Ухвала

від 18.11.2024 по справі 175/5328/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

18 листопада 2024 року

м. Київ

Справа № 175/5328/21

Провадження № 61-14111ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою Садівничого товариства «Глорія» (далі - скаржник)

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року

у справі за позовом скаржника до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 про визнання протиправним, скасування рішення та визнання недійсним державного акта і

в с т а н о в и в :

1. 21 жовтня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.

(1) Щодо вимог до змісту касаційної скарги

4. У касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX));

5. Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що не має електронного кабінету. Вказане суперечить закону.

5.1. 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX). Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов`язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.

5.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

5.3. З огляду на вказане скаржник зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

5.4. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

5.5. За змістом цього припису про неможливість зареєструвати електронний кабінет через релігійні переконання скаржник мав повідомити одночасно з поданням касаційної скарги з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві.

5.6. Скаржник у касаційній скарзі зазначив про відсутність у нього електронного кабінету. Заяву про неможливість зареєструвати останній не подав. Від обов`язку зареєструвати електронний кабінет не звільнений.

(2) Щодо сплати судового збору

6. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

6.1. Скаржник додав до касаційної скарги квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3953312145.1 про сплату 18 жовтня 2024 року 4 540,00 грн судового збору, що не відповідає розміру такого збору, встановленому Законом України «Про судовий збір».

6.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

6.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

6.4. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

6.5. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» із 1 січня 2021 року становив 2 270,00 грн.

6.6. У грудні 2021 року скаржник звернувся до суду з позовом, у якому просив (1) визнати протиправним і скасувати рішення виконкому Волоської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 56 від 15 жовтня 1997 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» у частині безкоштовного передання у приватну власність ОСОБА_2 (далі - власник) земельної ділянки для садівництва 0,12 га, розташованої на території скаржника; (2) визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії ДП № 025687 від 23 грудня 1997 року, виданий власнику на підставі зазначеного рішення. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд залишив це рішення без змін. Скаржник оскаржив судові рішення в цілому, тобто щодо двох вимог немайнового характеру.

6.7. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

6.8. Тому за подання касаційної скарги скаржник має сплатити 2 270,00 грн х 2 х 200 % = 9 080,00 грн судового збору. Однак сплатив лише 4 540,00 грн, що підтвердив документально. Тому має доплатити 4 540,00 грн судового збору.

6.9. Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;34504819; судовий збір, за скаргою СТ «Глорія» (Касаційний цивільний суд), справа № 175/5328/21).

6.10. Скаржник має надати суду документ про доплату судового збору у вказаному розмірі з такою кількістю його копій, яка відповідає кількості учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

(3) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

8. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення скаржникові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу Садівничого товариства «Глорія» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у справі за позовом Садівничого товариства «Глорія» до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 про визнання протиправним, скасування рішення та визнання недійсним державного акта.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима