Постанова

від 25.11.2024 по справі 753/18823/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Сирбул О.Ф.

Єдиний унікальний номер справи № 753/18823/23

Апеляційне провадження №22ц/824/11727/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.

секретар - Олешко Л.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини» про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, -

В с т а н о в и в :

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) звернулася до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позову посилається на те, що у 2021 році подала до ПВНЗ «МАЕМ» заяву про прийняття її на денну форму навчання на факультет «Лікувальна справа» за спеціальністю «Медицина» освітньої програми «Лікар» і вступила на 6 курс. В подальшому позивачка була рекомендована для навчання щодо здобуття освітнього ступеня спеціаліст.

Позивачка навчалася у період з 01 вересня 2021 року по 20 червня 2022 року на денній формі факультету «Лікувальна справа» в ПВНЗ «МАЕМ». Під час навчання виконувала вимоги освітньої програми, в результаті чого її було допущено до складання державного іспиту.

У червні 2022 року, після складання іспиту позивачка отримала диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 з додатком до нього № б/н від 12 серпня 2022 року.

Згодом, у 2023 році позивачка дізналася про те, що її диплом безпідставно був анульований.

Представником позивачки 19 серпня 2023 року та 11 вересня 2023 року були направлені адвокатські запити на адресу ПВНЗ «МАЕМ» для з`ясування причин ануляції диплому, проте відповіді надано не було.

Позивачка вважає рішення ПВНЗ «МАЕМ» про анулювання диплому серії НОМЕР_1 з додатком до нього б/н від 12 серпня 2022 року виданого ПВНЗ «МАЕМ» на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), громадянки республіки Польщі незаконним.

У позові просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ ПВНЗ «МАЕМ» про анулювання диплому серії НОМЕР_1 з додатком до нього б/н від 12 серпня 2022 року, виданий громадянці республіки Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 );

- зобов`язати ПВНЗ «МАЕМ» видати громадянці республіки Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) диплом спеціаліста з додатком до нього та внести інформацію до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Представник відповідача 22 грудня 2023 року подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, вважає його необґрунтованим, оскільки згідно наказу в.о. ректора від 10 листопада 2022 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) була відрахована зі складу студентів ПВНЗ «МАЕМ» за порушення умов контракту. У відповідності до наказів в.о. ректора «Про завершення навчання» за 2022 рік ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не значиться, що виключає можливість видачі документа про вищу освіту. Крім того, вартість навчання в ПВНЗ «МАЕМ» для іноземних громадян за один рік навчання складає 4 300 доларів США, за обліком банківських оплат ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) здійснила два платежі на суму 2 150 доларів США від 24 січня 2022 року та 44 000,00 грн. від 20 червня 2022 року, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивачки 10 січня 2024 року подав відповідь на відзив, в якому вказує, що доводи наведені у відзиві є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, просила задовольнити позов.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, позивачка ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невстановлення усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінки усім наданим позивачкою доказам. Стверджує, що суд не урахував, того, що позивачка була зарахована на шостий курс навчання, а не на четвертий, про що зазначає відповідач. Вказує, що позивачка ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) отримала диплом 12 серпня 2022 року у зв`язку із закінченням навчання.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Апеляційну скаргу вважає безпідставною, просить залишити апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року - без змін.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи за адресами, які були зазначені в матеріалах справи, заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило. Представниця позивачки адвокат Пономаренко Ю.В. та представник відповідача адвокат Чернов О.В. (в режимі відеоконференції) взяли участь у судовому засіданні у апеляційному суді.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що наказом ПВНЗ «МАЕМ» від 31 серпня 2021 року № 103С громадянку республіки Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) поновлено на навчанні студеткою 4 курсу 7 семестру денної форми навчання медичного факультету за спеціальністю 222 «Медицина» за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст за кошти фізичних осіб та умови складання академічної різниці до 24.12.2021 з терміном навчання з 01.09.2021 до 30.06.2024 (а.с. 69).

Також встановлено, що 12 серпня 2022 року ПВНЗ «МАЕМ» видано диплом спеціаліста НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за освітньою програмою Лікар, спеціальність медицина та додаток до нього № 336613 від 12.08.2022.

Наказом ПВНЗ «МАЕМ» від 10.11.2022 № 75-С відраховано громадянку республіки Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) з 4 курсу 2022/2023 навчального року, медичного факультету, спеціальність 222 «Медицина» зі складу студентів ПВНЗ «МАЕМ» за порушення умов контракту з 10.11.2022 (а.с. 70).

Представниця позивачки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) - адвокат Пономаренко Ю.В. зверталася до ПВНЗ «МАЕМ» із адвокатськими запитами від 19 серпня 2023 року та 11 вересня 2023 року для отримання інформації щодо причини ануляцій диплому (а.с. 14, 16).

У відповідь на адвокатський запит ПВНЗ «МАЕМ» листом від 29.08.2023 № 160 повідомлено, що диплом виданий ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , був анульований у зв`язку з фінансовою заборгованістю (а.с. 15).

У відповідь на адвокатський запит ПВНЗ «МАЕМ» листом від 17.10.2023 № 197 (а.с. 74) повідомлено, що відповідно до наказу в.о. ректора від 31.08.2021 № 103С громадянку республіки Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) поновлено на навчанні студеткою 4 курсу 7 семестру денної форми навчання медичного факультету за спеціальністю 222 «Медицина» за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст за кошти фізичних осіб та умови складання академічної різниці до 24.12.2021 з терміном навчання з 01.09.2021 до 30.06.2024, наказом в.о. ректора від 10.11.2022 № 75-С відраховано громадянку республіки Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) зі складу студентів ПВНЗ "Міжнародна академія екології та медицини". У відповідності до наказів в.о. ректора «Про завершення навчання» за 2022 рік ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не значиться, що виключає можливість видачі документа про вищу освіту. Договір про надання освітніх послуг між Академією та здобувачем освіти з підписом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до ПВНЗ «МАЕМ» не повернутий. У відповідності до офіційно оприлюднених та загальнодоступних відомостей на сайті Академії вартість 1 року навчання в ПВНЗ «МАЕМ» для іноземних громадян складає суму 4 300 доларів США. За обліком банківських оплат по Академії, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) здійснено оплати згідно платіжних документів: від 24.01.2022 на суму 2 150 доларів США (оплата здійснена з міста Вроцлав, Республіка Польща (а.с. 186)) та від 20.06.2022 у сімі 44 000,00 грн. (платником значиться ОСОБА_11 (а.с. 187)).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про вищу освіту»:

вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти;

здобувачі вищої освіти - особи, які навчаються у закладі вищої освіти на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації;

результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про вищу освіту», громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про вищу освіту», заклад вищої освіти на підставі відповідної освітньої програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. На основі навчального плану у визначеному закладом вищої освіти порядку розробляються та затверджуються індивідуальні навчальні плани студентів, що мають містити, у тому числі, обрані здобувачами вищої освіти навчальні дисципліни.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: невиконання індивідуального навчального плану.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту», особа, відрахована з закладу вищої освіти до завершення навчання за відповідною освітньою програмою, має право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу закладу вищої освіти.

Статтею 63 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов`язані: виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.

Згідно з пунктом 14 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 15.07.1996 р. № 245, студент може бути відрахований з вищого навчального закладу за академічну неуспішність.

Пунктом 16 вказаного Положення передбачено, що поновлення до складу студентів здійснюється ректором (директором) вищого закладу освіти незалежно від тривалості

перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.

Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Громадяни мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах на конкурсній основі.

Згідно зі статтею 63 Закону України «Про вищу освіту», особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов`язані дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; власне бажання; переведення до іншого навчального закладу; невиконання індивідуального навчального плану; порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; інші випадки, передбачені законом.

Пунктом 14 Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 15 липня 1996 року N 245 (далі - Положення № 245) академічну неуспішність визначено як одну із підстав відрахування з вищого закладу освіти.

Із наданих суду доказів встановлено, що Академія своїм наказом відрахувала позивача із навчального закладу за порушення умов контракту.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 26.08.2021 № 897 «Про затвердження Порядку скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації», цей Порядок визначає процедуру скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації у разі виявлення фактів порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності, процедуру розгляду справи про порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності, процедуру розгляду питання щодо добровільної відмови здобувача вищої освіти від ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації, правові наслідки скасування рішення та порядок його оскарження.

У відповідності до вимог пункту 1 розділу «III Анулювання інформації, що відтворюється в документі (дублікаті документа) про вищу освіту», у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.11.2020р. N 1351, анулювання інформації, що відтворюється в документі (дублікаті документа) про вищу освіту, яка міститься в ЄДЕБО, у тому числі в Реєстрі, здійснює заклад освіти за умови наявності в ЄДЕБО інформації про відповідне навчання особи, якщо:

1) особа не пройшла атестацію здобувачів;

2) особа не отримала документ про вищу освіту протягом одного року з дати видачі, зазначеної в документі;

3) особа не отримала документ про вищу освіту в закладі освіти, що припинився в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації;

4) набрало законної сили рішення суду про анулювання документа про вищу освіту;

5) до моменту внесення до ЄДЕБО інформації про видачу документа про вищу освіту виявлено помилку в інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту;

6) інформацію про видачу документа про вищу освіту помилково внесено до ЄДЕБО.

Як вбачається з відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти диплом спеціаліста виданий ПВНЗ «МАЕМ» на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) анульовано, причиною анулювання є помилкове внесення інформації про видачу документа про освіту до ЄДЕБО.

Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Отже, позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу ПВНЗ «МАЕМ» про анулювання диплому серії НОМЕР_1 з додатком до нього б/н від 12.08.2022, виданий громадянці республіки Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) та зобов`язання ПВНЗ «МАЕМ» видати громадянці республіки Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) диплом спеціаліста з додатком до нього та внести інформацію до Єдиної державної електронної бази з питань освіти задоволенню не підлягають.

Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які досліджені в судовому засіданні, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Апеляційний суд також звертає увагу, що у своїй позовній заяві ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) просить, зокрема, визнати незаконним та скасувати наказ ПВНЗ «МАЕМ» про анулювання диплому серії НОМЕР_1 з додатком до нього б/н від 12 серпня 2022 року, виданий громадянці республіки Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

Разом з цим, у матеріалах справи такий наказ (чи його копія) відсутні, що позбавляє суд можливості перевірити правомірність видання цього наказу та встановити наявність підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги позивачки повторюють доводи позовної заяви, не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди позивачки з висновками суду. При цьому, докази та обставини, на які посилається позивач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов`язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об`єктивну оцінку наявним у справі доказам, та обґрунтовано відмовлено у їх задоволенні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасуванні відсутні.

Керуючись ст.ст. 141, 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2024 року.

Головуючий: М.В. Мережко

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова