Рішення

від 14.11.2024 по справі 160/13975/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 рокуСправа №160/13975/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання неправомірним дій та скасування постанови,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), у якій позивач просить:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус Віти Олегівни щодо винесення постанови про накладення штрафу від 07.05.2024 по виконавчому провадженню №72557370;

- скасувати постанову про накладення штрафу від 07.05.2024, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус Вітою Олегівною щодо винесення постанови про накладення штрафу від 07.05.2024 по виконавчому провадженню №72557370;

Позовні вимоги у заявах по суті обґрунтовані протиправними діями відповідача, який приймаючи оскаржену постанову керувався виключно самим фактом невиконання рішення суду від 26.10.2022 року, не надавши при цьому жодної оцінки причинам, за яким боржник частково або повністю його (рішення суду) не виконав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу у порядку, визначеному ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою запропоновано відповідачеві надати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, в межах здійснення виконавчого провадження державним виконавцем неодноразово проводилася перевірка виконання позивачем рішення суду, та враховуючи, що його (рішення суду) вимоги у повному обсязі виконано не було й було прийнято оскаржену у цій справі постанову, яку вважає обґрунтованою та правомірною.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що у провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №72557370 з примусового виконання виконавчого листа №932/2203/22, виданого 25.01.2023 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

Вказаний виконавчий лист виданий на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2022 ухваленого за результатами розгляду справи №932/2203/22, в резолютивній частині якого зазначено: «Зобов`язати Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області скласти нову інформаційну довідку згідно трудової книжки позивача з урахуванням всіх шкідливих умов праці у період праці 04.08.1980 р. по 10.06.1991 р. на ПО ПХЗ цех «Амофос», після реконструкції цього підрозділу в ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», та з дотриманням встановлених чинними нормативно правовими актами вимог».

17.08.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №72557370.

07.05.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн в межах виконавчого провадження №72557370 за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця.

При вирішені спору суд виходить із того, що приписами ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом приписів п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною третьою статті 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина шоста статті 26 Закону №1404-VІІІ).

Так, згідно з ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Приписами ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При цьому, ч. 1, ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Аналізуючи наведені приписи законодавства та матеріали справи, приймаючи до уваги те, шо Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці в повному обсязі не виконало рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2022 у справі №932/2203/22, про що й не заперечується у позовній заяві, при цьому, жодних доказів які б вказували на поважність причин невиконання рішення суду, а також доказів вжиття належних заходів на вимогу державного виконавця щодо його виконання, не надало, відтак постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, прийнята у виконавчому провадженні №72557370 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна