Рішення

від 21.11.2024 по справі 9901/424/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа №9901/424/21

адміністративне провадження № П/9901/424/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

головуючого судді - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І., Жука А.В., Уханенка С.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Волощука В.В.,

представника відповідача: Саввіна С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження як суд першої інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Вищої ради правосуддя, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України (далі - відповідач) з вимогами:

1.1. визнати протиправною бездіяльність Президента України, яка полягає у невидачі Указу про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області;

1.2. зобов`язати Президента України видати Указ про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи та інші процесуальні дії в справі

2. Разом з позовною заявою позивачка подала заяву про розгляд справи за правилами спрощеного провадження, в якій просила розглянути цю справу за її відсутності.

3. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Радишевської О.Р., суддів: Мацедонської В.Е., Кашпур О.В., Уханенка С.А., Шевцової Н.В.

4. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2021 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

5. 05.11.2021 до Суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачкою місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

6. 15.11.2021 до Суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій остання заперечувала пропуск строку звернення до суду.

7. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 26.07.2023, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Шевцової Н.В., призначений повторний автоматизований розподіл справи № 9901/424/21.

9. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Радишевської О.Р., суддів: Мацедонської В.Е., Кашпур О.В., Уханенка С.А., Смоковича М.І.

10. 02.08.2023 до Суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Вищої раду правосуддя як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

11. Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2023 клопотання представника відповідача задоволено. Залучено Вищу раду правосуддя до участі у справі № 9901/424/21 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (далі - третя особа, ВРП). Установлено ВРП строк для надання пояснень щодо позову.

12. 03.10.2023 до Суду від представника третьої особи надійшли додаткові пояснення у справі.

13. 10.10.2023 до Суду від позивачки надійшли додаткові пояснення у справі.

14. 01.12.2023 від представника третьої особи надійшло клопотання про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

15. Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2023 клопотання представника третьої особи задоволено. Забезпечено участь представника третьої особи у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

16. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 13.02.2024, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кашпур О.В., призначений повторний автоматизований розподіл справи № 9901/424/21.

17. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Радишевської О.Р., суддів: Мацедонської В.Е., ОСОБА_2, Уханенка С.А., Смоковича М.І.

18. 28.02.2024 до Суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

19. 04.03.2024 до Суду від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника ВРП на підставі наявних у суду матеріалів.

20. У судовому засіданні 14.03.2024 Суд протокольною ухвалою задовольнив заяву представника третьої особи щодо розгляду справи без їхньої участі.

21. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 02.10.2024, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 , призначений повторний автоматизований розподіл справи № 9901/424/21.

22. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Радишевської О.Р., суддів: Мацедонської В.Е., Жука А.В., Уханенка С.А., Смоковича М.І.

ІІІ. Аргументи сторін

23. На обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що ВРП прийняла рішення, яким рекомендувала призначити її на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області. У зв`язку з цим вона внесла відповідне подання про призначення її на посаду судді до Президента України. Водночас упродовж тридцяти днів після надходження до Офісу Президента України відповідного подання Президент України не виконав вимог статті 128 Конституції України, статті 80 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) щодо видання відповідного указу про її призначення.

24. Згідно з доводами позивачки, встановлений статтею 80 Закону № 1402-VIII тридцятиденний строк, є достатнім, прийнятним, обов`язковим і розумним для виконання Президентом України повноважень щодо видання указу про призначення на посаду судді, адже у процедурі добору кандидатів на посаду судді Президент України не наділений повноваженнями оцінювати здатність кандидата бути суддею, а лише зобов`язаний зафіксувати результати добору через видання відповідного індивідуального акту.

25. Посилаючись на те, що у Президента України немає законних підстав не видати Указ про призначення її на посаду судді, позивачка вважає бездіяльність Президента України щодо не видачі такого указу протиправною.

26. Відповідач позов не визнав. У додаткових поясненнях у справі, із посиланням на правову позицію щодо оцінки бездіяльності, сформовану Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 19.04.2018 у справі № 800/426/17, від 27.02.2020 у справі № 800/304/17, від 01.04.2021 у справі № 9901/183/20, від 10.02.2020 у справі № 9901/369/21, від 04.07.2018 у справі № 800/580/17, представник відповідач стверджує про відсутність протиправної бездіяльності Президента України.

27. Представник відповідача наголошує на тому, що у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан. Для забезпечення стратегічного керівництва Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами, Указом від 24.02.2022 № 72/2022 Президент України утворив Ставку Верховного Головнокомандувача (далі - СВГ), яку і очолює відповідно до норм Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України». Засідання СВГ проводяться мінімум двічі на тиждень.

