Ухвала

від 24.09.2024 по справі 0417/11780/2012

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 0417/11780/2012

Провадження № 4-с/202/51/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого-судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Ситника С.О., представника боржника адвоката Пашніної А.В., державного виконавця Кірсанова С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Пашніною Анною Володимирівною, на бездіяльність державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірсанова Сергія Івановича, заінтересована особа стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Пашніної А.В. звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірсанова Сергія Івановича щодо не визначення рахунку для здійснення нею як боржником видаткових операцій відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

У своїй скарзі боржник зазначила, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходилася справа № 0417/11780/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №dn/506 від 05.04.2007.

У цій справі 23 вересня 2022 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено рішення, яким позовні вимоги банку задоволені частково.

10 липня 2023 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська був виданий виконавчий лист про стягнення з неї, ОСОБА_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 78556,91 доларів США.

26 липня 2023 року державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірсановим С.І. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 72366759.

Також державним виконавцем була винесена постанова, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

02 жовтня 2023 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю майна у боржника та виконавче провадження № 72366759 завершено.

23 квітня 2024 року в рамках арешту, накладеного постановою державного виконавця від 26.07.2023, було звернуто стягнення на грошові кошти, що знаходилися на її зарплатному рахунку, в розмірі 3716,07 грн.

30 квітня 2024 року на підставі п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» вона звернулася до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій та повернення грошових коштів.

10 травня 2024 року на електронну пошту адвоката надійшла відповідь державного виконавця, в якій зазначено, що оскільки виконавче провадження № 72366759 було завершено та знаходиться наразі в архіві, а, крім рішення суду, відновлення виконавчого провадження не передбачено, у державного виконавця відсутня можливість визначити поточний рахунок боржника по завершеному виконавчому провадженню.

Боржник звертає увагу, що положення п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» не містять жодних обмежень щодо визначення поточного рахунку боржника, зокрема, й у випадках завершеного виконавчого провадження. До того ж стягнення коштів за накладеним арештом відбувається навіть після завершення виконавчого провадження.

Отже, в своїй скарзі ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірсанова Сергія Івановича щодо відмови визначити поточний рахунок боржнику ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 72366759.

Зобов`язати державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірсанова Сергія Івановича визначити рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», код банку 00032129, поточним рахунком ОСОБА_1 для здійснення видаткових операцій відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, шляхом винесення відповідної постанови у виконавчому провадженні №72366759 та надіслання її для виконання на адресу АТ «Ощадбанк».

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 30 травня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця було прийнято до розгляду.

На скаргу ОСОБА_1 начальником Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Півнем С. В. були подані заперечення, в яких зазначено, що 26.07.2023 у виконавчому провадженні № 72366759 державним виконавцем була винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а також стягнення виконавчого збору з боржника.

З метою забезпечення виконання виконавчого документа 26.07.2023 року державним виконавцем у порядку ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена для виконання до банківських установ.

З метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем були направлені запити до ДФС та МВС.

Згідно відповіді МВС за боржником не зареєстровано рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення.

Згідно відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за боржником не зареєстровано нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення.

02.10.2023 державним виконавцем Кірсановим С.І. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Повторно цей виконавчий документ на виконання не надходив.

30.04.2024 року боржник звернулася до Індустріальний ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про визначення поточного рахунку.

Відповідно до п. 10.2 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення до Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: 1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється. Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг". Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови.

Виконавче провадження № 72366759 з примусового виконання виконавчого документа № 0417/11780/2012 від 10.07.2023, що видав Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу в розмірі 78 556,91 доларів США, завершено та знаходиться в архіві.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

В інших випадках, крім рішення суду, відновлення виконавчого провадження не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, у державного виконавця відсутня можливість визначити поточний рахунок боржника ОСОБА_1 по завершеному виконавчому провадженню.

Отже, Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечує про визнання протиправними дії державного виконавця щодо не визначення поточного рахунку боржника ОСОБА_1 по завершеному виконавчому провадженню та просить у задоволенні скарги відмовити.

В судовому засіданні представник боржника адвокат Пашніна А.В., яка приймала участь у режимі відеоконференції, скаргу підтримала та наполягала на її задоволенні.

Державний виконавець Кірсанов С.І. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував з підстав, викладених у раніше поданих письмових запереченнях.

Представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, про розгляд був повідомлений.

З`ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Судом установлено, що на виконанні в Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 72366759 з примусового виконання виконавчого листа № 0417/11780/2012, виданого 10.07.2023 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боргу в розмірі 78 556,91 доларів США.

В цьому виконавчому провадженні 26.07.2023 державним виконавцем Кірсановим С.І. була винесена постанова про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

В подальшому 02.10.2023 державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

При цьому державним виконавцем у своїй постанові було зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 02.10.2026.

У квітні 2024 року представник боржника звернулася до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про визначення боржнику поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

Листом державного виконавця Кірсанова С.І. від 10.05.2024 за № 37452 у визначенні боржнику поточного рахунку для здійснення видаткових операцій було відмовлено з тих підстав, що виконавче провадження завершено.

Цим же листом державний виконавець повідомив боржнику реквізити для погашення заборгованості за виконавчим провадженням № 72366759 у сумі 3160356,84 грн.

Не погодившись із вказаною відмовою, боржник в особі свого представника звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.

При розгляді цієї скарги суд виходить із того, що відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 451 ЦПК України визначено, що в разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, підставою для визнання рішення, дії чи бездіяльності виконавця неправомірними в порядку судового контролю за виконанням судових рішень є порушення державним виконавцем прав учасника виконавчого провадження.

Відповідно ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1ст. 40 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Пунктом 2 ч. 1ст. 37 Законупередбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цьогоЗаконузаходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Закінченням виконавчого провадження є його завершення з підстав, передбачениху ст. 39 вказаного Закону.

Водночас завершення виконавчого провадження з підстав, передбаченихст. 37 Закону, не є його закінченням.

Тому вимоги ч. 1ст.40Закону щодо зняття арешту на випадки завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених ч. 2 ч. 1ст. 37 вказаного Закону, не розповсюджуються.

З огляду на це законом не передбачено обов`язку державного виконавця знімати накладенні арешти в межах виконавчого провадження з підстав, визначених п. 2 ч. 1ст. 37 Закону (у разі повернення виконавчого документа з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цьогоЗаконузаходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Зазначена норма необхідна для забезпечення прав стягувача у разі повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Поряд із цим пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановленихЗаконом України"Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови: надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку); перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

Суд відзначає, що наказом Міністерства юстиції України № 2578/5 від 17.07.2023 року «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України щодо особливостей взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій» Інструкцію з організації примусового виконання рішень було доповнено новим розділом такого змісту: «XIX. Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку боржника-фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій», згідно з пунктами 4, 5 якого виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо, зокрема, виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставістатті 39 Законуабо виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувачу відповідно достатті 37 Закону; дія постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій припиняється у разі винесення у виконавчому провадженні постанови про закінчення виконавчого провадження, постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставіпунктів 1,3 частини першої статті 37 Закону, постанови, якою знято арешт з коштів, що містяться на визначеному поточному рахунку боржника у банку, або скасовано постанову, якою накладено арешт на ці кошти.

Разом із тим, згідно з частиною 7 статті 10 ЦПК України, яка має назву «Верховенство права та законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи», у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Суд враховує, що положення п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення», як і інші норми Закону України «Про виконавче провадження», не містять будь-яких обмежень щодо визначення поточного рахунку боржника для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим пунктом, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, визначених статтею 37 цього Закону, а тому в даному випадку підлягають застосуванню норми закону як акта вищої юридичної сили.

Суд наголошує, що виконавчий документ був повернутий державним виконавцем стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Тобто виконавче провадження на цей час не закінчено. Стягувач протягом строків, визначених законом, вправі повторно пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Отже, ОСОБА_1 залишається боржником, а застосовані державним виконавцем заходи примусового виконання судового рішення у вигляді арешту майна, в тому числі належних їй грошових коштів на банківських рахунках, - чинними.

Більш того, з наявної у матеріалах справи виписки по рахунку вбачається, що арештовані кошти на рахунку ОСОБА_1 направлені на погашення заборгованості.

Суд звертає увагу, що за змістом статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадженняздійснюється здотриманням засад верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців тощо.

Відтак, виходячи з засад виконавчого провадження, боржник у зв`язку з поверненням державним виконавцем виконавчого документа стягувачу не може бути постановлений у гірше становище порівняно з тим, якщо б виконавче провадження щодо нього не було завершено.

В даному випадку норми пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» є імперативними, тобто такими, що виражають у категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії й не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов`язків суб`єктів.

Змінами, внесеними до законодавства про виконавче провадження, гарантовано боржнику на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні можливість користуватися частиною коштів у розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.

При цьому згідно з роз`ясненням Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо деяких питань визначення рахунку (https://centraljust.gov.ua/news/info/rozyasnennya-ministerstva-yustitsii-schodo-deyakih-pitan-viznachennya-rahunku) з набранням чинності Законом № 3048-IX (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану»), Департаментом було вжито заходів щодо розробки шаблону постанови про визначення поточного рахунку боржника - фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій, який передано до державного підприємства «Національні інформаційні системи» для реалізації його в Системі. До реалізації зазначеного шаблону постанови в Системі, виконавцям, у разі находження на розгляд відповідної заяви фізичної особи боржника, для прийняття рішення щодо визначення поточного рахунку боржника-фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій необхідно використовувати за основу наявний в Системі шаблон загальної постанови без затвердження. Окремо, слід звернути увагу, що відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3048-IX Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. У зв`язку з цим, наразі Мін`юстом вживаються заходи щодо приведення деяких нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства, а також визначення особливостей взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку боржника - фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій. До прийняття відповідних змін та запровадження інформаційної взаємодії в електронному вигляді з банками, постанови виконавців про визначення поточного рахунку боржника-фізичної особи для здійснення видаткових операцій на виконання до банків необхідно надсилати у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку. Іншим органам державної виконавчої служби та/або приватним виконавцям, у яких відкриті виконавчі провадження стосовно фізичної особи боржника, необхідно надсилати такі постанови також у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку, а також на їх офіційні електронні адреси.

Суд вважає, що звернення представника боржника ОСОБА_1 щодо визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій у зв`язку з накладеним арештом повністю відповідає вимогам п. 10.2 розділуХІІІПрикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII.

Отже у державного виконавця не було законних підстав для відмови їй у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій.

Враховуючи вищенаведене, скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, визнавши неправомірною бездіяльність державного виконавця, яка полягає у не визначенні поточного банківськогорахунку дляздійснення видатковихоперацій відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження». У зв`язку з чим зобов`язати державного виконавця або іншу уповноважену посадову особу органу державної виконавчої служби визначити рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», код банку 00032129, поточним рахунком боржника ОСОБА_1 для здійснення на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні видаткових операцій відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» шляхом винесення відповідної постанови та її надіслання для виконання АТ «Ощадбанк».

Керуючись ст. ст. 450-451 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Пашніною Анною Володимирівною, на бездіяльність державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірсанова Сергія Івановича, заінтересована особа стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірсанова Сергія Івановича, яка полягає у не визначенні поточного банківського рахунку фізичної особи боржника ОСОБА_1 для здійсненнявидаткових операцій відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».

Зобов?язати державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірсанова Сергія Івановича або іншу уповноважену посадову особу органу державної виконавчої служби визначити рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», код банку 00032129, поточним рахунком боржника ОСОБА_1 для здійснення на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні видаткових операцій відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» шляхом винесення відповідної постанови та її надіслання для виконання на адресу АТ «Ощадбанк».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія МАРЧЕНКО