Постанова

від 25.11.2024 по справі 400/14018/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/14018/23

Головуючий І інстанції: Устинов І.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного сервісного центру МВС України на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту судового рішення - 11.07.2024р.) про заміну неналежної сторони у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

04.10.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області», в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову відповідача у виготовленні та наданні до ГУ ПФУ в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення, розрахованого відповідно до ст.ст.9,43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн.), встановленого законом на 01.01.2022р., шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого законом на 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до вказаної Постанови, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022р. та 2023р. для проведення з 01.02.2022р. та з 01.02.2023р. перерахунку основного розміру пенсії;

- зобов`язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Миколаївські області довідку про розміри грошового забезпечення станом на 01.01.2021р. у відповідності до вимог ст.ст.43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн.), встановленого законом на 01.01.2022р., шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого законом на 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до вказаної Постанови, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022р. і 2023р. для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022р. та з 01.02.2023р.

Відповідач, у свою чергу, надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною відмову відповідача щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення позивача, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 та не оформлення і не надання до ГУ ПФУ у Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. відповідно до вимог ст.ст.43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до вказаної Постанови, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022р. та 01.02.2023р. Зобов`язано відповідача перерахувати ОСОБА_1 розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 та підготувати і надати до ГУ ПФУ у Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій позивача, станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. відповідно до ст.ст.43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до вказаної Постанови, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022р., 01.02.2023р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1073,60 грн.

02.04.2024р. Миколаївським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист у справі №400/14018/23.

Зазначене вище рішення оскаржено відповідачем в апеляційному порядку 03.04.2024р.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024р. апеляційну скаргу ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» - повернуто апелянту.

04.07.2024р. ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» було подано до суду першої інстанції заяву про заміну сторони у справі її правонаступником, в якій відповідач просив здійснити його заміну - на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївський та Херсонський областях (філія ГСЦ МВС).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2024р. клопотання ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» - задоволено частково. Замінено відповідача у виконавчому листі від 02.04.2024р. у справі №400/14018/23, а саме боржника - ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» на її правонаступника - Головного сервісного центру МВС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Головний сервісний центр МВС України 25.07.2024р. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу судді Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2024р. та прийняти нову, якою відмовити у заміні боржника у виконавчому листі від 02.04.2024р. у справі №400/14018/23.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

23.09.2024р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» заперечувала відносно її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про розгляд цієї справи, правом подання відзиву на апеляційної скарги не скористалися.

24.09.2024р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

За правилами ч.1 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наказом МВС України «Про визначення в МВС України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій» від 22.04.2024р. №259 (в редакції наказу МВС України від 21.06.2024р. №432), Головний сервісний центр МВС було уповноважено на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019р. та листопад 2019р. для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладенням таких функції на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам цієї справи, суд апеляційної інстанції вказує на те, що відповідно до ч.1 ст.52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з ч.1 ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII, під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч.5 ст.15 Закону №1404-VIII, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналізуючи наведені вище положення, Верховний Суд у постанові від 11.10.2019р. у справі №812/1408/16 вказав на те, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому, законодавством установлено умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.

У світлі доводів сторін та обставин даної справи, судова колегія звертає увагу, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. Обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Згаданий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13.03.2019р. у справі №524/4478/17 та від 20.02.2019р. у справі №826/16659/15.

Таким чином, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або ж часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому чи внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення адміністративної компетенції.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 12.06.2018р. у справі №2а-23895/09/1270.

У такому разі відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається з суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому, що можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичним (компетенційним) адміністративним (публічним) правонаступництвом є врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

У свою чергу, процесуальним адміністративним (публічним) правонаступництвом є унормована можливість заміни адміністративним судом на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони та/або третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати наступне: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого були передані або ж належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

З огляду на викладене вище, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Згідно з п.51 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011р. у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04), ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. У цій справі Суд також зазначив, що «інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих».

До того ж, аналогічну позицію з цього питання висловила і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у своїй постанові від 08.12.2021р. у справі №9901/348/19.

Окрім того, у постанові від 11.02.2021р. у справі №826/9815/18 Верховний Суд зазначив, що повноваження відповідних державних органів не є статичними та можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. Однак, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень внаслідок реорганізації чи ліквідації. У зв`язку із цим Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого:

- якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, відносно яких виник спір, внаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень;

- якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом МВС України «Про визначення в МВС України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» від 22.04.2024р. №259 визначено в МВС України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій Відділ координації пенсійних питань МВС України.

Пунктом 2 Наказу №259 уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019р. та листопад 2019р. для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18 з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).

Вказаний пункт, як це передбачено п.3 Наказу №259, застосовується з 01.05.2024р.

Окрім того, п.4 Наказу №259 визнано таким, що втратив чинність наказом МВС України «Про визначення в МВС України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій» від 25.02.2019р. №129 (із змінами).

У подальшому, наказом МВС України від 21.06.2024р. №432 внесені зміни до Наказу №259, а саме п.2 викладено редакції, згідно з якою, Головний сервісний центр МВС уповноважено на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019р. та листопад 2019р. для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).

До того ж, одночасно необхідно зауважити й про те, що згідно з пп.2 п.1 Наказу №129 (в редакції наказу МВС України від 16.04.2021р. №291), до 01.05.2024р. в МВС України саме територіальні медичні об`єднання МВС України по областях, м.Києву були визначені уповноваженими установами на видачу довідок про розмір грошового забезпечення.

Однак, Наказом №259, зі змінами, внесеними Наказом №432, з 01.05.2024р. функції з видачі звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій покладені на Регіональні сервісні центри ГСЦ МВС.

Так, із поданої ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» заяви про заміну сторони виконавчого провадження та доданих до неї документів, з-поміж іншого, актів прийому-передачі від 29.04.2024р. №1 та №2, слідує, що документи та інформація на електронних і паперових носіях щодо осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ і отримують пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передано Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

На підставі викладеного вище, колегія суддів доходить висновку про те, що адміністративні функції з видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії перейшли від ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, що у свою чергу, є підставою для здійснення заміни сторони виконавчого провадження у справі №400/14018/23 з ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» саме на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження.

Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.

У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини цієї справи та надав їм юридичну оцінку, проте обрав «неефективний» спосіб реагування у межах вирішення питання про заміну боржника у виконавчому листі, визначивши належним боржником - ГСЦ МВС, а не його конкретний регіональний сервісний центр - філію ГСЦ МВС (в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях), на які і покладено функції з видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, а тому ухвала суду 1-ї інстанції підлягає зміні, з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст.308,311,312,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного сервісного центру МВС України - задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року про заміну боржника - змінити, виклавши абзац 2 її резолютивної частини в наступній редакції:

«Замінити «боржника» у виконавчому листі від 02.04.2024р. у справі №400/14018/23 (про зобов`язання підготувати довідку) з Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» - на її «правонаступника» - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) (вул. Академіка Корольова, 5, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ: 45239068)».

В іншій частині ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 25.11.2024р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: М.П. Коваль

В.О. Скрипченко