Ухвала

від 26.11.2024 по справі 420/25484/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25484/24 Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши клопотання Тернопільської митниці щодо відстрочення (або розстрочення/зменшення/звільнення) сплати судового збору та відкриття провадження у справі

У С Т А Н О В И В:

У провадженні П`ятого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа №420/25484/24 за апеляційною скаргою Тернопільської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2024 апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі №420/25484/24 - залишено без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 4385 грн. 58 коп.

25.11.2024 на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду від Тернопільської митниці надійшло клопотання про відстрочення (або розстрочення/зменшення/звільнення) сплати судового збору та відкриття провадження у справі.

В обґрунтування означеного звернення відповідач вказує, що наразі у митного органу немає грошових коштів для сплати судового збору. Також, суб`єкт владних повноважень вказує про введення в Україні воєнного стану.

Надаючи оцінку досліджуваному клопотанню митного органу, з доданою до нього випискою з рахунку за 25.11.2024, у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства України, суддя-доповідач уважає за необхідне зазначити таке.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати врегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті), а саме:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, із викладених норм убачається, що підставою для застосування статті 133 КАС України є майновий стан сторони.

При цьому, при зверненні до суду із відповідною заявою особа повинна додати до неї належні докази на підтвердження того, що у неї немає відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.

Якщо таких доказів до суду не подано, то таке звернення уважається необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Натомість, за наслідком дослідження клопотання Тернопільської митниці установлено, що скаржником до вказаного звернення не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вчинення ним усіх можливих дій з метою сплати судового збору за подання до апеляційного суду даної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Між тим, слід відмітити, що додана до такого звернення виписка з рахунку за 25.11.2024 не є належним та допустимим доказом, який підтверджує вчинення суб`єктом владних повноважень усіх можливих дії, спрямованих на усунення недоліків апеляційної скарги та не свідчать про тяжкий майновий стан скаржника.

До того ж, внутрішня процедура погодження сплати судового збору не є підставою для надання скаржнику певних преференцій.

Слід відмітити, що в клопотанні митного органу не зазначено конкретних обставин (з підтверджуючими доказами та матеріалами), які дійсно перешкоджають суб`єкту владних повноважень сплатити судовий збір.

Клопотання митного органу обґрунтовано лише окремими посиланнями на законодавчі приписи, практику Європейського суду з прав людини, правові висновки Верховного Суду тощо, без зазначення конкретних обставин (з підтверджуючими доказами та матеріалами), які дійсно перешкоджають суб`єкту владних повноважень сплатити судовий збір.

У даному випадку, одного лише посилання на положення законодавства, практику Європейського суду з прав людини, правові висновки Верховного Суду тощо не достатньо для застосування одного із передбачених у статті 133 КАС України інститутів.

Між тим, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для надання одній із сторін справи певних преференцій. У такому випадку, суб`єкт владних повноважень має обґрунтувати, з наданням належних та допустимих доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу та перешкоджає йому сплатити судовий збір.

Водночас, таких доказів скаржником до апеляційного суду не подано.

За наслідком дослідження клопотання Тернопільської митниці установлено, що скаржником до вказаного звернення не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ним усіх можливих дій з метою сплати судового збору за подання до апеляційного суду даної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Маючи намір реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення суб`єкт владних повноважень повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».

Отже, сплата судового збору не може уважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень також не може ставити одного із учасників справи у привілейоване становище.

Скаржник, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно сплати судового збору.

За наслідком дослідження клопотання Тернопільської митниці установлено, що суб`єктом владних повноважень наразі не вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Крім того, слід зауважити, що в прохальній частині досліджуваного звернення Тернопільською митницею наведено загальний перелік передбачених статтею 133 КАС України інститутів без конкретизації, який саме, на думку скаржника, слід застосувати.

Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відтак, з метою надання скаржнику можливості ознайомитися зі змістом даного судового рішення та все ж таки виконати вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, суддя-доповідач уважає за доцільне продовжити відповідачу строку для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.

Керуючись ст.ст.118, 121, 292, 294, 298, 321 суддя-доповідач

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Тернопільської митниці щодо відстрочення (або розстрочення/зменшення/звільнення) сплати судового збору та відкриття провадження у справі - відмовити.

Продовжити Тернопільській митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі №420/25484/24, на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору, апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій