Постанова

від 25.11.2024 по справі 671/390/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 671/390/24

Провадження № 22-ц/4820/1930/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» про розірвання договору оренди землі, стягнення пені та інфляційних нарахувань за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 8 серпня 2024 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» (далі Підприємство) про розірвання договору оренди землі, стягнення пені та інфляційних нарахувань.

ОСОБА_1 зазначила, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27 грудня 2014 року індексний номер 31782383 ОСОБА_2 була власницею земельної ділянки площею 3,7843 га (кадастровий номер 6820982600:03:006:0375), розташованої на території колишньої Зайчиківської сільської ради Хмельницького (раніше Волочиського) району Хмельницької області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (далі земельна ділянка).

20січня 2015року міжПідприємством і ОСОБА_2 укладено договіроренди землі№ЗП370,із змінамизгідно додатковоїугоди від1серпня 2017року,за умовамиякого ОСОБА_2 передала відповідачу земельну ділянкув оренду строком на 12років, а той зобов`язався сплачувати їй орендну плату в розмірі 8417 грн 04коп., яка становить 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (105213грн), до 20 числа останнього у звітному році місяця. Цим договором передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, внаслідок чого земельну ділянку успадкував ОСОБА_3 , який, у свою чергу, за договором дарування від 5листопада 2021 року подарував земельну ділянку позивачці, про що ОСОБА_3 повідомив Підприємство. Лише 20 грудня 2023 року відповідач сплатив їй 11000 грн 40 коп. орендної плати за 2021 рік і 10163 грн 60 коп. орендної плати за 2022 рік.

Підприємство не виконало зобов`язання за договором оренди землі та не виплатило позивачці орендну плату за 2021-2022 роки в установлений строк, а тому мають місце підстави для розірвання цього договору. Оскільки Підприємство прострочило виконання грошового зобов`язання, то воно повинно сплатити позивачці пеню та інфляційні втрати в сумі 6399 грн 07 коп.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд: розірвати договір оренди землі №ЗП370 від 20 січня 2015 року, укладений між Підприємством та ОСОБА_2 ; стягнути з Підприємства на свою користь 6399 грн 07 коп., у тому числі: по орендній платі за 2021 рік: 998 грн 91 коп. пеня, 4388 грн 47 коп. індекс інфляції; по орендній платі за 2022 рік: 462 грн 08 коп. пеня, 549грн 61 коп. індекс інфляції.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Волочиськогорайонного судуХмельницької областівід 8серпня 2024року позов задоволено.

Договір оренди земельної ділянки від 20 січня 2015 року №ЗП370 щодо оренди земельної ділянки площею 3,7843 га кадастровий номер 6820982600:03:006:0375, що укладений між ОСОБА_2 та Підприємством, розірвано.

Стягнуто з Підприємства на користь ОСОБА_1 6399 грн 07 коп., з яких: 998грн 91 коп. пені по орендній платі та 4388 грн 47 коп. інфляційних нарахувань за 2021 рік, 462 грн 08 коп. пені по орендній платі та 549 грн 61 коп. інфляційних нарахувань за 2022 рік.

Стягнуто з Підприємства на користь ОСОБА_1 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Суд керувався тим, що Підприємство допустило істотне порушення договору оренди землі та виплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2021 та 2022 роки з порушенням установленого строку. Оскільки несвоєчасна сплата Підприємством орендної плати носить систематичний характер, то договір оренди землі слід розірвати, а з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути заявлений розмір пені. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання Підприємство повинно сплатити ОСОБА_1 інфляційні нарахування.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі Підприємство просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 у місячний строк не повідомила Підприємство про зміну власника земельної ділянки, а тому прострочення орендної плати не настало. Сторони визначили, що орендна плата здійснюється як у грошовій, так і у натуральній формі, однак будь-яких пропозицій від ОСОБА_1 на адресу орендаря щодо порядку виплати орендної плати не надходило. Підприємство виплатило позивачці орендну плату за 2021-2022 роки у значно більшому розмірі, ніж передбачено договором оренди землі, що вказує на необґрунтованість і безпідставність доводів ОСОБА_1 про систематичне порушення відповідачем умов цього договору. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову. Крім того, суд після повторної неявки позивачки ОСОБА_1 та її представниці, адвокатки Зданевич Л.І., в судове засідання розглянув справу по суті заявлених вимог, а не залишив позов без розгляду. При цьому, суд розглянув позов, який від імені ОСОБА_1 був підписаний неповноважною особою адвокаткою Зданевич Л.І., хоча договір про надання правової (правничої) допомоги укладено позивачкою з Адвокатським бюро «Лариси Зданевич».

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційнускаргу залишитибез задоволення,а рішеннясуду першоїінстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною першою статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 31782383 від 27 грудня 2014 року земельна ділянка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності.

20 січня 2015 року ОСОБА_2 (орендодавець) і Підприємство (орендар) уклали договір оренди землі №ЗП370, який згідно додаткової угоди до договору оренди землі №З-375 від 1 серпня 2017 року викладено в новій редакції (далі Договір). За умовами Договору ОСОБА_2 передала Підприємству земельну ділянку у строкове платне користування строком на 12 років (пункти 1, 6 Договору).

Відповідно до пункту 4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 105213 грн.

Пунктами 8, 9, 10 Договору визначено, що орендна плата нараховується у розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8417грн 04коп.за одинповний ріккористування земельноюділянкою абоза згодоюсторін продукцієюрослинництва.Орендна платавиплачується орендарему встановленомув даномупункті розміріза вирахуваннямсуми податкуз доходівфізичних осібта іншихподатків,обчислених (нарахованих,утриманих)згідно звимогами чинногоподаткового законодавства.Обчислення розміруорендної платиза землюздійснюється зурахуванням індексаціїта уточненьнормативної грошовоїоцінки земельноїділянки згіднозаконів Українибез укладеннядодаткових угодпро змінив договір. Орендна плата вноситься до 20 числа останнього у звітному році місяця.

У разіневнесення орендноїплати устроки,визначені цимдоговором,справляється пеняу розмірі0,01%несплаченої сумиза кожнийдень прострочення,крім випадків,визначених впункті 28Договору (пункт 13 Договору).

За змістом пункту 37 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання, в тому числі, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок істотного порушення другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктом 39 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Із положень пунктів 40, 41 Договору слідує, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

27 березня 2015 року Реєстраційна служба Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області зареєструвала право Підприємства на оренду земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 9207853).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Згідно з договором про поділ спадкового майна від 4 грудня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Хмельницької області Щербатюк Н.М. (зареєстровано в реєстрі за №1903), ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Заявою від 5 лютого 2021 року ОСОБА_3 повідомив Підприємство про набуття права власності на земельну ділянку. Відповідач одержав цю заяву 12лютого 2021 року.

За договором дарування від 5 листопада 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Хмельницької області Щербатюк Н.М. (зареєстровано в реєстрі за №1958), ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 земельну ділянку. Того ж дня приватний нотаріус Щербатюк Н.М. внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про ОСОБА_1 як нового орендодавця за Договором.

Заявою від 5 грудня 2021 року ОСОБА_3 повідомив Підприємство про набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку. Відповідач одержав цю заяву 10 грудня 2021 року.

20 грудня 2023 року Підприємство виплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2021-2022 року, зокрема: за 2021 рік 11000 грн 40 коп. (нараховано 13665 грн 06коп., утримано податок на доходи фізичних осіб 2459 грн 71 коп., утримано військовий збір 204 грн 98 коп.); за 2022 рік 10163 грн 60 коп. (нараховано 12625 грн 56 коп., утримано податок на доходи фізичних осіб 2272 грн 60 коп., утримано військовий збір 189 грн 38 коп.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із положень статті 614 ЦК України слідує, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Як передбачено статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 651 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України (далі ЗК України) право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV «Про оренду землі» (далі Закон №161-ХІV).

За змістом статті 13 Закону №161-ХІV договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу частини першої статті 15 Закону №161-ХІV істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі статтею 21 Закону №161-ХІV орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (частина перша статті 24 Закону №161-ХІV).

Із положень частини першої статті 32 Закону №161-ХІV слідує, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як передбачено пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають із договорів. Сторони повинні виконувати зобов`язання належним чином відповідно до умов договору.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, визначені договором.

Чинне законодавство встановлює презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, тобто на таку особу покладається обов`язок довести відсутність своєї вини у невиконані зобов`язання. Якщо боржник доведе, що ним вжито усіх заходів для недопущення цивільного правопорушення, то він звільняється від відповідальності за невиконання зобов`язання.

Підставою для розірвання договору за рішенням суду є істотне порушення однією з сторін умов договору, внаслідок чого інша сторона втрачає можливість досягнути бажаного результату та визначеної цілі договору.

Право оренди це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування майном.

Відносини, пов`язані з орендою землі, здійснюються на договірних засадах.

За своєю правовою природою договір оренди землі є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої орендодавець зобов`язується передати орендареві земельну ділянку у строкове володіння та користування, а орендар, у свою чергу, зобов`язується використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням для особистої мети та вносити орендодавцеві плату за землю (орендну плату).

Домовленості сторін щодо орендної плати, її розміру, індексації, способу розрахунків, строків, порядку її внесення та перегляду, відповідальності за її несплату, віднесені до істотних умов договору оренди землі.

Систематичні (послідовно неодноразові) несплата або неповна сплата орендарем орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі.

За умовами Договору сторони визначили, що Підприємство вносить орендну плату щорічно, до 20 грудня поточного року, натомість орендну плату за 2021-2022 роки відповідач виплатив ОСОБА_1 лише 20 грудня 2023 року.

Цю обставину сторони визнали в суді.

Встановивши систематичне невнесення Підприємством орендної плати в установлений Договором строк, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання Договору.

Відповідно до статті 148-1 ЗК України Підприємство було повідомлено про набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку. Посилання підприємства на свою необізнаність щодо зміни власника земельної ділянки, внаслідок чого прострочення внесення ним орендної плати не настало, суперечить зібраним доказам.

Із матеріалів справи слідує, що Підприємство мало реальну можливість перерахувати суму орендної плати поштовим переказом на зазначену у договорі дарування адресу ОСОБА_1 . Твердження Підприємства про те, що несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати коштів сталося не з його вини, є безпідставними.

Умовами Договору визначено грошову форму внесення орендної плати, а тому доводи Підприємства про неузгодженість між сторонами цієї форми не заслуговують на увагу. Розмір виплаченої Підприємством на користь ОСОБА_1 орендної плати не спростовує факт систематичного невиконання відповідачем умов Договору.

Частиною першою статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (частина перша статті 547 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як передбачено частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що пеня є одним із видів (способів) забезпечення грошового зобов`язання. Боржник сплачує кредитору пеню у разі прострочення виконання зобов`язання. Розмір і порядок нарахування пені визначається письмовим договором. Пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Прострочення виконання боржником грошового зобов`язання тягне за собою нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних як особливої міри відповідальності боржника за знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, а також утримання та користування боржником цими коштами.

Підприємство повинно було вносити орендну плату в грошовій формі щорічно до 20 числа поточного року. Натомість відповідач сплатив ОСОБА_1 орендну плату за 2021-2022 роки лише 20 грудня 2023 року.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Підприємство прострочило виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого з нього на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню пеня та інфляційні нарахування в сумі 6399 грн 07 коп. Вказані суми судом обчислені правильно, їх розмір і порядок нарахування Підприємством не оспорюється.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є необґрунтованими.

Твердження Підприємства про порушення судом норм процесуального права не ґрунтуються на законі.

Частиною першою статті 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним із таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Фізична особаяк сторонау справіможе братиучасть усудовому процесіяк особисто,так ічерез представника адвоката.Повноваження адвокатана представництвоінтересів особив судіпідтверджуються ордером,який,зокрема,видається адвокатськимбюро (частинадруга статті26Закону Українивід 5липня 2012року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). При цьому складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру є одним із видів правничої допомоги (пункт 6 частини першої статті 1 цього Закону).

Із матеріалів справи слідує, що на підставі договору про надання правової допомоги від 16 січня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Лариси Зданевич», адвокатка Зданевич Л.І. надавала ОСОБА_1 професійну правничу допомогу по справі в суді першої інстанції.

Повноваження адвокатки Зданевич Л.І. підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1061494 від 25 січня 2024 року.

Отже, адвокатка Зданевич Л.І. мала повноваження на підписання від імені ОСОБА_1 поданої до суду позовної заяви.

Статтею 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом указаних норм права однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та відсутні перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Згідно матеріалів справи позивачка ОСОБА_1 і адвокатка Зданевич Л.І. (які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи) не з`явилися 10 квітня 2024 року у підготовче засідання та 25 червня 2024 року у судове засідання. При цьому адвокатка Зданевич Л.І. клопотала перед судом про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Неявка позивачки ОСОБА_1 і адвокатки Зданевич Л.І. в засідання суду не була повторною, тобто двічі поспіль, а тому підстави для залишення позову без розгляду були відсутні.

Суд першої інстанції ухвалами від 20 березня 2024 року та 7 серпня 2024 року правомірно відхилив клопотання Підприємства про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» залишити без задоволення, а рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 8 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Ніколова С.В.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 47