28. Представник відповідача стверджує, що у Президента України надзвичайно напружений та щільний графік участі в міжнародних заходах (зустрічі, телефонні розмови з лідерами та високопосадовцями інших держав, виступи, відеоконференції тощо), направлених на залучення для України підтримки (політичної, воєнної та іншої) усього цивілізованого світу.

29. Представник відповідача наголошує, що, з огляду на воєнний стан, регулярні ракетні атаки російської федерації, і, як наслідок, щоденні тривалі оголошення повітряної тривоги (інколи по декілька разів на день), особливо актуальним є питання реалізації заходів особистої безпеки Президента України.

30. Викладене свідчить про виняткову завантаженість Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, з огляду на триваючу збройну агресію російської федерації проти України та необхідність першочергового розгляду питань, пов`язаних із обороною держави, захистом державного суверенітету, територіальної цілісності України, а також необхідності активної участі Президент України у зовнішньополітичних процесах задля забезпечення перемоги України.

31. Підставами для такого висновку, як зазначає представник відповідача, є аналіз актів Президента України, що видаються протягом останнього року, які (крім поодиноких винятків) стосуються питань війни.

32. Ураховуючи викладене, невчинення Президентом України дій у передбачений законом строк (невидання указу про призначення на посаду судді), на думку представника відповідача, наразі не має характеру протиправної бездіяльності і не може бути визнаний таким, оскільки неможливість своєчасного вчинення дій обумовлена сукупністю об`єктивних обставин, а не безпідставним зволіканням чи небажанням їх вчиняти.

33. Третя особа в додаткових поясненнях у справі зазначає, що ВРП у межах наданих повноважень внесла Президенту України подання про призначення позивачки на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області, яке супровідним листом від 24.12.2020 №45679/0/9-20 направлене до Офісу Президента України. З метою вирішення питання заповнення вакантних посад суддів, недопущення припинення роботи судових установ і порушення прав громадян на доступ до правосуддя, ураховуючи звернення професійних суддівських та адвокатських об`єднань, ВРП 18.11.2021 ухвалила рішення № 2229/0/15-21, яким було вирішено публічно звернутися до Президента України щодо призначення суддів (в тому числі позивачки).

34. Позивачка в додаткових поясненнях у справі вказала на вибірковості Президента України щодо підписання указів про призначення на посаду судді, зокрема, без дотримання порядку черговості в залежності від дати надходження подання ВРП. Позивачка також звернула увагу на те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено можливості невиконання (відтермінування виконання) Президентом України визначених законом повноважень у період воєнного стану.

IV. Установлені судом фактичні обставини справи

35. Указом Президента України від 18.05.2012 № 336/2012 ОСОБА_1 була призначена на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області на строк п`ять років.

36. 18.05.2017 строк повноважень судді Василихи Ж.В. закінчився.

37. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України) від 01.02.2018 № 8/зп-18 було призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Свалявського районного суду Закарпатської області Василихи Ж.В.

38. 07.10.2019 ВККС України (у складі колегії членів ВККС України) прийняла рішення № 947/ко-19, яким за результатами проведеного кваліфікаційного оцінювання визнала суддю Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді.

39. 10.12.2020 ВРП ухвалила рішення № 3462/0/15-20 «Про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області» (далі - рішення № 3462/0/15-20).

40. У цьому рішенні, зокрема, зроблено посилання на факт визнання рішенням ВККС України від 07.10.2019 № 947/ко-19 судді Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді; згадано про висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики і зазначено, що наведені у висновку Громадської ради доброчесності відомості були предметом розгляду колегії ВККС України, яка дала їм належну оцінку в межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо судді Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 .

41. Як свідчить зміст рішення № 3462/0/15-20, ВРП зробила власну оцінку обставин, пов`язаних із кандидатурою позивачки, у тому числі й тих, які наведені у висновку Громадської ради доброчесності, та дійшла висновку про відсутність обґрунтованого сумніву щодо відповідності ОСОБА_1 , критерію доброчесності чи професійної етики, інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з її призначенням на посаду судді.

42. На підставі статті 131, підпунктів 2, 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, пункту 20 розділу XII Закону № 1402-VIII, підпункту 3 пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України», керуючись статтями 3, 30, 34, 36, 37, абзацом 6 пункту 13 розділу III «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», ВРП вирішила внести Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області.

43. 24.12.2020 ВРП внесено (направлено) Президентові України подання № 508/0/12-20 про призначення судді на посаду (супровідний лист від 24.12.2020 №45679/0/9-20).

44. На запит ОСОБА_1 , що надійшов до Управління доступу до публічної інформації Департаменту з питань звернення громадян Офісу Президента України 19.08.2021, листом від 09.09.2021 № 22/1-09/4105 повідомлено, що подання ВРП про призначення її на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області зареєстровано в Офісі Президента України за №139/62563-01 28.12.2020.

45. 18.11.2021 ВРП ухвалила рішення № 2229/0/15-21 «Про публічне звернення Вищої ради правосуддя». У цьому зверненні ВРП просила Президента України видати укази про призначення на посади суддів кандидатів, стосовно яких нею внесені відповідні подання, зокрема, щодо ОСОБА_1 , та привести до присяги 51 суддю, призначеного на посаду.

46. ОСОБА_1 уважає бездіяльність Президента України щодо невидання указу про її призначення на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області протиправною, посилаючись на те, що станом на момент пред`явлення позову (18.10.2021) та ухвалення рішення по суті справи подання ВРП щодо її призначення на цю посаду розглянуто не було.

V. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду справи з посиланням на норми права, якими він керувався, та їхні мотиви

47. Вирішуючи заявлені у позовній заяві вимоги, Суд виходить з такого.

48. Згідно з частиною першою статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

49. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

50. Водночас Суд зауважує, що конституційним поділом влади на законодавчу, виконавчу та судову увесь принцип поділу влади не вичерпується.

51. Так, статтею 102 Конституції України встановлено, що Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

52. Згідно з частиною третьою статті 106 Конституції України, яка визначає повноваження Президента України, на основі та на виконання Конституції і законів України глава держави видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

53. До конституційних повноважень Президента України, зокрема, належить також призначення на посаду судді.

54. Згідно з частинами першою, другою статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням ВРП у порядку, встановленому законом. Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

55. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України подання Президенту України про призначення судді на посаду вносить ВРП.

56. Згідно зі статтею 1 Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП, передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

57. Аналогічно до положень пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України, статтею 3 та частинами першою, другою статті 36 Закону № 1798-VIII визначено, що до повноважень ВРП належить, зокрема, внесення подання про призначення судді на посаду. Рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду ухвалюється ВРП за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов`язково додається особова справа (досьє) кандидата на посаду судді.

58. Порядок призначення особи на посаду судді також встановлено положеннями Закону № 1402-VIII.

59. Відповідно до частини першої статті 80 Закону № 1402-VIII призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання ВРП, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів. Будь-які звернення щодо кандидата на посаду судді не перешкоджають його призначенню на посаду. Викладені в таких зверненнях факти можуть бути підставою для порушення Президентом України перед компетентними органами питання про проведення в установленому законом порядку перевірки цих фактів.

60. Президент України видає указ про призначення судді не пізніше тридцяти днів із дня отримання відповідного подання ВРП (частина друга статті 80 Закону № 1402-VIII).

61. Судом установлено, що звертаючись із позовною заявою у цій справі, ОСОБА_1 зазначає про бездіяльність Президента України у формі невидачі Указу про призначення її на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області у передбачений законом строк.

62. Таким чином, спірним питанням у цій справі насамперед є встановлення наявності або відсутності бездіяльності Президента України у процедурі призначення позивачки на посаду судді.

63. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

64. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

65. За частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

66. Оцінюючи доводи позивачки стосовно протиправної бездіяльності, вчиненої відповідачем, Суд зазначає, що оцінка судом при вирішенні адміністративного позову поведінки суб`єкта владних повноважень за критерієм правомірності, безумовно, повинна ґрунтуватися, насамперед, на конституційному положенні про законність діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

67. Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 15.04.2021 у справі № 9901/104/20, від 01.09.2022 у справі № 990/46/22, від 31.08.2023 у справі № 990/75/23 та від 14.03.2024 у справі № 240/25193/23 неодноразово наголошувала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та / або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Отож бездіяльність суб`єкта владних повноважень є такою, що порушує права та інтереси особи в тому разі, якщо такий суб`єкт повинен був вчинити, проте не вчинив певних дій на реалізацію покладеної на нього компетенції.

68. Як зазначив Верховний Суд, зокрема у постанові від 13.12.2019 у справі № 826/7889/16, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню, відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

69. Самі по собі строки, установлені правовою нормою для прийняття зобов`язаним суб`єктом рішення (вчинення певної дії / дій), поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, сукупністю фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набуває (може набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

70. Аналогічний підхід висловлений Верховним Судом України у постанові від 13.06.2017 у справі № П/800/490/15 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 800/426/17, від 27.02.2020 у справі № 800/304/17 та від 30.05.2024 у справі № 9901/506/21.

71. Судом під час розгляду справи встановлено, що позивачка пройшла усі передбачені Законом № 1402-VIII стадії призначення на посаду судді, а саме: рішенням ВККС України від 07.10.2019 № 947/ко-19 ОСОБА_1 визнано такою, що відповідає займаній нею посаді судді Свалявського районного суду Закарпатської області; рішенням від 10.12.2020 № 3462/0/15-20 ВРП ухвалила внести Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області; 24.12.2020, реалізуючи рішення №3462/0/15-20, ВРП унесла Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду за № 508/0/12-20. Це подання 24.12.2020 направлено до Офісу Президента України (супровідний лист № 45679/0/9-20) й отримано 28.12.2020.

72. Водночас з 28.12.2020 (з моменту отримання вказаного подання) і до нині Президент України зазначене подання ВРП не розглянув.

73. Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи спір за подібних правовідносин, у постанові від 30.05.2024 у справі № 9901/506/21 виходила з того, що зміст частини першої статті 80 Закону № 1402-VIII указує, що «підстави та межі» призначення на посаду судді встановлюються поданням ВРП.

74. З огляду на це, вирішення питання щодо призначення суддів належить до виключної дискреції ВРП, а Президент України, реалізуючи ініціативу останньої, видає указ про призначення судді. Будь-які звернення щодо кандидата на посаду судді не перешкоджають його призначенню на посаду.

75. Відповідно до статті 80 Закону № 1402-VIII у разі надходження до Президента України будь-яких звернень щодо особи (кандидата на посаду судді), стосовно якої від ВРП надійшло подання про призначення її на посаду судді, Президент України порушує перед компетентними органами питання про проведення в установленому законом порядку перевірки викладених у таких зверненнях фактів.

76. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2024 у справі № 9901/506/21, аналізуючи положення статті 128 Конституції України та частити другої статті 80 Закону № 1402-VIII, також зауважила, що Президент України має відреагувати на подання ВРП протягом тридцяти днів. Цей строк є гарантійним як у сенсі забезпечення формування корпусу суддів і реалізації ВРП відповідних дискреційних повноважень для цього, так і для захисту права особи, яка взяла участь у доборі на зайняття посади судді. Отож для розгляду Президентом України подання ВРП строк у 30 днів є достатнім, прийнятним і розумним.

77. Установлення такого строку покликане забезпечити дотримання необхідного (справедливого) балансу між суспільними (публічними) інтересами, які полягають у формуванні суддівського корпусу і виражені конституційно визначеним обов`язком участі Президента України у формуванні судової влади, та приватними інтересами позивачки і розглядається (з`ясовується) в контексті оцінки бездіяльності Президента України щодо розгляду подання ВРП про призначення на посаду судді як протиправної.

78. Суд зазначає, що Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія), зокрема, підтримала «церемоніальну роль» Президента України та вказала у Висновку щодо проєкту змін до Конституції України в частині правосуддя від 24.07.2015 № 803/2015 (CDL-PI(2015)016) про те, що «призначення суддів Главою держави, який діє відповідно до пропозиції ВРП, має за мету обмежити політичний вплив та партійний тиск на суддів (...) та [має]... схвалюватися». Венеціанська комісія не може не повторити про свою рішучу підтримку пропозиції щодо того, щоб судді призначалися на посаду Президентом (який відіграватиме виключно формальну, церемоніальну роль) за поданням (обов`язковим) ВРП.

79. У додаткових поясненнях на позовну заяву ОСОБА_1 представник відповідача наголошує на відсутності бездіяльності Президента України у спірних правовідносинах, з огляду на триваючу збройну агресію російської федерації проти України та необхідність першочергового розгляду питань, пов`язаних із обороною держави, захистом державного суверенітету, територіальної цілісності України, а також необхідність активної участі Глави держави у зовнішньополітичних процесах задля забезпечення перемоги України.

80. Водночас, аналізуючи вказані доводи з урахування зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду, Суд указує на таке.

81. Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введений воєнний стан.

82. Закон України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIIІ) визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

83. Відповідними законами України «Про затвердження Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

84. На час розгляду справи, з урахуванням Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 №4024-IX, в Україні продовжує діяти воєнний стан.

85. Відповідно до статті 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

86. Ураховуючи вказане, Суд зауважує, що воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами, зокрема Президентом України, низки стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.

87. За таких обставин Суд погоджується з позицією представника відповідача щодо важливої ролі Президента України як глави держави та Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, а також його винятковою завантаженістю у зв`язку з об`єктивною необхідністю активної участі в зовнішніх та внутрішніх відносинах, направлених на посилення обороноздатності держави, захисту державного суверенітету, забезпечення діяльності державних інституцій в умовах війни задля перемоги, однак зауважує, що строк з моменту реєстрації в Офісі Президента України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду Свалявського районного суду Закарпатської області (28.12.2020) до моменту введення в Україні воєнного стану (24.02.2022) був достатнім і розумним для розгляду подання ВРП про призначення позивачки на посаду Свалявського районного суду Закарпатської області та видання указу про її призначення на відповідну посаду, на виконання вимог статей 106, 128 Конституції України.

88. Отже, Суд, ураховуючи те, що подання про призначення ОСОБА_1 на посаду Свалявського районного суду Закарпатської області направлене до Офісу Президента України супровідним листом від 24.12.2020 № 45679/0/9-20 та зареєстроване в Офісі Президента України 28.12.2020 за № 139/62563-01, тобто більше ніж за рік і місяць до введення воєнного стану в Україні, дійшов висновку про допущення Президентом України бездіяльності, яка полягає у нерозгляді подання ВРП про призначення ОСОБА_1 на посаду Свалявського районного суду Закарпатської області у строк більше ніж 30 днів з дня внесення відповідного подання ВРП.

89. Щодо позовних вимог позивачки в частині зобов`язання Президента України видати Указ на підставі та в межах подання ВРП від 24.12.2020 № 508/0/12-20 про призначення ОСОБА_1 на посаду Свалявського районного суду Закарпатської області, Суд зазначає таке.

90. Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

91. Водночас адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, і уповноважений обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

92. У справі, що розглядається, рішення суду безпосередньо стосується забезпечення судового захисту прав позивачки на своєчасне зайняття посади судді відповідного суду. Президент України як гарант має його реалізовувати за відповідною процедурою (відповідно до частини першої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням ВРП у порядку, встановленому законом, шляхом видання відповідного указу).

93. Суд наголошує, що повноваження Президента України щодо видання указів, зокрема тих, які стосуються призначення на посаду судді, належать до його виключної компетенції як глави держави.

94. Згідно з положеннями статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження стосовно вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

95. Отже, Суд не втручається та не може втручатися в конституційні повноваження щодо видання указів відповідачем, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані йому Конституцією України.

96. Керуючись принципом розподілу влад, Суд зазначає, що втручання судової влади в реалізацію главою держави своїх повноважень обмежене законом.

97. Таким чином, ураховуючи конституційно визначений обов`язок участі Президента України у формуванні судової гілки влади, а також суспільне значення належного формування цієї влади, з огляду на вимоги частини другої статті 9 КАС України, Суд уважає, що належним способом захисту прав позивачки є зобов`язання Президента України, відповідно до статті 80 Закону № 1402-VIII, розглянути подання ВРП від 24.12.2020 № 508/0/12-20 про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області.

98. З огляду на викладене, адміністративний позов ОСОБА_1 до Президента України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - ВРП, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії належить задовольнити частково.

VI. Судові витрати

99. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

100. Під час звернення до суду позивачкою за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 08.10.2021 № 3690810168.

101. У зв`язку із частковим задоволенням позову немайнового характеру, указані судові витрати щодо сплати судового збору належить стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Президента України.

102. Керуючись статтями 22, 241-246, 250, 255, 266, 295 КАС України, Суд

ВИРІШИВ:

103. Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Вищої ради правосуддя, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

104. Визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо нерозгляду подання Вищої ради правосуддя від 24.12.2020 № 508/0/12-20 про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області.

105. Зобов`язати Президента України, відповідно до статті 80 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розглянути подання Вищої ради правосуддя від 24.12.2020 № 508/0/12-20 про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Свалявського районного суду Закарпатської області.

106. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

107. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Президента України (01220, місто Київ, вулиця Банкова, 11) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп, сплачений згідно з квитанцією від 08.10.2021 № 3690810168.

108. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

109. Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

110. Повний текст судового рішення складено 26.11.2024.

111. Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті з окремою думкою.

Головуючий: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

М.І. Смокович

А.В. Жук

С.А. Уханенко