Рішення

від 25.11.2024 по справі 922/3341/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3341/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Ремонтно-будівельного підприємства "МОСТОКРАН-1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю доАкціонерного товариства "Українські енергетичні машини" , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

РПБ "МОСТОКРАН-1" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до АТ "Українські енергетичні машини", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 139.880,40 грн основного боргу, річні проценти від простроченої суми 4.691,85 грн, інфляційні втрати в розмірі 65.058,67грн, а також судові витрати.

Фактичними підставами позову є невиконання АТ "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (правонаступником якого є відповідач) свого зобов`язання в частині оплати виконаної позивачем роботи за Договором підряду від 31.08.2020 №23605/0-01.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 з урахуванням малозначності справи №922/3341/24 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - АТ "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справ.

16.10.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №26057/24), в якому зазначає, що позивачем неправильно визначений кінцевий строк оплати за Договором підряду від 31.08.2020 №23605/0-01, а саме: замість 17.05.2021 зазначено 14.05.2021. У зв`язку з чим період нарахування 3% річних становить з 18.05.2021 до 20.09.2024, а інфляційних витрат з червня 2021 до серпня 2024. Окрім цього, просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення відсотків річних на 90%.

21.10.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №26469/24), в якій зазначає, що нарахування на суму боргу процентів річних та інфляційних втрат не є штрафною санкцією, а носить компенсаційний характер, а тому їх зменшення є неможливим. А отже відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

29.10.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення (вх. №27186/24), в яких зазначає, що виключні обставини, що склалися для відповідача, носять не просто компенсаційний характер, а стають для останнього саме штрафними санкціями.

АТ "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" правом на подання пояснень щодо позову не скористалося.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (в подальшому перетворене в АТ "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", замовник) та РПБ "МОСТОКРАН-1" (підрядник) був укладений Договір підряду від 31.08.2020 №23605/20-01 (надалі - Договір). Згідно з його умовами підрядник зобов`язався за дорученням замовника на власний ризик виконати роботу у відповідності до умов цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її. Предметом Договору підряду є: демонтаж повітроводів, які прийшли в непридатність, цех №20, корпус №16, інв. №010011.

У відповідності до пунктів 2.1., 2.2. Договору загальна вартість Договору складає 139.880,40 грн. Найменування, обсяги та ціна виконуваних робіт зазначені в Договірній ціні (Додаток №1), який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 5.1. Договору замовник здійснює оплату за виконані роботи протягом 30 календарних днів з моменту підписання уповноваженими сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 (пункт 11.1. Договору).

Як зазначає позивач у позовній заяві ним на виконання умов укладеного Договору були виконані роботи на загальну суму 139.880,40 грн, про що свідчить підписаний між сторонами Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень від 14.04.2021 №1. Втім, відповідач не розрахувався з позивачем за виконані роботи в повному обсязі.

Листом від 12.01.2022 №235/003-22 АТ "Українські енергетичні машини" повідомило РПБ "МОСТОКРАН-1" про те, що з 01.12.2021 АТ "Українські енергетичні машини" є правонаступником АТ "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ".

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).

Як було зазначено вище, позивачем були виконані обумовлені Договору роботи на загальну суму 139.880,40 грн. Факт виконання робіт підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень від 14.04.2021 №1, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Дана обставина відповідачем не заперечується, у зв`язку з чим не підлягає доведенню з огляду на приписи частини першої статті 75 ГПК України (обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом).

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що АТ "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" було зроблено заяву про виявлення будь-яких відступів, допущених позивачем, від умов Договору, а наявний у матеріалах справи Акт приймання виконаних будівельних робіт підписаний останнім без будь-яких зауважень.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 854 ЦК України визначено, що у разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем (АТ "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ") заборгованості за виконані позивачем роботи за спірним Договором у розмірі 139.880,40 грн, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.

Згідно частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 139.880,40 грн до суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 139.880,40 грн.

При цьому суд вважає, що позивач правомірно просить стягнути вказані грошові кошти саме з відповідача - АТ "Українські енергетичні машини", як правонаступника замовника (АТ "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ"), що підтверджується наступним.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 №248-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Завод "Електроважмаш" в акціонерне товариство" було погоджено пропозицію Фонду державного майна щодо перетворення державного підприємства "Завод "Електроважмаш" в акціонерне товариство у процесі приватизації.

26.08.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення - Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш".

Також до даного Реєстру внесено дані про те, що Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" є правонаступником Державного підприємства "Завод "Електроважмаш".

Таким чином, Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) припинено як юридичну особу з 26.08.2021 шляхом реорганізації, що свідчить про перехід всіх його прав та обов`язків до правонаступника - Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121). В подальшому правонаступником Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) стало Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" (код ЄДРПОУ 05762269).

Суд зазначає, що питання правонаступництва між Акціонерним товариством "Завод "Електроважмаш" та Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини" неодноразово досліджувалось судами.

Зокрема, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №922/3979/21 залишено без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції, якими встановлені наступні обставини.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 за №1005-р "Про погодження реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до акціонерного товариства "Турбоатом", погоджено пропозицію Фонду державного майна щодо реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (код згідно з ЄДРПОУ 00213121) після завершення перетворення державного підприємства "Завод "Електроважмаш" у процесі приватизації шляхом приєднання до акціонерного товариства "Турбоатом" (код згідно з ЄДРПОУ 05762269).

Протоколом позачергових загальних зборів АТ "Українські енергетичні машини" (попередня назва АТ "Турбоатом") від 01.12.2021 №31/2021 прийнято рішення, зокрема, про затвердження Передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від АТ "Завод "Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини".

Згідно з пунктом 1 цього Передавального акту, правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов`язків, АТ "Завод "Електроважмаш" переходить правонаступнику - АТ "Українські енергетичні машини" з моменту затвердження даного Передавального акту з 01.12.2021.

Відповідно до пункту 4 Передавального акту, всі підтверджені належним чином права, обов`язки, зобов`язання товариства, що приєднується, а також права, обов`язки, зобов`язання інших осіб в частині правовідносин з товариством, що приєднується, переходять в повному обсязі до товариства-правонаступника навіть у випадку, якщо вони мали (матимуть) місце після дати складання Передавального акту або з будь-яких причин не були включені в Передавальний акт.

21.12.2021 проведено спільні позачергові загальні збори АТ "Українські енергетичні машини" та АТ "Завод "Електроважмаш", порядок денний яких серед іншого містить питання внесення змін до статуту АТ "Укренергомашини", шляхом викладення його в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.4 статуту АТ "Українські енергетичні машини", затвердженого протоколом спільних позачергових загальних зборів АТ "Українські енергетичні машини" та АТ "Завод "Електроважмаш" від 23.12.2021 №32/2021, АТ "Українські енергетичні машини" є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ "Завод "Електроважмаш" внаслідок приєднання останнього до товариства відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №1005-р "Про погодження реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до акціонерного товариства "Турбоатом" (правонаступник АТ "Укренергомашини").

Згідно з Протоколом спільних позачергових зборів "Завод "Електроважмаш" та АТ "Українські енергетичні машини" від 23.12.2021, що є у вільному доступі на сайті останнього Режим доступу: https://ukrenergymachines.com/investors/229/230/8193, а також у вільному доступі є і чинний Статут АТ "Українські енергетичні машини" Режим доступу:https://ukrenergymachines.com/content/documents/36/3519/files/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82.PDF, де згідно пунктом 1.4 АТ "Українські енергетичні машини" є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ "Завод "Електроважмаш" внаслідок приєднання останнього до Товариства відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №1005-р "Про погодження реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до акціонерного товариства "Турбоатом".

Відповідно до пункту 4 Передавального акту, всі підтверджені належним чином права, обов`язки, зобов`язання товариства, що приєднується, а також права, обов`язки, зобов`язання інших осіб в частині правовідносин з товариством, що приєднуються, переходять в повному обсязі до товариства-правонаступника навіть у випадку, якщо вони мали (матимуть) місце після дати складання передавального акту або з будь-яких причин не буди включені в передавальний акт.

Частиною четвертою статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У даному випадку, з метою виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №1005 "Про погодження реорганізації Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до Акціонерного товариства "Турбоатом", наказом Фонду від 01.12.2021 №2143 "Щодо АТ "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121)" затверджено Передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від АТ "Завод "Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини", згідно з яким усі активи, зобов`язання, майно, права та обов`язки товариства, що приєднується, передаються товариству-правонаступнику, а саме, АТ "Українські енергетичні машини" в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України з дати затвердження та підписання передавального акта.

Отже у спірних правовідносинах правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов`язків, акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" перейшло правонаступнику - акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" з моменту затвердження даного Передавального акту, а саме - з 01.12.2021.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у cправі №922/3979/21 та від 18.08.2023 у справі №922/4650/21.

Частиною четвертою статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, належним відповідачем у даному спорі є АТ "Українські енергетичні машини".

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 1% річних у сумі 4.691,85 грн та інфляційні втрати в розмірі 65.058,67грн.

Суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачу відсотків річних та інфляційних втрат.

Перевіркою наявних в позовній заяві розрахунків 3% річних на суму 4.691,85 грн та інфляційних втрат у розмірі 65.058,67 грн за період з 15.05.2021 до 20.09.2024, судом встановлено, що такі нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані в цих розрахунках суми нараховані арифметично правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо неправильного визначення позивачем кінцевого строку оплати за виконані роботи є помилковими, оскільки як правильно визначено позивачем - кінцевим строком на оплату виконаних робіт є робочий день п`ятниця 14.05.2021 (30 день після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень від 14.04.2021 №1), а не 17.05.2021 як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру відсотків річних, суд зазначає наступне.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічні правові висновки наведено в постановах Верховного Суду, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19).

Всі вищезазначені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 551 ЦК та статті 233 ГК є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак, результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) в залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, на яку в т.ч. посилається відповідач, викладена правова позиція, щодо права суду зменшувати розмір процентів річних нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Так, у вказаній постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Крім того, у справі №902/417/18 на яку посилається відповідач сторони у договорі погодили зміну розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК і встановили її у розмірі 40% річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96% річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу дев`яноста календарних днів до дня повної оплати. Велика Палата Верховного Суду встановила, що, фактично, визначені договором 96% річних є саме способом отримання кредитором доходу, тому з метою запобігання такому безпідставному збагаченню, розмір належної до стягнення суми відсотків річних було обмежено.

Натомість у даній справі такі обставини відсутні. Позивачем здійснено нарахування 1% річних на суму, що не перевищує суму загальної заборгованості, Більш того, відповідна заборгованість відповідачем не була сплачена протягом більше трьох років та добровільно не сплачена після відкриття провадження у справі. Тобто обставини справи №902/417/18 та даної справи є різними.

Відтак, обставини неспівмірності заявлених до стягнення сум відсотків річних, які нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання протягом тривалого часу, відповідачем не доведено.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 139.880,40 грн основного боргу, річні проценти від простроченої суми 4.691,85 грн, інфляційні втрати в розмірі 65.058,67грн.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.515,57 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ" (Україна, 61037, Харківська обл., м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 199, код ЄДРПОУ 05762269) на користь Ремонтно-будівельного підприємства "МОСТОКРАН-1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Україна, 61046, Харківська обл., м. Харків, вул. Єнакіївська, буд. 1, офіс 202, код ЄДРПОУ 32867605)

- 139.880,40 грн основного боргу;

- річні проценти від простроченої суми 4.691,85 грн;

- інфляційні втрати в розмірі 65.058,67 грн;

- витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.515,57 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "25" листопада 2024 р.

СуддяН.С. Добреля