Ухвала

від 26.11.2024 по справі 462/7821/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/7821/24

провадження 2/462/2162/24

У Х В А Л А

26 листопада 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Прімєрова Наталія Григорівна до Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про визнання факту мобінгу, стягнення недорахованої заробітної плати, компенсації втрати частини заробіної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18.10.2024 року вказану цивільну справу прийнято до провадження судді Іванюк І.Д., розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін.

Представник позивача 18.11.2024 року подала суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, посилаючись на складність справи, на необхідність виклику свідків, а також 19.11.2024 року подала заяву про виклик свідків.

22.11.2024 року на адресу суду надійшли від представника відповдача заперечення проти розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, ознайомившись з клопотанням, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; справи, що виникають з трудових відносин; справи про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Згідно ізч.6ст.19ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, частина друга статті 274 допускає можливість розгляду в порядку спрощеного позовного провадження будь-якої іншої справи, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, в силу вимог статті 274 ЦПК України справи поділяються на дві категорії, ті, які підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження і ті, які можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Положення ч. 4 ст. 277 ЦПК України допускають можливість суду за клопотанням відповідача перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Разом з тим, згідно із ч. 7 ст. 277 ЦПК України частини друга-шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Оскільки дана справа виникає з трудових відносин та підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження, враховуючи категорію та складність спору, зокрема предмет та підстави позову, обсяг та характер поданих доказів у справі, враховуючи положення ч.7 ст.277 ЦПК України, відсутні правові підстави для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Відповідно до ч.1 ст. 90 ЦПК України показання свідка це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Статтею 91 ЦПК України визначено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 279 ЦПК України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Щодо заяви представника позивача про виклик свідків, то суд зазначає, що зважаючи на предмет позову, нею не обгрунтовано, які саме обставини можуть повідомити вказані свідки та яке значення вказані обставини можуть мати для вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про виклик свідків задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 19, 80, 260, 277, 353 ЦПК України, суд-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прімєрової Наталії Григорівни про розгляд справи у загальному позовному провадженні та заяви про виклик свідків - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя

Іванюк І.Д.