Ухвала

від 25.11.2024 по справі 520/4930/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 р.Справа № 520/4930/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" про ухвалення додаткового судового рішення у справі апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 по справі № 520/4930/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" (далі по тексту позивач, ТОВ «Мітрейд», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позову, просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2024 № 00062900719, яким ТОВ «МІТРЕЙД» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, код платежу 11021000 на суму 1508231,25 грн, з яких сума грошового зобов`язання 1206585 грн, штрафні санкції - 301646,25 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2024 № 00062950719, яким ТОВ «МІТРЕЙД» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14060100 на суму 1019650 грн, з яких сума грошового зобов`язання 815720 грн, штрафні санкції - 203930 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2024 № 00063010719, яким встановлено заниження ТОВ «МІТРЕЙД» суми від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 131711 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2024 № 00063110719, яким застосовано до ТОВ «МІТРЕЙД» штрафні санкції за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100 на суму 27601,30 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року позов ТОВ «Мітрейд» задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.02.2024 № 00062900719 про збільшення ТОВ «МІТРЕЙД» суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1508231,25 грн, з яких 1206585 грн за податковими зобов`язаннями та 301646,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.02.2024 № 00062950719 про збільшення ТОВ «МІТРЕЙД» суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 1019650 грн, з яких 815720 грн за податковими зобов`язаннями та 203930 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.02.2024 № 00063010719 про зменшення ТОВ «МІТРЕЙД» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 131711,00 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.02.2024 № 00063110719 про застосування до ТОВ «МІТРЕЙД» штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 27601,30 грн.

Стягнуто на користь ТОВ «МІТРЕЙД» сплачену суму судового збору в розмірі 30280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року по справі №520/4930/24 залишено без змін.

Від ТОВ «МІТРЕЙД» до суду надійшло клопотання від 12.11.2024 (сформоване 12.11.2024 о 22:31:39) та зареєстроване у суді 13.11.2024 про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач просив про розподіл судових витрат у сумі 15 000,00 грн.

Відповідач правом подання заперечень не скористався.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, відповідно до положень ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Від позивача надійшло клопотання про розгляд його заяви без його участі.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Перелік правових підстав, за наявності яких суд може постановити додаткове рішення, передбачений ст. 252 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.

Частиною 3 статті 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що питання розподілу судових витрат вирішується судом, який закінчив розгляд справи по суті та ухвалив судове рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз вказаних приписів дає підстави для висновку про те, що сторона, яка має намір звернутися до суду із заявою про відшкодування витрат має повідомити про це до закінчення судових дебатів. При цьому, лише у випадку повідомлення суду про намір звернутися до суду із заявою про відшкодування витрат до закінчення судових дебатів, позивач у п`ятиденний строк з дня ухвалення рішення суду має подати докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 зазначила, що підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Також в зазначеній справі колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зауважила, що коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суд про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України

У постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 у розвиток зазначеної вище позиції Верховний Суд вказав, що за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Так само - у значенні абзацу третього частини сьомої статті 139 КАС України - залишається без розгляду і заява сторони про розподіл понесених витрат на правничу допомогу (разом з доказами, які до неї додані), якщо вона подана після того, як суд касаційної інстанції вже розглянув касаційну скаргу.

Також в постанові від 26 липня 2023 року у справі № 160/16902/20 Верховний Суд зазначив, що певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині. Зазначення ж у прохальній частині касаційної скарги узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами касаційного розгляду не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення.

В постанові від 19 вересня 2024 року у справі №200/2125/23 Верховний Суд дійшов висновку про правомірність залишення судом апеляційної інстанції без розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу на підставі частини сьомої статті 139 КАС України з огляду на те, що ним не було заявлено до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення по справі про неможливість подання доказів на підтвердження судових витрат, а також, про стягнення з відповідача судових витрат, понесених саме при апеляційному розгляді справи, чи що такі витрати будуть понесені.

Отже, визначені пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України підстави для ухвалення додаткового рішення передбачають, що на момент ухвалення рішення у суду була можливість вирішити питання про судові витрати, однак таке питання не було вирішене. При цьому, невирішення цього питання відбулось з вини суду, а не учасника процесу. У разі якщо заява про розподіл судових витрат подана вже після того, як за апеляційною скаргою ухвалена постанова, у суду апеляційної інстанції відсутні процесуальні підстави для вирішення питання про розподіл витрат відповідно до статті 252 КАС України.

Таким чином, отримавши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат суд першочергово має пересвідчитися чи є відповідна заява такою, яка б у розумінні положень частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України давала суду підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

З досліджених матеріалів справи колегією суддів встановлено, що ані у поданих до суду апеляційної інстанції документах (апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції, заяви та клопотання), ані у судових засіданнях позивач не повідомляв про намір звернутися до суду із заявою про відшкодування витрат.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що 28 жовтня 2024 року судом апеляційної інстанції було проголошено постанову (скорочене судове рішення) від 28 жовтня 2024 року, повний текст якого складено 07.11.2024, а з заявою про ухвалення додаткового рішення позивач звернувся лише 13.11.2024 (сформована позивачем 12.11.2024 о 22:31:39).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 250 КАС України судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Отже, позивач, за умови повідомлення суду про намір подати клопотання про відшкодування витрат на правничу до закінчення судових дебатів, мав би право на подання цієї заяви до 04.11.2024 включно.

Згідно з абз. 4 ч. 7 ст. 139 КАС України за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про залишення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

Керуючись ст. 4, 132, 139, 243, 250, 252, 310, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 по справі № 520/4930/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Присяжнюк О.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2024.