Ухвала

від 25.11.2024 по справі 420/3984/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2024 року

м. Київ

справа №420/3984/24

адміністративне провадження №К/990/41147/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Одеської обласної державної адміністрації на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 420/3984/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна виробничо-сільськогосподарська фірма «Аліс» до Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна виробничо-сільськогосподарська фірма «Аліс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської обласної державної адміністрації, в якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної державної адміністрації щодо відмови у відшкодуванні позивачу вартості вилученої у нього земельної ділянки, що належала йому згідно Державного акту про право колективної власності на землю серії Од №13-06 від 16.10.1995 р., площею 3,57 га, розташованої за адресою Одеська область, Одеський (Комінтернівський) район, Визирська с/рада, кадастровий номер 5122780500:01:003:0185;

- зобов`язати Одеську обласну державну адміністрацію відшкодувати попередньому власнику ТОВ «БАСФ Аліс» у грошовій формі вартість вилученої згідно розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 28.07.2004 № 589/А-2004 земельної ділянки, що належала ТОВ «БАСФ Аліс» згідно державного акту про право колективної власності на землю серії ОД № 13-06 від 16.10.1995, площею 3,57 га, розташованої за адресою: Одеська область, Одеський (Комінтернівський) район, Визирська с/рада, кадастровий номер 5122780500:01:003:0185, з урахуванням визначення викупної ціни.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішенням першої та апеляційної інстанцій, Одеська обласна державна адміністрація направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 420/3984/24, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року касаційну скаргу Одеської обласної державної адміністрації на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 420/3984/24 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору на суму 4844,80 грн., обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

На виконання ухвали Верховного Суду від 06 листопада 2024 року скаржником подано заяву про усунення недоліків та докази доплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам КАС України колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як підставу касаційного оскарження скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України в частині порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права з посиланням на пункти 1, 2 частини другої статті 353 КАС України та пункти 1, 7 частини третьої статті 353 КАС України.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень частини 1 статті 2, частини 1 статті 5, пункту 1 частини 1 статті 19, частини 3 статті 20, частини 5 статті 21, пункту 6 частини 2 статті 245 КАС України у подібних правовідносинах стосовно стягнення грошових коштів у якості відшкодування шкоди, яка безпосередньо не завдана рішенням, дією чи бездіяльністю, що оскаржується. Крім того, скаржник зазначає, що системне праворозуміння зазначених положень має важливе значення для вирішення питань розмежування юрисдикції адміністративних судів та інших, зокрема господарських та цивільних судів.

Скаржник звертає увагу, що для розгляду в порядку адміністративного судочинства вимог про відшкодування шкоди обов`язковим є заподіяння такої шкоди протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що оскаржується одночасно з позовними вимогами про відшкодування шкоди. В протилежному випадку матиме місце безпідставне заявлення позовних вимог про відшкодування шкоди в порядку адміністративного судочинства.

Також, підставою для касаційного оскарження скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - частини 1 статті 5 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності». Скаржник звертає увагу, що прийняття судом рішення про відшкодування вартості земельної ділянки без фактичного визначення вартості такої ділянки унеможливлює виконання зазначеного рішення та зумовлює повторне звернення до суду.

В обґрунтування пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України заявник посилається на не дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, розгляд у порядку спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, а також, що судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 КАС України (пункти 1, 2 частини другої статті 353 КАС України та пункти 1, 7 частини третьої статті 353 КАС України) .

Також скаржник посилається на підпункти «а», «в», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у справі № 420/3984/24, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у цій справі.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328-331, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської обласної державної адміністрації на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 420/3984/24.

Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу №420/3984/24.

Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді Л. В. Тацій

С. Г. Стеценко