УХВАЛА
25 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 914/2813/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Случа О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Стрийської міської ради Львівської області
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 (у складі колегії суддів: Малех І.Б. (головуючий), Гриців В.М., Панова І.Ю.)
за позовом заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі:
1. Міністерства оборони України,
2. Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району
до Стрийської міської ради Львівської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача-1 - Державне підприємство Міністерства оборони України "Аеропорт Львів-2"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус"
про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
06.11.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Стрийської міської ради Львівської області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 (повний текст складено 11.10.2024) у справі № 914/2813/21.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 7 частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 (повний текст складено 11.10.2024 (з урахуванням ухвали від 21.10.2024)), тобто останнім днем подання касаційної скарги відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України є 31.10.2024.
Проте, касаційну скаргу заявником подано до Касаційного господарського суду 06.11.2024, тобто із пропуском зазначеного процесуального строку.
Водночас клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не заявлено.
Також, заявником у касаційній скарзі не зазначено, коли ним було отримано повний текст оскаржуваної постанови та не надано жодних належних доказів, які б підтверджували дату її отримання.
Згідно з частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У 2021 році заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України; 2. Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним п. 1,5 рішення ХІІІ сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради від 27.11.2007 № 196 "Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності" щодо вилучення із землекористування Державного підприємства Міністерства оборони України "Аеропорт Львів-2" земельної ділянки площею 2,02 га по вул. І.Сірка, 6 у м. Стрий Львівської області.
В подальшому прокурором 16.10.2023 та 08.01.2024 були подані заяви про зміну предмета позову, якими він просив: 1) визнати недійсним п. 1,5 рішення ХІІІ сесії V демократичного скликання Стрийської міської ради від 27.11.2007 № 196 "Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності" щодо вилучення із землекористування Державного підприємства Міністерства оборони України "Аеропорт Львів-2" земельної ділянки площею 2,02 га по вул. І.Сірка, 6 у м. Стрий Львівської області; 2) витребувати з чужого незаконного володіння Стрийської міської ради Львівської області на користь Міністерства оборони України земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 4611200000:06:002:0055 площею 0,1259 га, 4611200000:06:002:0049 площею 0,2365 га, 4611200000:06:002:0088 площею 1,1852 га та 4611200000:06:002:0089 площею 0,0389 га (4 земельні ділянки).
Стаття 162 Господарського процесуального кодексу України містить положення, за яким у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах, які складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що законодавець пов`язує визначення ціни позову з моментом пред`явлення позову до суду.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17)
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Таким чином, позовна вимога про витребування майна у розумінні змісту зазначених статей є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
Отже, предметом позову у цій справі є 1 вимога немайнового характеру та 4 самостійні вимоги майнового характеру.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом абзацу 1 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлюється у розмірі 2 270,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлюється у розмірі 2 684,00 грн.
На підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги заявником подано платіжну інструкцію № 1024 від 30.10.2024 на суму 6 056,00 грн.
Оскільки касаційну скаргу надіслано безпосередньо до Верховного Суду згідно з статті 289 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи № 914/2813/21 у Касаційному господарському суді відсутні, а з матеріалів касаційної скарги і зі змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі не можливо встановити дійсну вартість кожної окремої спірної земельної ділянки, то Суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахунку заявником розміру судового збору за подання відповідної скарги, виходячи з пунктів 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що в якості доказу вартості майна суду можуть бути надані: договір купівлі-продажу цього майна; звіт про оцінку майна; витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно; довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості; витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки; експертна грошова оцінка земельної ділянки.
Отже, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити суму судового збору, яка розраховується за формулою:
1) за позовну вимогу немайнового характеру: 2 270,00 грн * 200% * 0,8 = 3 632, 00 грн;
2) за позовну вимогу майнового характеру: вартість спірних земельних ділянок (сума 4 земельних ділянок) * 1,5% * 200% * 0,8 (враховуючи підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 у розмірі 2 684,00 грн).
Виходячи із положень частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подання:
- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з належним обґрунтуванням причин такого пропуску разом з належними доказами, що підтверджують дату отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови апеляційної інстанції або навести інші причини пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску;
- належних доказів на підтвердження вартості кожної окремої спірної земельної ділянки на момент звернення з позовом, для перевірки Судом правильності вказаного розрахунку;
- документа про доплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, враховуючи немайновий та майновий характер позовних вимог, сума якого розраховується наступним чином: ((2 270,00 грн * 200% * 0,8) + (вартість спірних земельних ділянок * 1,5% * 200% * 0,8)).
У разі необхідності доплати судового збору, який складає різницю між сумою, що необхідно було сплатити при поданні касаційної скарги (виходячи з вищевказаного розрахунку) та сумою судового збору, сплата якої підтверджується наданою платіжною інструкцією (6 056,00 грн) здійснити за наведеними нижче реквізитами:
Судовий збір підлягає сплаті за наведеними нижче реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код банку отримувача (МФО): 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Призначення платежу: *;101;
Керуючись статтями 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Стрийської міської ради Львівської області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі № 914/2813/21 залишити без руху до 25.12.2024, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
О. Случ
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123281449 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Зуєв В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні