ЄУН: 336/2930/24
Провадження №: 2/336/1832/2024
25.11.24
РІШЕННЯ
Іменем України
25 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
встановив:
Представник позивач ОСОБА_2 ,яка дієна підставДовіреності №732/20-24від 29.12.2023(строкдії до31.12.2024) через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за поставлену теплову енергію у нежиле приміщення ІХ підвалу літ.А-5, загальною площею 108,3 кв.м, розташоване за адресою АДРЕСА_1 за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року у сумі 14700,15 гривень.
Позов обґрунтовано тим, що позивачем надавались послуги до нежитлового приміщення ІХ підвалу літ.А-5, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа нежитлового приміщення складає 106,8 кв.м. Вказане приміщення належить споживачу на праві приватної власності. Концерн «МТМ», у період з листопада 2020 по квітень 2021, надавав послуги до приміщення ОСОБА_1 .Відповідач за вказаний період жодних оплат за надані послуги не здійснював. Загальна сума заборгованості за вказаний період складає 14700.15грн.
Ухвалою суду від 08.04.2024 вказана справа була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10.06.2024 відповідач подала до суду відзив на позовну заяву в якому просила відмовити у позові з наступних підстав: актом обстеження системи теплоспоживання від 23.04.2021, складеним за участю Голови ОСББ«Мотор 64» ОСОБА_3 встановлено,що унежитловому приміщенняІХ літ.А-5по АДРЕСА_1 , власницеюякого є ОСОБА_1 відсутні радіаториопалення та проектом забудови не передбачені. В Технічному паспорті від 03.04.2023, який складено Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро Технічної Інвентаризації, оформлення землі та нерухомості», в графі 16 «Вид опалення» «Характеристики нежитлового приміщення № ІХ» вказано «ні». У «Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації при технічній інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» зазначено, що під час технічної інвентаризації встановлено, що в підвальному приміщенні відсутнє централізоване опалення.
28.10.2024 відповідач подала Акт обстеження підвального приміщення багатоквартирного будинку від 20.10.2023, форма якого встановлена «Порядком визначення належності підвальних приміщень багатоквартирних будинків до приміщень з транзитними мережами опалення», затвердженого Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 513 від 14.09.2023 разом з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 647 від 09.11.2023, яким затверджено Акт обстеження підвального приміщення багатоквартирного будинку від 20.10.2023.
В Акті,який підписанопредставником позивачапровідним інженеромКонцерну «Міськітеплові мережі»Кононенко А.М.комісією встановлено,що опалювальніприлади відсутні,кількість 0. Приміщення власника ОСОБА_1 визнане окремим приміщенням з транзитними мережами опалення.
В письмових поясненнях від 28.10.2024 відповідачем зазначено, що під час розгляду іншої справи № 336/7212/22 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Концерну «МТМ» суд визнав встановленими наступні обставини, які підтверджені Запорізьким апеляційним судом у постанові від 15.01.2024 та якою залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.08.2023.
Зокрема,Запорізьким апеляційнимсудом усправі №336/7212/22встановлено,що колегіясуддів погоджуєтьсяіз тим,що нежитловеприміщення ІХпідвалу літ.А-5,розташоване заадресою: АДРЕСА_1 ,що належитьвідповідачці ОСОБА_1 ,знаходиться упідвалі будинку АДРЕСА_1 та відноситьсядо неопалюванихпідвалів.
Таким чином, відповідач вважає, що вищевказаними документами та встановленими преюдиційними фактами у іншій справі підтверджено відсутність у належному відповідачу нежитловому приміщення ІХ літ.А-5 за адресою: АДРЕСА_1 централізованого опалення.
Позивач нараховує платежі за опалення у належному відповідачу неопалювальному приміщенні, на підставі чого відповідач просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, повідомлявся про розгляд справи належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 подала клопотання про проведення судового засідання без її участі.
Оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст.ст.76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановленота перевіреноматеріалами справи,що нежитловеприміщення №ІXпідвального поверхуліт.А-5,що знаходитьсяв будинкупо АДРЕСА_1 ,належить ОСОБА_1 та відноситьсядо «неопалюваних»підвалів.Вказане підтверджуєтьсянаступними документами:технічним паспортом від 03.04.2023, який складено Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро Технічної Інвентаризації, оформлення землі та нерухомості», в якому в графі 16 «Вид опалення» «Характеристики нежитлового приміщення № ІХ» вказано «НІ»; Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації при технічній інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», згідно якого зазначено, що під час технічної інвентаризації встановлено, що в підвальному приміщенні відсутнє централізоване опалення; Актом обстеженнясистеми теплоспоживаннявід 23.04.2021, складеним за участю голови ОСББ«Мотор 64» ОСОБА_3 , де комісією встановлено, що опалювальні прилади для обігріву (радіатори) в підвальному приміщенні відсутні та проектом забудови не передбачені; Актом обстеження підвального приміщення багатоквартирного будинку від 20.10.2023, який затверджено окремим рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 647 від 09.11.2023.
Форма Актувід 20.10.2023встановлена «Порядкомвизначення належностіпідвальних приміщеньбагатоквартирних будинківдо приміщеньз транзитнимимережами опалення»затвердженого Рішеннямвиконавчого комітетуЗапорізької міськоїради №513від 14.09.2023р.у додатку№» 2до Порядку.В п.3Порядку визначенотільки 2терміни:
-окремі приміщення з транзитними мережами опалення - це окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилад відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії;
-опалюване приміщення - це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря;
В Акті,який підписанопредставником позивачапровідним інженеромКонцерну «Міськітеплові мережі»Кононенко А.М.комісією встановлено,що опалювальніприлади відсутні,кількість 0. Приміщення власника ОСОБА_1 визнане окремим приміщенням з транзитними мережами опалення.
Суд зазначає, що опалення - штучне нагрівання приміщення в опалювальний період року для компенсації тепловтрат та підтримання нормованої температури (підпункт 3.32. пункту 3 Терміни та визначення понять ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування»).
Надходження тепла від виконавця послуг в приміщення споживача відбувається за допомогою теплоносія у вигляді гарячої води, який проходить через опалювальні прилади, таких як радіатори, конвектори, «тепла підлога», тощо.
В словнику іномовних слів (лат. radiator-випромінювач) - пристрій для розсіювання тепла у повітрі (випромінюванням та конвекцією), повітряний теплообмінник.
Пунктом В5 додатку «В» ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки» - площу житлового будинку визначають як суму площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також площ балконів і лоджій. Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт включається до площі поверху з урахуванням їх площ на рівні даного поверху.
Неопалювальний підвал - це підвал, в якому відсутні джерела тепловиделення (термін п.3.7 розділу 3 Національного стандарту з проектування ДСТУ НБА .2.2- 5: 2007 «Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків»).
Згідно п. 5.28 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки» теплопроводи, що прокладаються за межами квартир, а також ті, що прокладаються приховано, мають проектуватися з тепловою ізоляцією.
Теплову ізоляцію опалювально-вентиляційного обладнання, трубопроводів систем внутрішнього теплопостачання необхідно передбачати для забезпечення тепловтрат менше допустимих (підпункт 4.4.5. пункту 4 «Загальні вимоги» ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування»).
Послуги з централізованого опалення надаються згідно типового договору затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07.2005.
Згідно даних Правил, «централізоване опалення» - це послуга для забезпечення нормативної температури повітря у приміщеннях, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання;
«опалювана площа» (об`єм) будинку - загальна площа (об`єм) будинку в тому числі у разі опалення площа (об`єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт.
«опалювана площа» (об`єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об`єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас
В свою чергу термін «опалювана площа» - це площа на якій фактично надається послуга (що відповідно має оплачуватись) походить від поняття «загальна площа будинку».
Пунктом В5 додатку «В» ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки», площу житлового будинку визначають як суму площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також площ балконів і лоджій. Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт включається до площі поверху з урахуванням їх площ на рівні даного поверху.
Площа горищ і технічних поверхів та підвалів до площі будинку не включається.
Запорізьким апеляційним судом у постанові від 15.01.2024, якою залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.08.2023, у справі №336/7212/22 щодо стягнення заборгованості за опалення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі», встановлені обставини є преюдиційними фактами.
Зокрема, апеляційним судом встановлено, що нежитлове приміщення ІХ підвалу літ. А-5, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачці ОСОБА_1 , знаходиться у підвалі будинку АДРЕСА_1 та відноситься до неопалюваних підвалів.
Однак, позивачем для визначення кількості теплової енергії застосовано формулу 8 Методики № 315 в першій редакції ( в п. 1.2.3. 1.2.4. арк.6 відповіді № 1699/42-2795 від 29.03.2023 на адвокатський запит № 07/03 від 07.03.2023 вказано, що відповідь надана у п.1.1.3, 1.1.4).
У такій формулі вказано показник Sпр.і площа i го опалюваного приміщення визначається згідно з п.10 розділу І цієї Методики.
Так, пунктом 10 встановлено, що базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі є опалювана площа приміщень зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.
Нежитлове приміщення відповідачки відноситься до неопалюваного підвалу, а отже позивачем застосовувалась не вірна формула для визначення кількості теплових втрат та, як наслідок, заборгованість за період з листопада 2021 була завищена безпідставно.
В силу положень ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 (пункт32), від 10.12.2019 у справі №925/698/16 (пункт 154) преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.
Враховуючи викладене, оскільки приміщення підвалу не є опалювальним, то позивач неправомірно врахував площу даного підвалу як опалювальну та пред`явив до стягнення заборгованість за спірний період.
Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 95 ЦПК України передбачає, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 24 червня 2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон).
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).
Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону).
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;
- комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачання, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку встановленому законодавством;
- споживач фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово- комунальну послугу;
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Частинами 1 4 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасники відносин у сфері житлово- комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).
Відповідно до п.12 Правил №630 у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання.
До предмета доказування у спорах щодо розрахунків між постачальниками та споживачами комунальних послуг належать обставини щодо надання та фактичного отримання таких послуг.
У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та належної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону обов`язок споживача оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
Поряд з цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг.
Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.
Відповідач посилається на те, що послуга з централізованого опалення в нежитловому приміщенні № ІХ підвального поверху літ.А-5 у будинку АДРЕСА_1 не надається, оскільки у підвалі немає опалюваної площі тому, що відсутні опалювальні прилади по проекту будинку, що підтверджено незалежною комісією у Акті від 20.10.2023, який затверджено окремим рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 647 від 09.11.2023.
Вказане приміщення відноситься до «неопалюваних» підвалів і нарахування по площі нежитлового приміщення є безпідставним, що встановлено як преюдиційні факти Запорізьким апеляційним судом у постанові від 15.01.2024 у справі № 336/7212/22, якою залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.08.2023.
За таких обставин, суд не вбачає жодних підстав для проведення нарахування коштів за послуги з централізованого опалення відповідачу, оскільки у позивача не виникає законних підстав нараховувати та виставляти заборгованість для такого типу приміщення.
Таким чином, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.
Керуючись України, 10,12, 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя Н.С. Звєздова
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123284886 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Звєздова Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні