Рішення

від 26.11.2024 по справі 290/1866/23

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1866/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 листопада 2024 року смт. Романів

Романівський районнийсудЖитомирськоїобласті вскладісуддіКірічука М.М.,зучастюсекретаря судовогозасіданняГрінчук-СтепанюкЗ.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Романів цивільну справу за позовом керівника Чуднівськоїокружної прокуратуриЖитомирської областів інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Житомирськійобласті до ОСОБА_1 про примусове припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Печанівське сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2023 року керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Печанівське сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (далі Печанівське СТОВ) та ОСОБА_2 , в якому зазначив, що відповідач, будучи громадянкою російської федерації, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 липня 2019 року № 911 набула право власності на ідеальну частину земельної ділянки площею 3,1469 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1821483600:01:000:0178, яка розташовані на території Мропільської селищної ради Житомирської області, після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Право власності ОСОБА_1 на частину спірної земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області посилаючись на те, що відповідач є громадянкою російської федерації, а 1/4 частина земельної ділянки, яку вона успадкувала відноситься до земель сільськогосподарського призначення, та яку остання повинна була відчужити протягом року, просить суд припинити право власності відповідача на вищевказану земельну ділянку шляхом конфіскації.

25 червня 2024 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Бураго М.Д. надійшли пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_2 є власником частини земельної ділянки площею 3,1469 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1821483600:01:000:0178, яка розташована на території Миропільської селищної ради Житомирської області, яку він успадкував після смерті своєї матері - ОСОБА_3 . Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є співвласником земельної ділянки, а тому має переважне право викупити її частину.

21 листопада 2024 року від керівника Чуднівської окружної прокуратури до суду надійшла відповідь на пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в якій зазначено що з доводами викладеними в поясненнях третьої особи представник прокуратури не погоджується. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному із співвласників, виступає не як частина речі та не як право на частину речі, а як частка в праві на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна. Конфіскація частки в праві на земельну ділянку у даному випадку переслідуватиме легітимну мету та є необхідністю у демократичному суспільстві, оскільки порушується законодавчі обмеження щодо перебування земель сільськогосподарського призначення у власності іноземців.

В судовезасідання учасники справи,які булиналежним чиномповідомлені прочас імісце розглядусправи,не з`явилися.При цьому, представник Чуднівської окружної прокуратури позовні вимоги підтримав та заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Від Головногоуправління Держгеокадаструу Житомирськійобласті надійшло клопотання про розгляд справи без участі, позов підтримують, просять його задовольнити, щодо прийняття судом заочного рішення не заперечують.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідачпро час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 є власником частини земельної ділянки з кадастровим номером 1821483600:01:000:0178 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2109224187) площею 3,1469 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Печанівської сільської ради Романівського району Житомирської області, дата державної реєстрації права власності 31 липня 2019 року, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 8 квітня 2024 року № 373215201.

Згідно відомостей, які зазначені в свідоцтві про право на спадщину за заповітом, листі управління Служби безпеки України в Житомирській області встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації.

За приписамистатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначеноЗемельним КодексомУкраїни (далі ЗК України).

Частиною 5 статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Суб`єктами права приватної власності на землю відповідно до статті 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм ЗК України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Згідно частини 3 статті 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

За змістом частини 4 статті 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до вимог пунктів «д, е» частини 1 статті 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: конфіскація за рішенням суду: не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку у відповідності до пунктів «в» частини 1 статті 143 ЗК України здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду

Пунктом 10 частини 1 статті 346 ЦК України визначено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 1 статті 348 ЦК України встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач, будучи громадянкою іноземної держави та отримавши у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення, повинна була діяти у відповідності до приписів Земельного кодексу України, однак упродовж року після набуття права власності на успадковані земельні ділянки сільськогосподарського призначення добровільно їх не відчужила, вказана земельна ділянка підлягає конфіскації у власність держави в порядку статті 145 ЗК України.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідність заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, які сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23 січня 2018 року (провадження № 61-1390 св 17).

Враховуючи викладене, позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідача на дану земельну ділянку шляхом їх конфіскації підлягають задоволенню.

На підставі статті 141 ЦПК України, враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені, з відповідача підлягає стягненню на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 10-13, 206, 259, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов керівника Чуднівськоїокружної прокуратуриЖитомирської області задовольнити.

Припинити громадянціросійської федерації ОСОБА_1 (адресамісця проживання: АДРЕСА_1 ,російська федерація;реєстраційний номеркартки платникаподатків: НОМЕР_1 ) право власності на частку земельної ділянки площею 3,1469 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1821483600:01:000:0178, яка розташована на території Миропільської селищної ради Житомирської області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39765513).

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , російська федерація; реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Житомирської обласної прокуратури (адреса місця знаходження: вул. Святослава Ріхтера, 11, Житомир, ідентифікаційний код юридичної особи: 2909950) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Романівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його ухвалення (складення повного судового рішення).

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Кірічук