоквартального платежу за інвестиційним договором у розмірі 15000,00 грн та у придбанні 2 одиниць техніки.

Відповідно до п. 1.2 Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.05.2007 інвестиційний конкурс проводиться з метою створення сприятливих умов для провадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста Києва та поповнення бюджету міста Києва.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.11.2019 №1925 «Про проведення інвестиційного конкурсу із залучення інвестора до реалізації проекту «Облаштування парку активного відпочинку на території Голосіївського парку імені М. Рильського» комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва визначено замовником реалізації зазначеного проекту. Відповідно до затвердженого цим розпорядженням переліку об`єктів, які потребують залучення інвестицій, визначено «Облаштування парку активного відпочинку на території Голосіївського парку імені М. Рильського».

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 595 від 10.04.2020 «Про затвердження інвестиційного конкурс із залучення інвестора до реалізації проекту «Облаштування парку активного відпочинку на території Голосіївського парку імені М. Рильського» переможцем конкурсу затверджено Товариство з обмеженою відповідальністю «Активна країна». Доручено Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти відповідний інвестиційний договір з переможцем інвестиційного конкурсу та замовником реалізації проекту - Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва.

12.05.2020 між Департаментом економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (організатор конкурсу), Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Активна Країна» (інвестор) укладено Інвестиційний договір №050-13/і/213 про облаштування парку активного відпочинку на території Голосіївського парку імені М. Рильського.

У ст. 1 Інвестиційного договору №050-13/і/213 від 12.05.2020 зазначено, що об`єкт інвестування - це облаштування парку активного відпочинку на території Голосіївського парку імені М. Рильського.

Згідно з п. 2.1 Інвестиційного договору №050-13/і/213 від 12.05.2020 сторони здійснюють діяльність щодо проектування, облаштування, експлуатації, утримання, здійснення заходів з благоустрою об`єкта інвестування та вчинення інших дій, передбачених договором.

За умовами Договору інвестор забезпечує проектування, облаштування, експлуатацію, утримання, здійснення заходів з благоустрою об`єкта інвестування та фінансування усіх пов`язаних із цим витрат, виконання інших обов`язків, передбачених договором (п. 2.2 Інвестиційного договору №050-13/і/213 від 12.05.2020).

Згідно з п. 4.3 Інвестиційного договору №050-13/і/213 від 12.05.2020 інвестор зобов`язується протягом строку дії договору утримувати та вживати всі заходи, необхідні для Облаштування, Експлуатації Об`єкта інвестування, а також забезпечувати Утримання, здійснення Заходів з благоустрою Об`єкта інвестування та робіт з Благоустрою території Голосіївського парку імені М. Рильського відповідно до вимог законодавства України.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) не звертався безпосередньо до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України із запитом про погодження проведення відповідного інвестиційного конкурсу.

Крім того, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України надало інформацію, що Міндовкілля ліміти на використання природних ресурсів у межах парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Голосіївський парк імені М.Т. Рильського» на 2022 рік не затверджувало та що Проект утримання та реконструкції парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Голосіївський парк імені М.Т. Рильського» до Міндовкілля на погодження не надходив.

Також, позивач вказує на те, що у відповіді №077-1720 від 10.04.2023 року Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомило, що документація з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності щодо розташування на території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення «Голосіївський» та парку-пам`ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Голосіївський парк ім. М.Т. Рильського» тематичних розважальних парків до Управління не надходила, громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля планової діяльності Управлінням не проводилось, висновок з оцінки впливу на довкілля щодо зазначеної планованої діяльності Управлінням не видавався.

Отже, як вказує позивач, з урахування вищезазначеного вбачається, що позивачу стало відомо про укладання Інвестиційного договору №050-13/і/213 від 12.05.2020 з порушенням норм природоохоронного законодавства, перевищення Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва його повноважень, передбачених статутом та Положенням про парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Голосіївський парк ім. М.Т. Рильського», а також з порушень законодавства з оцінки впливу на довкілля.

За таких обставин позивач просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати розпорядження Виконавчого органу Київської міської рад (Київської міської державної адміністрації) №595 від 10.04.2020 «Про затвердження переможця інвестиційного конкурсу із залучення інвестора до реалізації проекту «Облаштування парку активного відпочинку на території Голосіївського парку імені М. Рильського»;

2) визнати недійсним Інвестиційний договір №050-13/і/213 від 12.05.2020 про облаштування парку активного відпочинку на території Голосіївського парку імені М. Рильського, укладений між Департаментом економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Активна Країна».

Сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені в ст.4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ст.45 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом , органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах … У разі відкриття провадження за позовною заявою особи , якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора) особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

В той же час статтями 4 та 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивачами у господарському процесі можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів; за організаційно-правовою формою воно утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Статут громадського об`єднання, зокрема, має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності; повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи) (стаття 11 Закону України «Про громадські об`єднання»).

Частиною другою статті 21 Закону України «Про громадські об`єднання» встановлено, що громадське об`єднання зі статусом юридичної особи наділено правами бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об`єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об`єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об`єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, засновники (учасники) громадського об`єднання зі статусом юридичної особи наділяють таке об`єднання певними повноваженнями (компетенцією), що не виключає делегування йому функцій представництва для захисту їхніх прав та інтересів у правовідносинах із третіми особами, в тому числі щодо судового захисту.

У позовній заяві та у поданих до суду 08.12.2023 письмових поясненнях (т. 3 а.с. 113-115) позивач пояснив, що Громадська організація «Офіс Трансформації» отримала звернення від мешканців міста Києва, які проживають у Голосіївському районі, та членів громадської організації щодо порушення положень екологічного законодавства, допущених Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва.

Копії таких звернень від громадян (фізичних осіб) долучені позивачем до позовної заяви (т. 1 а.с. 59-72).

Отже, у зазначеному спорі позивач у статусі громадської організації захищає не власні інтереси як юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб і представляє їх інтереси в суді на підставі положень Орхуської конвенції, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону України «Про громадські об`єднання», а також відповідно до п. 2.4.2 Статуту.

Отже, між позивачем та відповідачами відсутні господарські правовідносини в розумінні статті 3 Господарського кодексу України, наявність яких є визначальним при віднесенні спору між юридичними особами до компетенції господарських судів.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/6125/20.

При цьому, Громадська організація «Офіс Трансформації» була зареєстрована 23.11.2020 (відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), тобто пізніше оспорюваних розпорядження та договору, з огляду на що суд дійшов висновку, що у даному спорі позивач має право захищати лише інтереси осіб, які звернулись до нього, а не свої власні.

Суд зазначає, що позивач як громадська організація, представляючи інтереси фізичних осіб, які звернулись до нього, помилково визначив належність цього спору до господарської юрисдикції з посиланням на відповідність його суб`єктного складу вимогам статті 4 Господарського процесуального кодексу України.

Позов у цій справі подано громадською організацією в інтересах фізичних осіб задля захисту їх екологічних прав, а не на захист власних інтересів позивача як юридичної особи.

Суд зауважує, що у зазначеному спорі громадська організація, звернувшись з позовом до відповідачів, реалізувала передбачені її статутними завданнями представницькі функції щодо захисту екологічних прав фізичних осіб. Отже, сторони в цій справі, незважаючи на наявність у них статусу юридичних осіб, не були пов`язані господарськими правовідносинами в розумінні статті 3 Господарського кодексу України.

Такі висновки щодо розмежування підвідомчості спорів судам господарської та цивільної юрисдикцій є послідовними.

Так, у постанові від 23 березня 2021 року у справі №367/4695/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про розгляд у порядку цивільного судочинства спору, ініційованого за позовом громадської організації в інтересах невизначеного кола споживачів послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій міста Ірпеня, права яких було порушено комунальним підприємством - надавачем таких послуг, за відсутності господарських правовідносин між позивачем - громадською організацією, яка діє в інтересах фізичних осіб, та відповідачем - юридичною особою, яка надає комунальні послуги побутовим споживачам.

Висновки суду, викладені вище в даній ухвалі, щодо розмежування підвідомчості спорів судам господарської та цивільної юрисдикцій, позивачем в яких є громадська організація, узгоджуються з правовими позиціями, викладеними, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/6125/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №990/1/23.

Таким чином, зважаючи на вище викладені обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, у зв`язку з чим вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На виконання вказаної вимоги процесуального закону суд роз`яснює позивачеві, що переданий на вирішення суду в межах даної справи спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст. 231, 233, 235 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі №910/13416/23 за позовом Громадської організації «Офіс Трансформації» до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю «Активна Країна», Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Київської міської державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження та визнання недійсним договору.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя О.М. Спичак