Ухвала

від 26.11.2024 по справі 420/18849/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18849/22

У Х В А Л А

26 листопада 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження звітВійськової частини А2800про виконання судового рішення у справі 420/18849/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/18849/22 від 08 лютого 2023 року, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 02.09.2019 року по 30.11.2022 року включно відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 і з застосування істотності частки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц та від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17.

09 квітня 2024 року позивачем подано до Одеського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст.382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року скасовано Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року. Ухвалено судове рішення, яким встановлено військовій частині НОМЕР_1 строк для надання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року по справі №420/18849/22. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати у 30 денний строк до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року по справі №420/18849/22, яке набрало законної сили.

22жовтня 2024року до Одеського окружного адміністративного суду від Військової частини НОМЕР_3 про виконання рішення суду в якому вказано, що Відповідно до довідки-розрахунку наданої за підписом начальника фінансово-економічної служби головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 вбачаєтьсянаступний розрахунок:

Кількість робочих днів у липні 2019 року складає 23 дні, у серпні - 21 день, разом задва місяці - 44 дні.

Середньоденне грошове забезпечення складає 41 370,60 / 44 = 940,24 грн.

Кількість робочих днів за період з 02.09.2019 року по 30.11.2022 року складає 822дні, а саме:

- з 02.09 2019 року по 31.12.2019 року - 85 робочих днів;

- з 01.01. 2020 року по 31. 12.2020 року - 251 робочий день;

- з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року - 250 робочих днів;

- з 01.01.2022 року по 30.11 2022 року - 236 робочих днів;

Середнє грошове забезпечення за період з 02.09.2019 року по 30.11.2022 рокускладає: 940,24 * 822 = 772 877.28 грн

Сума виплаченої індексації згідно рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №420/20811/21 83625,23 грн (за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року).

Істотна частка середнього заробітку склала: 83 625.23 / 772 877.28 * 100% = 10,829%

Відповідно до статті 117 К3пП у разі невиплати з вини роботодавця належнихвідсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація розрахунку, алене більш як за шість місяців.

Кількість робочих днів з 01.06.2022 року по 30.11.2022 року (за останні 6 місяців)складає 183 дні.

Сума середнього заробітку за останні шість місяців складає: 940,24 х 183 = 172063,92 грн

Сума середнього заробітку, яка пропонується до виплати, складає172 063,92 * 10,82% = 18 617,32 грн.

Утримано податків

ПФО 18 617.32 * 18% = 3 351,12 грн.

Військовий збір 18 617,32 *1,59, - 279.26 грн.

До виплати на картковий рахунок: 18 617,32 - 3 351,12 - 279,26 = 14 986,94 грн.

Позивачем надано заперечення проти звіту відповідача, в яких позивач зазначає, що відповідачем нараховано середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 02.09.2019 року по 30.11.2022 року включно в супереч норм чинного законодавства.

Розглянувши звіт відповідача та з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до норм частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з приписами статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У контексті змісту статті 6 Конвенції, виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду». Тож, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції, є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 25 квітня 2024 року по справі № 440/8467/23 вказав, що стягнення середнього заробітку умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності нової редакції статті 117 КЗпП України і після цього.

Період до 19 липня 2022 року (до набрання чинності Законом № 2352-ІХ) регулюється редакцією статті 117 КЗпП України яка не обмежувала строком виплати у шість місяців. До цього періоду, у разі наявності у суду, який розглядає спір, переконання про істотний дисбаланс між сумою коштів, яку прострочив роботодавець, і сумою середнього заробітку за час затримки цієї виплати може застосувати принцип співмірності і зменшити таку виплату.

Проте період з 19 липня 2022 року регулюється вже чинною редакцією статті 117 КЗпП України, яка передбачає обмеження виплати шістьма місяцями. До цього періоду застосовувати практику, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15 недоречно, адже вона була сформована за попереднього нормативно правового регулювання спірних правовідносин.

Аналогічний висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 28 червня 2023 року по справі №560/11489/22, від 30 листопада 2023 року по справі №380/19103/22, від 29 січня 2024 року по справі №560/9586/22, від 18 квітня 2024 року по справі № 380/4205/23, від 01 травня 2024 року по справі № 140/16184/23.

Таким чином, за період з 02.09.2019 року по 18.07.2022 року період затримки розрахунку складає 724 робочих днів, та за період з 19.07.2022 року по 30.11.2022 року складає 98 робочих днів.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Відповідно до п. 1 Порядку № 100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, зокрема, інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Згідно п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.02.2020 у справі №821/1083/17 вказала, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Водночас чітка формула застосування критеріїв зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні міститься у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19.

Так у постанові від 30.11.2020 у справі №480/3105/19 Верховний Суд зазначив, що синтаксичний розбір текстуального змісту статті 117 КЗпП України дає підстави суду зробити висновки, що відповідальність у розмірі середнього заробітку застосовується лише в разі невиплати всіх належних працівникові сум (заробітної плати, компенсацій тощо). Такий правовий висновок прямо випливає із цієї норми.

Аналіз такого правового врегулювання дає змогу суду зробити правовий висновок, який непрямо випливає з приписів частини першої статті 117 КЗпП України, про те, що в разі виплати частини (не всіх) належних звільненому працівникові сум зменшується відповідно розмір відповідальності. І цей розмір відповідальності повинен бути пропорційним розміру невиплачених сум з урахуванням того, що всі належні при звільненні суми становлять сто відсотків, стільки ж відсотків становить розмір середнього заробітку.

Тобто залежно від розміру невиплачених належних звільненому працівникові сум прямо пропорційно належить виплаті розмір середнього заробітку, однак за весь час їх затримки по день фактичного розрахунку.

За обставин цієї справи суд вважає за необхідне застосувати критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, з огляду на таке.

Кількість робочих днів у липні 2019 року складає 23 дні, у серпні 21 день, разом за два місяці 44 дні.

Середньоденне грошове забезпечення складає 41 370,60/44940,24 грн.

Кількість робочих днів за період з 02.09.2019 року по 30.11.2022 року складає 822 дні,а саме:

- з 02.09 2019 року по 31.12.2019 року - 85 робочих днів;

- з 01.01. 2020 року по 31. 12.2020 року 251 робочий день;

- з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року 250 робочих днів;

- з 01.01.2022 року по 30.11 2022 року 236 робочих днів.

Середнє грошове забезпечення за період з 02.09.2019 року по 30.11.2022 року складає 940,24*822 = 772 877.28 грн.

Сума середнього заробітку за останні шість місяців складає: 940,24 х 822 = 772877,28грн.

Істотна частка середнього заробітку склала: 83 625.23/772 877.28 * 100% = 10,829%.

Сума середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 02.09.2019 року по 30.11.2022 року включно відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 і з застосуванням істотності частки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц та від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17, складає 772877,28 * 10,82% = 83 694,88 грн.

Згідно норм ч.2 ст.382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про прийняття звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/18849/22 від 08 лютого 2023 року слід відмовити та встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/18849/22 від 08 лютого 2023 року протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись приписами ст.ст.5-11, 241, 243, 248, 256, 294, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про прийняття звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/18849/22 від 08 лютого 2023 року відмовити.

Встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/18849/22 від 08 лютого 2023 року протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити військову частину НОМЕР_1 про можливість накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення, у разі невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/18849/22 від 08 лютого 2023 року.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Єфіменко