Постанова

від 26.11.2024 по справі 519/1227/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5805/24

Справа № 519/1227/21

Головуючий у першій інстанції Лемець С. П.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Сегеди С.М., Сєвєрової Є.С.,

з участю секретаря Ровенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвокатаРодіонова Артема Володимировича,представника ОСОБА_1 на рішення Южного міського суду Одеської області від 25 квітня 2024 року, постановленого під головуванням судді Лемця С.П., у цивільній справі за заявою територіальної громади в особі Южненської міської ради Одеського району Одеської області про визнання спадщини відумерлою, за участю заінтересованої особи ОСОБА_1 , заінтересованої особи державного нотаріуса Южненської міської державної нотаріальної контори Туйск Фаїна Леонтіївна, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року територіальна громадав особіЮжненської міськоїради Одеськогорайону Одеськоїобласті звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, за участю заінтересованої особи ОСОБА_1 , заінтересованої особи - державного нотаріуса Южненської міської державної нотаріальної контори Туйск Ф.Л., в якій просила:

- визнати спадщину залишену після смерті померлого ОСОБА_2 у вигляді квартири загальною площею 65,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відумерлою;

- передати майно померлого ОСОБА_2 у вигляді квартири загальною площею 65,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , як відумерлу спадщину, у власність територіальної громади міста Южного Одеської області.

В обґрунтування заяви територіальна громада зазначила, що 20 листопада 1993 року Одеським припортовим заводом видано свідоцтво про право власності на квартиру спільного заселення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності ОСОБА_2 та членам його сім`ї ОСОБА_3 в рівних частках, згідно з розпорядженням № 31 від 20.11.1993р.

Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилась спадщина у вигляді квартири загальною площею 65,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був син, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто спадкоємців за законом та заповітом у померлих немає.

05.12.2017 року було звернення з заявою про прийняття спадщини, залишеної померлим ОСОБА_2 до Южненської міської державної нотаріальної контори, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 58954518 від 09.01.2020р.

Однак станом на 01.11.2021 жодна особа не вступила в права власності на спадкове майно, залишене після смерті подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою суду залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_1 .

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 25 квітня 2024року заява територіальної громади в особі Южненської міської ради Одеського району Одеської області задоволена.

Визнано спадщину залишену після смерті померлого ОСОБА_2 у вигляді квартири загальною площею 65,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 відумерлою.

Передано майно померлого ОСОБА_2 у вигляді квартири загальною площею 65,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , як відумерлу спадщину у власність територіальної громади міста Южного Одеської області.

Не погодившись з рішенням суду, адвокатРодіонов А.В.,представник ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволені заявлених вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у заявника наявне право на звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою після спливу одного року з часу відкриття спадщини за відсутністю доказів належності спірної квартири померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У відзивах на апеляційну скаргу, ОСОБА_5 , представник Южненської міської ради Одеського району Одеської області, Южненська міська територіальна громади в особі голови Южненської міської ради Одеського району Одеської області Новацького В.М. просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, так як можливі спадкоємці у шестимісячний строк заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини не подавали, тому були наявні підстави для звернення територіальної громади з заявою про визнання спадщини відумерлою після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

В судове засідання, призначене на 12 листопада 2024 року учасники справи не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 145-148, 149).

До суду від завідувача Южненської міської державної нотаріальної контори Буракової О.І. надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю (а.с. 150-151).

Від адвокатаРодіонова А.В.,представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перенесення судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 154-158).

Колегія суддів залишає вказане клопотання без задоволення, з наступних підстав.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатРодіонов А.В.,представник ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою 24 травня 2024 року, справа за апеляційною скаргою надійшла до апеляційного суду 28 травня 2024 року, ухвалою апеляційного суду від 18 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвокатаРодіонова А.В., ухвалою апеляційного суду від 11 липня 2024 року справа призначена до розгляду на 12 листопада 2024 року.

Згідно зі ст.ст. 13, 43 ЦПК України, особа, яка бере участь у розгляді справи, розпоряджається своїми правами на власний розсуд, в тому числі й правом безпосередньої участі у справі.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням того, що справа в провадженні суду перебуває з травня 2024 року, та у адвоката було достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідностідо ст.367ЦПКУкраїни, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст.375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 (а.с. 5-6).

У подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був син, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7).

20 листопада 1993 року Одеським припортовим заводом видано свідоцтво про право власності на квартиру спільного заселення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності громадянину ОСОБА_2 та членам його сім`ї ОСОБА_3 в рівних частках, згідно з розпорядженням № 31 від 20.11.1993 року (а.с. 12-13).

05 грудня 2017 року із заявою про прийняття спадщини, залишеної померлим ОСОБА_2 , до Южненської міської державної нотаріальної контори звернулась ОСОБА_6 (а.с. 36).

Однак, згідно заяви від 10.01.2018 року ОСОБА_6 відмовилась від прийняття спадщини (а.с. 37).

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 20.02.2024 року позовна заява ОСОБА_1 до Южненської міської ради Одеського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем четвертої черги, визнання права власності в порядку спадкування за законом залишена без розгляду.

11.12.2019 року згідно розпорядження виконуючого обов`язки голови міськвиконкому № 246/06-22 з метою врегулювання питання набуття права власності Южненською міською радою на безхазяйну річ, а саме житлових приміщень, була створена комісія з обстеження житлових приміщень, які знаходяться по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 та складено відповідний Акт (а.с. 17).

17.12.2019 року при обстежені житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 комісією встановлено, що зазначене приміщення являє собою трикімнатну квартиру, в якій тривалий час ніхто не проживає. Квартира знаходиться в занедбаному стані, в приміщеннях безлад. Загалом технічний стан приміщень квартири задовільний, системи електропостачання, водопостачання та каналізації у робочому стані (а.с. 14).

Задовольняючи позовні вимоги територіальної громади в особі Южненської міської ради, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з наступних підстав.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно із ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті на життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно зі ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Судом вірно встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 відсутні особи, які б знаходились у родинних відносинах з ОСОБА_2 , отже для прийняття спадщини потребувалось звернення до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, проте заяви подано не було.

З довідки відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету ЮМР від 12.01.2021 № 4405/09-03 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ), тобто ОСОБА_2 на момент смерті проживав один (а.с. 11).

На підставівищевикладеного,суд встановившифактичні обставиниу справі,від якихзалежить правильневирішення спору,вірно застосувавшинорми матеріальногоправа,оцінивши доказиу справі,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномуїх дослідженні,прийшов дообґрунтованого висновкупро визнанняспадщини залишеноїпісля смертіпомерлого ОСОБА_2 у виглядіквартири загальноюплощею 65,2кв.м.,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 відумерлою зпередачею майнопомерлого ОСОБА_2 у виглядіквартири загальноюплощею 65,2кв.м.,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 ,як відумерлуспадщину увласність територіальноїгромади містаЮжного Одеськоїобласті,оскількиматеріали справи не містять відомостей про наявність у померлого ОСОБА_2 спадкоємців.

Висновки суду відповідають вимогам закону, на які посилався суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційноїскарги адвокатаРодіоноваА.В.,представника ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у заявника наявне право на звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою після спливу одного року з часу відкриття спадщини за відсутністю доказів належності спірної квартири померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , колегія суддів залишає без задоволення, оскільки спірна квартиранезаконно вибула із володіння територіальної громади міста Южного Одеської області, єдиного можливого власника, їй відумерла спадщина належить з часу відкриття спадщини.

Отже, єдиним власником спірної квартири є територіальна громада міста Южного Одеської області й відумерла спадщина належить їй з часу відкриття спадщини.

З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Також колегія суддів вважає, що вказані доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи, ці доводи були предметом перевірки суду першої інстанції, який дав їм повну, всебічну та об`єктивну оцінку у своєму рішенні, проте повноваження суду апеляційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Крім того,зазначені доводи не вказують на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на незаконність судового рішення, і не є визначальними при ухваленні рішення.

Інші доводи апеляційної скарги також не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції надано не було.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судового рішення, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянуті судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правові оцінка, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (26 листопада 2024 року).

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвокатаРодіонова Артема Володимировича,представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

РішенняЮжного міського суду Одеської області від 25 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26 листопада 2024 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

С.М. Сегеда

---

Є.С. Сєвєрова