Ухвала

від 25.11.2024 по справі 440/12918/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа №440/12918/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 23 військової санітарної летючки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 23 військової санітарної летючки, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність 23 військової санітарної летючки щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за час виконання бойових (спеціальних) завдань медичного забезпечення поза межами пунктів постійної дислокації за період з 13.10.2023 по дату ухвалення рішення суду у справі відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за час виконання бойових (спеціальних) завдань медичного забезпечення поза межами пунктів постійної дислокації за період з 13.10.2023 по дату ухвалення рішення суду у справі відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

20.11.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №440/12064/24 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Розглянувши подане клопотання та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, право позивача на звернення до суду гарантоване законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, якщо після відкриття провадження в адміністративній справі буде з`ясовано, що в провадженні цього або іншого суду вже є адміністративна справа про спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав, тоді суд повинен залишити позовну заяву без розгляду, оскільки не допускається розгляд двох однакових справ у різних провадженнях.

При цьому, суд зобов`язаний співставити й порівняти три наведені вище елементи (сторони справи, предмет спору та його підстави) перед прийняттям такого процесуального рішення.

Подібність справ і відносин визначається за такими основними критеріями: суб`єктним, об`єктним і змістовним. Необхідно враховувати суб`єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору); об`єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних відносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.

Слід наголосити, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.

Підстави позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних відносин. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Суд враховує, що у справі №440/12918/24 позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності 23 військової санітарної летючки щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за час виконання бойових (спеціальних) завдань медичного забезпечення поза межами пунктів постійної дислокації за період з 13.10.2023 по дату ухвалення рішення суду у справі та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за час виконання бойових (спеціальних) завдань медичного забезпечення поза межами пунктів постійної дислокації за період з 13.10.2023 по дату ухвалення рішення суду у справі.

У якості підстави для звернення до суду з таким позовом ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до наказу начальника 23 військової санітарної летючки (по стройовій частині) від 13.10.2023 №286 лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 , ординатора 1 медичного відділення, відряджено з пункту постійної дислокації м. Біла Церква у м. Полтава, угруповання сил і засобів Медичних сил "Харків" з 13.10.2023.

Оскільки підставою для відрядження у зазначеному наказі визначено бойове розпорядження угруповання Медичних сил Збройних Сил України, позивач вважав, що відповідно до абзацу двадцять другого пункту 2 Розділу ХХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, він має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за увесь час виконання бойових (спеціальних) завдань медичного забезпечення поза межами пунктів постійної дислокації, тобто з 13.10.2023 по теперішній день.

Водночас у справі №440/12064/24 позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності 23 військової санітарної летючки щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн за час виконання спеціальних завдань медичного забезпечення поза межами пунктів постійної дислокації у періоди: з 22.12.2023 по 24.12.2023, з 20.02.2024 по 23.02.2024, з 14.05.2024 по 16.05.2024, з 28.05.2024 по 30.05.2024, з 31.05.2024 по 01.06.2024, з 02.04.2024 по 04.07.2024, з 14.07.2024 по 16.07.2024, з 19.07.2024 по 20.07.2024, з 26.07.2024 по 27.07.2024, з 30.07.2024 по 31.07.2024, з 02.08.2024 по 03.08.2024, з 09.08.2024 по 10.08.2024, з 13.08.2024 по 14.08.2024, з 20.08.2024 по 21.08.2024, з 06.09.2024 по 07.09.2024, з 10.09.2024 по 11.09.2024, з 20.09.2024 по 21.09.2024, з 24.09.2024 по 25.09.2024, 27.09.2024 та 29.09.2024 та зобов?язання відповідача нарахувати й виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн., за час виконання завдань медичного забезпечення поза межами пунктів постійної дислокації в періоди з 22.12.2023 по 24.12.2023, з 20.02.2024 по 23.02.2024, з 14.05.2024 по 16.05.2024, з 28.05.2024 по 30.05.2024, з 31.05.2024 по 01.06.2024, з 02.04.2024 по 04.07.2024, з 14.07.2024 по 16.07.2024, з 19.07.2024 по 20.07.2024, з 26.07.2024 по 27.07.2024, з 30.07.2024 по 31.07.2024, з 02.08.2024 по 03.08.2024, з 09.08.2024 по 10.08.2024, з 13.08.2024 по 14.08.2024, з 20.08.2024 по 21.08.2024, з 06.09.2024 по 07.09.2024, з 10.09.2024 по 11.09.2024, з 20.09.2024 по 21.09.2024, з 24.09.2024 по 25.09.2024, з 27.09.2024 по 29.09.2024, з урахуванням проведених виплат.

Зі змісту позовної заяви у справі №440/12064/24 суд встановив, що підставою позову ОСОБА_1 визначив нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за час виконання ним спеціальних завдань (заходів) медичного забезпечення відповідно до бойового розпорядження УСіЗ МС "Північ" УМС ЗСУ. Так, посилаючись на окремі розпорядження заступника командира Військової частини НОМЕР_1 позивач зазначив, що з метою евакуації залізничним транспортом поранених, травмованих і хворих військовослужбовців ОСОБА_1 неодноразово у вищезазначені дати направлявся у відрядження з міста Полтави до міст Львів, Лозова, Рівне, Тернопіль, Хмельницький, а тому вважав, що має право на отримання додаткової винагороди за цей період.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що підстави позову у справах №440/12064/24 та №440/12918/24 є різними.

Так, у справі №440/12918/24 спір стосується наявності підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за увесь період перебування позивача у відрядженні до м. Полтави, тобто з 13.10.2023 по теперішній день.

Натомість у справі №440/12064/24 спір виник щодо наявності або відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за періоди перебування у відрядженні з міста Полтави до міст Львів, Лозова, Рівне, Тернопіль, Хмельницький.

Наведене є передумовою для висновку про відсутність повного співпадіння підстав позову у справах №440/12064/24 та №440/12918/24.

Отож підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 у справі №440/12918/24 без розгляду відсутні.

А тому у задоволенні клопотання представника відповідача належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 240, 241, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до 23 військової санітарної летючки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується. Заперечення проти цієї ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

СуддяОлександр КУКОБА