Ухвала

від 25.11.2024 по справі 759/8529/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/3379/24

ун. № 759/8529/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання ОСОБА_1 щодо технічного запису судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету харчових технологій про поновлення строку на оскарження наказу та рішення, визнання протиправним та скасування рішення та наказу,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні судді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Національного університету харчових технологій про поновлення строку на оскарження наказу та рішення, визнання протиправним та скасування рішення та наказу.

25.11.2024 року до суду від позивача надійшли зауваження щодо технічного запису судового засідання від 05.11.2024, а саме про те, що у протоколі вказано про відвід, однак його про це не запитували, не відображено, що він вимагав засвідчити сторінку 6, 7, 8 з протоколу № 2, не повно відображено що було ним сказано під час судового засідання.

Клопотання підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Відповідно до частини першої, другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України. Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02).

У поданому клопотанні ОСОБА_1 вживає зневажливі висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів, відображають зневажливе ставлення заявника до судді, а також надає зневажливу, іронічну оцінку процесуальних дій та рішень у справі, є виявом очевидної неповаги та не спрямована на ефективний захист його прав, свобод та інтересів, а тому суперечить завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Такий виклад клопотання є виявом неповаги до суду, а тому суд констатує, що подання цього клопотання є зловживанням заявником його процесуальним правом, невиконанням обов`язку керуватися завданням цивільного судочинства.

Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК України, якщо подання клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити це клопотання без розгляду або повернути клопотання.

Отже, суд визнає клопотання від 25.11.2024 року у цій редакції проявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства та його завданню, у зв`язку з чим клопотання підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 щодо технічного запису судового засідання повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.О. Твердохліб