Ухвала

від 22.11.2024 по справі 203/650/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 203/650/24

провадження № 61-15136ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гусакова Оксана Борисівна, на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровськавід 08 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Нова Лінія 1» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровськавід 08 травня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Нова Лінія 1» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві, відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2024 року скасовано в частині відмови у стягненні моральної шкоди. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Нова Лінія 1» про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві, задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Нова Лінія 1» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2024 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій 13 листопада 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гусакова О. Б., просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 08 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Ціна позову у цій справі складає 266 500,00 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року (250 х 3 028,00 грн = 757 000 грн).

В ухвалі Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2024 року про прийняття позовної заяви до розглядута відкриття провадження у справі зазначено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням незначної складності справи, ціна позову якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягаютькасаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гусакова О. Б., зазначає, що ця справа має для неї виняткове значення,оскільки вона отримала інвалідність внаслідок травми на виробництві, тобто спричинило непоправну шкоду для її здоров`я, яке не може бути відновлено.

Верховний Суд, взявши до уваги ціну й предмет позову, складність справи, дослідивши доводи касаційної скарги та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції (спричинення шкоди працівнику під час роботи за на наявності його вини), а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявницею аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі.

Незгода позивачки з розміром присудженої у цій справі компенсацією не свідчить про те, що така справа має виняткове значення для неї.

Наведені ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гусакова О. Б., у касаційній скарзі доводи значною мірою зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскількиОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гусакова О. Б., подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гусакова Оксана Борисівна, на рішення Кіровського районного суду м Дніпропетровськавід 08 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія 1» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович