Постанова

від 18.11.2024 по справі 470/112/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

18.11.24

22-ц/812/1579/24

Провадження № 22-ц/812/1579/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2024 року м. Миколаїв

справа № 470/112/24

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Біляєвою В.М.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області, ухвалене 15 серпня 2024 року під головуванням судді Орлової С.Ф., повний текст судового рішення складений 20 серпня 2024 року,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

Позивач зазначав, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 31 га з кадастровим номером 821184800:01:000:0038, що розташована на території Озерівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства, яку він успадкував після смерті діда - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначена земельна ділянка перебуває в користуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 26 грудня 2014 року, укладеного між нею та ОСОБА_3 , зареєстрованого 27 грудня 2014 року державним реєстратором Березнегуватського районного управління юстиції Миколаївської області. Як вказав позивач, звернувшись до Березнегуватської ДПІ Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області, він дізнався, що відповідач не сплачує земельний податок та військовий збір по вищевказаній земельній ділянці, внаслідок чого виникла заборгованість за земельний податок 9030 грн 66 коп. та військовий збір 983грн20коп, яка рахується за його покійним дідом ОСОБА_3 . На думку позивача, даний борг міг виникнути в результаті систематичної несплати орендної плати. Після отримання даної інформації він 28 листопада 2023 року звернувся до відповідача з листом-повідомленням та пропозицією додаткової угоди до договору оренди землі № б/н від 26 грудня 2014 року про дострокове розірвання договірних відносин, однак, отримавши 30 листопада 2023 року вказаний лист, відповідач не повідомив про будь-яке рішення щодо цього питання і лише 23 грудня 2023 року провів сплату заборгованості перед податковими органами. 29 грудня 2023 року позивач повторно звернувся до відповідача з вищевказаною пропозицією, однак поштове відправлення не було вручене, оскільки адресат не з`явився для його отримання.

Як вказав ОСОБА_1 , на даний час відповідачем не виплачено орендну плату за договором оренди землі від 26 грудня 2014 року за 2022-2023 роки, що становить 49 600 грн, а також 9 672 грн 00 коп. ПДФО. Факт систематичного порушення договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки з урахуванням положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди землі б/н від 26 грудня 2014 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , стягнути з відповідача на його користь орендну плату за період з 2022 по 2023 рік у розмірі 49600 грн та зобов`язати відповідача сплатити ПДФО у розмірі 9672грн00 коп.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача - адвокат Бобко В.А., посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_3 наперед орендну плату за 10 років, а потім ще додатково за 6 років в загальній сумі 396000 грн, що підтверджується копіями розписок від 27.02.2014 року, від 10.07.2014 року , від 28.07.2015 року, від 05.11.2015 року.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 вказав на неналежність, як доказів наданих відповідачем розписок, оскільки зазначені в них відомості є суперечливими, містять розбіжності, складення розписок про отримання коштів та одночасне ведення відомості про отримання орендної плати суперечить умовам договору оренди землі. Крім того відповідачем не надано підтвердження про зняття з разунку на передодні розрахунків з орендодавцем готівкових коштів та не надано підтвердження про сплату податкових зобов`язань, у встановлені Податковим кодексом строки, щодо виплачених сум, що може свідчити про недостовірність даних, що містяться у документах, наданих у додатках до відзиву на позовну заяву.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що відповідачем в повній мірі були виконані зобов`язання щодо сплати орендної плати ОСОБА_3 за договором оренди землі, а тому відсутні підстави для розірвання вказаного договору через невиконання орендарем обов`язку по виплаті орендної плати та систематичної її несплати та відсутні підставі для стягнення орендної плати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Апелянт зазначав, що судом не враховані суттєві обставини у справі, які вказані у його відповіді на відзив, а саме що у наданій в додатках до відзиву на позовну заяву копії договору оренди б/н від 26.12.2014 року, відсутня умова виплати орендної плати наперед за 10 років, наявна лише умова можливої сплати за весь період дії договору оренди, що становить 49 років. Також відповідачем не надано копії власноручно складеної заяви орендодавця ОСОБА_3 щодо прохання сплати наперед орендної плати за будь-який період. У копіях розписок від 27.02.2014 року та від 10.07.2014 року відсутні ідентифікуючі ознаки, щодо якого об`єкту сплачувалися кошти, об`єкт оренди описаний у множинній формі, площа земельної ділянки зазначена 33 га, тоді як площа спірної земельної ділянки - 31 га, зі змісту розписки орендна плата отримується ОСОБА_3 від ОСОБА_4 , що не відповідає умовам договору оренди б/н від 26.12.2014 року, де орендарем зазначена ОСОБА_2 . У копіях розписок від 28.07.2015 року 05.11.2015 року орендна плата отримується ОСОБА_3 від ОСОБА_5 , який зазначений орендарем. Викладене, на думку апелянта, може свідчити про можливу передачу спірної земельної ділянки у користування іншій особі (суборенду), в порушення умов договору б/н від 26.12.2014 року, яким не передбачено можливість передачі земельної ділянки в суборенду, а також відсутнє підтвердження надання письмової згоди власником земельної ділянки на укладення договору суборенди, що може виступати додатковою підставою для дострокового розірвання договору оренди. Крім того, апелянт звертає увагу, що у копії розписки від 28.07.2015 р. особистий підпис ОСОБА_3 має нечіткий відбиток, що може вказувати на можливу підробку та в подальшому потребувати проведення почеркознавчої експертизи; у копії розписки від 05.11.2015 року, наявні суттєві розбіжності щодо років сплати - у другому абзаці чітко прописано «п`ять років», а цифрами зазначено на один рік більше. У копії розрахункової відомості наявні суттєві розбіжності по сумам сплати орендної плати, які в свою чергу суперечать даним, що вказані у копіях наданих розписок та не відповідають договору оренди землі б/н від 26.12.2014 р. Крім того, за твердженням апелянта, складення розписок про отримання коштів та одночасне ведення відомості про отримання орендної плати суперечить п.8 договору оренди землі б/н від 26.12.2014 р. Також апелянт вказував, що відповідачем не надано підтвердження про зняття на передодні розрахунків з орендодавцем готівкових коштів зі свого рахунку та не надано підтвердження про сплату податкових зобов`язань у встановлені Податковим кодексом строки, що може свідчити про недостовірність даних, що містяться у розписках від 27.02.2014 р., 10.07.2014 р., 28.07.2015 р., 05.11.2015 р. та розрахунковій відомості. Разом із тим апелянт зазначав, що проведення почеркознавчої експертизи з метою встановлення автентичності підписів у розписках та розрахунковій відомості є неможливим, у зв`язку з відсутністю графічних рукописних матеріалів, складених за життя ОСОБА_3 . Крім того, апелянт звертав увагу на те, що допитані судом свідки: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є близькими родичами відповідачки ОСОБА_2 .

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача адвокат Бобко В.А. - просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню із таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 26 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, за яким орендодавець ОСОБА_3 передав орендарю в строкове, платне користування належну йому на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 31.0000 га ріллі, розташовану в межах території Озерівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, кадастровий номер 4821184800:01:000:0038. Договір укладено строком на сорок дев`ять років (т. 1 а.с.125-128).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вказаний Договір зареєстровано 27 грудня 2014 року, номер запису про інше речове право:8290847 (т. 1 а.с.19 зв.).

Пунктом 8 вказаного Договору встановлено, що орендна плата становить 800 грн./га в грошовому виразі з врахуванням прибуткового податку громадян, вноситься орендарем в грошовій формі. Якщо орендна плата вноситься одноразово за весь період використання в повному обсязі про це свідчить відповідна розписка орендодавця. Орендна плата може вноситись щорічно, в такому випадку ведеться відомість отримання орендної плати.

Згідно пунктів 9-11 Договору прибутковий податок сплачується щорічно за кожен рік використання. Обрахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Якщо орендна плата вноситься одноразово за весь період використання, індекс інфляції не враховується за роки, які наступають після такого розрахунку. Орендна плата вноситься не пізніше тридцять першого грудня кожного року, або (за усною домовленістю сторін) всією сумою за весь період використання, про що орендодавець надає орендареві письмові підтвердження отримання такого платежу наприклад, розписку.

Пунктами 38-40 Договору визначено, що Договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, крім випадку переходу права власності на земельну ділянку до орендаря на підставі цивільно правових угод або рішення суду. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Бондар Н.В. 22 вересня 2023 року, зареєстрованого в реєстрі за №987, позивач ОСОБА_1 , який є рідним онуком ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкував земельну ділянку розміром 31 га, кадастровий номер 4821184800:01:000:0038, надану для ведення фермерського господарства, розташовану на території Озерівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області (т. 1 а.с.17,18).

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першоюстатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно достатті 409 ЦК Українивласник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першоїстатті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25 цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України (частина першастатті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першоїстатті 3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження належного виконання орендарем умов укладеного між ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору оренди землі б/н від 26 грудня 2014 року відповідачем була надана розрахункова відомість про отримання орендодавцем ОСОБА_3 орендної плати за оренду земельної ділянки із кадастровим номером 4821184800:01:000:0038, площею 31 га, у якій ОСОБА_3 своїми підписами підтвердив отримання ним по 26 400 грн. за кожен рік, починаючи з 2019 року по 2029 рік включно (т. 1 а.с.54).

Крім цього, відповідачем було надано розписки, що підписані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , відповідно до яких ОСОБА_3 було отримано: 27 лютого 2014 року і 10 липня 2014 року від ОСОБА_4 100000 грн. і 180 000 грн. як завдаток від загальної суми 264000 грн., за оренду земельних ділянок площею 33 га, розташованих в межах території Озерівської сільської ради, терміном на 10 років (т. 1 а.с.64-65).

28 липня 2015 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_5 84 000 грн. в рахунок орендної плати за використання земельної ділянки площею 31 га ріллі, кадастровий номер 4821184800:01:000:0038, що підтверджується копію розписки від 28 липня 2015 року, яка містить підписи ОСОБА_3 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Також у зазначеній розписці ОСОБА_3 підтвердив, що отримав орендну плату за використання 31 га ріллі авансом за 10 років використання, що відбулося в три етапи: 27.02.2014 року в сумі 100000 грн., 10 липня 2014 року в сумі 80000 грн. та під час складання вказаної розписки в сумі 84000 грн., а всього 264000 грн. (т. 1 а.с.66).

Відповідно до розписки від 05 листопада 2015 року, підписаної ОСОБА_3 , відповідачкою ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_6 орендодавець ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 132000 грн. в рахунок орендної плати за використання 31 га ріллі, кадастровий номер 4821184800:01:000:0038 за договором, зареєстрованим 27.12.2014 року, запис про інше речове право 8290847, за п`ять років оренди з 2024 по 2029 рік. , та підтвердив отримання ним авансу в чотири етапи, в порядку зазначеному в попередніх розписках, від відповідачки ОСОБА_2 та її родичів в загальній сумі 396 000 грн., що становить 100% орендної плати за 16 років та те, що орендар заборгованості перед ним по виплаті орендної плати за період з 2014 по 2029 роки включно не має, наступна виплата по орендній платі починається з 2030 року (т. 1 а.с.67).

Оригінали вищевказаних документів було досліджено судом першої інстанції під час судового розгляду та запропоновано позивачу та його представнику адвокату Козирєвій А.В. заявити клопотання про призначення експертизи у разі їх сумнівів у справжності цих документів, проте такого клопотання не було заявлено. Доказів на спростування справжності підписів ОСОБА_3 позивачем не було надано.

Суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами докази відповідно до приписів ст 89 ЦПК України, дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідачкою в повній мірі були виконані зобов`язання щодо сплати орендної плати ОСОБА_3 за договором оренди землі, укладеним 26.12.2014 року, орендна плата була у повному обсязі виплачена спадкодавцю по 2029 рік включно, в тому числі і за 2022-2023 роки, а тому відсутні підстави для її стягнення на користь спадкоємця ОСОБА_1 , як і відсутні підстави для розірвання вказаного договору через систематичну несплату орендної плати.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У справі, що переглядається, позивач не довів належними та допустимими доказами своїх доводів, щодо його сумнівів у справжності підписів ОСОБА_3 у розписках та відомості про отримання орендної плати.

Клопотань про призначення почеркознавчої експертизи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції позивач не заявляв.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що посилання апеляційної скарги на те, що справжність підписів ОСОБА_3 викликає у апелянта сумніви, не можуть бути враховані у зв`язку з їх недоведеністю.

Також є безпідставними посилання апеляційної скарги на те, що Договір оренди не містить умови виплати орендної плати наперед за 10 років, наявна лише умова можливої сплати за весь період дії договору оренди, та відсутня заява ОСОБА_3 щодо прохання сплати орендної плати авансом.

Згідно зі статтею 531ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20 листопада 2019 року у справі № 704/236/17, від 22 червня 2021 року у справі № 364/546/19 від 24 травня 2023 року у справі № 542/51/22.

Волевиявлення ОСОБА_3 на отримання орендної плати авансовими платіжами підтверджується змістом підписаних ним розписок про отримання орендної плати та відповідною відомістю, а складання як і розписок, так і відомості про отримання ніяким чином не спростовує факту отримання ОСОБА_3 орендної плати у зазначені у них строки, розмірі та за вказаний у них період оренди.

Щодо посилань апеляційної скарги на те, що у розписках від 27.02.2014 року та від 10.07.2014 року зазначено, що ОСОБА_3 отримував оренду плату від ОСОБА_4 , а у розписці від 28.07.2015 року від ОСОБА_5 , то у розписці від 05 листопада 2015 року ОСОБА_3 підтвердив отримання орендної плати від зазначених осіб (які є близькими родичами відповідачки) саме в рахунок орендної плати за укладеним із відповідачкою договором оренди.

Згідно з частиною першої статті 528ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Зі змісту Договору оренди земельної ділянки слідує, що він не містить заборони на покладення орендарем ОСОБА_2 виконання свого обов`язку зі сплати орендної плати на іншу особу.

Доказів того, що отримані ОСОБА_3 за вказаними розписками кошти не стосуються спірних правовідносин позивачем не надано.

За такого припущення апелянта про те, що спірна земельна ділянка перебувала у суборенді апеляційний суд вважає хибними, а розбіжності вказаних розписок є несуттєвими та не свідчать про їх недостовірність.

Щодо неналежного виконання орендарем ОСОБА_2 як податкового агенту ОСОБА_3 , своїх податкових зобов`язань зі сплати прибуткового податку та військового збору, то це не доводить неотримання ОСОБА_3 орендної плати з огляду на надані відповідачем розписки та відомість про отримання орендної плати, які спростовують доводи позивача про відсутність у справі належних доказів на підтвердження виконання відповідачкою обов`язку з виплати орендної плати.

З огляду на викладене, доводи апеляційної інстанції щодо неврахування судом першої інстанції того факту, що надані відповідачкою докази не доводять доводів ФОП ОСОБА_2 про сплату орендної плати, не можна вважати обґрунтованими.

Отже, позивач у цій справі не довів істотного та систематичного порушення орендарем умов договору.

За такого суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову і наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення заборгованості з орендної плати та дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки.

Вищевикладене свідчить про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

З огляду на результати апеляційного перегляду відсутні підстави для відшкодування апелянту судових витрат.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишитибез задоволення.

Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області, ухвалене 15 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В.В. Коломієць

Судді Н.В. Самчишина

Т.В. Серебрякова

Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2024 року.