Постанова

від 20.11.2024 по справі 910/9782/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9782/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санворд Київ»

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд"

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями "Санворд-Україна"

2. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ"

про визнання незаконним і скасування рішення, визнання права на оформлення в оренду земельної ділянки

за участю:

позивача: Безносик А. О. (адвокат)

третьої особи-3: Груба Д. І. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи

1.1 Постановою Верховного Суду від 16.10.2024 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транселектромонтажбуд» задоволено частково, змінено постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в решті залишено без змін. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 змінено, стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" (код ЄДРПОУ 36756202) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ" (код ЄДРПОУ 41899983) 50 000 грн 00 копійок витрат на правничу допомогу, а в врешті у стягненні відмовлено.

1.2 Цим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

2. Підстави прийняття додаткової постанови

2.1 До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Санворд Київ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 199 459,00 грн.

2.2 Заява обґрунтована договором про надання правової допомоги від 20.09.2019 № 1545-284 з додатком, рахунком від 16.10.2024 № 43478, актом виконаних робіт (наданих послуг) від 16.10.2024 № 455, платіжною інструкцією від 18.10.2024 № 694. У заяві вказано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Санворд Київ» у суді касаційної інстанції понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 199 459,00 грн.

2.3 Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Транселектромонтажбуд» до суду касаційної інстанції надійшло заперечення, у якому заявник стверджує, що пунктом 3.14 постанови Верховного Суду від 16.10.2024 відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Санворд Київ» залишений судом без розгляду, тому заява про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду. Крім того, позивач просить відмовити у задоволенні наведеної заяви, а у разі її задоволення, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1000, 00 грн.

3. Позиція Верховного Суду

3.1 Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

3.2 Згідно частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

3.3 Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

3.4 Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95).

3.5 У пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 вказано, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної і необхідності таких витрат.

3.6 Із матеріалів справи вбачається, що у письмових поясненнях від 30.06.2023 (т. 6, а.с. 20-48), представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Санворд Київ» - адвокат Грибов Д. заявив про понесення витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 100 000,00 грн.

3.7 Постановою Верховного Суду від 16.10.2024 у цій справі, стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Транселектромонтажбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санворд Київ» витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 50 000, 00 грн у суді першої та апеляційної інстанцій.

3.8 Частиною 3 статті 126 ГПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

3.9 Водночас за змістом частини 4 статті 126 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

3.10 У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

3.11 У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

3.12 Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

3.13 При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

3.14 Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

3.15 Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21.

3.16 Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

3.17 Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 зазначала, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

3.18 Врахувавши конкретні обставини цієї справи Суд дійшов висновку, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру, а тому заявлений відповідачем розмір судових витрат, понесених в суді касаційної інстанції, підлягає зменшенню до 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санворд Київ» про стягнення витрат на правничу допомогу у Верховному Суді задовольнити частково.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транселектромонтажбуд» про зменшення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектромонтажбуд" (код ЄДРПОУ 36756202) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санворд Київ" (код ЄДРПОУ 41899983) 10 000 (десять тисяч) грн 00 копійок витрат на правничу допомогу у Верховному Суді, а в решті у стягненні відмовити.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач