Ухвала

від 25.11.2024 по справі 420/4332/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2024 року

м. Київ

справа №420/4332/24

адміністративне провадження №К/990/39780/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Жука А.В., Кашпур О.В.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Івано-Франківського окружного адміністративного суду щодо виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 вересня 2022 року по 01 лютого 2024 року та допомоги на оздоровлення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн;

- зобов`язати Івано-Франківський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату суддівської винагороди судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2022 року по 01 лютого 2024 року включно, та допомоги на оздоровлення за 2023 р., виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481 грн - за 2022 рік, 2684 грн - за 2023 рік, 3028 грн - за 2024 рік, з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням з цих сум передбачених законом податків і обов`язкових платежів при їх виплат;

- зобов`язати ДСА України здійснити фінансування належної судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 вересня 2022 по 01 лютого 2024 року та допомоги на оздоровлення за 2023 р., виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі у 2022 році - 2481 грн, у 2023 році - 2684 грн, у 2024 році - 3028 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року скасовано в частині задоволення позовних вимог за період з 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року. В цій частині ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року залишено без розгляду. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року залишено без змін.

17 вересня 2024 року засобами поштового зв`язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у цій справі повернуто особі, яка її подала.

18 жовтня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у цій справі залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у цій справі з наданням відповідних доказів.

11 листопада 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» скаржник надіслав заяву про поновлення процесуального строку.

В цій заяві зазначено, що копію постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року скаржник отримав 05 вересня 2024 року на електронну пошту та у визначений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк оскаржив рішення суду апеляційної інстанції до Касаційного адміністративного суду, надіславши 17 вересня 2024 року (на 13 день з моменту отримання постанови) засобами поштового зв`язку касаційну скаргу до Верховного Суду, проте ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року вищезазначену касаційну скаргу повернуто скаржнику (дата отримання ухвали - 07 жовтня 2024 року).

Як зазначає скаржник, 18 жовтня 2024 року (на 12 день з дня отримання вищевказаного рішення Суду), з урахуванням приписів ухвали Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року, він скористався правом повторного звернення до суду касаційної інстанції, подавши касаційну скаргу через підсистему «Електронний суд». Просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження.

Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Отже, враховуючи звернення до Верховного Суду з первісною касаційною скаргою в межах 30-ти денного строку на касаційне оскарження, а також враховуючи повторне подання касаційної скарги після повернення первісною касаційною скарги без зайвих зволікань та затримок, колегія суддів вбачає про наявність підстав для задоволення поданої скаржником заяви про поновлення строку на касаційне оскарження на підставі частини третьої статті 329 КАС України.

Так, предметом спору у цій справі є правильність обчислення та виплата суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, заявник касаційної скарги посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах щодо положень статті 122 КАС України, яка не містить норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах щодо виплати належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (виплату суддівської винагороди) та неунормування у статті 233 Кодексу законів про працю України звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо оплати праці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на оплату праці, виходячи з базового розміру посадового окладу, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний рік.

Обґрунтування скаржника наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції у справі, яка розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

В обґрунтуванні підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що: «питання дотримання строків у справах щодо оплати праці (перерахунку та виплати суддівської винагороди), виходячи з базового розміру посадового окладу, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний рік має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики в аналогічних справах, пов`язаних із нарахуванням та виплатою суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого станом на 01.01.2021 становить 2270 грн, станом на 01.01.2022 -2481 грн, станом на 01.01.2023 - 2684 грн , станом на 01.01.2024 -3028 грн».

Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, позаяк заявник касаційної скарги не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічним предметом та подібними обставинами справи. Доводи скаржника щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики зводяться виключно до припущень скаржника та не містять належного обґрунтування.

В обґрунтуванні підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що правові питання матеріального забезпечення суддів та, відповідно, адміністративно- правові відносини, які з них виникають, мають виняткове значення для учасника справи - скаржника, оскільки створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення є однією з гарантій належного здійснення правосуддя.

Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, доходить висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведеному у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, що уможливлює допуск цієї касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження та/або у справі незначної складності.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовільнити.

2. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у цій справі.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у цій справі.

4. Витребувати справу №420/4332/24 із Одеського окружного адміністративного суду.

5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

6. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: А.В. Жук

О.В. Кашпур