УХВАЛА
25 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 927/335/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "Азалія"
на рішення Господарського суду Чернігівської області
(суддя - Фесюра М.В.)
від 25.06.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Шапрана В.В., Буравльов С.І.)
від 23.10.2024
у справі № 927/335/24
за позовом Приватного підприємства "Мар`янівське-2014"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "Азалія"
про визнання частково відсутнім зобов`язання зі сплати пені в розмірі 134 257,72 грн та інфляційних втрат у розмірі 147 656,12 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2024 у справі №927/335/24 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано відсутнім у Приватного підприємства "Мар`янівське-2014" обов`язку зі сплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Краншип" у межах договору позики від 28.09.2020 року №28/09-1 пені в розмірі 134 257,72 грн та інфляційних втрат у розмірі 147 656,12 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" на користь Приватного підприємства "Мар`янівське-2014" судовий збір в сумі 3 028 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" до Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 200,71 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2024 у справі №927/335/24 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі №927/335/24, Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "Азалія" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання відсутнім у Приватного підприємства "Мар`янівське-2014" обов`язку зі сплати Товариству з обмеженою відповідальності "Краншип" у межах договору позики від 28.09.2020 № 28/09-01 пені в розмірі 134 257, 72 грн та інфляційних втрат у сумі 147 656, 12 грн, визначив позовну вимогу у грошовому виразі. Отже спірною сумою у даній справі є 281 913, 84 грн, а саме: (134 257, 72 грн + 147 656, 12 грн), що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ст.12 Господарського процесуального кодексу України справа №927/335/24 є малозначною.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
При цьому, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, то суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "Азалія" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі №927/335/24, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "Азалія" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі №927/335/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123281405 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Студенець В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні