Ухвала

від 25.11.2024 по справі 910/3206/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/3206/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,

розглянувши заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"

про відвід колегії суддів у складі: Колос І.Б. - головуючого, Ємця А.А., Жайворонок Т.Є. від розгляду справи № 910/3206/24

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"

до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт"

про стягнення 2560234,37 грн,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" (далі - ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт") 12.11.2024 звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі № 910/3206/24.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 для розгляду справи № 910/3206/24 визначено склад колегії суддів: Колос І.Б. (головуючий), Ємець А.А., Жайворонок Т.Є.

Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі № 910/3206/24; призначено її розгляд на 12.12.2024; надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 29.11.2024.

20.11.2024 від Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до Верховного Суду надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Колос І.Б. - головуючого, Ємця А.А., Жайворонок Т.Є. у справі № 910/3206/24 на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Вказана заява обґрунтована тим, що між подачею касаційної скарги і відкриттям касаційного провадження пройшла доба, що позбавило можливості позивача подати заперечення проти відкриття касаційного провадження та, на думку заявника, позбавило належного захисту на етапі вирішення питання про відкриття касаційного провадження; обґрунтовуючи свої доводи ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель" вважає, що наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, які розглядають справу № 910/3206/24.

Від ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" 21.11.2024 до Верховного Суду надійшло заперечення на заяву про відвід суддів Колос І.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є. від розгляду справи № 910/3206/24, у якому скаржник просить прийняти та долучити заперечення ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" на заяву ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель" про відвід суддів у справі № 910/3206/24; відмовити у задоволенні заяви про відвід.

Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2024 заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про відвід колегії суддів у справі № 910/3206/24 визнано необґрунтованою, заяву про відвід та матеріали касаційної скарги передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів: Колос І.Б. - головуючого, Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду від 22.11.2024 заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про відвід колегії суддів у складі: Колос І.Б. - головуючого, Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., у цій справі передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Картере В.І.

Розглянувши матеріали заяви про відвід колегії суддів у складі: Колос І.Б. - головуючого, Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Суд відмовляє в її задоволенні з огляду на таке.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід колегії суддів.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною першою статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Верховний Суд виходить з того, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", а заявник не надав жодних доказів, які б підтверджували, що судді: Колос І.Б. - головуючий, Ємець А.А., Жайворонок Т.Є. прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду касаційної скарги ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт".

Відповідно до статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. Питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Касаційна скарга ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" у справі № 910/3206/24 надійшла до Верховного Суду 12.11.2024, а ухвала про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою постановлена Верховним Судом 13.11.2024, тобто в межах строків, передбачених частиною третьою статті 294 ГПК України.

Наявність чи відсутність заперечень сторони стосовно відкриття касаційного провадження не впливає на обов`язок суду вирішити питання про залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, відмови у відкритті касаційного провадження або відкриття касаційного провадження у справі з підстав у відповідності та у межах строків визначених імперативним змістом частини третьої статті 294 ГПК України.

Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи заявника, в тому числі щодо надзвичайно швидкого відкриття касаційного провадження у справі №910/3206/24 за касаційною скаргою ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт", якими він обґрунтовує заяву про відвід, фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням (ухвали від 13.11.2024) та не містять обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу судді.

У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладене, розглянувши доводи в обґрунтування заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про відвід колегії суддів у складі: Колос І.Б. - головуючого, Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., від розгляду справи № 910/3206/24, Верховний Суд дійшов висновку, що вказана заява не містить обґрунтованого посилання на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 ГПК України. Підстави для задоволення заяви відсутні.

Відповідно до частин 8, 11 статті 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" у задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі: Колос І.Б. - головуючого, Ємця А.А., Жайворонок Т.Є. від розгляду справи № 910/3206/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере