Ухвала

від 25.11.2024 по справі 646/8904/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

25 листопада 2024 року

Справа № 646/8904/24

Провадження № 1-кп/646/1075/2024

У Х В А Л А

іменем України

25.11.2024 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ТОВ «Полесадсервіс» ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

та обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320000360 від 04.03.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, неодруженого, маючого доньку ОСОБА_11 , 2008 року народження, військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 369, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Сміле Словяносербського району Луганської області, громадянина України, адвоката, неодруженого, інваліда 3 гр., учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.28,ч.3ст.358,ч.5ст.185,ч.2ст.289,ч.3ст.28,ч.2ст.15,ч.3ст.206-2 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6

за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.15,ч.5ст.186,ч.3ст.28,ч.2ст.15,ч.3ст.206-2 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Херсона, громадянина України, одруженого, маючого сина ОСОБА_12 , 2022 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 ,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.206-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний актпо кримінальномупровадженню № 12023250320000360,внесеномудо ЄРДР04.03.2023року,за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.28,ч.3ст.358,ч.5ст.185,ч.2ст.289,ч.1ст.263,ч.1ст.369,ч.3ст.15,ч.5ст.186,ч.3ст.28,ч.2ст.15,ч.3ст.206-2КК України, ОСОБА_8 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.28,ч.3ст.358,ч.5ст.185,ч.2ст.289,ч.3ст.28,ч.2ст.15,ч.3ст.206-2 КК України, ОСОБА_9 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.15,ч.5ст.186,ч.3ст.28,ч.2ст.15,ч.3ст.206-2 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.206-2 КК України.

Ухвалою суду від 15.08.2024 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Представники потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та потерпілий ОСОБА_15 в підготовче судове засідання не з`явились, повідомлялись про час та місце його проведення завчасно та належним чином, надали суду заяви про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутністю.

Прокурор просив призначити провадження до судового розгляду, викликати в судове засідання представників потерпілих, потерпілого, захисників та обвинувачених. Вважав за доцільне прийняття до спільного розгляду цивільний позов ТОВ «Полесадсервіс». Крім того, вказав, що Біг-Бегі з мінеральними добривами у кількості 71 шт. та автомобілі марки «Mersedes-Benz», марки «Lexus GX 460», на які накладено арешт в рамках вказаного кримінального провадження, є речовими доказами, а тому на теперішній час не відпала необхідність у цих заходах забезпечення кримінального провадження, просив відмовити у задоволенні клопотань представника потерпілого ТОВ «Полесадсервіс» та захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна.

Представник потерпілого ТОВ «Полесадсервіс» вважала за доцільне призначення провадження до судового розгляду. Також просила прийняти до спільного розгляду в рамках кримінального провадження цивільний позов ТОВ «Полесадсервіс» до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про стягнення матеріальної та моральної шкоди (т. 2 а.с. 113-118). Крім того, заявила клопотання про скасування арешту, який був накладений ухвалою слідчого судді від 03.08.2023 року на Біг-Бегі з мінеральними добривами у кількості 71 шт., які належать на праві власності ТОВ «Полесадсервіс», оскільки вказаний арешт накладено безпідставно та передчасно. Натомість просила відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту з транспортних засобів.

Захисник ОСОБА_5 вважала неможливим призначення провадження до судового розгляду, оскільки це може порушити права потерпілих. Справа не підсудна Червонозаводському районному суду м. Харкова. Вона обмежена у часі щодо підготування клопотань, які повинні бути розглянуті в підготовчому судовому засіданні, що може свідчити про порушення права на захист. Зазначила безпідставним прийняття до спільного розгляду цивільний позов ТОВ «Полесадсервіс», оскільки сторона захисту не отримувала його копію. Скасування арешту, накладеного на Біг-Бегі з мінеральними добривами вважала безпідставним.

Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , так як вказане клопотання є безпідставним, ризики стороною обвинувачення не доведені.

Крім того, заявила клопотання про скасування арештів, які були накладений ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 24.07.2023 року на автомобіль марки «Mersedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 та ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.09.2023 року на автомобіль марки «Lexus GX 460», номерний знак НОМЕР_3 , оскільки вказаний арешт накладено безпідставно та передчасно.

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачені в підготовчому судовому засідання підтримали позицію захисника ОСОБА_5 .

Суд, заслухавши думки з`явившихся учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього реєстр матеріалів досудового розслідування у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, перевіривши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Щодо посилання сторони захисту на недостатній час для ознайомлення з матеріалами позовної заяви, суд звертає увагу на розписку обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 126), згідно якої останні отримали копію матеріалів позовної заяви ТОВ «Полесадсервіс» 31.10.2024 року.

Таким чином, враховуючи положення п. 10 ч. 1 ст. 56, ч. 1 ст. 128 КПК України, цивільний позов ТОВ «Полесадсервіс» підлягає прийняттю до спільного розгляду в рамках вказаного кримінального провадження.

Щодо клопотань представника потерпілого ТОВ «Полесадсервіс» та захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна, суд зазначає наступне.

Як встановлено під час підготовчого судового засідання, Біг-Бегі з мінеральними добривами у кількості 71 шт. та автомобілі марки «Mersedes-Benz», марки «Lexus GX 460» - визнані речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню.

Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 24.07.2023 року з метою забезпечення доказового значення накладено арешт на, окрім іншого, автомобіль марки «Mersedes-Benz» та місцем зберігання його визначено за власником вказаного транспортного засобу.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.08.2023 року з метою забезпечення доказового значення накладено арешт на Біг-Бегі з мінеральними добривами у кількості 71 шт. та місцем зберігання їх визначено за ТОВ «Полесадсервіс».

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.09.2023 року з метою забезпечення доказового значення накладено арешт на, окрім іншого, автомобіль марки «Lexus GX 460» та місцем зберігання його визначено за власником вказаного транспортного засобу.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

За правилами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (Речові докази).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

На переконання суду, на цей час таке втручання у право власності як арешт майна переслідує легітимну мету, а саме, забезпечення збереження речових доказів, тому суд не знаходить підстав для задоволення вказаних клопотань.

Розглядаючи клопотання, оцінюючи надані докази на його обґрунтування, суд дійшов висновку про недоведеність того, що в подальшому у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба або, що такий арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що розгляд кримінального провадження на теперішній час незавершений, суд дійшов висновку, що підстави для скасування арешту відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна застосовано відповідно до вимог КПК України.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що вказане майно фактично передано на відповідальне зберігання власникам, в задоволенні клопотання представника потерпілого та захисника ОСОБА_5 про скасування арешту, на теперішній час, слід відмовити.

Крім того, статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, зокрема, бути негайно і детально поінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться, законність, верховенство права, забезпечення права на захист.

Згідно із п. п. 3, 5 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а також призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Вимоги щодо обов`язкового зазначення конкретних обставин справи, зокрема місця, часу, способу вчинення, форми вини і його мотивів стосуються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, на стадії ухвалення обвинувального вироку (п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України), а на цій стадії таким вимогам відповідає виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та виклад ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом.

Практика ЄСПЛ виходить із необхідності забезпечення права обвинуваченого бути докладно (детально) повідомленим про характер і підстави висунутого проти нього обвинувачення, тобто про всі суттєві факти інкримінованого йому правопорушення. В даному обвинувальному акті містяться фактичні дані, які прокурор вважає встановленими, та їх правова кваліфікація з формулюванням обвинувачення. Ці дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, що дає змогу стороні захисту ефективно підготуватися для захисту від висунутого обвинувачення.

Також суд звертає увагу, що на цій стадії судового провадження судом не повинні робитись висновки про правильність кваліфікацій дій обвинуваченого, відповідності обвинувачення фактичним обставинам вчинення злочину, доведеності вини, тощо. Зазначені висновки суд може зробити на підставі аналізу і оцінки зібраних у справі доказів, досліджених в ході судового розгляду.

Окрім цього, діючим КПК України передбачені механізми зміни чи уточнення обвинувачення у випадках, коли за результатами дослідження доказів виникне у цьому необхідність.

Таким чином, суд приходить до висновку про відповідність скерованого до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , вимогам Кримінального процесуального кодексу України, затверджений прокурором обвинувальний акт перебуває в матеріалах провадження і поверненню прокурору не підлягає.

Також суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення.

Згідно даних обвинувального акту, в рамках вказаного кримінального провадження, місцем вчинення найбільш тяжкого правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зазначено м. Куп`янськ Харківської області.

Таким чином, враховуючи, що територіальна підсудність справ Куп`янського міськрайонного суду Харківської області змінена на Червонозаводський районний суд м. Харкова, провадження за вказаним обвинувальним актом підсудне саме Червонозаводському районному суду м. Харкова.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Щодо посилання сторони захисту на недостатність часу для підготовки клопотань, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт був переданий до суду 13.08.2024 року та неодноразово призначався до підготовчого судового засідання, яке відкладалось, окрім іншого, і за клопотанням сторони захисту.

Враховуючи зазначене, а також те, що захист обвинувачених здійснюють професійні адвокати, вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/ 97- ВР, якою гарантовано кожній особі право на розгляд справи судом протягом розумного строку, суд вважає безпідставним посилання сторони захисту щодо обмеженості у часі.

Крім того, суд зазначає, що сторона захисту не обмежена у наданні належних та допустимих доказів під час розгляду справи по суті.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у судове засідання.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, представники потерпілих, потерпілий, захисники та обвинувачені.

Крім того, як встановлено під час підготовчого судового засідання, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.02.2024 року до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням суми застави у розмірі 302800 грн. 00 коп. У разі внесення суми застави, на ОСОБА_7 покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

16.02.2024 року ОСОБА_7 з-під варти звільнений у зв`язку з внесенням застави та на нього покладені обов`язки визначені ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.02.2024 року.

Ухвалою суду від 01.10.2024 року продовжено ОСОБА_7 строк дії покладених на нього вказаних обов`язків до 30.11.2024 року включно.

Також, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.07.2024 року до ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням суми застави у розмірі 302800 грн. 00 коп. У разі внесення суми застави, на ОСОБА_8 покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

02.07.2024 року ОСОБА_8 з-під варти звільнений у зв`язку з внесенням застави та на нього покладені обов`язки визначені ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.07.2024 року.

Ухвалою суду від 01.10.2024 року продовжено ОСОБА_8 строк дії покладених на нього вказаних обов`язків до 30.11.2024 року включно.

З урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку, що відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді застави та покладено на них обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Розділ ІІКПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 179, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183 КПК України, особисте зобов`язання, застава та тримання під вартою є одними із видів запобіжних заходів.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст.182КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу.

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст.194цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Частиною 7 ст.194КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Частиною 7 ст.194КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 цієї статті, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Враховуючи положення ч. ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.200КПК України прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 цього Кодексу, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

В обґрунтування поданих клопотань про продовження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 строку дії обов`язків покладених на них при застосуванні запобіжних заходів у виді застави, прокурор посилається на те, що на теперішній час існують заявлені ризики, що визначені у п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинувачених переховуватися від суду; незаконний вплив на потерпілого, свідків та експерта у цьому ж кримінальному провадженні.

Суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особам вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначених осіб.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , окрім іншого, обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі із конфіскацією майна, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованих обвинуваченим злочинів є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 року (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Крім того, як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту, обвинувачені дізналися про обсяг зібраних доказів, у тому числі потерпілого, свідків та експерта, показання яких можуть підтверджувати їх вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Оцінюючи можливість впливу на потерпілого, свідків та експерта, у цьому ж кримінальному провадженні, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є потерпілим, свідками та експертом, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на потерпілого, свідків та експерта існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого, свідків, експерта та дослідження їх судом.

Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням потерпілого, свідків та з висновками експерта, обвинувачені обізнані, як про їх персональні данні, так і про зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинувачених на потерпілого, свідків та експерта з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у разі визнання їх винуватими, з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілого, свідків та експерта у цьому ж кримінальному провадженні, свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінальних правопорушень, а також питання відносності та допустимості доказів будуть вирішуватися на іншій стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті. Встановлення того, вчиняли чи не вчиняли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінальні правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якім й покликаний запобіжний захід та покладені обов`язки.

Суд вважає, що ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачені можуть не виконувати покладені на них процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість не продовження строку покладення на них обов`язків.

Таким чином, враховуючи продовження існування зазначених ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в разі визнання винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, враховуючи дані про особи обвинувачених, суд приходить до висновку, що продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зможе забезпечити їх належну поведінку у кримінальному проваджені.

Покладені на обвинувачених обов`язки не є надмірним втручанням у їх права та є необхідними для досягнення дієвості кримінального провадження.

З огляду на те, що обвинувальний акт надійшов до суду 13.08.2024 року, суд вважає за доцільне продовжити строк дій обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на два місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 174, 177, 178, 194, 314-316, 369КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Прийняти цивільнийпозов потерпілогоТОВ «Полесадсервіс»до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про стягненняматеріальної таморальної шкодидо спільногорозгляду врамках кримінальногопровадження заобвинувальним актомвідносно ОСОБА_7 ,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.28,ч.3ст.358,ч.5ст.185,ч.2ст.289,ч.1ст.263,ч.1ст.369,ч.3ст.15,ч.5ст.186,ч.3ст.28,ч.2ст.15,ч.3ст.206-2КК України, ОСОБА_8 ,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.28,ч.3ст.358,ч.5ст.185,ч.2ст.289,ч.3ст.28,ч.2ст.15,ч.3ст.206-2 КК України, ОСОБА_9 ,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.15,ч.5ст.186,ч.3ст.28,ч.2ст.15,ч.3ст.206-2 КК України, ОСОБА_10 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.206-2 КК України.

У задоволенні клопотання представника потерпілого ТОВ «Полесадсервіс» про скасування арешту майна відмовити.

У задоволенніклопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна відмовити.

Призначити досудового розглядуу відкритомусудовому засіданнікримінальне провадженняза обвинувальнимактом відносно ОСОБА_7 ,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.28,ч.3ст.358,ч.5ст.185,ч.2ст.289,ч.1ст.263,ч.1ст.369,ч.3ст.15,ч.5ст.186,ч.3ст.28,ч.2ст.15,ч.3ст.206-2КК України, ОСОБА_8 ,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.28,ч.3ст.358,ч.5ст.185,ч.2ст.289,ч.3ст.28,ч.2ст.15,ч.3ст.206-2 КК України, ОСОБА_9 ,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.15,ч.5ст.186,ч.3ст.28,ч.2ст.15,ч.3ст.206-2 КК України, ОСОБА_10 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 206-2 КК України, на 11 год. 00 хв. 29.11.2024 року.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, представників потерпілих, потерпілого, захисників та обвинувачених.

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити.

Продовжити надва місяціобвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:

1) прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає (м. Дніпро), без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Продовжити надва місяціобвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:

1) прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає (м. Дніпро), без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , визначити до 24.01.2025 року включно.

Контроль за виконанням ухвали в частині обов`язків обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покласти на прокурорів, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

Копію позовної заяви з додатком направити цивільним відповідачам - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя