Ухвала

від 26.11.2024 по справі 565/388/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 565/388/24

провадження № 61-15140ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 липня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вараського ліцею №1 Вараської міської ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бузанов Д. В., звернулася до суду з позовом до Вараського ліцею № 1 Вараської міської ради з вимогою про визнання незаконним та скасування наказу Вараського ліцею №1 Вараської міської ради №141-к/тм «Про оголошення догани Жанні Тєтєнєвій» від 30 листопада 2023 року.

Кузнецовський міський суд Рівненської області ухвалою від 19 березня 2024 року прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

04 липня 2024 року представник позивача подав заяву про зміну предмета позову, в якій просив змінити предмет позову по справі № 565/388/24 шляхом доповнення позовних вимог наступного змісту:

- визнати незаконним та скасувати наказ Вараського ліцею № 1 Вараської міської ради №131 від 24 серпня 2023 року «Про запровадження електронного журналу та електронного щоденника у 2023-2024 навчальному році»;

- визнати незаконним та скасувати наказ Вараського ліцею № 1 Вараської міської ради №136 від 31 серпня 2023 року «Про затвердження Положення про електронний класний журнал та Інструкції з ведення електронного класного журналу».

Вимоги заяви про зміну предмета позову мотивував тим, що наказом № 141-к/тм від 30 листопада 2023 року ОСОБА_1 оголошена догана. З цим наказом ОСОБА_1 категорично не погоджується, стосовно його незаконності та скасування в Кузнецовському міському суді Рівненської області перебуває на розгляді справа №565/388/24. Також в провадженні Кузнецовського місцевого суду Рівненської області перебуває цивільна справа №565/604/24 за позовом ОСОБА_1 до Вараського ліцею № 1 про визнання незаконними та скасування наказу

№ 06-к/тм від 31 січня 2024 року про оголошення догани та №83-к/тр від 29 лютого 2024 року про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи, що підставою застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани та звільнення до вчителя української мови та літератури Вараського ліцею

№ 1 ОСОБА_1 стали невиконання вимог наказів Вараського ліцею

№ 1 Вараської міської ради № 131 від 24 серпня 2023 року «Про запровадження електронного журналу та електронного щоденника у 2023-2024 навчальному році» та наказу від 31 серпня 2023 року №136 «Про затвердження Положення про електронний класний журнал та Інструкції з ведення електронного класного журналу» ці накази підлягають скасуванню, оскільки ухвалені без дотримання вимог законодавства, а саме Закону України «Про захист персональних даних».

Кузнецовський міський суд Рівненської області ухвалою від 22 липня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про об`єднання в одне провадження справ №565/388/24 та №565/604/24.

Кузнецовський міський суд Рівненської області ухвалою від 23 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного сулу від 29 жовтня

2024 року, повернув позивачу заяву про зміну предмета позову.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована положеннями частини третьої

статті 49 ЦПК України, яка встановлює право позивача до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви та обґрунтована тим, що у заяві про зміну предмета позову представником позивача розширена кількість позовних вимог шляхом додавання двох нових і доповнені підстави позову для визнання незаконним та скасування наказу №141-к/тм «Про оголошення догани Жанні Тєтєнєвій» від 30 листопада 2023 року, що не свідчить про зміну підстави позову як таку.

13 листопада 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бузанов Д. В., через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 липня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, безпідставно повернув заяву про зміну предмету позову. Вважає, що суди дійшли помилкового висновку, що зазначеною заявою змінені підстави і предмет позову, так як в заяві про зміну предмету позову не наводились нові обставини, містились доповнення та посилання на норми матеріального права, що відповідає висновкам, які було визначено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц, на які посилався суд першої інстанції, але застосував помилково. Висновок суду про допущення порушення строків, визначених статтею 188 ЦПК України, не стосується дотримання строків для подання заяви про зміну предмету позову, оскільки, відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Вказаний строк не було порушено. Заяв про об`єднання справ в одне провадження стороною позивача не заявлялось. Також судом апеляційної інстанції не було враховано, що Кузнецовський міський суд Рівненської області ухвалою від 25 вересня 2024 року зупинив провадження у справі №565/604/24 за позовом ОСОБА_1 до Вараськго ліцею №1 Вараської міської ради Рівненської області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, до набрання законної сили рішенням суду за результатами розгляду прави № 565/388/24 за позовом ОСОБА_1 до Вараського ліцею №1 Вараської міської ради Рівнеської області про визнання незаконним та скасування наказу №141-к/тм від 30 листопада 2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ». Також Кузнецовський міський суд Рівненської області ухвалою від 07 жовтня 2024 року у справі № 565/1636/24 залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Вараського ліцею №1 Вараської міської ради про визнання незаконними та скасування наказів.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Частиною другою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею

353цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Статтею 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у

пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 липня 2024 року, залишену в силі постановою Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року, про повернення позивачу заяви про зміну предмета позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норму процесуального права, тобто подана на підставі абзацу другого частини другої

статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Загальний перелік процесуальних прав та обов`язків сторін у справі законодавець визначив у статті 49 ЦПК України.

Частинами другою, третьою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких з позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Схожий за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц, від 12 жовтня 2022 року у справі № 723/1233/17.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з позовом до Вараського ліцею

№ 1 Вараської міської ради з вимогою про визнання незаконним та скасування наказу Вараського ліцею №1 Вараської міської ради №141-к/тм «Про оголошення догани Жанні Тєтєнєвій» від 30 листопада 2023 року звернулася ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що наказ №141-к/тм від 30 листопада 2023 року вважає незаконним та таким, який підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 добровільної згоди на обробку персональних даних в базі даних порталу «Нові знання» не надавала, в неї відсутні відомості про те, що усі учасники освітнього процесу надавали таку згоду, про доступ ОСОБА_1 до їх персональних даних, які містяться в цій базі, відтак якщо така згода відсутня, то участь ОСОБА_1 шляхом доступу та доповнення відомостей носить протиправний характер.

Рівненський міський суд ухвалою від 19 березня 2024 року прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

04 липня 2024 року представник позивача подав заяву про зміну предмета позову, в якій просив змінити предмет позову по справі № 565/388/24 шляхом доповнення позовних вимог наступного змісту:

- визнати незаконним та скасувати наказ Вараського ліцею № 1 Вараської міської ради №131 від 24 серпня 2023 року «Про запровадження електронного журналу та електронного щоденника у 2023-2024 навчальному році»;

- визнати незаконним та скасувати наказ Вараського ліцею № 1 Вараської міської ради №136 від 31 серпня 2023 року «Про затвердження Положення про електронний класний журнал та Інструкції з ведення електронного класного журналу».

Вимоги заяви про зміну предмета позову обґрунтував тим, що наказом № 141-к/тм від 30 листопада 2023 року ОСОБА_1 оголошена догана. З цим наказом ОСОБА_1 категорично не погоджується, стосовно його незаконності та скасування в Кузнецовському міському суді Рівненської області перебуває на розгляді справа №565/388/24. Також в провадженні Кузнецовського місцевого суду Рівненської області перебуває цивільна справа №565/604/24 за позовом ОСОБА_1 до Вараського ліцею № 1 про визнання незаконними та скасування наказу

№ 06-к/тм від 31 січня 2024 року про оголошення догани та №83-к/тр від 29 лютого 2024 року про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи, що підставою застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани та звільнення до вчителя української мови та літератури Вараського ліцею

№ 1 ОСОБА_1 стали невиконання вимог наказів Вараського ліцею

№ 1 Вараської міської ради № 131 від 24 серпня 2023 року «Про запровадження електронного журналу та електронного щоденника у 2023-2024 навчальному році» та наказу від 31 серпня 2023 року №136 «Про затвердження Положення про електронний класний журнал та Інструкції з ведення електронного класного журналу» ці накази підлягають скасуванню, оскільки ухвалені без дотримання вимог законодавства, а саме Закону України «Про захист персональних даних».

Кузнецовський міський суд Рівненської області ухвалою від 22 липня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про об`єднання в одне провадження справ №565/388/24 та №565/604/24.

У заяві про зміну предмета позову, представник позивача просив визнати незаконними та скасувати накази Вараського ліцею № 1 Вараської міської ради №131 від 24 серпня 2023 року «Про запровадження електронного журналу та електронного щоденника у 2023-2024 навчальному році» та №136 від 31 серпня

2023 року «Про затвердження Положення про електронний класний журнал та Інструкції з ведення електронного класного журналу».

Суди попередніх інстанцій встановили, що таких вимог під час подання первісного позову заявлено не було.

Вимога про визнання незаконним та скасування наказу Вараського ліцею

№1 Вараської міської ради №141-к/тм «Про оголошення догани Жанні Тєтєнєвій» від 30 листопада 2023 року в заяві про зміну предмета позову залишилися незміненою, проте на її обґрунтування, крім раніше зазначених, наведені додаткові обставини, а саме щодо скасування наказів, які стали підставою застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани та звільнення позивача.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-ц зроблено висновок про те, що «оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст.16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, звертає увагу, що стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.

Згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку».

Дослідивши заяву про зміну предмета позову, апеляційний суд зазначив, що аналіз позовних вимог, викладених у позовній заяві, та вимоги, що містить заява про зміну позовних вимог, дає підстави для висновку, що у цій заяві представником позивача розширена кількість позовних вимог шляхом додавання двох нових, а також доповнені підстави позову для визнання незаконним та скасування наказу

№141-к/тм «Про оголошення догани Жанні Тєтєнєвій» від 30 листопада 2023 року, що по суті не є зміною підстави позову, а заявленням нових позовних вимог з іншими підставами позову, та, відповідно, власним предметом позову.

Частинами другою, третьою статті 188 ЦПК України визначено, що суд з урахуванням положень частини першої цією статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадку, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Суд апеляційної інстанції встановив, що представником позивача допущено порушення строків, визначених статтею 188 ЦПК України, в межах яких він має право заявляти клопотання про об`єднання справ в одне провадження, у зв`язку з чим позовна заява, яка містить вимоги, щодо яких вже відкрито провадження у справі, разом з новими вимогами відповідно до положень статті 185 ЦПК України підлягає поверненню.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 183/8818/21.

З урахуванням викладеного, слід погодитися з висновками апеляційного суду про порушення позивачем вказаних вище норм процесуального права, оскільки такий висновок відповідає правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права.

Серед іншого, відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційний суд також врахував, що позивач скористалася своїм правом на звернення до суду з новим позовом у встановленому законом порядку, зокрема з тими ж вимогами, які вона заявляє у заяві про зміну предмету позову. Так, на розгляді Кузнецовського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа №565/1636/24 за позовом

ОСОБА_1 до Вараського ліцею №1 Вараської міської ради Рівненської області про визнання протиправним та скасування наказів Вараського ліцею №1 Вараської міської ради Рівненської області №131 від 24 серпня 2023 року «Про запровадження електронного журналу та електронного щоденника у 2023-2024 навчальному році» та № 136 від 31 серпня 2023 року «Про затвердження Положення про електронний класний журнал та Інструкції з ведення електронного класного журналу», провадження у якій відкрито 13 серпня 2024 року. Окрім цього, на розгляді Кузнецовського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа №565/604/24 за позовом ОСОБА_1 до Вараського ліцею №1 Вараської міської ради Рівненської області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, з приводу тих самих трудових відносин, де нею подано заяву про зміну предмету позову від 06 серпня 2024 року, яка за змістом аналогічна заяві про зміну предмету позову у цій справі. Такі обставини вказують на забезпечення захисту прав позивача у спосіб подання нею окремого позову.

Встановивши, що ОСОБА_1 , подаючи заяву про зміну предмета позову, фактично намагається подати новий позов з іншим предметом та підставами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходячи із завдання та основних засад цивільного судочинства, за обставин конкретної справи, дійшов обґрунтованого висновку про виключення можливості прийняття до розгляду судом поданої заяви та обґрунтовано її повернув позивачу.

Серед іншого Верховний Суд зауважує, що повернення заяви ОСОБА_1 не позбавляє її права звернутись до суду з окремим позовом.

Доводи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм права та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими судами, зводяться до переоцінки судами доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A,

№ 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Ухвала суду про повернення заяви про зміну предмета позову не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що правильність застосування судами норм права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 липня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року є необґрунтованою.

Оскільки касаційна скарга необґрунтована, застосування судами першої та апеляційної інстанції норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, відповідає правовим висновкам Верховного Суду, то у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 261, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 липня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вараського ліцею №1 Вараської міської ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров